Провадження № 11-кп/803/3592/25 Справа № 242/1259/24
26 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
26 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Центрального районного суду м. Дніпра від 05 листопада 2025 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, ОСОБА_7 ,до 03 січня 2026 року включно, -
Ухвалою Центрального районного суду м. Дніпра від 05 листопада 2025 року, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, ОСОБА_7 ,до 03 січня 2026 року включно. Мотивуючи вказане рішення, суд зазначив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, відповідно до вимог ст. 12 КК України, за які законом передбачено покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли та не змінились під час розгляду клопотання. Вік та стан здоров'я дозволяють застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На зазначену ухвалу суду захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу Центрального районного суду м. Дніпра від 05 листопада 2025 року скасувати з тих підстав тому, що прокурор фактично з грубим порушенням порядку подання клопотання про продовження строку тримання під вартою, оскільки прокурор під час судового засідання, без попередження, заявив з власної ініціативи усне клопотання про продовження строку запобіжного заходу, що є порушенням вимог згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 184 КПК України, тобто клопотання прокурора про продовження тримання під вартою, не було вручено а ні підсудному, а ні захинику; також не були додані до клопотання копії матеріалів якими прокурор обгрунтовує свої доводи, що є порушенням вимог діючого законодавства. Також просить застовувати до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Вважає ухвалу незаконно та невмотивованою, яка підлягає скасуванню у зв'язку порушенням кримінального кодексу України та прав людини і основоположних свобод. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно продовжив обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 та йогозахисника ОСОБА_6 , які підтримали доводи своєї апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, думку прокурора ОСОБА_5 який заперечував проти доводів апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Віповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межає апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Крім того, необхідність наявності письмового клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою регламентовано змістом ч. 2 ст. 422-1 КПК України, відповідно до якої суддя-доповідач апеляційного суду витребує з суду першої інстанції не лише оскаржувану ухвалу, а й клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Отже, виходячи з аналізу наведених норм Закону, продовження запобіжного заходу обвинуваченому можливе лише на підставі письмового клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке він подає до суду з додержанням норм передбачених ст. 184 КПК України та ч. 3 ст. 199 КПК України.
Також колегія суддів зазначає, що згідно із рішення Конституційного Суду України № 1-р/2017 від 23.11.2017 року, продовження судом під час судового засідання застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою за відсутності клопотань прокурора порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу, а також принцип незалежності та безсторонності суду, оскільки суд стає на сторону обвинувачення у визначенні наявності ризиків за статтею 177 Кодексу, які впливають на необхідність продовження домашнього арешту або тримання під вартою на стадії судового провадження у суді першої інстанції. Коли суддя за відсутності клопотань сторін (прокурора) ініціює питання продовження тримання обвинуваченого під вартою або домашнім арештом, він виходить за межі судової функції і фактично стає на сторону обвинувачення, що є порушенням принципів незалежності і безсторонності судової влади.
На запит апеляційного суду в порядку ст. 422-1 КПК, Центрального районний суд міста Дніпра надав обвинувальний акт, копію журналу судового засідання від 05.11.2025 р., копію ухвали суду від 05.11.2025 р., з яких вбачається, що прокурором було заявлене клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 в усному порядку.
У судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтвердив, що 05.11.2025 року у судовому засіданні першої інстанції у Центральному районному суд міста Дніпра ним було заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України в усному порядку.
Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції в порушення вказаних норм закону, продовжив строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 за усним клопотанням прокурора, не перевіривши при цьому клопотання на додержання вимог закону, а саме вимог ст.ст. 184,194 КПК України.
Положення ст. 370 КПК України регламентують, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги закону при постановленні оскаржуваної ухвали місцевим судом дотримані не були.
Обов'язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства в процесі судового розгляду.
У зв'язку із тим, що на розгляді у суді першої інстанції та апеляційному суді відсутнє письмове клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що таке клопотання прокурором не подане, а тому питання щодо продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 на даний час не може бути розглянуте.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, ухвала суду підлягають скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 184, 199, 331, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу Центрального районного суду м. Дніпра від 05 листопада 2025 року, про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України - скасувати.
Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді