25 листопада 2025року м. Київ
Унікальний номер справи № 361/2/25
Головуючий у першій інстанції - Писанець Н.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/18189/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2025 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів суму заборгованості у загальному розмірі 76 721, 10 грн:
за кредитним договором № 6765294418 від 12 березня 2021 року у сумі 28 677, 50 грн, з яких:
- 13 673,46 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту;
- 0,41 грн - загальна заборгованість по відсоткам;
- 15 003,63 грн - загальна заборгованість по комісії.
за договором позики № 79419994 в розмірі 15 944,00 грн, з яких:
- 4 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 11 444,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
за договором позики № 4617463 в розмірі 3 478,65 грн, з яких:
- 1 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 2 478,65 грн - сума заборгованості за відсотками.
за кредитним договором № 26020-10/2023 в розмірі 5 850,00 грн, з яких:
- 1 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 4 850,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
за кредитним договором № 25346-10/2023 в розмірі 5 850,00 грн, з яких:
- 1 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 4 850,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
за кредитним договором № 25870-12/2022 в розмірі 9 614,50 грн, з яких:
- 3 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 6 114,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
за кредитним договором № 03835-10/2023 в розмірі 4 500,00 грн, з яких:
- 1 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 3 500,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
за договором позики № 5871632 в розмірі 2 806,45 грн, з яких:
- 685,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 2 086,45 грн сума заборгованості за процентами за користування кредитом;
- 35,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 3 028, 00 грн (т. 1 а.с. 158-182).
Не погодившись з рішенням міськрайонного суду, 21 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чуприна К.В. подала безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд» (т. 1 а.с. 195-241).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року витребувано матеріали справи з суду першої інстанції (т. 1 а.с. 239).
07 листопада 2025 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 10 листопада 2025 року передана судді-доповідачу (т. 2 а.с. 33).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2025 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали (т. 2 а.с. 35-36).
Апелянту на виконання вимог ухвали слід було направити до Київського апеляційного суду заяву, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, і документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 3 633,60 грн.
21 листопада 2025 року Київський апеляційним судом отримано від представника ОСОБА_1 - адвоката Чуприни К.В. заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій просила визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2025 року, разом з квитанцією № 9187-6623-3196-4091 від 21 листопада 2025 року про сплату судового збору у розмірі 3 633, 60 грн (т. 2 а.с. 50-52, 57).
У заяві представник ОСОБА_1 - адвокат Чуприни К.В. вказала, що рекомендоване повідомлення про вручення копії оскаржуваного рішення не отримував апелянт особисто, оскільки з 14 січня 2025 року він перебуває у зоні активних бойових дій та фізично був позбавлений можливості перебувати за місцем своєї реєстрації. Вказала, що відправлення було вручено третій особі, яка не є учасником судового процесу, та не уповноважена отримувати поштову кореспонденцію від його імені. Також вказала, що внаслідок цього апелянт не був вчасно поінформований про надходження копії рішення, фактично її не отримав, а третя особа, яка отримала копію рішення, не передала йому жодних документів і не повідомила про їх існування.
Представник апелянта наполягала, що підпис на зворотному повідомленні (т. 1 а.с. 188) не належить відповідачу, проставлено лише підпис працівника поштового відділення, проте підпис апелянта відсутній, а зразок підпису міститься у матеріалах справи (т. 1 а.с. 17).
Згідно з частиною першою ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За змістом пунктом 1 частини другої ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини першої ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме копії оскаржуваного рішення, апелянту ОСОБА_1 08 серпня 2025 року, де його прізвище вказано у полі «Особисто» (т. 1 а.с. 188).
Щодо доводів представника апелянта, що оскаржуване судове рішення було отримано третьою особою, а не ОСОБА_1 особисто, колегія суддів відхиляє, оскільки об'єктивних доказів, крім пояснень самого апелянта, що поштове відправлення отримав не апелянт, а інша особа, до суду не надано.
Згідно з довідкою № 11 від 14 січня 2025 року старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період (т. 1 а.с. 205).
Однак, апелянтом не надано до суду доказів того, що ОСОБА_1 в період з 09.08.2025 по 20.10.2025включно перебував у зоні проведення активних бойових дій та відповідно не мав можливості подати апеляційну скаргу.
До суду апеляційної інстанції не надано інших доказів на підтвердження обставин, що унеможливлювали подання апеляційної скарги у період з 09 серпня 2025 року по 20 жовтня 2025 року включно.
Разом з тим, згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко І.Р. від 07.10.2025 року ВП № НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження, боржником ОСОБА_1 фактично виконано у повному обсязі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2025 року відповідно до виданого судом виконавчого документа (т. 1 а.с. 186, 202-204, 220-221).
Виходячи з п. 4 частини першої ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходженняапеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина третя ст. 358 ЦПК України).
Зважаючи на те, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані апеляційним судом неповажними, відповідно до п. 4 частини першої ст. 358 ЦПК України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Підстави пропуску строку оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання скарги. Виключно наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 20 травня 2019 року у справі № 0818/4970/2012.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини й у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 8 листопада 2005 року.
Апелянтом не наведені обґрунтовані причини поважності пропуску строку апеляційного оскарження, що не залежали від волі заявника і дійсно були пов'язані з істотними перешкодами та труднощами, що об'єктивно ускладнювали можливість своєчасно звернутися до суду у визначений законом строк або аргументи, які б свідчили про дотримання ним такого строку.
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 6 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Керуючись ст.ст. 354, ч. 4 ст. 357, ст. 358, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2025 року.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є.П. Євграфова
В.В. Саліхов