справа № 381/4370/24
провадження № 22-ц/824/6531/2025
04 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
при секретарі Черняк Д. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівське бюро технічної інвентаризації» про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2024 року в складі судді Ковалевської Л. М.,
встановив:
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП ФМР «Фастівське бюро технічної інвентаризації») про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Фастівського районного суду Київської області від 04 липня 2003 року у справі №2-14/2003 будинок АДРЕСА_1 визнано спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , здійснено поділ вказаного будинку в натурі. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 23/50 частин вказаного будинку. Виділено в натурі ОСОБА_2 27/50 частин вказаного будинку.
Рішенням виконавчого комітету Триліської сільської ради від 22 жовтня 2003 року №3 «Про добудову житлового будинку», дозволено ОСОБА_1 добудову веранди до її частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Триліської сільської ради від 23 жовтня 2003 року №10 дозволено ОСОБА_1 добудову веранди до її частини житлового будинку, виділивши в окреме домоволодіння та закріпити номер АДРЕСА_1 .
29.11.2005 Комунальним підприємством Київської обласної ради «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації», код ЄДРПОУ: 03346420, виготовлено технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 .
Технічним інвентаризатором під час розробки технічного паспорта на виділену їй в натурі частку житлового будинку було включено відомості про частку житлового будинку її колишнього чоловіка ОСОБА_2 .
Згідно з експлікації житловий будинок по АДРЕСА_1 складається з двох ізольованих квартир.
21 вересня 2006 року Комунальним підприємством Київської обласної ради «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації», код ЄДРПОУ: 03346420, зареєстровано право власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна:16118675; тип об'єкта: будинок, житловий; адреса об'єкта: АДРЕСА_1 ; номер запису 1184, в книзі 2; власник ОСОБА_1 ; підстава виникнення права власності: рішення суду, /б/н/ 04.07.2003/ рішення Фастівського міськрайсуду; форма власності: приватна; частка 23/50.
Належний їй житловий будинок розташований в АДРЕСА_1 , облікується в погосподарському обліку Триліської сільської ради.
Рішенням Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі її у власність громадянці України ОСОБА_1 » від 18 травня 2023 року №27-25-VIII, передано їй у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 3224986601:01:003:0564, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Право власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав.
У вересні 2024 року з відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно про те, що25.09.2006 була здійснена операція «Реєстрація зміни прав власності на нерухоме майно» на підставі прийнятого рішення про закриття. Підстава закриття права власності: відчуження долі.
В інформаційній довідці зазначено, що 25.09.2006 КП КОР «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна:16118675, тип об'єкта: будинок, житловий; адреса об'єкта: АДРЕСА_1 ; номер запису 1184, в книзі 2; власник ОСОБА_1 ; підстава виникнення права власності: рішення суду /б/н/ 04.07.2003/ рішення Фастівського міськрайсуду; форма власності приватна; частка 1/1.
Натомість посадовими особами КП КОР «Фастівське МБТІ» їй видано документ в оригіналі (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.09.2006 №11904558), що посвідчує права власності на належне їй майно на частку власності: 23/50, щодо якої прийнято рішення про закриття.
Вважає дії посадових осіб КП КОР «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації» неправомірними та такими, що порушують її конституційні права.
08 серпня 2024 року проведено технічну інвентаризацію належної їй виділеної в натурі частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Даний будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами складається з : житловий будинок ( літ.А1), прибудова (літ.а2), сарай (літ. Б), вбиральня (літ. Г), літній душ (літ. Д),ворота з хвірткою (№1), очисні споруди (№2),огорожа (№3-5). Загальна площа житлового будинку ( літ. А1 та а2) становить 65,40 кв.м., житлова площа - 34,70 кв.м.
З огляду на викладене просила суд:
- скасувати державну реєстрацію прав, права приватної власності на 1/1 частину житлового будинку зареєстрованого 25.09.2006 Комунальним підприємством Київської обласної ради «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації», код ЄДРПОУ: 03346420, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна: 16118675; тип об'єкта: будинок, житловий; адреса об'єкта: АДРЕСА_1 , номер запису 1184, в книзі 2; власник ОСОБА_1 ; підстава виникнення права власності: рішення суду б/н від 04.07.2003/ рішення Фастівського міськрайсуду на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію від 25.09.2006;
- визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на виділений в натурі об'єкт нерухомого майна, що складається в цілому з: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 65,40 кв.м., житловою площею 34,70 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2024 року вказаний позов залишено без задоволення.
03.01.2025 ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2024 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в матеріалах інвентаризаційної справи №754 наявний оригінал технічного паспорта, виготовлений 20 листопада 2005 року на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з двох ізольованих квартир, на підставі якого державним реєстратором БТІ було проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції не надав правової оцінки випискам з погосподарського обліку Трипільської сільської ради, відповідно до яких належна їй частка виділеного житлового будинку облікується як окреме домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі рішення Триліської сільської ради №3 від 29 жовтня 2003 р. Комунальним підприємством Проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро Фасьтівського району розроблено будівельний паспорт добудови до належного їй житлового будинку, погоджений головним архітектором та Фастівської райдержадміністрації Київської області.
З матеріалів будівельного паспорта вбачається, що план земельної ділянки АДРЕСА_1 розділений згідно генерального плану забудови на дві окремих земельні ділянки з відповідними будівлями та спорудами та належними поштовими адресами.
Пунктом 1.6 Тимчасового Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 р.( в редакції станом на 30.05.2005) передбачено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.
До 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності та інших речових прав на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, проводилась, зокрема, відповідно до Тимчасового Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5, реєстраторами підприємств бюро технічної інвентаризації у Реєстрі прав власності, що є невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та на паперових носіях (реєстрових книгах та реєстраційних справах), які досі зберігаються в БТІ.
Розпорядником інформації та документів щодо державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що здійснювалась на паперових носіях, є відповідне БТІ.
Починаючи з 01 січня 2013 року державна реєстрація прав проводиться за "заявницьким" принципом на підставі документів, що підтверджують набуття особою або перебування у її власності певного нерухомого майна.
При зверненні до суб'єкта державної реєстрації нею була отримана відмова в державній реєстрації на підставі п. 5 ч. 1 статті 24 Закону №1952-IV- наявна державна реєстрація права власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення суду Фастівського районного суду Київської області від 04 липня 2003 р. за суб'єктом ОСОБА_1 , реєстраційний номер майна:16118675, тип об'єкта: будинок, житловий; адреса об'єкта: АДРЕСА_1 ; номер запису 1184, в книзі 2;власник ОСОБА_1 ; підстава виникнення права власності : рішення /б/н/04.07.2002/ рішення Фастівського міськрайсуду; форма власності приватна; частка 1/1.
Оскільки наявність запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що є архівною складовою Державного реєстру речових прав використовуватимуться державним реєстратором, під час перевірки документів та відомостей про заявлені права як актуальні дані, у зв'язку з тим що відомості про належний їй житловий будинок в Державному реєстрі речових прав відсутні.
Актуальною інформацією в Реєстрі прав власності на нерухоме майно є запис про реєстрацію права власності на її ім'я з цілою часткою (1/1), на житловий будинок загальною площею 119,1 кв.м, адреса об'єкта: АДРЕСА_1 .
Вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що позивачу необхідно звернутися до державного реєстратора відділу питань організацій надання адміністративних послуг ЦНАП Кожанської селищної ради Фастівського району, за місцем розташування нерухомого майна.
Враховуючи обставини даної справи, вимога про скасування державної реєстрації прав не може бути розцінена судом як неналежний спосіб захисту порушеного права.
Комунальне підприємство Фастівської міської ради «Фастівське бюро технічні інвентаризації» є належним відповідачем по справі, оскільки саме його посадові особи виготовляли технічну документацію на належне їй нерухоме майно, а також здійснювали державну реєстрацію права власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно та досі володіють оригіналом матеріалів інвентаризаційної справи, в тому числі документами, що були підставою для такої реєстрації.
Оскільки технічний паспорт на належний виділений в окреме домоволодіння житловий будинок був виготовлений на підставі правовстановлюючих документів , які належним чином підтверджують факт здійснення будівництва, зокрема будівельного паспорта, який підтверджує план забудови земельної ділянки, нею до суду першої інстанції він не надавався.
Правом на надання відзиву відповідач не скористався.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Притула Л. О. апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
04.11.2025 до суду надійшли додаткові письмові пояснення, подані адвокатом Притулою Л. О.
Представник позивача зазначила, що рішенням Фастівського районного суду Київської області від 4 липня 2003 року будинок по АДРЕСА_1 визнано спільним майном подружжя. Розподілено зазначений будинок, виділивши внатурі ОСОБА_1 : кімнату 1-4 площею 21,2 кв.м. вартістю 6004 грн., кімнату 1-5, площею 13,5 кв.м. вартістю 3823 грн., сарай вартістю 5931 грн., вбиральню 116 грн., душ 144 грн., ворота вартістю 894 грн., частину паркану в спільному користуванні на 112 грн. Всього на 17024 грн. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 23/50 частини будинку. Зобов'язано ОСОБА_1 , з кімнати 1-4 прорубати двері в кімнату 1-5, з утвореної квартири обладнати другий вихід з приміщення 1-5, в кімнаті 1-5 обладнати другу кухню або ж прибудувати приміщення для кухні. В утвореній ізольованій квартирі обладнати опалення та електроосвітлення.
ОСОБА_1 здійснила зазначені переобладнання будинку.
Рішеннями виконавчого комітету Триліської сільської ради від 22.10.2003 р. №3 позивачці надано дозвіл на добудову веранди до її частини житлового будинку, виділ в окреме домоволодіння її частини та закріплення за цим домоволодінням номер АДРЕСА_2 .
У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (частина перша та друга статті 367 ЦК України)
Тож здійснивши добудову веранди та визначені у судовому рішенні переобладнання, позивач звернулася до КП КОР «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації» із заявою про реєстрацію права власності за нею на її цілу (вже виділену) частину домоволодіння з новим номером поштової адреси АДРЕСА_2 .
До заяви додані Рішення виконавчого комітету Триліської сільської ради від 22.10.2003 р. №3 про дозвіл на добудову веранди, судове рішення від 04.07.2003 р., акт держаної прийомки в експлуатацію індивідуального домоволодіння під номером АДРЕСА_2 , затвердженого рішенням Триліської сільської ради № 10 від 22.10.2003 р.
Проте державним реєстратором КП КОР «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації» 21.09.2006 р. допущено помилку і проведено державну реєстрацію права власності за позивачем на її частку будинку не як на вже самостійний об'єкт під номером АДРЕСА_3 включно з часткою належною ОСОБА_3 . При цьому згідно із витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11904558 від 21.09.2003 р. частку позивача зазначено 23/50, підставою зазначено рішення суду від 04.07.2003 р.
В матеріалах інвентаризаційної справи №754 відсутній технічний паспорт від 29 листопада 2005р. Комунального підприємства Київської обласної ради «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації», код ЄДРПОУ: 03346420, який виготовлено на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 , проте наявна відмітка штампу «Регистрацию текучих изменений произвел «29» ХІ 2005 г. техн. підпис, прізвище» на поетажному плані (сторінки 5 - 8 матеріалів інвентаризаційної справи №754).
Норми абзаців першого та другого частини п'ятої статті 12 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачають, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
Підтвердження факту наявності в особи певних речових прав забезпечується шляхом використання Державного реєстру прав, а саме отримання відомостей з нього в режимі реального часу.
Пунктом 5 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок) встановлено, що інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права, обтяження речових прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права, обтяження речових прав, наявні в Державному реєстрі прав, а також відповідні відомості з його невід'ємної архівної складової частини або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав, обтяжень речових прав.
