справа №757/46959/25-к Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/7860/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
24 листопада 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваної: ОСОБА_7
захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора третього відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 з доповненнями на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2025 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 364, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366, частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 190 КК України, у кримінальному провадженні №62025000000000178 від 17 лютого 2025 року,-
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2025 року клопотання старшого слідчого в ОВС другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - залишено без задоволення.
Застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Покладено на підозрювану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;
- не відлучатися за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого проживання;
- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України до відповідного органу ДМС, який такі документи видав;
- носити електронний засіб контролю.
Визначено строк дії покладених на підозрювану обов'язків до 24 листопада 2025 року включно.
Не погоджуючись з указаною ухвалою прокурор третього відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого та застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (545 040 грн).
Уважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а також вимогам КПК України.
У доповненнях до апеляційної скарги зазначає, що відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 182 КПК України необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 545 040 грн, обґрунтована тим, що внаслідок кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, вчинення якого інкримінується ОСОБА_7 , державі заподіяно шкоду у розмірі 580 986,27 грн, зважаючи на її тісні зв'язки з лікарськими закладами і правоохоронними органами Черкаської області, як винятковий випадок у відповідності до абзацу 4 частини п'ятої статті 182 КПК України, з метою безперешкодного завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та звернення до суду з обвинувальним актом у найкоротший строк, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, зокрема, своєчасної явки за викликом до слідчого, прокурора і суду є з покладенням на неї відповідних обов'язків.
Вказує, що досудовим розслідуванням установлено, що офіційно ОСОБА_7 та її чоловіком протягом 8 місяців 2025 року отримано дохід понад 1 млн грн, у володінні сім'ї ОСОБА_7 наявна квартира у АДРЕСА_1 , автомобілі марки «Volkswagen ID.4», 2022 року випуску, марки «Land Rover Discovery Sport», 2020 року випуску, тобто майновий стан і дохід підозрюваної дозволяє їй у повному обсязі виконати запропонований стороною обвинувачення розмір застави.
Посилається на те, що ОСОБА_7 після проведення у неї обшуку у липні 2025 року переписала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , на свого сина, а також при обранні запобіжного заходу повідомила слідчому судді, що є пенсіонеркою та не працює, водночас відповідно до відомостей з її трудової книги, протоколу її допиту остання працює лікарем у комісії по оцінюванню стану осіб Черкаської обласної лікарні, що не свідчить про законослухняність підозрюваної та підвищує настання окреслених у клопотанні слідчого ризиків.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, вислухавши пояснення підозрюваної ОСОБА_7 та її захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчими другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025000000000178 від 17 лютого 2025 року за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, статтею 340, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366, частиною другою статті 28, частиною третьою статті 371, частиною другою статті 28, частиною другою статті 372, частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 364, частиною п'ятою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 КК України, а також за фактом ймовірного незаконного збагачення за статтею 368-5 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_7 , будучи членом (лікарем-експертом) комісії МСЕК (Обласна МСЕК № 1 у складі КЗ «ЧОЦ МСЕ ЧОР»), діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з головою та лікарями-експертами цієї ж комісії ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків, вдалась до зловживання владою і своїми службовими повноваженнями, що спричинило тяжкі наслідки, а саме 11 червня 2019 року у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з лікарями-експертами останні, достовірно знаючи про те, що діагностовані у ОСОБА_12 та перелічені вище хвороби і ступені функціональних порушень й обмеження життєдіяльності внаслідок наявних захворювань не відповідають критеріям встановлення ІІ групи інвалідності, у тому числі ІІ групи (безтерміново), забезпечила проведення експертизи щодо ОСОБА_12 , яке закінчено того ж дня та складено завідомо неправдиві офіційні документи - акти огляду МСЕК №3771 та 3772 від 11 червня 2019 року, протокол засідання №94 від 11 червня 2019 року.
На підставі зазначених завідомо неправдивих документів головою комісії МСЕК ОСОБА_13 видано завідомо неправдиві офіційні документи - виписку з акту огляду медико-соціальною експертною комісією №459264 та довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках №033232 від 11 червня 2019 року, які ОСОБА_12 у невстановленому слідством місці та часі отримав разом із заповненою індивідуальною програмою реабілітації інваліда, яка складена згідно з наказом МОЗ від 08 жовтня 2007 року №623 та містила рекомендації МСЕК і відмітку про нібито проведення 11 червня 2019 року співбесіди з інвалідом та підписом, виконаним від імені членів комісії МСЕК.
У свою чергу ОСОБА_12 , будучи обізнаним, що виписка з акту огляду медико-соціальною експертною комісією №459264 та №033232 до довідки серії 12 ААБ направлені службовими особами Обласної МСЕК №1 Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вх. №1404/15 від 02 липня 2019 року), використав указаний документ для протиправного оформлення собі пенсії по інвалідності.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 , як лікаря-експерта комісії МСЕК (Обласної МСЕК №1 КЗ «ЧОЦ МСЕ ЧОР»), на рахунок ОСОБА_12 здійснено виплати пенсії по інвалідності, як інваліду ІІ групи, на загальну суму 532 522,60 гривень і таким чином державі в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області заподіяно майнову шкоду на зазначену суму, що є тяжкими наслідками, оскільки в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, якими він розпорядився на власний розсуд.
24 вересня 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 364, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366, частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 190 КК України.
25 вересня 2025 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 364, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366, частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 190 КК України, у кримінальному провадженні №62025000000000178 від 17 лютого 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2025 року клопотання старшого слідчого в ОВС другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - залишено без задоволення.
Застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Покладено на підозрювану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;
- не відлучатися за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого проживання;
- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України до відповідного органу ДМС, який такі документи видав;
- носити електронний засіб контролю.
Визначено строк дії покладених на підозрювану обов'язків до 24 листопада 2025 року включно.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Згідно частини другої статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до статті 183 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
За змістом частин першої-четвертої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.
Відповідно до пункту «с» статті 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У той же час, Європейський суд зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення особи свободи.
Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Відповідно до пункту 54 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Зенцов і інші проти Російської Федерації» до визнання винним обвинувачений повинен вважатися невинним, і мета даного положення, по суті, вимагає попереднього звільнення, якщо тривале утримання під вартою більш не являється обґрунтованим.
Особа, обвинувачувана у вчиненні злочину, має бути завжди звільнена до суду, за винятком випадків, коли Держава може довести, що існують «істотні і достатні» причини для обґрунтування безперервного утримання під вартою».
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.
Дійшовши висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави та можливість застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчим суддею при дослідженні матеріалів справи, доданих до клопотання, встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 364, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366, частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 190 КК України.
Також зазначено, що під час досудового слідства на момент обрання запобіжного заходу встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України, а саме, що підозрювана ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З такими висновками погоджується колегія суддів та звертає увагу на недоведеність органом досудового розслідування тих обставин, що ризики переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду; знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, має такий ступінь небезпеки та вірогідності, якому зможе запобігти лише запобіжний захід у вигляді застави.
Враховуючи конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , її роль, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_7 зазначених у клопотанні кримінальних правопорушень, дані, що характеризують особу підозрюваної, стан її здоров'я та інші обставини, передбачені статтею 178 КПК України, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Ураховуючи наведене, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дослідив всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та за відсутністю доведених обставин щодо неможливості застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, ніж запобіжний захід у вигляді застави, обґрунтовано застосував щодо підозрюваної більш м'який запобіжний захід.
Доводи, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі стосовно наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а також майнового стану підозрюваної ОСОБА_7 враховані слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, який, на думку колегії суддів, співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю злочину та підстав вважати його занадто м'яким колегія суддів не вбачає.
При цьому, апеляційна скарга не містить та прокурором не наведено обставин, які дають підстави для висновків, що з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення та особи підозрюваної, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не зможе запобігти встановленим у кримінальному провадженні ризикам.
Інші доводи апеляційної скарги прокурора висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги прокурора.
Керуючись статтями 176-178, 179, 182, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора третього відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 з доповненнями - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4