Справа № 307/2269/25
Провадження № 2-а/307/60/25
про залишення позовної заяви без розгляду
26 листопада 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Сас Л.Р., секретар судового засідання Кривошея Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами ч. 4 ст. 229 КАС України (за відсутності всіх учасників справи та не здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Представник ОСОБА_2 від імені позивачки ОСОБА_1 26 червня 2025 року звернулася до суду з адміністративним позовом про скасування постанови серії ЕНА № 5041189 від 22 червня 2025 року, складеної поліцейським УПП в Закарпатській області Бугином М.М., якою ОСОБА_1 визнанно винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області 02 липня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження в адміністративній справі, яку постановлено розглянути у порядку позовного провадження, встановленого для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з повідомленням (викликом) сторін та судове засідання призначено на 04 липня 2025 року, яку неодноразово відкладено, востаннє на 01 жовтня 2025 року.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року замінено неналежного відповідача Головне управління Національної поліції в Закарпатській області належним відповідачем, яким є Департамент патрульної поліції та розгляд справи відкладено на 06 жовтня 2025 року.
06 жовтня 2025 року позивачка ОСОБА_1 подала заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату та просила не здійснювати розгляд без її участі, у зв'язку із чим судовий розгляд відкладено на 20 жовтня 2025 року.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Носа І.М., будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що вбачається із довідки про доставку представнику ОСОБА_2 електронної судової повістки, надісланої за її контактним номером телефону, 20 жовтня 2025 року у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку із чим судовий розгляд відкладено на 26 листопада 2025 року з повідомленням сторін.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Носа І.М., будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що вбачається із довідки про доставку представнику Носі І.М. електронної судової повістки, надісланої за її контактним номером телефону, 26 листопада 2025 року у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідач Департамент патрульної поліції будучи належним чином повідомлений про судовий розгляд до суду не з'явився без повідомлення причин неявки.
Клопотань від позивачки ОСОБА_1 та її представника - адвоката Носи І.М. про розгляд справи за їх відсутності до суду на надходило.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 1. ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п.п. 8), 9) ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Приписами ч. 3 ст. 9 КАС України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки та учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 124 КАС України, судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями; повістки про виклик у суд надсилаються, зокрема, учасникам справи.
Частиною 3. цієї статті передбачено, що судовий виклик або судове повідомлення, зокрема, учасників справи, здійснюється: за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету;
Відповідно до ч. 10 ст. 126 КАС України, вручення повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається також врученням повістки і цій особі.
Представник позивача є зареєстрованим користувачем у системі «Електронний суд».
Згідно довідок про доставку електронних документів в електронному вигляді - документи в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій» доставлено 14.10.2025 20:50:06 та 27.10.2025 13:04:40 відповідно, до електронного кабінету користувача - адвоката Носи І.М.
Інформація щодо стадії розгляду справи міститься на сайті суду (Судова влада). Саме позивач є ініціатором звернення до суду.
Згідно ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно п. 4) ч.1 ст. 240 КАС України, позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позов без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини, зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 12 січня 2023 року в справі № 9901/278/21, зважаючи на неприбуття представника позивача в судове засідання повторно, неповідомлення позивача про причини неприбуття його представника до суду повторно, неподання заяви про розгляд справи за його відсутності та неможливість розгляду справи, у зв'язку з неявкою представника позивача, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС умов, за яких позовна заява підлягала залишенню без розгляду.
Суд наголошує, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивачка насамперед повинна активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Ураховуючи наведене, а також те, що клопотання про розгляд справи за відсутності позивачки та (або) її представника не надходило, чергова неявка позивачки та її представника перешкоджає розгляду справи, у зв'язку із чим адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, слід залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Отже, за обставин цієї справи право заявника на доступ до правосуддя буде забезпеченим саме шляхом повторного подання до суду відповідної заяви.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 44, 205, 240 КАС України, суд
постановив:
Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Роз'яснити позивачці право повторного звернення до суду з цією заявою після усунення умов, що були підставою для залишення її без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л.Р.Сас