Частиною першою статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що Державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно (далі - Реєстр прав власності), Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.
До 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності та інших речових прав на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, проводилась, зокрема, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (втратило чинність), реєстраторами підприємств бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у Реєстрі прав власності, що є невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та на паперових носіях (реєстрових книгах та реєстраційних справах), які досі зберігаються в БТІ.
В інформаційній довідці 394277748 від 10.09.2024 зазначено, що 25.09.2006 КП КОР «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна:16118675, тип об'єкта: будинок, житловий; адреса об'єкта: АДРЕСА_1 ; номер запису 1184, в книзі 2; власник ОСОБА_1 ; підстава виникнення права власності: рішення суду / б/н / 04.07.2003 / рішення Фастівського міськрайсуду; форма власності: приватна; частка 1/1.
Натомість КП КОР «Фастівське МБТІ» позивачеві видано документ в оригіналі (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.09.2006 №11904558), що посвідчує права власності на належне позивачеві майно на частку власності: 23/50, щодо якої прийнято рішення про закриття.
З наданої інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, індексний номер 394277748 від 10.09.2024р. до суду першої інстанції, вбачається, що в Реєстрі прав власності на нерухоме майно здійснена операція «реєстрація зміни права власності на нерухоме майно» на підставі прийнятого рішення про закриття від 25.09.2006р., підстава закриття права власності «відчуження долі».
Таким чином актуальною інформацією в Реєстрі прав власності на нерухоме майно є запис про реєстрацію права власності на ім'я позивача з цілою часткою (1/1), на житловий будинок загальною площею 119,1 кв.м., адреса об'єкта: АДРЕСА_1 .
Тож вбачається, що реєстратором КП КОР «Фастівське МБТІ» допущено помилку, яку він намагався виправити шляхом внесення записів про «відчуження долі» та реєстрація змін права власності на нерухоме майно», але так і не вніс коректні відомості про нерухоме майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі допущення технічної помилки (граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.
У разі якщо після отримання заявником документів за результатами розгляду заяви виявлено технічну помилку, допущену під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема помилку у відомостях про суб'єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об'єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості, а у випадку, передбаченому пунктом 2 частини сьомої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України, його територіальних органів або на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіальних органів - державним реєстратором, яким допущено технічну помилку.
Виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення.
Згідно з даними інвентаризаційної справи позивач подала заяву про проведення державної реєстрації на цілу частину окремого об'єкта нерухомого майна у виді домоволодіння під номером АДРЕСА_2 .
Проте державним реєстратором було внесено відомості до Державного реєстру прав власності про право власності позивача на цілу частину житлового будинку АДРЕСА_1 , право власності на виокремлену частину якого належить ОСОБА_2 на підставі судового рішення.
Тому виправити помилку державного реєстратора просто за заявою позивачки неможливо.
Суд першої інстанції зазначив, що КП Фастівської міської ради «Фастівське бюро технічної інвентаризації» не є належним відповідачем у справі, оскільки позивачу необхідно було звертатися до державного реєстратора відділу з питань організації надання адміністративних послуг ЦНАІІ Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області, за місцем розташування нерухомого майна.
Проте згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» однією з підстав для відмови в державній реєстрації прав є наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Оскільки наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно державна реєстрація будь-яким державним реєстратором права власності позивачки на об'єкт нерухомого майна у виді житлового будинку АДРЕСА_2 до скасування державної реєстрації її права власності за нею на житловий будинок АДРЕСА_1 є неможливою. Такі суперечності є законодавчо встановленою підставою для відмови у проведенні державної реєстрації і така відмова до скасування державної реєстрації на житловий будинок АДРЕСА_1 з урахуванням викладених обставин буде вважатися правомірною.
