вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/484/25
Справа № 356/875/25
19.11.2025 Березанський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Капшученко І. О.,
за участю секретаря Мелещенко В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР») звернулось до Березанського міського суду Київської області з вказаним вище позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 09.04.2025-100000308 від 11.04.2025 у розмірі 51 022,83 грн., а також суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.04.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 09.04.2025-100000308, за умовами якого позичальнику товариством надано кредит у розмірі 18 000,00 грн. на засадах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених договором. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти. Водночас, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, кошти не сплачує, у зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість перед товариством в розмірі 51 022,83 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 18 000,00 грн., процентами в розмірі 22 680,00 грн., комісії в розмірі 1 342,83 грн. та неустойці в розмірі 9 000,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Як зазначено позивачем, відповідач вчинив дії спрямовані на визнання боргу, а саме здійснив часткову оплату за договором на суму 3 877,17 від 22.04.2024, що було враховано у розрахунку заборгованості. За таких обставин, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у вказаному вище розмірі, а також сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, при зверненні до суду в позові просив розгляд справи проводити за відсутності їхнього представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.8).
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, 15.10.2025 через канцелярію суду подав заяву, в якій зобов'язався сплатити тіло кредиту у сумі 18 000, 00 грн. згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та просив розгляд справи проводити без його участі. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.44).
Так, згідно з вимогами ч. 3, абз. 1 ч. 6 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
За змістом п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд створив учасникам процесу належні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив та заперечень для висловлення своїх доводів і аргументів, повідомлення усіх відомих їм обставин та подання усіх можливих доказів.
Правом подати відзив на позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався та відзиву не подав.
За загальним правилом, встановленим в ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
За змістом ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись ч. 8 ст. 178, ч. 3 ст. 211, ч. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних учасників, які не з'явились у судове засідання, на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно проаналізувавши фактичні обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, прийшов до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що 11.04.2025 між позивачем ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 09.04.2025-100000308, на підставі якого відповідачу надано кредит у розмірі 18 000,00 грн. строком на 140 днів, тобто до 28.08.2025, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1 % в день, денною процентною ставкою в розмірі 0,82 % та комісією за надання кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 2 700,00 грн., а відповідач, в свою чергу, зобов'язався повернути кредит, сплатити нараховані проценти та інші платежі (а.с.18-24).
Сторони погодили, що даний договір укладається в електронній формі у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», шляхом підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е973 відповіді про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору на умовах, викладених у пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) та заявці, та погодили, що дана пропозиція, заявка та відповідь позичальника про прийняття пропозиції складають електронний кредитний договір та містять всі його істотні умови (п.п.2.1-2.3.6 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії) (а.с.18-24).
Підписавши відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, позичальник підтвердив, що він однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід'ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 09.04.2025-100000308 від 09.04.2025, з якими він попередньо уважно ознайомився (а.с.18-24).
Відповідно до інформації Національного банку України за посиланням: https://bank.gov.ua, ТОВ "Споживчий центр" є учасником (абонентом-надавачем послуг) системи BankID Національного банку України з 26.10.2020, що підтверджується відповідною роздруківкою сайту; позичальник був ідентифікований та верифікований через Систему Системи BankID НБУ, про що надав згоду в п. 18 заявки та відповіді позичальника (а.с.32).
Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії), відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 09.04.2025-100000308 та заявка кредитного договору № 09.04.2025-100000308 (кредитної лінії), підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором Е973, містяться в матеріалах справи (а.с.18-24).
При укладенні договору відповідач також підтвердив, що отримав інформацію, зазначену в ч.ч. 1, 5 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (ознайомився з нею за посиланням http://sgroshi.com.ua/ua/rozkritta-informacii), паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» та примірник цього договору (п.20 заявки кредитного договору № 09.04.2025-100000308 (кредитної лінії)).
Відповідно до умов укладеного договору сторони погодили, що кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на рахунок позичальника № 5167-80ХХ-ХХХХ-0091, реквізити якого зазначені відповідачем особисто у заявці кредитного договору, відповіді позичальника про прийняття пропозиції, а також п. 4.1 пропозиція про укладення кредитного договору.
У договорі також зазначено вичерпні персональні дані, що стосуються особи відповідача, а саме прізвище, ім'я та по батькові, паспорт, ідентифікаційний код, місце проживання, засоби зв'язку, реквізити належного клієнту карткового рахунку для перерахування кредитних коштів, та інші дані, що є інформацією з обмеженим доступом, поширення якої здійснюється виключно за згодою суб'єкта персональних даних.
09.04.2025 відповідач ОСОБА_1 також ознайомився з паспортом споживчого кредиту, в якому визначено основні умови кредитування, спосіб надання кредиту, розмір орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту, графік платежів, їх кількість, розмір та періодичність внесення, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором тощо, чим також підтвердив факт отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, а також отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема, шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі, суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі, в разі невиконання ним зобов'язань за таким договором, що засвідчив електронним підписом (а.с.24-на звороті, 25-26).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на погоджених умовах.
Листом від 12.09.2025 № 1-1209 ТОВ «Універсальні платіжні рішення», що надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» на підставі договору на переказ коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, підтвердило успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта, а саме 11.04.2025 о 10:16:13 на суму 18 000,00 грн., номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 707858391, призначення платежу: Видача за договором кредиту №09.04.2025-100000308 (а.с.14).
Таким чином, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі та на умовах, визначених договором.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, не надавав своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для сплати кредиту, процентів за його користування та інших платежів, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість.
Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 09.04.2025-100000308 від 09.04.2025, розмір заборгованості відповідача перед ТОВ "Споживчий центр" за договором становить 51 022,83 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту в розмірі 18 000,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом в межах строку кредитування за період з 11.04.2024 по 28.08.2025 в розмірі 22 680,00 грн., заборгованість за комісією в розмірі 1 342,83 грн. та неустойкою в розмірі 9 000,00 грн. (а.с.15).
Належних доказів, що відповідач сплатив зазначену заборгованість, матеріали справи не містять.
Так, частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Поданим розрахунком заборгованості підтверджується, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, кредит та інші платежі вчасно не сплачував, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В силу положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За таких обставин, судом встановлено та не спростовано сторонами, що відповідач ОСОБА_1 скористався наданим йому позивачем кредитом, проте порушив взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість перед ТОВ «Споживчий центр» за кредитним договором № 09.04.2025-100000308 від 09.04.2025 за тілом кредиту в розмірі 18 000,00 грн., процентами за користування кредитом в розмірі 22 680,00 грн. та комісією в розмірі 9 000,00 грн., всього в загальному розмірі 42 022,83 грн., що підлягає стягненню з відповідача.
Будь-яких доказів на спростування вказаних розрахунків, а також доказів належного виконання умов вищезазначеного договору відповідач суду не надав.
При цьому судом враховано позицію відповідача, який факт укладення між сторонами кредитного договору на погоджених умовах не заперечував та зобов'язався сплатити тіло кредиту в сумі 18 000,00 грн..
Водночас, додані відповідачем до його заяви копії письмових документів суд не бере до уваги на підставі ч. 9 ст. 83 ЦПК України у зв'язку з відсутністю підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи.
Посилання відповідача на норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є неналежними, оскільки вказаний закон не регулює спірні правовідносини, що є предметом судового розгляду.
Даючи правову оцінку вимогам позивача про стягнення з відповідача заборгованості по неустойці в сумі 9 000,00 грн., суд виходить з наступного.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 ЦК України, серед яких, зокрема, сплата неустойки.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).
Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, що набрав чинності 17.03.2022, яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, серед іншого, пунктом 18, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Вказаний висновок відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, від 18.10.2023 у справі № 706/68/23, від 21.01.2025 у справі № 751/3052/23, висновки якого щодо застосування норм права суд враховує до даних спірних правовідносин відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.
Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
З огляду на викладене, оскільки вказаний вище кредитний договір № 09.04.2025-100000308 укладений 09.04.2025, нарахування неустойки за невиконання позичальником зобов'язань за договором проведено у період дії воєнного стану, тому така неустойка підлягає списанню на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в межах вказаних вище сум боргу за кредитом та процентами за користування ним в сумі 42 022,83 грн., в іншій частині щодо стягнення неустойки - позивачем не доведено правомірності її нарахування, тому суд прийшов до висновку, що у цій частині позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 133 УПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з положенням ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ «Споживчий центр» при зверненні до суду з позовом сплачено з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 ст. Закону України «Про судовий збір» та зараховано до державного бюджету судовий збір в розмірі 2422,40 грн. згідно платіжної інструкції № СЦ00039297 від 17.09.2025 (а.с.9,34).
З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн. х (42 022,83 грн.: 51 022,83 грн.) = 1 995,11 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525-526, 530, 629, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4-5, 11-13, 76-81, 89, 128, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код ЄРДПОУ 37356833, місцезнаходження якого зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, заборгованість за кредитним договором № 09.04.2025-100000308 від 09.04.2025 у розмірі 42 022 (сорок дві тисячі двадцять дві) гривні 83 копійки.
В решті - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код ЄРДПОУ 37356833), місцезнаходження якого зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, судовий збір в розмірі 1 995 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 11 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І. О. Капшученко