Провадження № 11-сс/803/2108/25 Справа № 203/7551/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
17 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування №12025041340001083 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м.Дніпра від 21 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Борисівка Нікопольського району Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Дніпра від 21 жовтня 2025 року, було задоволено клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_9 , погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 19 грудня 2025 року включно, без визначення застави.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_8 , є особою, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років, прокурором доведено наявність ризиків. Передбачених ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати а бо спотворити речі чи документи, які мають значення у кримінальному провадженні, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Крім того, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, а тому в даному випадку вважав за доцільне не визначати розміру застави.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді.
Вважає, що ухвала є незаконною та такою що підлягає скасуванню.
Вказує, що ані захиснику, ані підозрюваному не була вручена копія клопотання про обрання запобіжного заходу.
Слідчий суддя не врахував дані про особа підозрюваного, який має позитивні характеристики за місцем проживання, має тяжке захворювання (ВІЛ 4 стадія), потребує постійного нагляду у лікарів та щоденного прийому лікарських засобів.
Вказує, що прокурором не було доведено наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 , підозрюваний ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги сторони захисту, наполягали на її задоволенні.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думки учасників судового процесу, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є запобіжні заходи.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Частина 2 статті 177 КПК України передбачає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями частини 1 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
На думку колегії суддів, при обранні ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ці вимоги закону були дотримані.
Так, відповідно до наданих матеріалів, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених п. 1,2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об'єктивно існують і для їх запобігання необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Так, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що потягло смерть людини та за яке передбачено покарання до 10 років позбавлення волі.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що на початковому етапі досудового розслідування триває збір доказів, однак не встановлено місцезнаходження знаряддя вчиненого кримінального правопорушення, дерев'яної палиці, яка використовувалась при нанесенні потерпілому тілесних ушкоджень. Місце її знаходження ОСОБА_8 не вказано.
В частині впливу на вже допитаних свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що вони є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , вагомість наявних доказів вчинення нею інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим.
Колегія суддів погоджується з тим, що слідчим суддею правильно встановлено, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цьому етапі досудового розслідування є виправдним за вказаних умов.
Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Разом з цим доводи захисту щодо не застосування менш обтяжливого запобіжного заходу є частково слушними.
Слід звернути увагу, що ЄСПЛ орієнтує національні суди при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглянути альтернативні засоби забезпечення явки особи до суду. Так, у рішеннях у справі “Цигоній проти України» від 24.11.2011 та “Третьяков проти України», ЄСПЛ встановив порушення п. 3 ст. 5 КЗПЛ у зв'язку з тим, що рішення суддів про застосування та продовження тримання під вартою не було розглянуто можливість застосування альтернативного заходу.
Положеннями п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах нездатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
У судовому засіданні захисником ОСОБА_7 було долучено до матеріалів провадження медичну довідку, згідно з якою ОСОБА_8 перебуває на «Д» обліку в КП «Нікопольська лікарня Покровської сільської ради» із діагнозом: ВІЛ-інфекція, 4 клінічна стадія.
Окрім того, долучено службову характеристику, відповідно до якої ОСОБА_8 під час проходження служби зарекомендував себе позитивно, проявляє дисциплінованість, відповідальність та сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків.
Також надано лист із підписами мешканців населеного пункту, які підтверджують позитивну репутацію ОСОБА_8 за місцем його проживання та відзначають його коректність, доброзичливість і відсутність конфліктної поведінки.
При визначенні розміру застави колегія суддів враховує характер і тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 злочину, а також сукупність даних про його особу, зокрема: наявність постійного місця проживання, міцні соціальні зв'язки, позитивні характеристики за місцем служби та проживання, а також наявність тяжкого захворювання, яке потребує постійного медичного спостереження. З огляду на зазначене, застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатнім та співмірним запобіжним заходом. Ймовірність втрати зазначених коштів у разі невиконання процесуальних обов'язків виступатиме дієвим стримуючим фактором, що мінімізує ризики переховування від органів досудового розслідування і суду або продовження протиправної поведінки.
Колегія зауважує на тому, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов'язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція.
У рішенні від 13 січня 2022 року у справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15) ЄСПЛ зазначив, що застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім - забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.
Визначена сума застави не порушує принцип пропорційності та, з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на неї процесуальних обов'язків.
При цьому, на даному етапі кримінального провадження вказані ризики не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж застосування вказаного виду запобіжного заходу.
Пунктом 2 та 4 ч. 1 ст. 409 КПК України встановлено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
На підставі викладеного апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою клопотання слідчого належить задовольнити частково, застосувавши до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з альтернативною заставою у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м.Дніпра від 21 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19 грудня 2025 року, без визначення розміру застави, - скасувати.
Постановити нову, якою клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_9 , погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 19 грудня 2025 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_8 , заставу у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, яку підозрюваний або інша фізична чи юридична особа може сплатити на депозитний рахунок Дніпровського апеляційного суду (отримувач коштів), код ЄДРПОУ 42270629, МФО 820172, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, поточний рахунок отримувача: UA168201720355229001500086699, та надати документи, що підтверджують сплату застави слідчому та прокурору.
У разі сплати суми застави, звільнити підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, до 19 грудня 2025 року, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця перебування або роботи;
- не спілкуватися з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_8 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4