Провадження № 33/803/2388/25 Справа № 175/5978/25 Суддя у 1-й інстанції - Краснокутська Н. С. Суддя у 2-й інстанції - Круподеря Д. О.
24 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Круподеря Д.О., розглянувши апеляційну скаргу захисника Музиканта В.С., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.08.2025 року, якою,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Обставини встановлені судом першої інстанції:
Під час судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що 22.02.2025 року, об 02:13, водій ОСОБА_1 за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. О. Тихого, буд. 62 керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.08.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Вимоги, викладені в апеляційній скарзі та узагальненні доводи особи, яка її подала:
З таким судовим рішення не погодився захисник Музикант В.С. та оскаржив його в апеляційному порядку.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що постанова Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 доведено до відома захисника шляхом надсилання її на електронну пошту 14 серпня 2025 року, а за даними Єдиного державного реєстру судових рішень її оприлюднено - 15 серпня 2025 року із наданням до неї загального доступу.
В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Наголошує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Зазначає, що судом першої інстанції не досліджувався та не встановлено відеофайлу, який був би доказом вини ОСОБА_1 .
Вказує, що судом першої інстанції не було встановлено, що поліцейській зупиняв автомобіль за керуванням якого перебував би ОСОБА_1 та саме з яких причин його було зупинено.
Позиції сторін в суді:
Особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисник Музикант В.С. належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак до зали судового засідання не з'явилися. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Керуючись вимогами ст. 268 КУпАП, розгляд апеляційної скарги було проведено за відсутності осіб.
Висновки суду:
Перевіривши матеріали справи, клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції підлягає задоволенню.
За змістом ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
За змістом положень ч.2 ст.294 КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.
Положеннями ст. 268 КУпАП регламентовано, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ст.285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови суду в той же строк вручається або висилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржувану постанову винесено 04 серпня 2025 року, а вказане рішення доведено до відома захисника шляхом надсилання її на електронну пошту 14 серпня 2025 року, а за даними Єдиного державного реєстру судових рішень її оприлюднено - 15 серпня 2025 року із наданням до неї загального доступу. Одночасно з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про надсилання та отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови.
Згідно з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, апеляційну скаргу подано захисником, шляхом надсилання через підсистему «Електронний суд» 17.08.2025 року та зареєстровано канцелярією суду першої інстанції 18.08.2025 року тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні відомості про отримання копії постанови суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання захисника та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які він посилається, як поважні.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.
На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за свої внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП вказує на те, щодо відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп'яніння у встановленому порядку.
Таким чином, доказуванню підлягають всі обставини, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до п. 2 розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно із п. 3 розділу 1 Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук;різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 6 розділу 1 зазначеної Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів відбувається у відповідності із розділом ІІ вищезазначеної інструкції.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд 1-ї інстанції при її розгляді дотримався зазначених вимог закону та правильно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності події та складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а його вина підтверджується дослідженими судом 1-ї інстанції доказами, яким судом надана повна та належна оцінка, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №983286 від 22 лютий 2025 року;
- відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських;
Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи, дослідив письмові докази у справі та відеозапис, усім дослідженим доказам надав оцінку та дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Апеляційний суд зауважує, що обов'язковими складовими інкримінованого адміністративного правопорушення є відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім того зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням у встановленому законом порядку.
Доводи апеляційної скарги про відсутність на відеозаписах наявних в матеріалах справи факту керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 , спростовуються відеозаписами з бодікамери працівника патрульної поліції, на яких вбачається як факт руху транспортного засобу, так і факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Одночасно з тим, на відеозаписі не зафіксовано, щоб водій ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом «VOLKSWAGEN» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . При цьому жодних скарг чи заперечень на дії працівників поліції під час його зупинки та подальшого складання протоколу ОСОБА_1 не заявляв. У зв'язку з чим суд апеляційної інстанції відноситься до заявлених захисником доводів критично та не сприймає до уваги.
З приводу посилання в апеляційній скарзі, що не було встановлено з яких саме причин було зупинено транспортний засіб, апеляційний суд зазначає наступне.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.
Відповідно до статей 1, 13 Закону України "Про Національну поліцію" поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23, пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Крім того, нормами КУпАП передбачена можливість органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.
Окрім того, відповідно до положень п.п.1, 3 ч.1 ст.23 ЗУ "Про національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги щодо нібито судом першої інстанції не було досліджено відеозапис, долучений до матеріалів справи, не мають під собою підґрунтя. Суд першої інстанції належним чином дотримався вимог ст. 245 КУпАП, повно та всебічно дослідив сукупність усіх доказів у справі, зокрема і відеозапис.
Зазначений відеозапис був належним чином оцінений суддею у нарадчій кімнаті з урахуванням усієї сукупності наявних у справі доказів, а висновки щодо його належності, допустимості та достовірності викладені у мотивувальній частині оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Апеляційний суд не має сумнівів щодо достовірності цього відеозапису та визнає його належним і допустимим доказом, отриманим у порядку, визначеному законом. Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 251 КУпАП, доказами у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Зміст долученого відеозапису дає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини події, встановити послідовність дій учасників, а також оцінити поведінку водія та працівників поліції під час складання адміністративного матеріалу. Відеозапис отримано у встановленому законом порядку працівниками поліції за допомогою службових технічних засобів, тому він є належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення та не викликає сумнівів у суду апеляційної інстанції.
Таким чином, посилання сторони захисту на поверхневе дослідження відеозапису є безпідставним і спростовується матеріалами справи та змістом оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 . cкладу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП.
При вирішенні питання про наявність вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення, судом першої інстанції досліджено всі докази, наявні в матеріалах справи, їм надана оцінка у сукупності.
Таким чином, інших переконливих доводів апеляційної скарги, які б вказували на істотні порушення, які є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для скасування постанови судді.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Клопотання захисника Музиканта Владислава Сергійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.08.2025 року.
Апеляційну скаргу захисника Музиканта Владислава Сергійовича - залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.08.2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: