27 листопада 2025 року
м. Київ
справа №183/8847/24
адміністративне провадження № К/990/6514/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року (колегія у складі суддів Добродняк І.Ю., Бишевської Н.А., Семененка Я.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції України у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції України у Дніпропетровській області, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ГАБІ № 887195 від 18 серпня 2024 року, складену інспектором Блощинським А.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 117 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач не довів вчинення позивачем дій, які б охоплювалися частиною другою статті 117 КУпАП, натомість в оспорюваній постанові йдеться про порушення, відповідальність за яке вказаною нормою не передбачена.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області рішенням від 11 листопада 2024 року позов задовольнив частково. Скасував постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ГАБІ №887195 від 18 серпня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 117 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн, та надіслав справу на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
Відповідач оскаржив це рішення до суду апеляційної інстанції.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 січня 2025 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишив без руху та установив скаржникові десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
17 січня 2025 року відповідач на виконання вказаної ухвали суду подав заяву, у якій висловив власні міркування щодо наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Ухвалою від 06 лютого 2025 року Третій апеляційний адміністративний суд відмовив відповідачеві у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2024 року у справі №183/8847/24.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що копію рішення суду першої інстанції відповідач отримав в «Електронному кабінеті» 11 листопада 2024 року, що підтверджується довідкою, натомість апеляційну скаргу подав 09 грудня 2024 року, тобто з порушенням установленого частиною четвертою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) десятиденного строку. Доводи скаржника про те, що повний текст оскаржуваного судового рішення надійшов на його адресу 28 листопада 2024 року, а безпосередній виконавець, уповноважений на представництво його інтересів у даній справі, отримав копію рішення 06 грудня 2024 року, апеляційний суд оцінив критично та зазначив, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами. За висновком суду апеляційної інстанції, наведені скаржником доводи не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Департамент патрульної поліції просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.
Скаржник зазначає про порушення апеляційним судом передбаченого статтею 293 і пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України права на доступ до правосуддя на стадії апеляційного оскарження та встановленого частинами другою і третьою статті 295 КАС України права на поновлення пропущеного з поважних причин строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Департамент патрульної поліції наполягає, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущено з об'єктивних та поважних причин. Вказує, що наразі є учасником великої кількості судових справ, штатна чисельність підрозділу документального забезпечення Департаменту об'єктивно не дозволяє вчасно обробити і направити безпосереднім виконавцям такий значний обсяг документів, при цьому, гранична чисельність працівників Національної поліції, до складу якого входить Департамент патрульної поліції, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2014 року №85, тому Департамент не має можливості збільшувати її самостійно. Крім цього посилається на уведення в Україні воєнного стану та вказує, що значна частина особового складу Департаменту залучена до виконання бойових завдань, а також до регулярних заходів, спрямованих на забезпечення належної охорони територій обслуговування. Скаржник доводить, що безпосередній виконавець, уповноважений на представництво інтересів Департаменту в цій справі, отримав копію рішення 06 грудня 2024 року, а вже 09 грудня 2024 року підготував та подав до суду апеляційної інстанції відповідну апеляційну скаргу, що свідчить про добросовісність поведінки скаржника, об'єктивність і поважність причин пропуску ним строку оскарження судового рішення.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу в установлений Верховним Судом строк не надходило.
Відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у цій справі.
Ухвалою від 26 листопада 2025 року справу призначено до розгляду.
Джерела права та акти їхнього застосування
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно із частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Частиною четвертою статті 286 КАС України передбачено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно із частиною п'ятою статті 251 КАС України Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
За змістом наведених правових норм однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску указаного строку (при цьому поважність причин повинен доводити скаржник).
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).
Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, що були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, що слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Як убачається з матеріалів справи, 11 листопада 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження ухвалив рішення в порядку письмового провадження. Повний текст цього рішення 11 листопада 2024 року о 18:52 доставлено до електронного кабінету Департаменту патрульної поліції, що підтверджується довідкою відповідного змісту.
Апеляційну скаргу на зазначене судове рішення Департамент патрульної поліції подав 09 грудня 2024 року (зареєстровано судом 10 грудня 2024 року), тобто поза межами передбаченого частиною четвертою статті 286 КАС України десятиденного строку. В апеляційній скарзі відповідач порушував питання про поновлення вказаного строку, мотивувавши наявність поважних підстав для цього тим, що 28 листопада 2024 року Департамент патрульної поліції перенаправив для подальшого розгляду та опрацювання до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, оскільки поліцейський, який виніс оспорювану постанову, проходив службу саме в цьому управлінні, до того , воно є найбільш територіально наближеним до суду, в якому розглядалася справа.
Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про неповажність наведених скаржником причин пропуску строку та ухвалою від 15 січня 2025 року залишив цю апеляційну скаргу без руху, встановивши скаржникові строк у десять днів для усунення її недоліків шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
17 січня 2025 року відповідач на виконання вказаної ухвали суду подав заяву, у якій зазначив, що представництво інтересів Департаменту патрульної поліції в цій справі доручено підрозділу правового забезпечення управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції. Значена частина процесуального строку, передбаченого КАС України для подання апеляційної скарги витрачається на бюрократичні процедури, що унеможливлює його дотримання безпосереднім виконавцем. У цьому випадку Департамент патрульної поліції отримав і зареєстрував оскаржуване рішення суду першої інстанції 28 листопада 2024 року, а безпосередній виконавець, уповноважений на представництво його інтересів - 06 грудня 2024 року, що підтверджується відповідними виписками із системи електронного документообігу Департаменту патрульної поліції. На переконання скаржника, ці обставини свідчать про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в цій справі.
Третій апеляційний адміністративний суд оскаржуваною ухвалою від 06 лютого 2025 року дійшов висновку про неповажність наведених Департаментом патрульної поліції причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2024 року, відмовив відповідачеві у задоволенні клопотання про поновлення цього строку та відмовив у відкритті апеляційного провадження за поданою Департаментом апеляційною скаргою.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Конструкція пункту 4 частини першої статті 299 КАС України встановлює дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Такий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі №420/5137/18, від 22 грудня 2022 року у справі № 380/19423/21.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Наведені скаржником доводи ґрунтуються головним чином організаційних труднощах, які перешкоджають дотриманню ним процесуальних строків, зокрема, значним навантаженням, зумовленим великою кількістю судових справ, учасником яких є Департамент патрульної поліції та водночас недостатньою штатною чисельністю працівників, які мають опрацьовувати відповідні документи, потребою дотримання формальних процедур, а також уведенням в Україні воєнного стану. Скаржник доводить, що безпосередній виконавець, уповноважений на представництво інтересів Департаменту в цій справі, отримав копію рішення 06 грудня 2024 року, а вже 09 грудня 2024 року підготував та подав до суду апеляційної інстанції відповідну апеляційну скаргу, що свідчить про добросовісність поведінки скаржника, об'єктивність і поважність причин пропуску ним строку оскарження судового рішення.
Верховний Суд відхиляє наведені доводи, та повторює, що організаційні складнощі в роботі суб'єкта владних повноважень не можуть слугувати поважними причинами пропуску ним процесуального строку, зокрема, на звернення з апеляційною скаргою на судове рішення (постанови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі №560/403/22 і від 22 грудня 2022 року у справі №380/19423/21).
Це зумовлено тим, що держава має дотримуватися принципів належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, установлених нею ж.
У статті 8 КАС України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно до якого, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Стаття 44 КАС України передбачає обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов'язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань.
Позаяк повідомлені скаржником обставини стосуються внутрішніх організаційних питань роботи відповідача, що вказує виключно на суб'єктивний характер причин пропуску строку, такі не є підставою для його поновлення.
Водночас Суд наголошує, що факт запровадження воєнного стану не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, зокрема для органів публічної влади, без зазначення конкретних обставин і надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього органу (установи), що обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виснував, що посилання відповідача на загальні обставини введення в Україні воєнного стану, без обґрунтування і надання доказів на підтвердження того, яким саме чином ці обставини перешкодили йому звернутися з апеляційною скаргою у встановлений КАС України строк, не свідчать про поважність причин пропуску цього строку.
Зважаючи на те, що наведені у касаційній скарзі доводи не виправдовують необґрунтованості порушення процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку, Верховний Суд констатує, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Отже, Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу від 06 лютого 2025 року з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року в справі №183/8847/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Г. Загороднюк
Л.О. Єресько
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду