Справа № 355/2031/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7883/2025 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
29 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 подану в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Баришівського районного суду Київського області від 25 вересня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України, у кримінальному провадженні №12025111080000446 від 23.09.2025,-
Т.в.о. заступника начальника ВП № 1 - начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України.
Просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання зазначав, що слідчим відділення відділу поліції №1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за розслідувань за №12025111080000446 від 23 вересня 2025р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23 вересня 2025 року, близько 16 годин 40 хвилин, ОСОБА_8 , перебуваючи у тамбурі між першим та другим вагоном електропотягу «Київ-Волинський-Березань», який рухався, між селами Морозівка та Селичівка Броварського району Київської області в напрямку м. Березань, Київської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, через висловлене йому зауваження, вступив у словесний конфлікт з ОСОБА_10 .
Того ж дня, в зазначений час, перебуваючи у тамбурі, де перебували сторонні особи, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, зневажливого ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки та моральності, не зважаючи на присутність сторонніх осіб, з особливою зухвалістю, не реагуючи на зауваження присутніх осіб, демонструючи зневагу до загальноприйнятих норм поведінки у суспільстві, маючи на меті грубо порушити громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, виражаючись нецензурною лексикою та погрожуючи фізичною розправою ОСОБА_10 , маючи при собі розкладний ніж, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, створюючи своїми діями реальну загрозу для життя та здоров'я громадян, які знаходилися в потягу, виявляючи демонстративну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, наблизився до ОСОБА_10 та наніс вказаним ножем один удар в область тулуба останнього, чим спричинив ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітини зліва.
У вчиненні злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Селичівка Київської обл., громадянин України, який має середню-спеціальну освіту, офіційно не одружений, адвокатом чи депутатом не являється, не маючий на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , не інвалід, офіційно працевлештований на ТОВ «Тамерлан-Трейд» на посаді вантажника, раніше судимого 06.08.2024 Баришівським районним судом Київської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1рік, 19.08.2025 ухвалою Баришівського районного суду звільнений від відбування покарання з випробуванням в зв'язку із закінченням іспитового строку.
23.09.2025 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
24.09.2025 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру в нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а також у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Доказами, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.121,ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України, є:
- протокол огляду місця події від 23.09.2025 року, що проводився за адресою: Київська область, Броварський район, м. Березань, вул. Привокзальна, буд. 1, станція «Березань» колія № 4, а також потяг № 6814;
- протокол огляду місця події від 23.09.2025 року, що проводився за адресою: АДРЕСА_2 , а саме в приміщенні Березанської міської лікарні;
- протокол допиту свідка ОСОБА_11 ,
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками особи за участі свідка ОСОБА_11 , яка впізнала особу чоловічої статі який 23.09.2025 в тамбурі вагону вдарив дівчину та спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_10 ;
- протоколи допитів свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13
- довідка з Березанської міської лікарні з діагнозом ОСОБА_14 : проникаючого поранення (гематоракс), різана рана грудної клітини зліва;
- протокол допиту свідка ОСОБА_15 , яка повідомила,
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками особи за участі свідка ОСОБА_15 , яка впізнала особу чоловічої статі який 23.09.2025 в тамбурі вагону вдарив дівчину та спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_10 як ОСОБА_8 ;
- протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 ,
- протоком затримання в порядку ст. 208 КПК України гр. ОСОБА_8 , в якого вилучено його футболку зі слідами рідини бурого кольору та його мобільний телефон;
- протокол допиту свідка ОСОБА_16 ,
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками особи за участі свідка ОСОБА_16 , яка впізнала особу чоловічої статі який 23.09.2025 в тамбурі вагону вдарив дівчину та спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_10 як ОСОБА_8 .
Слідчий зазначав, що досудовим розслідуванням зібрано достатньо доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України.
Слідчий мотивував, що метою обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_17 необхідність запобігання ризикам, передбаченим частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- ризик, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Оскільки після вчинення злочину ОСОБА_8 пішов з місця події у невідомому напрямку, що свідчить про те, що він намагався втекти з місця вчинення кримінального правопорушення та уникнути відповідальності за скоєний ним злочин.
- ризик, може вчиняти інші кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я осіб, оскільки не володіє достатнім рівнем самоконтролю, стриманості та самоорганізації, про що свідчить той факт, що у нього виник умисел на нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, та грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Слідчий вважав, що є обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший, більш м'який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе перешкодити ризикам, передбаченим частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України. При цьому, враховуючи, що злочин скоєно ОСОБА_8 , який неодноразово судимий, тому підозрюваному необхідно визначити запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 25 вересня 2025 року клопотання задоволено.
Обрано ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Строк рахувати з моменту затримання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто з 23 вересня 2025 року.
Строк дії ухвали визначено до 24.11.2025 включно.
Задовольняючи клопотання слідчий суддя, прийшов до висновку, що органом досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зазначав, що існують достатні підстави вважати,що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Зазначав, що вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяють застосування до такого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Зазначав, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, так як ОСОБА_8 за наявності достатньо міцних соціальних зв'язків, не має джерела постійного доходу (не має постійного місця роботи). Застосування запобіжного заходу, який є найбільш суворим видом (тримання під вартою), враховуючи обставини справи, на даному етапі, є виправданим.
Прийшов до висновку, що єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладеним на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , 01.10.2025 подав апеляційну скаргу.
Просив скасувати ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 25 вересня 2025 року та постановити нову, якою обрати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що ухвала є незаконною та необґрунтованою.
Зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК відсутні, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Зазначив, що судом першої інстанції порушено ч. 1 ст. 194 КПК України.
Стверджував, що в матеріалах відсутні будь-які докази, що свідчили б про неможливість обрання ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу.
Повідомив, що ОСОБА_8 неодружений, має постійне місце реєстрації та проживання, утримує хвору бабусю, з місця роботи характеризується позитивно.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчим відділення відділу поліції №1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за розслідувань за №12025111080000446 від 23 вересня 2025р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України.
23.09.2025 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
24.09.2025 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру в нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а також у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, а також дані про особу ОСОБА_8 , в їх сукупності.
Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі зазначив, про наявність в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження достатніх фактичних даних (фактів та інформації), які свідчать про можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
На об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді та в матеріалах клопотання, дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру повідомлену ОСОБА_8 , за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого ефективного розслідування кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Колегія суддів вважає, що доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.
Всупереч твердженням апелянта, колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
З ухвали вбачається, що слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, встановив, що ОСОБА_8 є особою, яка раніше не судима, має визначене місце проживання, має на утриманні бабусю похилого віку, слідчий суддя у відповідності до положень ст. ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_8 , за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого злочину, характер та обставини його вчинення, так як вони сформульовані в повідомленні про підозру, наслідки, які настали у потерпілих, і прийшов до висновку про доведеність прокурором ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, зможе: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а відтак, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 в подальшому при здійсненні досудового розслідування в якості запобіжного заходу належить утримувати під вартою.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважав, що доводи сторони захисту про недоведеність ризиків не знайшли свого підтвердження, а прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
З урахуванням зазначеного, вимоги апеляційної скарги захисника в цій частині не заслуговують на увагу.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та суворість можливого покарання за інкримінований злочин не дають підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, всупереч твердженням апелянта, слідчий суддя на законних підставах не визначив йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, з урахуванням початкової стадії кримінального провадження, а також положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Доводи сторони захисту, за змістом апеляційної скарги, про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про те, що слідчий суддя не встановив, чому не є достатнім такий запобіжний захід як домашній арешт, є безпідставними.
Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що всупереч твердженням апелянта, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так, з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, з урахуванням вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд, -
Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 подану в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Баришівського районного суду Київського області від 25 вересня 2025 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4