Провадження № 33/803/2924/25 Справа № 243/8332/25 Суддя у 1-й інстанції - Сидоренко І. О. Суддя у 2-й інстанції - Круподеря Д. О.
24 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Круподеря Д.О., за участю особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засідання у місті Кривий Ріг, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області року від 25 вересня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, посвідчення водія Серії НОМЕР_2 центр ДАІ 1417 від 22.07.2008 року, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ,-
Обставини встановлені судом першої інстанції:
Судом першої інстанції встановлено, що 30.08.2025 о 08 год. 26 хв. в м. Слов'янськ вул. Поштова водій ОСОБА_1 керував автомобілем FORD FOCUS н.з. НОМЕР_3 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі м. Слов'янськ відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області року від 25 вересня 2025 року, ОСОБА_1 ,визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн., позбавлено права керувати транспортним засобом на строк 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Доводи апеляційної скарги:
З таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 та оскаржив в апеляційному порядку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що не був повідомлений про дату час та місце судового розгляду, оскаржуване рішення отримав 07 жовтня 2025 року, особисто в канцелярії суду у зв'язку з чим вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений не з його вини та просить визнати причину його пропуску поважною.
В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що не відмовлявся від проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння та зазначає, що не міг здати біоматеріал у виді сечі з фізіологічних хворобливих причин, а відмова у здачі крові на дослідження при неможливості здачі сечі є прямим порушенням вимог Інструкції.
Крім того в порушення вимог Інструкції, працівниками патрульної поліції не встановлено та не перевірено ознак наркотичного сп'яніння, не відсторонено водія від керування транспортним засобом .
Також апелянт вказує на порушення судом його права на захист, оскільки останнього не повідомлено про дату, час та місце судового розгляду.
Позиції сторін в суді:
В судовому засіданні, особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , підтримав клопотання та апеляційну скаргу та просив їх задовольнити з підстав зазначених в них.
Висновки суду:
Перевіривши матеріали справи, клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.
За змістом ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
За змістом положень ч.2 ст.294 КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.
Відповідно до вимог ст.285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови суду в той же строк вручається або висилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржувану постанову суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності постановлено 25 вересня 2025 року, за відсутності останнього.
В матеріалах справи, наявна розписка від 07 жовтня 2025 року про отримання ОСОБА_1 оскаржуваної постанови
Згідно з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, апеляційну скаргу подано через канцелярію суду першої інстанції 15 жовтня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи та відсутність доказів про надіслання останнього оскаржуваної постанови, а також враховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання ОСОБА_1 та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які він посилається, як поважні.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши думку учасників процесу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно приписів статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням цього Кодексу, зокрема є охорона прав і свобод громадян, власності, встановленого правопорядку, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Положеннями ч.3 ст. 7 КУпАП закріплено, що застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст. 268 КУпАП регламентовано, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Всупереч зазначеним вимогам закону, справа розглянута без участі особи та без даних про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, спробу суду першої інстанції повідомити ОСОБА_1 про розгляд справи, вказана в протоколі дата розгляду справи різниться з датою розгляду справи по суті у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної про порушення права особи на захист.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Крім того, суддя розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Також слід враховувати, що за практикою ЄСПЛ процесуальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, в силу тяжкості стягнень, які передбачені законом, в плані забезпечення прав особи та стандартів доказування має прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства, в тому числі і до додержання стандарту доведення поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП між іншим передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп'яніння підлягають оглядові на стан наркотичного сп'яніння.
Проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерствавнутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція).
Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 4 р. І Інструкції ознаками наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Оскарженою постановою судді від 25 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей,які не реагують на світло, порушення мов, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР за що передбачена адміністративна відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП України.
В обґрунтування вини ОСОБА_1 суд послався на протокол про адміністративне правопорушення серії АБА № 093515 від 30.08.2025 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, висновком, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, диском з відео - записом з бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення.
З цими висновками, суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення, який підтверджений належними та допустимими доказами.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд зазначає, що згідно з п. 12 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції N 1452/735 від 09 листопада 2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктами 7-13 розділу IV Інструкції визначається, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Як вбачається із матеріалів справи 30 серпня 2025 року ОСОБА_1 зупинили працівники патрульної поліції, які виявили у водія ознаки наркотичного сп'яніння та запропонували пройти відповідний огляд у медичному закладі. В подальшому у зв'язку з неможливістю ОСОБА_1 здати біологічну речовину у виді сечі, що підтверджується доданим до протоколу відеозаписом та наявним в матеріалах справи висновком, щодо результатів медичного огляду згідно якого зробити висновок в повному обсязі не можливо у зв'язку з відсутністю біосередовища, працівниками поліції та медичними працівниками це розцінено, як відмову від проходження огляду у медичному закладі.
Відтак, враховуючи те, що лікар в медичному закладі обмежився лише пропозицією ОСОБА_1 здати сечу, яку він не зміг здати у зв'язку із хворобливим станом, і не було вжито заходів для дослідження будь-якого іншого біологічного середовища, не взято кров для дослідження або слину, апеляційний суд приходить до висновку, що при огляді ОСОБА_1 порушено порядок такого огляду, а висновок лікаря про не проходження огляду в повному обсязі, з урахуванням поведінки ОСОБА_1 не може слугувати достатнім та беззаперечним доказом відмови останнього пройти огляд на стан сп'яніння.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 встановлений діагноз затримка сечі та хронічний холецистопанкреатит.
Крім того апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 під час перебування в лікарні неодноразово наголошував, що має захворювання пов'язанні з затримкою сечі та вимагав проведення лабораторних досліджень з використанням іншої біологічної речовини, що було проігноровано, як працівниками патрульної поліції так і лікарями, що свідчить про їх упереджене ставлення до даної ситуації.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає доведеним об'єктивну неможливість ОСОБА_1 надати біологічну речовину у виді сечі, при цьому іншу біологічну речовину, як це передбачено інструкцією у нього не відібрано.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що не додержанням вимог Інструкції щодо проведення медичного огляду водія та за відсутності належних доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є недоведеною.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає відсутніми в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому апеляційні вимоги апелянта в цій частині підлягають задоволенню.
За вказаних обставин судом установлено, що докази вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не є переконливими і достатніми та не відповідають фактичним обставинам справи.
Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
На підставі вищевикладеного вважаю, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, та унеможливлює винесення постанови про визнання правопорушника винним.
Таким чином, оцінюючи докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 вересня 2025 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 вересня 2025 року, щодо ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати та провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро КРУПОДЕРЯ