Справа № 588/1765/25
Провадження № 1-кп/588/183/25
27 листопада 2025 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2025 за № 12025200540000219, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тростянець Сумської області, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, незаміжньої, непрацюючої, яка має інвалідність 2-ї групи, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України,
Слідчий СВ ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 звернулася до суду з клопотанням, погодженим прокурором Тростянецького відділу Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування примусових заходів медичного характеру відносно підозрюваної ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025200540000219 від 27.08.2025.
В обґрунтування клопотання зазначається, що ОСОБА_4 27.08.2025 близько 12 год. 00 хв. за попередньою домовленістю прийшла у гості, в тому числі з метою спільного вживання алкогольних напоїв, до своєї знайомої ОСОБА_6 у господарство по АДРЕСА_2 , де остання проживає разом із співмешканцем ОСОБА_8 . Після спільного вживання алкогольних напоїв ОСОБА_4 побачила належний ОСОБА_6 мобільний телефон, що лежав на стільці в кімнаті кухні, на викрадення якого у неї раптово виник прямий корисливий умисел.
Реалізовуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», діючи з корисливою метою, таємно, скориставшись вільним доступом до майна, ОСОБА_4 , цього ж дня близько 16 години 00 хвилин, в кімнаті кухні будинку вказаного господарства взяла зі стільця, що стояв поряд з ліжком, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A16 8/256 GB» зі встановленою SIM - картою мобільного оператора «Lifecell» з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , разом з яким після цього пішла з вказаного господарство, вчинивши тим самим таємне викрадення чужого майна.
Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи станом на час викрадення вартість мобільного телефону марки «Samsung Galaxy A16 8/256 GB» становила 5383 грн 00 коп. (п'ять тисяч три вісімдесят три гривні 00 копійок); вартість SIM - карти мобільного оператора «Lifecell» становила 75 грн 00 коп. (сімдесят п'ять гривень 00 копійок).
Таким чином, ОСОБА_4 своїми протиправними діями завдала потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 5458 грн 00 коп. (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім гривень 00 копійок).
Отримавши можливість розпоряджатись викраденим майном, ОСОБА_4 замінила у викраденому мобільному телефоні SIM - картку мобільного оператора «Lifecell» на свою SIM - карту мобільного оператора «Vodafone Україна» і деякий час користувалась мобільним телефоном для власних потреб, зберігаючи при собі за місцем проживання.
03.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Також у клопотанні зазначено, що згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 808 від 22.09.2025 встановлено, що ОСОБА_4 на момент скоєння правопорушення страждала на психічний розлад у виді розладу особистості та поведінки внаслідок епілепсії з легкими когнітивними змінами, вираженими характерологічними змінами особистості, не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.
На даний час ОСОБА_4 має психічний розлад у виді розладу особистості та поведінки внаслідок епілепсії з легкими когнітивними змінами, вираженими характерологічними змінами особистості, які потребують застосування до неї примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги.
Таким чином, в ході проведення досудового розслідування за матеріалами даного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, у стані неосудності.
У зв'язку з наведеним слідчий просить суд застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної примусової психіатричної допомоги.
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання.
Особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні таємного викрадення чужого майна в умовах воєнного стану визнала повністю, не заперечила обставини викладені у клопотанні та пояснила, що вона прийшла до будинку ОСОБА_6 та викрала телефон, який лежав на стільці. Коли вона брала телефон, то співмешканець ОСОБА_6 - ОСОБА_9 спав. У вчиненому розкаюється, просила вибачення у потерпілої. Проти застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги ОСОБА_4 не заперечила.
Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання про застосування до його підзахисної примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної примусової психіатричної допомоги.
Заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваної та її захисника, покази потерпілої, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню зважаючи на таке.
Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується показами допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_6 , а також дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 27.08.2025; протоколом огляду місця події від 02.09.2025 з ілюстративною фототаблицею до нього; протоколом огляду речей від 27.08.2025 з ілюстративною фото таблицею до нього; висновком експерта від 29.08.2025 № СЕ-19/119-25/14363-ТВ.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 808 від 22.09.2025 ОСОБА_4 на момент вчинення кримінального правопорушення страждала на психічний розлад у виді розладу особистості та поведінки внаслідок епілепсії з легкими когнітивними змінами, вираженими характерологічними змінами особистості, не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_4 страждає на психічний розлад у виді розладу особистості та поведінки внаслідок епілепсії з легкими когнітивними змінами, вираженими характерологічними змінами особистості. За своїм психічним станом ОСОБА_4 потребує застосування до неї примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 , перебуваючи в стані неосудності, вчинила суспільно-небезпечне діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.
Згідно ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення нею суспільно-небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала у стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати значення своїх дій (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ст. 19 ЗУ "Про психіатричну допомогу" примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами.
Статтею 92 КК України визначено, що примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Згідно із ч. 1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КК України надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 503 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Частиною 4 ст. 503 КПК України передбачено, що примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Враховуючи висновок судової психіатричної експертизи, а також з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворої особи, з метою її обов'язкового лікування та запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь, суд вважає, що до ОСОБА_4 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Виходячи із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові №7 від 03 червня 2005 року "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування", суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строк, на який ці заходи призначені.
Цивільний позов не заявлявся.
Витрати, пов'язані із залученням експертів для проведення судової товарознавчої експертизи підлягають віднесенню на рахунок держави.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, зокрема: вилучений 27.08.2025 в ході огляду речей за адресою: м. Тростянець, вул. Благовіщенська, 34, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A16» з сім-картою оператора «Лайф», який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_6 , необхідно вважати повернутим власниці.
Клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання ухвалою законної сили не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 503, 512-513 КПК України, суд
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.08.2025 за № 12025200540000219 відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Речовий доказ: вилучений 27.08.2025 в ході огляду речей за адресою: м. Тростянець, вул. Благовіщенська, 34 мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A16» з сім-картою оператора «Лайф», який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_6 - вважати повернутим власниці.
Судові витрати в розмірі вартості судової товарознавчої експертизи віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1