Справа № 307/1168/25
Провадження № 2/307/381/25
21 листопада 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області
у складі головуючої судді Сас Л.Р.,
секретар судового засідання Кривошея Д.А..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності всіх учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,
встановив :
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Бобрушко Л.Ю. від імені позивачки 01 квітня 2025 року пред'явила до ОСОБА_2 позов про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей, призначених до сплати на підставі рішення Тячівського районного суду від 23 вересня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області 18 жовтня 2016 року, під час перебування у якому у сторін народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після розірвання шлюбу діти проживають з позивачкою та перебувають на повному її утриманні.
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 вересня 2021 року ухвалено стягувати з відповідача аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 2 000 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
На підставі вказаного рішення 22 листопада 2021 року видано виконавчий лист та 26 листопада 2021 року державним виконавцем Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно -Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) відкрито, відкрито виконавче провадження № 676383316.
Однак відповідач жодної матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.
Внаслідок невиконання відповідачем рішення суду від 23 вересня 2021 року, за ним утворилася заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 144 500 грн., яку просить стягнути з відповідача.
Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачці десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків заяви, які усунуті.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 20 травня 2025 року.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Бобрушко Л.Ю. 20 травня 2025 року подала заяву про проведення підготовчого судового засідання без їх з позивачкою участі.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Поковба В.Ю. подав заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із чим судовий розгляд було відкладено на 02 липня 2025 року з повторним викликом учасників справи у судове засідання.
02 липня 2025 року сторони, будучи належним чином повідомлені, до суду не з'явилися без пояснення причин неявки, у зв'язку із чим судовий розгляд відкладено на 24 вересня 2025 року.
24 вересня 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Поковба В.Ю. подав до суду заяву про приєднання до матеріалів справи розрахунку по сплаті аліментів, виданий виконавчою службою, згідно якого станом на 10 вересня 2025 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів відсутня, у зв'язку із повним погашенням такої та зазначено, що копії розрахунку вручено представнику позивачки.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Бобрушко Л.Ю. 24 вересня 2025 року подала клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із чим судовий розгляд відкладено на 29 вересня 2025 року.
29 вересня 2025 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Бобрушко Л.Ю. подала чергове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, судове засідання відкладено на 21 листопада 2025 року.
21 листопада 2025 року адвокат Бобрушко Л.Ю. вчергове подала заяву про відкладення судового розгляду.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Поковба В.Ю. у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без їх з відповідачем участі.
Третя особа - Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, будучи належним чином повідомлений, на розгляд справи не з'явився без пояснення причин неявки.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності сторін у справі, суд враховує, що частина 2 ст. 43 ЦПК України зобов'язує учасників справи, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Також суд враховує практику Європейського суду з прав людини, якою визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, у зв'язку із чим суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у справі даних і доказів.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За наведеного суд постановив судовий розгляд справи здійснювати за відсутності всіх учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами суд дійшов наступного висновку.
Із копій паспортів та свідоцтва про народження видно, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 12, 14).
Із рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2016 року вбачається, що розірвано шлюб, зареєстрований 20 липня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та ухвалено стягувати із ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 800 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття (а. с. 15, 16).
Із рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 вересня 2021 року відомо, що ухвалено збільшити розмір стягуваних аліментів та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 2 000 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття (а. с. 16, 17).
На підставі виконавчого листа № 307/2812/21, виданого 22 листопада 2021 року державним виконавцем Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Рекітою А.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67638315 (а. с. 19).
Із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, проведеного Тячівським ВДВС у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції станом на 19 березня 2025 року відомо, що у боржника ОСОБА_2 наявна заборгованість за аліментами, яка складає 144 500,00 грн. (а. с. 20).
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Поковба В.Ю. 24 вересня 2025 року долучив розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за ВП № 67638315, де боржником є ОСОБА_2 , з якого вбачається, що станом на 10 вересня 2025 року заборгованість зі сплати аліментів боржника ОСОБА_2 відсутня (а. с. 50 - 53).
Згідно ст. 181 цього Кодексу, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 3 ст. 182 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Так, стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з частинами першою статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів.
Як роз'яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосуванням судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3, передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 Сімейного кодексу України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 по справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), яка відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
У ст. 196 Сімейного кодексу України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц зазначила, що розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі №316/639/18, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Доказів своєчасної сплати аліментів відповідачем не надано; факт заборгованості за аліментами у період з грудня 2021 року по березень 2025 року підтверджується розрахунком заборгованості державного виконавця, який відповідач визнав, про що свідчить сплата відповідачем заборгованості зі сплати аліментів в повному обсязі, він не заперечував проти вказаного розрахунку, як і не надав суду доказів його неправильності, так само як і не подав власного розрахунку; також не надав доказів відсутності його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів та відомостей щодо його матеріального чи сімейного стану, які в силу ч. 2 ст. 196 СК України дають підстави суду зменшити розмір неустойки чи звільнити боржника від сплати заборгованості.
Суд також враховує, що наведений розмір неустойки (пені) за період з грудня 2021 року по березень 2025 року не перевищує сукупний розмір заборгованості за аліментами за вказаний період.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, представник позивачки просить стягнути із відповідача неустойку (пеню) за період з грудня 2021 року по березень 2025 року у розмірі 144 500,00 грн., однак в мотивувальній частині позовної заяви провела розрахунок заборгованості за вказаний період, в якому розмір пені становить 950 880,00 грн. (а. с. 1 - 11).
Перевіривши розрахунок пені, зазначений представником позивачки у позовній заяві, суд не погоджується із визначеною сумою та, провівши власний розрахунок за вищезазначеною формулою, дійшов висновку, що загальна сума неустойки (пені) складає - 46 320,00 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення неустойки (пені).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 цього Кодексу, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
Враховуючи те, що позивачку звільнено від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення неустойки (пені), у зв'язку із задоволенням позовної вимоги, з відповідача слід стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 211,20 грн. в дохід держави.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів, які стягуються на підставі рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 вересня 2021 року (справа № 307/2812/21, провадження № 2/307/742/21) про збільшення розміру стягуваних аліментів, у розмірі 46 320 (сорок шість тисяч триста двадцять) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211, 20 грн.
Відмовити в іншій частині позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення відповідачем може бути подана заява про його перегляд.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Представник позивачки: ОСОБА_6 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Представник відповідача: ОСОБА_7 , АДРЕСА_4 .
Третя особа: Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Тячів, вул. Лазівська, 2, код ЄДРПОУ - 34982020.
Повне судове рішення складено 26 листопада 2025 року.
Суддя Л.Р.Сас