Провадження № 22-ц/803/8298/25 Справа № 186/1331/24 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко С. М. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
26 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Халаджи О. В.
суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В.,
секретар Кругман А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 28 травня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шахтарської міської ради Дніпропетровської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною (суддя першої інстанції Демиденко С.М.),
У серпні 2024 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шахтарської міської ради Дніпропетровської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, в якому просив:
Зобов'язати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перешкоджати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , брати участь у вихованні сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та вільному спілкуванні з ним.
Визначити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , спосіб та порядок участі у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за таким графіком побачень з дитиною:
- у вихідні дні щотижня починаючи з 15:00 год суботи до 18:00 год неділі, з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, інших місць за бажанням дитини в Україні без присутності матері, з повідомленням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , про місце перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 під час реалізації батьком права на контакт з дитиною;
З метою оздоровлення дитини батько має право щороку спільно відпочивати з дитиною на території України, з урахуванням стану здоров'я дитини, без присутності матері:
- у літній час: друга половина червня, друга половина липня - 15 днів, перша половина серпня - 15 днів з 10:00 год першого дня вказаного періоду до 20:00 год останнього дня вказаного періоду, без присутності матері, з повідомленням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про місце перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 під час реалізації батьком права на контакт з дитиною. За результатами домовленості між батьками період може бути змінений;
- перша половина осінніх, зимових та весняних шкільних канікул з 10:00 год першого дня вказаного періоду до 18:00 год останнього дня вказаного періоду, без присутності матері, з повідомленням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про місце перебування ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 під час реалізації батьком права на контакт з дитиною;
- в дні офіційних державних свят, які відповідно до постанов Кабінету Міністрів України будуть визнані вихідними днями в державі з 10:00 год до 18:00 год, з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, інших місць за бажанням дитини в Україні, без присутності матері, з повідомленням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про місце перебування ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 під час реалізації батьком права на контакт з дитиною;
- у дні народження дитини через кожен рік з 10:00 год до 18:00 год з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, інших місць за бажанням дитини в Україні, без присутності матері, з повідомленням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про місце перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 під час реалізації батьком права на контакт з дитиною.
Зобов'язати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не чинити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перешкод в особистій участі батька щодо відвідування дитячих дошкільних, шкільних навчальних закладів, позашкільних зібрань, гуртків, заходів, які проводяться за участю сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , для забезпечення його інтересів.
Зобов'язати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі погіршення стану здоров'я сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , негайно повідомляти про це його батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 28 травня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у його праві спілкування та виховання з дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повідомляти ОСОБА_2 про стан здоров'я дитини у разі можливого її захворювання та про зміну місця перебування чи проживання дитини.
Визначено ОСОБА_2 , такий спосіб його участі у спілкуванні та вихованні сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Дніпро:
1)за попередньою домовленістю з матір'ю дитини - ОСОБА_1 мати можливість особистого спілкування з дитиною - ОСОБА_3 , перші шість місяців у присутності матері дитини, а в подальшому без її присутності, з урахуванням фізичної та об'єктивної можливості прибуття батька до дитини у вівторок та четвер кожного тижня з 17.30 до 19.30 години та у суботу кожного тижня з 14.00 до 19.00 години, на нейтральній території або за місцем проживання дитини, якщо вона не схоче вийти зі свого місця проживання;
2) відвідування дитини та спілкування з нею з 13.00 до 16.00 години, за попередньою домовленістю з матір'ю дитини, не порушуючи режиму та розпорядку дня дитини, на нейтральній території, у місцях культурно-розважального характеру, або по місцю проживання дитини, якщо вона не схоче вийти з місця свого проживання у день народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_6 кожного року та у державні свята України;
3) відвідування дитини та спілкування з нею з 12.00 до 15.00 години, на час можливої хвороби дитини за місцем її проживання, без усіляких умов та бажань відповідача й присутніх осіб, чи на більший час, за домовленістю з ОСОБА_1 ;
4) забирати дитину до місця проживання її батька раз на місяць в четверту суботу з 12.00 до 20.00 години, з правом батька забирати сина на ночівлю, враховуючи стан здоров'я дитини та виключно за бажанням дитини, за умови дотримання режиму дня та харчування дитини, й з обов'язковим поверненням дитини до місця її проживання з матір'ю;
5) забирати дитину до місця проживання її батька у літні канікули - 20 днів літа (у червні чи липні), по узгодженню з відповідачем, виключно за бажанням дитини, за умови дотримання батьком дитини режиму дня та харчування дитини, й з обов'язковим поверненням дитини до місця її проживання з матір'ю.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на сплату судового збору в розмірі 605,60 гривень.
