06 жовтня 2025 року м. Київ
Справа №753/13226/25
Апеляційне провадження №33/824/4641/2025
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Липченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює на посаді провідного інженера ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», та який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №365251 від 18 червня 2025 року, 09 червня 2025 року 19.37 год. в м. Києві по вул. Вербицького, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом JEEP д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не переконався, що не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на мотоцикл Kawasaki д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Своїми діями водій ОСОБА_1 вчинив порушення п. 10.9 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №365256 від 18 червня 2025 року, 09 червня 2025 року о 19.37 год. в м. Києві по вул. Вербицького, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом JEEP д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, залишив місце ДТП, чим порушив п. 2.10 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, та на підставі положень ст. 36 КупАП остаточно накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. Посвідчення водія - не вилучалось.
Постанова суду мотивована тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4 КУпАП повністю підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Не погодився із вказаною постановою, ОСОБА_1 , його захисником - адвокатом Константиновим О.Г. 27 серпня 2025 року до суду першої інстанції була подана апеляційна скарга, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання мотивовано тим, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав 08 серпня 2025 року, після чого 12 серпня 2025 року, оскільки не мав можливості сплатити за послуги приватного адвоката, звернувся за правничою допомогою до Північного міжрегіонального центру з надання вторинної правничої допомоги для призначення державного адвоката. 21 серпня 2025 року Північним міжрегіональним центром з надання вторинної правничої допомоги було призначено державного адвоката та видано доручення.
Таким чином, через запізнення із призначенням адвоката та зверненням ОСОБА_1 , у нього не було можливості вчасно подати апеляційну скаргу та провести зустріч із адвокатом для формування правової позиції у справі. У зв'язку з викладеним, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять даних чи доказів про будь-яке пошкодження майна чи споруди, опис пошкодження, підтвердження, тощо, а отже будь-яких даних на підтвердження вчинення ОСОБА_1 порушень передбаченого ст. 124 КУпАП працівниками поліції надано не було. Крім того, до матеріалів справи не додано відеозапис з камер відеоспостереження за 09 червня 2025 року, які б підтверджували, що саме ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення. Таким чином, оскільки в даному випадку подія сталася не на дорозі та не в наслідок порушення ОСОБА_1 ПДР України, він не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тому у даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, через відсутність доведення завдання шкоди ОСОБА_2 , тому в цій частині справа підлягає закриттю.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, то представник вказує на те, що жодних доказів на підтвердження розшуку ОСОБА_1 працівниками поліції матеріали справи не містять. Таким чином, встановлені працівниками поліції обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, не можуть бути визнані такими, що відповідають фактичним обставинам справи та поза розумним сумнівом не свідчать про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки не грунтуються на всебічного та повному з'ясуванню обставин справи, а тому справа в цій частині підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову, якою провадження про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Лішунов Є.О. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив її задовольнити.
Беручи до уваги ту обставину, що справа перебуває на стадії апеляційного перегляду, перш за все підлягає вирішенню питання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності вручається не пізніше, як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Водночас, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Суди мають неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що про розгляд справи на 07 серпня 2025 року відбувся за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 . Захисник Костантинов О.Г. в апеляційній скарзі вказував на те, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав 08 серпня 2025 року, в матеріалах справи міститься розписка про отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної ухвали, однак на ній не зазначена дата отримання вказаної постанови /а.с. 32/. 12 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся за правничою допомогою до Північного міжрегіонального центру з надання вторинної правничої допомоги для призначення державного адвоката, що підтверджується заявою про надання безоплатної вторинної правничої допомоги /а.с. 43,44/. До апеляційної скарги захисником ОСОБА_1 - адвокатом Константиновим О.Г. долучено копію доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23,26-29 ч.1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 21 серпня 2025 року №004-2607852 виданого Північним міжрегіональним центром з надання вторинної правничої допомоги на надання безоплатної правничої допомоги адвокатом Константиновим О.Г. ОСОБА_1 /а.с. 45/ 22 серпня 2025 року захисник Константинов О.Г. ознайомився з матеріалами справи /а.с. 34/, та 27 серпня 2025 року звернувся до суду першої інстанції з апеляційною скаргою на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року /а.с. 36-45/.
Статтею 268 КУпАП передбачено право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Враховуючи право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, суд апеляційної інстанції, з метою додержання права на доступ до правосуддя, вважає за доцільне задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження.
Перевіряючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З аналізу ст.ст. 251, 252КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб..
Відповідно до ст.122-4 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до п.2.10 «а» ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, характеризується наявністю прямого умислу, тобто особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Судом встановлено, що 09 червня 2025 року 19.37 год. в м. Києві по вул. Вербицького, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом JEEP д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не переконався, що не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на мотоцикл Kawasaki д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Своїми діями водій ОСОБА_1 вчинив порушення п. 10.9 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Також водій ОСОБА_1 будучи причетним до ДТП місце події залишив, чим порушив п. 2.10.А ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджуються доказами наявними в матеріалах справи:
протоколами про адміністративне правопорушення ЕПР1 №365251 від 18 червня 2025 року та ЕПР1 №365256 від 18 червня 2025 року /а.с. 1,4/;
схемою місця ДТП, на якій зображено транспортний засіб - мотоцикл Kawasaki д.н.з. НОМЕР_2 , місце наїзду, а також зазначено пошкодження, яких зазнав транспортний засіб - мотоцикл Kawasaki д.н.з. НОМЕР_2 , а саме: передня фара, пластик облицювання (обтічник) /а.с. 7/;
поясненнями власника та водія транспортного засобу - мотоциклу Kawasaki д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , наданими ним 09 червня 2025 року на місці ДТП, та в яких він пояснив, що 09 червня 2025 року о 19.30 год. в м. Києві по вул. Архітектора Вербицького, 1 ТРЦ NEW WAY припаркував свій мотоцикл біля входу з парковки для візиту в кінотеатр. О 21.35 год. вийшов з ТРЦ та побачив, що автомобіль відштовхнутий та зявились пошкдження, яких до цього не було (тріснутий пластик морди та пошкоджена фара) /а.с. 8/;
поясненнями ОСОБА_1 від 18 червня 2025 року, в яких він пояснив, що приблизно о 17.00 год. в м. Києві по вул. Вербицького, 1 він припаркував свій автомобіль біля ТРЦ NEW WAY на паркомісце для осіб з інвалідністю, оскільки має травму колінного суглоба отриману під час проходження військової служби, та всі інші паркомісця були зайняті. В ТРЦ перебував 5-7 хв., вийшов, сів у своє авто та подивився у дзеркало заднього виду не побачив будь-якого транспортного засобу та здав назад (попереду був автомобіль) для безпечного виїзду, почув звук, вийшов з авто оглянув задню частину та побачив мотоцикл, який стояв. Внаслідок зіткнення не було зафіксовано якісь пошкодження. На момент події він перебував у стресовому стані та не усвідомлював повною мірою обов'язку зупинитися та викликати поліцію. Враховуючи відсутність постраждалих та не видимі, не значні пошкодження, він помилково вирішив, що ситуація не потребує фіксування поліцією. В подальшому усвідомивши можливі наслідки він звернувся до поліції самостійно без будь-яких сповіщень для пояснення. Також ОСОБА_1 зазначив, що вважає, що водій мотоцикла порушив п. 15.9 і 15.10 ПДР України (в частині недотримання безпечної відстані та створення перешкод виїзду) та п. 26.5 ПДР України (самовільне паркування на місці для осіб з інвалідністю без відповідного дозволу), що і спричинило ДТП /а.с. 9/. Аналогічні письмові пояснення ОСОБА_1 вказав і в клопотанні поданому до суду першої інстанції /а.с. 24/;
рапортом інспектора поліції, в якому вказано, що екіпажем поліції 09 червня 2025 року о 22.16 год. було отримано виклик про ДТП без травмованих. Прибувши на місце ДТП ними було виявлено заявника ОСОБА_2 та мотоцикл Kawasaki д.н.з. НОМЕР_2 з механічними пошкодженнями переднього облицювання та фари. Під час огляду місця події та ймовірного місця ДТП візуально було виявлено камеру відеонагляду, яка можливо зафіксувала факт зіткнення, ознайомитись із записом патрулю не вдалося через пізню годину /а.с. 11/;
відеозаписом з камер відеонагляду, який було долучено до матеріалів справи разом з протоколами про адміністративне правопорушення, та який було переглянуто судом апеляційної інстанції, та на якому зображенні події викладені в протоколах про адміністративне правопорушення за ст. 124 та 122-4 КУпАП, зокрема, на відео зафіксовано, як водій автомобіля JEEP д.н.з. НОМЕР_1 на парковці торговельного центру здійснюючи рух заднім ходом допустив зіткнення з транспортним засобом - мотоцикл Kawasaki д.н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований позаду нього. Водій транспортного засобу JEEP д.н.з. НОМЕР_1 вийшов з автомобіля, оглянув мотоцикл Kawasaki д.н.з. НОМЕР_2 , після чого сів в автомобіль та поїхав з місця зіткнення /а.с. 10/.
Виходячи із встановлених обставин події ДТП, яка мала місце 09 червня 2025 року, вбачається, що саме невиконання водієм транспортного засобу JEEP д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 п.10.9 ПДР України знаходиться у прямому причинному зв'язку з ДТП та наслідками, що настали у виді пошкодження транспортних засобів, оскільки саме водій ОСОБА_1 здійснюючи рух транспортного засобу заднім ходом повинен був переконатись, що це не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, в даному випадку мотоциклу Kawasaki д.н.з. НОМЕР_2 , на який останнім було здійснено наїзд.
Крім цього, водієм транспортного засобу JEEP д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 було також порушено п. 2.10 «а» ПДР України, оскільки він будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди не залишився на місці пригоди, а покинув її.
Таким чином, матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1 містять всі фактичні дані, які свідчать про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченихст.ст.122-4,124 КУпАП, та доводять порушення останнім вимог п.2.10 «а», та п. 10.9 ПДР України, які знаходилися в прямому причинному зв'язку з наслідками ДТП.
Посилання в апеляцій скарзі на те, що матеріали справи не містять даних чи доказів про будь-яке пошкодження майна чи споруди, опис пошкодження, підтвердження, тощо, а отже будь-яких даних на підтвердження вчинення ОСОБА_1 порушення передбаченого ст. 124 КУпАП працівниками поліції надано не було, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки вказані посилання спростовуються матеріалами справи, зокрема, схемою місця ДТП, поясненнями учасників ДТП та відеозаписом з камер відеоспостереження.
Також є такими, що не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції доводи захисника Плашенка Д.В. про те, що до матеріалів справи не було додано відеозапис з камер відеоспостереження за 09 червня 2025 року, які б підтверджували, що саме ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, оскільки такий відеозапис наявний в матеріалах справи та був переглянутий і досліджений судом апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги про те, що жодних доказів на підтвердження розшуку ОСОБА_1 працівниками поліції матеріали справи не містять, а тому встановлені працівниками поліції обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, не можуть бути визнані такими, що відповідають фактичним обставинам справи, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки складом адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, є порушення п. 2.10 «а» ПДР України, тобто залишення місця ДТП, що не заперечував сам ОСОБА_1 .
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст. 122-4 КУпАП, внаслідок порушення ним п.2.10 «а», та п. 10.9 ПДР України не спростовують.
Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції судового рішення, апеляційним судом не встановлено. А тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.