Провадження № 11-кп/803/3455/25 Справа № 183/9856/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025047350000182, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Меліоративне Новомосковського (нині Самарівського) району Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, маючої на утриманні малолітню дитину 2017 року народження, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
обвинуваченої ОСОБА_6
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_9
Вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2025 року ОСОБА_6 визнано винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначено їй покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду строком на один рік; за ч. 4 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду строком на один рік два місяці.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік два місяці.
На підставі ст. 59-1 КК України покладено на ОСОБА_6 такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Судом вирішено питання речових доказів та судових витрат.
Цим вироком ОСОБА_6 визнана винною за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 у невстановлений в ході судового розгляду час, але не пізніше жовтня 2022 року, виник прямий протиправний умисел спрямований на підроблення офіційного документу, а саме посвідчення водія з метою його подальшого використання.
Реалізуючи свій прямий протиправний умисел, на початку жовтня 2022 року, більш точна дата під час судового розгляду не встановлена, ОСОБА_6 , знаходячись у с. Знаменівка Самарівського району Дніпропетровської області, шляхом проходження анкетування з чат-ботом на невстановленому в ході судового розгляду сайті в мережі Інтернет, заповнила свої анкетні дані, завантажила власне фотозображення та зразок власного підпису, тим самим сприяла вчиненню кримінального проступку, та замовила підроблене посвідчення водія категорії «В» на своє ім'я.
У подальшому виготовлене підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 категорії «В» строком дії від 17.01.2023 до 17.01.2025 на ім'я ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання у невстановлений в ході судового розгляду дату та час отримала у відділення ТОВ «Нова Пошта» з метою його подальшого використання на території України.
07 вересня 2025 року о 14 годині 45 хвилин ОСОБА_6 , керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись поблизу будинку № 73 по вулиці Павлоградська у с. Знаменівка Самарівського району Дніпропетровської області, була зупинена працівником поліції, який на підставі Закону України «Про Національну поліцію» запропонував ОСОБА_6 пред'явити документи на право керування транспортним засобом.
Цього ж дня, а саме 07 вересня 2025 року о 14 годині 46 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи у вказаному місці на узбіччі проїзної частини поблизу будинку № 73 по вулиці Павлоградська у с. Знаменівка Самарівського району Дніпропетровської області на законні вимоги поліцейського відділу реагування патрульної поліції Самарійського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про пред'явлення документів, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що посвідчення на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_1 є підробленим, яке у встановленому законом порядку вона не отримувала, використала вказане посвідчення шляхом пред'явлення його працівнику поліції, тим самим здійснила використання завідомо підробленого документа.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковані судом за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, як пособництво у підробленні офіційного документа (посвідчення) з метою використання та використання завідомо підробленого офіційного документа (посвідчення).
В апеляційній скарзі:
- прокурор просить вирок суду скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік, на підставі п.п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, покласти такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
За ч. 4 ст. 358 КК України призначити ОСОБА_6 покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 2 місяці, на підставі п.п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, покласти такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік два місяці.
Відповідно до п.п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_6 обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
В іншій частині вирок суду просить залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що ч. 2 ст. 59-1 КК України передбачено, що при призначені покарання у виді пробаційного нагляду суд покладає на засудженого відповідні обов'язки, ці приписи закону є імперативними і підлягають обов'язковому виконанню.
Зазначає, що суд, в порушення наведених вище вимог, призначаючи ОСОБА_6 покарання у виді пробаційного нагляду, поклав на обвинувачену обов'язки, передбачені п.п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України лише після призначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність
Заслухавши прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, обвинувачену та її захисника, які заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Оскільки висновки суду стосовно доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні нею кримінальних проступків а також правильність правової кваліфікації її дій за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, в апеляційній скарзі прокурора не оспорюються, інші учасники кримінального провадження апеляційних скарг не подавали, то вказані обставини судом апеляційної інстанції не перевіряються.
Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність при призначенні обвинуваченій покарання, суд вважає, що вони заслуговують на увагу з огляду на таке.
Так, відповідно до положень ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ч. 1 ст. 59-1 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
При цьому, ч. 2 ст. 59-1 КК України визначено, що суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Частина 3 цієї статті також визначає перелік обов'язків, які суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду.
При цьому, з аналізу вищевказаних вимог кримінального закону вбачається, що положення, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України, є імперативною нормою.
Таким чином, при призначенні покарання у виді пробаційного нагляду на обвинуваченого в обов'язковому порядку мають бути покладені обов'язки, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, а також альтернативні, визначені частиною 3 цієї статті.
Однак, вказаних норм суд першої інстанції не дотримався та помилково призначив основне покарання за 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у виді пробаційного нагляду без застосування наглядових та соціально-виховних заходів.
Тобто, ухвалюючи вирок відносно ОСОБА_6 та призначаючи їй покарання за 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду, суд першої інстанції не поклав на неї обов'язки, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, що є обов'язковим у разі призначення такого виду покарання за кожне кримінальне правопорушення, а також обов'язок, визначений ч. 3 ст. 59-1 КК України.
Відповідно до ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Згідно зі ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно роз'яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 1 «Про практику постановлення судами вироків при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку», у разі коли в апеляційній скарзі ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого шляхом призначення йому більш суворого покарання, то у разі задоволення апеляційної скарги, вирок суду першої інстанції скасовується та ухвалюється новий вирок.
Враховуючи, що застосування обов'язків, передбачених ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України, фактично погіршує становище обвинуваченої ОСОБА_6 та вказує на необхідність застосування більш суворого покарання, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання, з ухваленням в цій частині нового вироку.
Саме такий захід примусу із застосованими умовами його відбування буде законним, справедливим та сприятиме його меті, тобто буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
З наведених підстав вирок суду підлягає скасуванню та ухваленню апеляційною інстанцією нового в частині призначенням покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 24, 370, 404, 405, 407, 409, 414, 420, 424, 532, КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 , - задовольнити.
Вирок Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025047350000182, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, - скасувати в частині призначення покарання.
Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік, на підставі п.п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, покласти такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 2 місяці, на підставі п.п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, покласти такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік два місяці.
Відповідно до п.п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_6 обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Вирок набуває чинності з дня проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4