Із вказаним рішенням суду не погодилась відповідачка, та подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував стан дитини, її графік дня, а також не з'ясував фактичні обставини справи, та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Мотивована скарга тим, що судом не встановлено, що відповідачкою чинилися перешкоди у праві позивача спілкуватися з дитиною та приймати участь у вихованні. Суд не надає оцінки факту відсутності доказів на підтвердження цього. Навпаки, в мотивувальній частині рішення зазначено, що наданими позивачем суду світлинами та відеозаписом, підтверджується, що позивач зустрічався та спілкувався з сином, зокрема в моїй присутності.
Вказує, що ніколи не чинила перешкод у праві позивача на спілкування та виховання дитини, навпаки зверталася до нього за допомогою (наприклад, звозити у інше місто на консультацію до лікаря, або посидіти, поки я відвідаю магазин тощо). Але він мені відмовляв, говорячи, що «це твоя дитина - твої проблеми», «винайми няню» тощо.
Судом не надано належної оцінки тому факту, що дитина має діагноз - затримка мовленевого розвитку з зв'язку з цим, він потребує постійного обстеження лікарів, психологів, неврологів. Також він потребує спеціальних занять з логопедом, дефектологом, практичним психологом. Даний факт підтверджується висновком про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 08.09.2023 №РЦ-85087/2023/455512. Також зі звіту надання психологопедагогічних послуг ОСОБА_3 від КЗ «Інклюзивно-ресурсний центр» Першотравенської міської ради вбачається, що дитина має нестійкий емоційний стан, несформовані мовленнєві навички, йому складно налагоджувати контакт з дорослими. Мати дитини ОСОБА_1 - часто виступає посередником між дитиною та дорослим задля становлення контакту, пояснень бажань дитини, налагодження співпраці. Дитина має проблеми із розвитком мовлення та загальним розвитком. Це породжує проблеми у його спілкуванні з іншими особами.
Суд не урахував також інтереси неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 висловив в судовому засіданні в присутності психолога своє небажання спілкуватися с позивачем, Дитина його боїться й в ніякому разі не погоджується зустрічатися з ним наодинці, а тим більше знаходитись в чужому помешканні без матері.
Судом не взято до уваги, висновок органу опіки та піклування.
ОСОБА_1 просила рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 28 травня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги частково:
Визначити ОСОБА_2 такі способи участі у спілкуванні та вихованні сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За попередньою домовленістю з матір'ю дитини мати можливість особистого спілкування з дитиною у присутності матері дитини у вівторок або четвер кожного тижня з 17:30 до 19:30 години та у суботу кожного тижня з 09:00 до 12:00 години на нейтральній території або за місцем проживання дитини:
Відвідування дитини та спілкування з нею за попередньою домовленістю з матір'ю дитини, не порушуючи режиму та розпорядку дня дитини, у присутності матері дитини з 10:00 до 18:00 години, на нейтральній території, у місцях культурно-розважального характеру, або по місцю проживання дитини у день народження дитини.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив
Позивач ОСОБА_2 , у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Відповідачка ОСОБА_1 за допомогою відео конференції не приєдналась до судового засідання у відповідності ч. 5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шахтарської міської ради Дніпропетровської області у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, зареєстрованому 12.04.2019 року Першотравенським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис про шлюб № 43, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 видане повторно 13.02.2024 року.
Від шлюбу мають сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 20.06.2019 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Петропавлівському району та місту Першотравенськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внесено відповідний запис № 22, підтверджується його свідоцтвом про народження сери НОМЕР_2 виданим повторно 13.02.2024 року Петропавлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Рішенням Першотравенського міського суду у справі № 186/314/24 від 15.04.2024 року шлюб між ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , розірвано.
06.03.2024 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області видано судовий наказ про стягнення з усіх видів доходу ОСОБА_2 , щомісячно на користь ОСОБА_1 , аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки.
Актом обстеження умов проживання ОСОБА_2 , від 29.07.24 року підтверджується, що він проживає разом з співмешканкою у двокімнатній квартирі за адресою АДРЕСА_1 та в квартирі створені належні умови для проживання.
Виробничою характеристикою ОСОБА_2 , від 11.07.24 року встановлено, що він працює в філії «Павлоградська автобаза» з 02.03.2018 року по теперішній час машиністом бульдозера колони дорожньо-будівельної техніки №2. За період роботи на підприємстві обов'язки виконує в повному обсязі згідно виданих нарядів. Зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, відповідальний працівник. З співробітниками має доброзичливі відносини.
Довідкою КП «Петропавлівська центральна лікарня» від 18.07.24 року підтверджується, що ОСОБА_2 , на диспансерному обліку у лікаря - нарколога не перебуває.
Консультативним заключенням дитячого невролога від 19.09.2022 року підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , має затримку мовленнєвого розвитку.
Висновком КЗ «ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР» ПЕРШОТРАВЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 08 вересня 2023 року № ІРЦ-85087/2023/455512 підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , має особливі освітні потреби (наявність): функціональні труднощі тяжкого ступеня прояву (мовленнєва функція), навчальні труднощі помірного ступеня прояву.
Згідно Звіту про надання психолого-педагогічних послуг ОСОБА_3 від КЗ «Інклюзивно-ресурсний центр» Першотравенської міської ради» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відвідував корекційно-розвиткові заняття з фахівцем ІРЦ (практичним психологом) в КЗ «Інклюзивно-ресурсний центр» Першотравенської міської ради» в період з 21.09.2023 по 01.02.2024. Заняття проводилися два рази на тиждень і були спрямовані на розвиток когнітивної та емоційно-вольової сфери відповідно до потреб дитини, які зазначені у Висновку про комплексну психолого- педагогічну оцінку розвитку особи від 08.09.2023 №ІРЦ-85087/2023/455512.
Емоційний фон дитини на початку співпраці був нестійкий, мовленнєві навички несформовані, через що дитині було важко налагоджувати контакт з незнайомцями. Мати дитини, ОСОБА_1 , часто виступала посередником між дитиною та дорослим задля встановлення контакту, пояснення бажань дитини, налагодження співпраці. Протягом періоду ОСОБА_5 зверталася до фахівця ІРЦ за рекомендаціями щодо сприятливого виховання сина, покращення його емоційного стану, впорядкування поведінки та адаптації до садочка. Мати приводила сина на заняття, дотримувалась правил поведінки під час повітряної тривоги, пропусків без поважних причин не було.
На період відвідування занять головною проблемою ОСОБА_4 було відсутність комунікативних навичок, слабо розвинена мова, яка заважала хлопчину соціалізуватися, заводити друзів, спілкуватися з вихователями, тому хлопчик, зі злів матері, також регулярно відвідував логопеда.
На момент дослідження розвитку психічних процесів дитини було виявлено наступне: Емоційно-вольова сфера дитини незріла. Контакт з дитиною змістовний, встановлюється поступово. Відбувся з другого разу, через швидку втомлюваність та обмеженість працездатності дитини. Коли дитина звикла до дорослого, емоційний фон вирівнялася, поведінка стала більш контрольованою, з'явився інтерес до співпраці. Інструкції ОСОБА_4 розумів не в повному обсязі, потребував повторення та наочності. Хлопчик радів позитивному результату роботи. Базові емоції розпізнавав, співвідносив за картинками, але не наслідував, мав збіднену, ригідну міміку. Мотивація до роботи залежала від настрою дитини, вольові якості виявляв слабо, навички саморегуляції поведінки були знижені. Темп роботи був сповільнений. При сильній втомі були наявні відмови від завдань та прояви істерик. Навички самообслуговування сформовані відповідно до віку.
ОСОБА_4 мав цілісне, константне сприйняття, обсяг якого знижений.
Мислення стійке, наочно-образне, конкретне, недостатньо самостійне. Темп обробки інформації сповільнений. Порівнював, зіставляв, групував, вилучав зайвий предмет з допомогою дорослого. Розумів безглуздість змісту малюнка-нісенітниці, вказував на неправильні елементи. Причино-наслідкові та логічні зв'язки самостійно не встановлював.
Увага на той момент була нестійка, концентрація слабка, утримував увагу короткотривало, розподіляв нерівномірно, мав знижений обсяг.
Пам'ять мимовільна, емоційна, перевага зорової. Повільно запам'ятовував і швидко забував, характерним було механічне запам'ятовування через багаторазове повторення.
ОСОБА_6 діяльність відповідала віку, мала сюжет. Мовленнєвий розвиток не відповідав віку, комунікативні навички були несформовані.
Звуконаслідування слабке, нечітке.
Корекційно-розвиткові заняття були направлені на розвиток слабких сторін дитини. Хлопчик почав з інтересом відвідувати заняття, виявляти вольові зусилля під час виконання завдань. Вчився відтворювати емоції, тренував саморегуляцію поведінки, наслідував дії за дорослим. В ОСОБА_4 виходило групувати за родовими ознаками, він вчився узагальнювати та вилучати, концентрувати та розподіляти увагу, запам'ятовувати матеріал.
Важко хлопчику давалися будування логічних послідовностей та зв'язків, а також відтворення запам'ятованого. Зі слів матері, вдома ОСОБА_4 з мамою виконували рекомендації фахівця, що було помітно по результату дитини.
Корекційно-розвиткові заняття були завершені у зв'язку з переходом ОСОБА_4 до садочка на повний день, працевлаштуванням матері, ОСОБА_1 , на повну робочу зміну та неможливістю відвідувати інклюзивно-ресурсний центр у зазначений час.
Наданими Позивачем суду світлинами та відеозаписом, підтверджується, що ОСОБА_2 , зустрічався та спілкувався з сином, зокрема в присутності ОСОБА_1 .
Згідно Висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Шахтарської міської ради Дніпропетровської області 3106/0/2-24 від 23.10.2024 року, третя особа вважає за доцільне визначити участь батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вихованні малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у такий спосіб: батькові спілкуватись із ОСОБА_4 за попередньою домовленістю з матір'ю та в її присутності на території м. Шахтарське у першій половині дня в суботу та неділю, враховуючи режим дня дитини.
Частково задовольняючі позовні вимоги та визначаючи ОСОБА_2 певний графік спілкування та вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд виходив з того, що мати не надала суду переконливих доказів на підтвердження того, що спілкування ОСОБА_4 з батьком суперечитиме найкращому забезпеченню його інтересів, та не встановив обставин, які б давали підстави для висновку, що спілкування з батьком матиме негативний вплив на дитину.
Апеляційний суд погоджується з вказаним висновком місцевого суду.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до статті 18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України).
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного (сімейного) права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; перевага балансу інтересів; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 цієї Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справ № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає контакт з дитиною як реалізацію матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).
Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (стаття 157 СК України).
Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частин першої, третьої статті 19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина п'ята статті 19 СК України).
Суд може не погодитися з висновком органу опіки і піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).
Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, очевидно має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю переважають інтереси батьків.
Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «JOHANSEN v. NORWAY» від 07 серпня 1996 року).
Отже, визначаючи спосіб участі одного із батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.
Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Оскільки батько та мати мають рівні права та обов'язки, то колегія суддів, виходячи з принципу рівності батьків у реалізації їх права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні,вважає. що судом першої інстанції з урахуванням обставин справи та графіку та діагнозу дитину було графік спілкування та зустріч з батьком, який вказано у резолютивній частині оскаржуваного рішення.
Апеляційний суд наголошує на тому, що доводи скарги відповідачки стосовно того, що визначений графік побачень ОСОБА_2 з їх сином буде, буде порушувати графік дня останнього є безпідставними, з огляду на те, що вказаний графік зустрічей батька та сина визначено з урахуванням побажань ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 та без порушень режиму та розпорядку дня.
Також колегія суддів вважає, безпідставними посилання відповідачки, що вона не перешкоджала у спілкуванні батька з чином, оскільки як встановлено матеріалами справи, саме ОСОБА_2 звертався до органу опіки та піклування щодо встановлення йому графіку побачень сину, щ є самостійною підставою вважати про перешкоджання у спілкуванні позивача з дитиною
Також апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи скарги щодо відсутності висновку про умови проживання за адресою проживання позивача, АДРЕСА_2 , оскільки, в ньому було вказано про умови проживання за вказаною адресою.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що права позивача на спілкування з сином підлягають захисту шляхом надання ОСОБА_2 періодичних побачень та спілкування з малолітнім ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 що сприятиме налагодженню відносин між ними. Оскільки на думку суду саме такий графік та спосіб виховання дитини буле відповідати найкращим інтересам дитини і батька.
Також апеляційний суд враховує, що вказаний в апеляційній скарзі відповідачки графік побачень батька з сином позбавляє позивача повноцінного контакту з сином.
Для встановлення належного психологічного контакту позивачу з його сином учасники правовідносин потребують допомоги, яку суд вправі надати від імені держави шляхом визначення способів участі батька у спілкуванні з дитиною та її вихованні. Для налагодження належних довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово має відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив'язаності доньки до батька.
Проаналізувавши встановлені обставини справи, враховуючи характер стосунків, які склались між батьками дитини та між дитиною і кожним з батьків, вік дитини, а також закріплений у положеннях чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участі у її вихованні, бажання батька на участь у вихованні та спілкуванні зі своєю сином, колегія суддів вважає, що визначений графік спілкування ОСОБА_2 зі своїм сином ОСОБА_3 , встановлений рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 28 травня 2025 року доцільним і таким, що відповідатиме інтересам дитини та батька.
Інші доводи, наведені в обґрунтування скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 28 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: О.В. Халаджи
О.В. Агєєв
Т.В. Космачевська
Повний текст судового рішення складено 27 листопада 2025 року.
Головуючи суддя О В. Халаджи