Права позивача були порушені під час проведення державної реєстрації її права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 КП КОР «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації», правонаступником якого є КП Фастівської міської ради «Фастівське бюро технічної інвентаризації», тому останнє є належним відповідачем у справі.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61- 5252сво23)).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/ або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
На цей час існує суперечність між заявленим позивачкою та вже зареєстрованим речовим правом на нерухоме майно оскільки право власності за позивачкою зареєстроване на житловий будинок АДРЕСА_1 в цілому. Помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зокрема ОСОБА_2 , тому зміни до Державного реєстру прав мають вноситися на підставі відповідного рішення суду.
З урахуванням правил ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» після скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав за позивачкою на житловий будинок АДРЕСА_1 в цілому відповідні права повернуться у стан, що існував до відповідної державної реєстрації і позивач зможе провести державну реєстрацію на об'єкт нерухомого майна, що утворився внаслідок поділу житлового будинку АДРЕСА_3 .
Наявність зареєстрованого за позивачем права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 вцілому перешкоджає їй у здійсненні її права власності на належне майно, оскільки зареєстроване право не відповідає правовстановлюючим документам, позивач позбавлена права зареєструвати право власності на належне їй майно у виді житлового будинку АДРЕСА_2 у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, оскільки там наявний архівний запис БТІ про державну реєстрацію за нею права власності на цілу частину житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі тих же документів.
Тож скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав за позивачем на об'єкт нерухомого майна житловий будинок АДРЕСА_1 буде належним способом захисту, призведе до відновлення прав позивачки. Після скасування державної реєстрації за позивачем на об'єкт нерухомого майна житловий будинок АДРЕСА_1 позивач зможе на підставі наявних у неї правовстановлюючих документів провести державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_1 .
До матеріалів справи долучено копію матеріалів інвентаризаційної справи №754, які були предметом дослідження суду першої інстанції.
Інші учасники в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Фастівського районного суду Київської області від 4 липня 2003 року будинок АДРЕСА_1 , визнано спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Розподілено вказаний будинок, виділивши в натурі ОСОБА_1 : кімнату 1-4 площею 21,2 кв.м. вартістю 6 004 грн; кімнату 1-5, площею 13,5 кв.м. вартістю 3 823 грн; сарай вартістю 5 931 грн; вбиральню вартістю 116 грн; душ вартістю 144 грн; ворота вартістю 894 грн; частину паркану в спільному користуванні на 112 грн. Всього на 17 024 грн. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 23/50 частини будинку АДРЕСА_1 . Зобов'язано ОСОБА_1 з кімнати 1-4 прорубати двері в кімнату 1-5, з утвореної квартири обладнати другий вихід з приміщення 1-5, в кімнаті 1-5 обладнати другу кухню або ж прибудувати приміщення для кухні. В утвореній ізольованій квартирі обладнати опалення та електроосвітлення.
Рішенням виконавчого комітету Триліської сільської ради від 22 жовтня 2003 року №3 «Про добудову житлового будинку» дозволено ОСОБА_1 добудову веранди до її частини житлового будинку, виділивши в окреме домоволодіння та закріпити номер АДРЕСА_1 (а.с.109).
20 листопада 2005 року Комунальним підприємством Київської обласної ради «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з двох ізольованих квартир (а.с.13-17).
19 вересня 2006 року ОСОБА_1 звернулась до МБТІ з заявою про проведення державної реєстрації на цілу частину будинку під номером АДРЕСА_1 на підставі рішення суду.
Доказів надання позивачкою до вказаної заяви рішення виконавчого комітету Триліської сільської ради від 22 жовтня 2003 року №3 «Про добудову житлового будинку», яким закріплено за житловим будинком, належним ОСОБА_1 , номеру АДРЕСА_1 матеріали справи не містять.
21 вересня 2006 року державним реєстром Фастівського міжміського бюро технічної інвентаризації прийнято рішення про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно - 23/50 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності: рішення Фастівського районного суду Київської області від 4 липня 2003 року (а.с.18).
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.09.2006 здійснена операція "реєстрація зміни права власності на нерухоме майно" на підставі прийнятого рішення про закриття від 25.09.2006, підстава закриття права власності " відчуження долі", чим порушено її право власності на будинок, розташований за адресою: : АДРЕСА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що посадові особи Комунального підприємства Київської обласної ради «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації» не приймали рішення про закриття права власності позивача на 23/50 частин будинку АДРЕСА_1 , оскільки з 01 січня 2013 року підприємства БТІ позбавлені права реєструвати або скасовувати державну реєстрацію прав власності. Рішення виконавчого комітету Триліської сільської ради про виділення в окреме домоволодіння з присвоєнням окремої поштової адреси частці 23/50 частин будинку, що належить ОСОБА_1 , в архівній справі № 754 відсутнє, а тому відсутні правові підстави для висновку про порушення прав позивача діями Комунального підприємства Фастівської міської ради "Фастівське бюро технічної інвентаризації".
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Статтею 182 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Порядок проведення державної реєстрації речових прав на час виникнення спірних відносин регулювався Законом № 1952-ІV " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 №7/5.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 2 Закону № 1952-ІV ( в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом (частина перша статті 3 Закону № 1952-ІV).
Додатком 2 до Тимчасового положення визначено перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, відповідно до пункту 10 якого до них, зокрема, належить рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
Ця норма кореспондується з положенням статті 19 Закону № 1952-IV, відповідно до пункту 5 частини першої якої державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.
Аналіз цих норм дає підстави вважати, що для проведення держаної реєстрації права власності на нерухоме майно подається рішення суду, яким визнано або встановлено факт права власності на об'єкти нерухомого майна, або встановлено факт передачі безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності, і яке набрало законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно 21.09.2006 року за позивачем слугувало рішення Фастівського міськрайсуду суду від 04 липня 2003 року, наданим до Фастівського міжміського бюро технічної інвентаризації як підстава для реєстрації права власності на 23/50 частин будинку АДРЕСА_1 .
За відсутності доказів того, що до заяви про реєстрацію права власності за позивачем на цілу (вже виділену) частину домоволодіння було надано відповідні документи, які визначені Додатком 2 до Тимчасового положення, в тому числі докази присвоєння домоволодінню поштової адреси АДРЕСА_1 , доводи позивача про допущення державним реєстратором відповідача помилки при проведенні державної реєстрації права власності на 23/50 частин будинку АДРЕСА_1 є необґрунтованими.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені вище обставини та норми чинного законодавства свідчать про відсутність підстав для висновку про незаконність дій Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівське бюро технічної інвентаризації» при здійсненні державної реєстрації права власності за позивачем на 23/50 частин будинку АДРЕСА_1 .
В силу пункту 1 частин 3 та 4 статті Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.
У справі, що переглядається, встановлено, що рішенням виконавчого комітету Триліської сільської ради від 22 жовтня 2003 року №3 «Про добудову житлового будинку» дозволено ОСОБА_1 добудову веранди до її частини житлового будинку, виділивши в окреме домоволодіння та закріпити номер АДРЕСА_1 .
20 листопада 2005 року Комунальним підприємством Київської обласної ради «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з двох ізольованих квартир (а.с.13-17).
Рішенням виконкому Триліської селищної рад Фастівського району Київської області №10 від 22 жовтня 2003 року затверджено Акт державної прийомки в експлуатацію індивідуального домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Доказів відсутності у позивача можливості оформити своє право власності в позасудовому порядку матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту статті 392 ЦК України вбачається, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: 1) якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; 2) у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.
Суб'єктом вимог про визнання права власності може бути будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензій третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.
Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.
Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.
Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
Комунальне підприємство Київської обласної ради «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації» не є особою, яка не визнає або заперечує право власності позивача на спірне нерухоме майно, а з 01 січня 2013 року останнє також не є державним реєстратором державної реєстрації прав власності, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вказана особа не є належним відповідачем по заявленим позовним вимогам.
ЄСПЛ вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26.11.2025.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук