01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції Соломко І.І.
Суддя-доповідач Епель О.В.
24 листопада 2025 року Справа № 620/2468/21
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
за участі секретаря Бродацької І.А.,
Позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Чернігівської обласної державної адміністрації,
Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації
про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди
Історія справи.
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - Відповідач), Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - Відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним розпорядження від 19.03.2021 №66-к;
- поновити позивача на посаді директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 54000,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що висновок дисциплінарної комісії про вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді перебування на службі в нетверезому стані є помилковим та ґрунтується на неналежних доказах.
Також Позивач стверджував, що постановою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради від 19.02.2021 № 6/58 закрито провадження у справі за ознаками частини першої статті 179 КУпАП (перебування на робочому місці у нетверезому стані) у зв?язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Окрім того, ОСОБА_1 зазначав, що його звільнення з посади директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації не було погоджене Міністерством економіки України.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 19.03. 2021 № 66-к;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації з 20.03.2021;
- стягнуто з Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації (р/р 928201720343160002000007921 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) на користь ОСОБА_1 середній заробіток з час вимушеного прогулу з 20.03.2021 по 21.09.2021 в розмірі 202769,28 грн.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, виписка із медичної амбулаторної картки від 03.02.2021 № 139, видана КНПІ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» не відповідає вимогам п.п. 6-8 Тимчасової інструкції про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп?яніння, що затверджена заступником Міністра охорони здоров?я СРСР від 01.09.1988 № 06-14/33-14.
Окрім того, акт судово-медичного дослідження (обстеження) від 08 02 2021 №1 містить висновок, що наявність алкоголю в крові Позивача в концентрації 0.21 % (проміле), в тому числі, може бути наслідком вживання 50 крапель спиртовмісного лікарського засобу «Корвалол».
Також суд першої інстанції зазначив, що лист Міністерства фінансів України від 18.03.2021 № 17030-10-6/8690 не є належним доказом погодження звільнення Позивача з посади, оскільки у розпорядженні від 19.03.2021 № 66-к Відповідач посилається на лист з іншою датою (18.03.2020). Крім того, лист Міністерства фінансів України від 18.03.2021 № 17030-10-6/8690, за висновком суду першої інстанції, не містить чіткого погодження звільнення ОСОБА_1 .
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що звільнення Позивача відбулося без законної на те підстави.
Також судом здійснено розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь Позивача з урахуванням кількості днів вимушеного прогулу та його середньоденного заробітку.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд зазначив, що Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження погіршення його самопочуття та психічного стану, інших доказів завдання йому моральної шкоди.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 , яка не брала участі у справі під час її розгляду в суді першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
В обґрунтування своїх вимог Апелянтка зазначає, що на підставі рішення суду від 21 вересня 2021 року та відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 134 КЗпП України вона несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації як особа, винна у незаконному звільненні ОСОБА_1 . Втім, Апелянтка не брала участі у справі № 620/2468/21 та на момент ухвалення рішення втратила правовий зв?язок з відповідачами у зв?язку зі звільненням з посади голови Чернігівської обласної державної адміністрації. Рішення суду від 21 вересня 2021 року в апеляційному порядку не оскаржувалося та не переглядалося.
Також Апелянтка зазначає, що факт вчинення Позивачем дисциплінарного проступку встановлено в ході службового розслідування та підтверджено належними доказами, які суд першої інстанції залишив поза увагою.
З цих та інших підстав Апелянтка вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 було поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а від та від 17.09.2025 призначено справу до судового розгляду.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, зазначаючи, що викладені в апеляційній скарзі доводи є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві.
Зокрема, Позивач стверджує, що судом першої інстанції надано правильну правову оцінку виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 03.02.2021 № 139, акту судово-медичного дослідження (обстеження) від 08.02.2021 № 1 та листу Міністерства фінансів України від 18.03.2021 № 17030-10-6/8690.
Також Позивач заперечує вживання ним алкоголю на робочому місці, зазначаючи, що вживання спиртних напоїв йому протипоказане за станом здоров?я.
Окрім того, у відзиві ОСОБА_1 зазначає про закриття справи у зв?язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 179 КУпАП згідно з постановою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради від 19.02.2021 № 6/58.
У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу від відповідачів не надходив.
Від Апелянтки надійшли заперечення на відзив Позивача, які зводяться до тверджень, які раніше були викладені у її апеляційній скарзі, зокрема щодо дотримання процедури звільнення ОСОБА_1 з посади у зв?язку з вчиненням ним дисциплінарного проступку.
Апелянтка наполягала на тому, що перебування Позивача у нетверезому стані підтверджується належними доказами, зокрема й результатами токсикологічного дослідження. Також вона просила суд долучити до матеріалів справи висновок експерта від 13.10.20205 № 34-11-2025 (експертизи за матеріалами адміністративної справи), виконаної на її замовлення як учасника справи експертами Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичних експертиз МОЗ України».
Позивачем подано до суду заперечення проти висновку експерта від 13.10.20205 № 34-11-2025, а також наведено обставини вживання ним препарату «Корвалолу». Зокрема, Позивач стверджує, що препарат «Корвалол» йому принесла ОСОБА_3 28.01.2021 після 17 год. 15 хв.
У судовому засіданні представниця Апелянтки підтримала апеляційну скаргу в межах доводів та вимог, викладених у ній письмово, надала пояснення, аналогічні тим, які викладені у скарзі та у запереченнях на відзив. Просила скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
У судовому засіданні Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, надав пояснення, аналогічні викдаденим ним письмово, наполягав на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції. Зазначив, що не вживає алкоголь за станом здоров'я, дійсно у нього відбиралися біологічні зразки для досліджень, однак самостійно він до медичної установи для проходження медичного огляду на встановлення/спростування факту щодо перебування у стані алкогольного сп'яніння не звертався ані в цей вечір, ані наступного ранку. Просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду - залишити без змін.
Представники Відповідачів у судове засідання не з?явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 у судове засідання для допиту в якості свідка були викликані ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та для допиту у якості експерта ОСОБА_7 .
Допитаний у судовому засіданні свідок - керівник апарату Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_5 пояснив, що саме його доповідна записка стала підставою для призначення дисциплінарного провадження щодо Позивача. Також зазначив, що, прибувши до пана ОСОБА_8 в кабінет, побачив , що останній сидить за столом у компанії іншого чоловіка ОСОБА_9 за пляшкою напою, схожого на коньяк. Також на столі містилися 2 стакани, а у кабінеті був відчутний стійкий запах алкоголю. У нього склалася чітке враження, що ОСОБА_8 та ОСОБА_10 вживають алкоголь, святкують якусь подію чи інше.
Крім того, свідок ОСОБА_5 повідомив, що він попросив пана ОСОБА_8 підійти поближче і оголосив йому про недопустимість вживання алкоголю на роботі та вживання нецензурної лексики до співробітників. Після такого зауваження пан ОСОБА_8 підійшов до шафи, надухався духами дуже рясно і випив якусь рідину з маленького флакона.
Далі свідок ОСОБА_5 повідомив, що запропонував пану ОСОБА_8 пройти в медзаклад, на що пан ОСОБА_8 погодився. У який момент склали акт свідок не пам?ятає, однак чітко пам?ятає, що написав доповідну на ім'я голови Чернігівської обласної державної адміністрації з приводу означеної ситуації.
На питання позивача, свідок ОСОБА_5 пояснив, що на його власне переконання, пляшка була схожа на пляшку коньяка, яку, після критичного зауваження за пів секунди, разом зі стаканами було прибрано зі столу і винесено з кабінету.
Допитаний в судовому засіданні свідок - лікар-нарколог ОСОБА_6 , яка проводила огляд ОСОБА_1 на стан сп?яніння та складала виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 03.02.2021 № 139, пояснив, що у 2021 році працювала лікарем-наркологом Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні, у своїй повсякденній діяльності застосовує Закон України «Про психіатричну допомогу», тому інформацію про діагноз може надавати виключно за згодою ОСОБА_1 . Також зазначила, що не зовсім пам?ятає як все відбувалося, адже за 20 років провела тисячі експертиз, минуло майже 5 років, однак мали складатися документи, в них все вказано.
З приводу наданої їй судом для огляду в судовому засіданні копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 03.02.2021 № 139, свідок ОСОБА_6 підтвердила, що документ дійсно заповнено її почерком та містить її підпис.
На питання суду свідок ОСОБА_6 роз?яснила, що для визначення стану сп?яніння використовують клінічні ознаки, технічні засоби, лабораторні дослідження. У залежності від ситуації, іноді використовують усі три етапи дослідження, іноді менше, адже не може бути застосовано примус до пацієнта. За зовнішніми ознаками можна визначити наявність сп?яніння, за симптоматичними признаками, які можуть вказувати на вживання алкоголю. Також свідок пояснила, що не визначається засіб (алкоголь, ліки (Корвалол), інші препарати з вмістом етилового спирту), вживання якого призвело до сп?яніння.
На питання Позивача свідок ОСОБА_6 пояснила, що картка заводиться на усіх, хто звертається до психоневрологічної лікарні, а виписка, ймовірно, складена на основі медичної картки. Протокол на підставі Тимчасової інструкції 1988 року нею складався, адже відповідно до наказу МОЗ 1998 року всі заклади перейшли на міжнародну статистичну класифікацію хвороб, лікарня працює за міжнародним протоколом.
На питання представника Апелянтки свідок ОСОБА_6 повідомила, що станом на 2021 рік мала 19 років стажу роботи, за якими критеріями визначала стан ОСОБА_1 не пам?ятає.
Старший лейтена ДОП СДОП ВП ЧРУП ГУНП в Черкаській області Анако В.В., яким було складено щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення від 03.02.2021 серії АПР18 № 366224 за частиною першою статті 179 КУпАП, не з?явився до суду для допиту в якості свідка, повідомивши про тимчасову непрацездатність. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025, занесеною до протоколу судового засідання, явку свідка визнано неможливою.
Також у судовому засіданні допитано в якості експерта Зосіменка В.В., який є головою судово-медичної експертної комісії, що склала висновок від 13.10.2025 №34-11-2025.
Експерт ОСОБА_7 пояснив суду, що судово-медична експертиза проведена на звернення учасника справи, який надав об?єкти для дослідження - матеріали адміністративної справи. Враховуючи дані, зазначені в наданих матеріалах, після проведення розрахунків, були встановлені результати, які викладені у висновку.
На питання суду експерт Зосіменко B.В. пояснив, шо зафіксована у наданих документах концентрація алкоголю не могла утворитися від вживання 50 крапель Корвалолу, адже Корвалол не містить стільки алкоголю, щоб були такі показники.
На питання Позивача експерт ОСОБА_7 пояснив, що під час проведення дослідження користується спеціальними знаннями та процесуальними вимогами, в даному випадку, Кодексом адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 18.07.2005 розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - ЧОДА) №302-ос ОСОБА_1 з 19.07.2005 призначено на посаду начальника головного фінансового управління облдержадміністрації та присвоєно 9 ранг держслужбовця /т. 1 а.с. 31/.
Розпорядження ЧОДА від 27.12.2012 № 509 перейменовано посаду начальника головного фінансового управління облдержадміністрації на директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації /т. 2 а.с. 53/.
20.01.2021 на ім'я голови ЧОДА надійшла доповідна записка керівника апарату ЧОДА Роботи С. за вх № 01-01-08/47, в якій повідомлено про можливе порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 , а саме появи державного службовця на службі у нетверезому стані /т. 1 а.с. 27/.
Відповідачем за даним фактом 04.02.2021 прийнято розпорядження № 11-в про порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 та створено склад дисциплінарної комісії /т. 1 а.с. 14-16/.
На засіданні, яке відбулось 04.03.2021, дисциплінарна комісія вирішила, що в діях директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 виявлено підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за п. 13 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу». Факт перебування ОСОБА_1 на державній службі в нетверезому стані підтверджено. Відповідно до ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу» до ОСОБА_1 може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби на підставі п.4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», що підтверджено протоколом № 4 /т. 2 а.с. 21-31/.
05.03.2021 дисциплінарною комісією складено подання та передано голові ЧОДА. У вказаному поданні зазначено, що дисциплінарна комісія розглянула справу щодо ОСОБА_1 та вирішила, зокрема, що в діях директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 виявлено підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за п. 13 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу». Факт перебування ОСОБА_1 на державній службі в нетверезому стані підтверджено. Відповідно до ч.5 ст. 66 Закону України «Про державну службу» до ОСОБА_1 може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби на підставі п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про де службу» /т. 2 а.с. 29/.
15.03.2021 ЧОДА видано розпорядження №28-в «Про результати розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 », яким погоджено висновки та пропозиції, викладені у Поданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чернігівської обласної державної адміністрації від 05.03.2021/ т. 2 а.с.32/.
19.03.2021 розпорядженням ЧОДА №66-к до позивача застосовано дисциплінарне стягнення за вчинення ним дисциплінарного проступку - появу державного службовця на службі в нетверезому стані, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» у вигляді звільнення з посади державної служби, та на підставі п.4 ч.1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» звільнено з посади директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації 19 березня 2021 року у зв'язку з вчиненням ним дисциплінарного проступку /т. 2 а.с. 34/.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 18.07.2005 № 302-ос ОСОБА_1 з 19.07.2005 призначено на посаду начальника головного фінансового управління облдержадміністрації та присвоєно 9 ранг держслужбовця.
Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 27.12.2012 № 509 перейменовано посаду начальника головного фінансового управління облдержадміністрації на директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації.
Начальник відділу контролю за місцевими бюджетами Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області Шавлович Л.С. 28.01.2021 подала заяву на ім?я керівника апарату Чернігівської обласної державної адміністрації Роботи С.С., у якій повідомила про неналежну поведінку директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 , який перебував у своєму кабінеті 28.01.2021 о 15 год 30 хв у нетверезому, на її думку, стані та просила вжити заходів реагування відповідно до законодавства. Керівник апарату Чернігівської обласної державної адміністрації Робота С.С.
28.01.2021 викликав поліцію та запропонував позивачу пройти медичний огляд щодо виявлення стану сп?яніння, на що ОСОБА_1 добровільно погодився.
Згідно з листом Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» від 01.03.2021 № 06-09/220 забір біологічного матеріалу для проведення обстеження ОСОБА_1 було здійснено 28.01.2021 о 18 год. 10 хв.
Також керівник апарату Чернігівської обласної державної адміністрації Робота С.С. подав на ім?я голови Чернігівської обласної державної адміністрації Коваленко А.М. доповідну записку від 28.01.2021 (зареєстрована за вх. № 01-01-08/47 від 29.01.2021), в якій повідомив про можливе порушення трудової дисципліни директором Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 , а саме появу державного службовця на службі у нетверезому стані та про проведення огляду ОСОБА_1 у Комунальному некомерційному підприємстві «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», результати якого можна буде отримати 02.02.2021.
Відповідно до результатів токсикологічного дослідження від 03.02.2021 № 72 при дослідженні біологічного матеріалу ОСОБА_1 виявлено етанол у концентрації (за методикою ГРХ) в сечі - 0,29 г/л, у крові - 0,21 г/л.
Відповідно до результатів токсикологічного дослідження від 03.02.2021 № 107 у сечі ОСОБА_1 не виявлено канабіноїдів, амфетамінів, метамфітамінів.
Також лікарем Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» складено виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 03.02.2021 № 139, в якій зазначено діагноз: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Гостра інтоксикація неускладнена (Алкогольне сп?яніння)». Згідно з випискою на момент огляду були скарги на тремтіння всього тіла, серцебиття, відчуття запаморочення. На момент огляду видимих тілесних пошкоджень не виявлено. В місці, часі, власній особі орієнтований вірно, адекватний, напружений, дещо збуджений, багатослівний, обличчя гіперемоване, склери інєційовані, АТ права рука 205/125, ліва 187/130. Термінова госпіталізація рекомендована (відмовився). Зі слів обстежуваного, вживав близько 50 капель Корвалолу, відчувається запах Корвалолу з порожнини рота. В позі Рамберга стійкий, тремтіли руки. Зі слів, категорично заперечує вживання алкоголю. Взята кров і сеча на алкоголь та сеча на наркотичні речовини. Результати токсикологічного дослідження № 107 у сечі канабіноїди, амфетаміни, метамфітаміни не виявлено. Результати токсикологічного дослідження № 72 виявлено етанол сеча 0,29 г/л, у крові - 0,21 г/л.».
У відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 03.02.2021 серії АПР18 № 366224, згідно з яким 28.01.2021 о 17 год 34 хв гр. ОСОБА_1 перебував на робочому місці у нетверезому стані за адресою: м. Чернігів, пр. Миру, 43 у кабінеті 203, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 179 КУпАП.
Розпорядженням голови Чернігівської обласної державної адміністрації Коваленко А.М. від 04.02.2021 № 11-в порушено дисциплінарне провадження з метою визначення ступеня вини, характеру та тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 та утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Чернігівської обласної державної адміністрації.
На підставі заяви ОСОБА_1 лікарем судово-медичним експертом Комунального закладу «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_11 проведено судово-медичне дослідження наданої медичної документації на ім?я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наслідками якого складено акт судово-медичного дослідження (обстеження) від 08.02.2021 № 1.
Відповідно до вказаного акту від 08.02.2021 № 1 згідно даних, що маються у виписці від 03.02.2021 № 139 з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого наркологічного диспансерного відділення Чернігівського обласного психоневрологічного диспансеру на ім?я ОСОБА_1 в його крові та сечі встановлено наявність етилового спирту в концентраціях, відповідно, 0,21 %(проміле) та 0,29 % (проміле). Враховуючи методику встановлення наявності (визначення ступеня тяжкості) простого алкогольного сп?яніння, використовується в практиці судово-медичної експертизи, експерт вважає, що на момент забору крові громадянин ОСОБА_1 був тверезим, оскільки при вказаній концентрації «прояви дії алкоголю на організм відсутні». Також зроблено висновок, що наявність алкоголю в крові у концентрації 0,21 % (проміле), в тому числі, може бути наслідком вживання 50 крапель спиртовмісного лікарського засобу «Корвалол».
Постановою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради від 19.02.2021 № 6/58 закрито справу у зв?язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення за ознаками частини першої статті 179 КУпАП.
Вказана постанова грунтується на висновках акту судово-медичного дослідження (обстеження) від 08.02.2021 № 1, а також на розбіжностях між датою проведення медичного огляду ОСОБА_1 (28.01.2021) та датою складання протоколу про адміністративне правопорушення (03.02.2021).
Відповідно до протоколу засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чернігівської обласної державної адміністрації від 04.03.2021 № 4 дисциплінарна комісія звернулася до Комунального закладу «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» з наступними питаннями:
- Чи може утворення етанолу в сечі 0,29 проміле та в крові 0,21 проміле свідчити про вживання алкоголю?
- Чи свідчать показники етанолу в сечі 0,29 проміле та в крові 0,21 проміле про вже триваючий процес виведення алкоголю з організму?
Згідно з актом судово-медичного дослідження (обстеження) від 03.03.2021 № 4, що також складений лікарем судово-медичним експертом Комунального закладу «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» Ровним ОП. (як і акт від 08.02.2021 № 1), наявність етанолу в сечі 0,29 проміле та в крові 0,21 проміле, в тому числі, може свідчити про вживання алкоголю. Також експертом зазначено, що в даному випадку концентрація етанолу (етилового спирту) в крові є нижчою, ніж в сечі, що може свідчити про те, що організм людини знаходиться в фазі елімінації (виведення) алкоголю.
Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Чернігівської обласної державної адміністрації внесла Голові Чернігівської обласної державної адміністрації Коваленко А.М. подання від 05.03.2021, згідно з яким:
- В діях директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» не виявлено. Фактів, що свідчать про порушення ОСОБА_1 присяги державного службовця та/або порушення правил етичної поведінки державних службовців, не встановлено.
- В діях директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 встановлено підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за п. 13 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу». Факт перебування ОСОБА_1 на державній службі в нетверезому стані підтверджено.
У поданні дисциплінарної комісії від 05.03.2021 також зазначено, що відповідно до ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу» до ОСОБА_1 може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби на підставі п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про де службу».
ОСОБА_1 надав Голові Чернігівської обласної державної адміністрації Коваленко А.М. письмові пояснення від 12.03.2021, у яких просив закрити дисциплінарне провадження, відмінити його відсторонення та поновити у виконанні посадових обов?язків.
Розпорядженням Голови Чернігівської обласної державної адміністрацї Коваленко А.М. від 15.03.2021 № 28-в «Про результати розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 » погоджено висновки та пропозиції, викладені у Поданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чернігівської обласної державної адміністрації від 05.03.2021 та відкладено прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним дисциплінарного проступку - появу державного службовця на службі в нетверезому стані, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» до отримання відповіді з Міністерства фінансів України на лист Чернігівської обласної державної адміністрації від 05.03.2021 № 01-01-12/1823.
Листом від 18.03.2020 № 17030-10-6/8690 «Щодо погодження звільнення» Міністерство фінансів України, розглянувши подання Чернігівської обласної державної адміністрації, повідомило, що не заперечує щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації за умови дотримання вимог законодавства про державну службу.
Розпорядженням Голови Чернігівської обласної державної адміністрації Коваленко А.М. від 19.03.2021 № 66-к до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення за вчинення ним дисциплінарного проступку - появу леожавного службовця на службі в нетверезому стані, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», у вигляді звільнення з посади державної служби, та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» звільнено з посади директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації 19.03.2021 у зв?язку з вчиненням ним дисциплінарного проступку.
Нормативно-правове обгрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України « Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною шостою статті 43 Конституції України гарантовано громадянам захист від незаконного звільнення.
Закон України «Про державну службу» визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служи, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв?язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. З Закону № 889-VIII дія цього Закону поширюється на державних службовців місцевих державних адміністрацій.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов?язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Приписами ч. 1 ст. 65 Закону№ 889-VIII встановлено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов?язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з ч. 1, абз. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб?єкт призначення.
Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.
Дисциплінарними проступками, згідно з п. 13 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII, є поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп?яніння.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Звільнязадидержавної служи є винятковим видом дисципліо стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Положеннями ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Закону № 889-VIII передбачено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб?єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі.
Рішення оформляється відповідним актом суб?єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов?язковими для розгляду суб?єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Отже, підставою для застосування такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення є, зокрема, вчинення державним службовцем проступку, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII (поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп?яніння), факт чого встановлено в ході дисциплінарного провадження, результати якого оформлено поданням дисциплінарної комісії, що адресоване суб?єкту призначення державного службовця на посаду.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що підставою для прийняття оскаржуваного у цій справі розпорядження Голови Чернігівської обласної державної адміністрації Коваленко А.М. від 19.03.2021 № 66-к про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення стали: подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чернігівської обласної державної адміністрації від 05.03.2021, пояснення ОСОБА_1 від 12.03.2021, лист Міністерства фінансів України від 18.03.2021 №17030-10-6/8690.
Згідно з поданням від 05.03.2021 в ході дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Чернігівської обласної державної адміністрації взяла до уваги пояснення начальника відділу контролю за місцевими бюджетами Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області Шавлович Л.С., пояснення керівника апарату Чернігівської обласної державної адміністрації Роботи С.С., пояснення директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації Дудка В.В., пояснення лікаря-експерта ОСОБА_11 , спеціаліста (лікаря) Шуби Б.О., виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 03.02.2021 № 139, акт судово-медичного дослідження (обстеження) від 08.02.2021 № 1, акт судово-медичного дослідження (обстеження) від 03.03.2021 №4, постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради від 19.02.2021 №6/58. Втім, таким доказам судом перщої інстанції, у порушення норм КАС України, не було надано належної оцінки.
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наведені вище докази заслуговують на увагу з огляду на таке.
На підставі зазначених матеріалів дисциплінарної справи дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_1 28.01.2021 перебував на робочому місці у нетверезому стані, що є дисциплінарним проступком згідно з п. 13 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VlII.
Так, згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 03.02.2021 №139 за наслідками проведеного 28.01.2021 о 18 год 00 хв огляду ОСОБА_1 та з урахуванням результатів токсикологічного дослідження зразків крові й сечі, відібраних у ОСОБА_1 28.01.2021 о 18 год 10 хв, Позивачу встановлено діагноз: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Гостра інтоксикація неускладнена (Алкогольне сп?яніння)».
Позивач заперечує правильність встановленого йому діагнозу, а також звертає увагу, що за наслідками медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп?яніння підлягав складенню інший документ, ніж виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, а саме - протокол медичного огляду.
Колегія суддів відзначає, що питання проведення медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп?яніння, який призначається у випадках, коли закон передбачає дисциплінарну, адміністративну відповідальність за вживання алкоголю, перебування в стані сп?яніння чи розпивання спиртних напоїв на роботі, є Тимчасова інструкція про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп?яніння, що затверджена заступником Міністра охорони здоров?я СРСР 01.09.1988 №Nє 06-14/33-14 (далі - Тимчасова інструкція), яка є доповненням до наказу Міністерства охорони здоров?я СРСР від 08.09.1988 № 694 «Про заходи щодо подальшого вдосконалення медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп?яніння». Цей наказ включено до Переліку наказів МОЗ СРСР, які застосовуються в Україні, що додається до вказівки Міністерства охорони здоров?я України від 28 травня 1996 року №165 (пункт 399).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 486/1186/20.
Відповідно до п. 2 Тимчасової інструкції медичний огляд для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп?яніння здійснюється в спеціалізованих кабінетах наркологічних диспансерів (відділень) лікарями психіатрами-наркологами або лікувально-профілактичних закладах лікарями психіатрами-наркологами та лікарями інших спеціальностей, які пройшли відповідну підготовку.
Положеннями п.п. 6 - 8 Тимчасової інструкції передбачено, що лікар (фельдшер), який проводить огляд, складає протокол медичного огляду за встановленою формою у двох примірниках. У протоколі докладно викладаються відомості про зовнішній вигляд оглянутого, його поведінку, мову, вегето-судинні реакції, стан рухової сфери. При цьому слід зазначити скарги оглянутого, його суб?єктивну оцінку свого стану. Крім того, при оцінці стану необхідно відзначити наявність або відсутність запаху алкоголю і вказати результати лабораторних досліджень.
Основою медичного висновку з питання станів, пов?язаних зі споживанням алкоголю, повинні бути дані всебічного медичного огляду. Після його завершення проводиться відбір повітря, що видихається або біологічних рідин організму для дослідження їх на наявність алкоголю.
Лабораторні дослідження (видихуваного повітря, сечі, слини) при проведенні огляду є обов?язковими. Кров для аналізів на алкоголь слід брати у виняткових випадках тільки за медичними показаннями (наприклад, важкі травми, отруєння тощо).
Характер та послідовність проведення біологічних проб визначається лікарем (фельдшером) залежно від особливостей клінічного стану обстежуваного.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Тимчасової інструкції огляд особи на стан сп?яніння в закладах охорони здоров?я супроводжується складанням протоколу медичного огляду, який відсутній у матеріалах дисциплінарного провадження та у матеріалах справи.
При цьому, колегія суддів враховує, що пп. 1.1 п. 1 наказу Міністерства охорони здоров?я України від 08.10.1998 № 297 вирішено здійснити перехід на Міжнародну статистичну класифікацію хвороб і споріднених проблем охорони здоров?я десятого перегляду (МКХ-10), як єдиного міжнародного нормативного документу для формування системи обліку і звітності в охороні здоров?я з 01.01.1999 (тобто, після видання вказівки Міністерства охорони здоров?я України від 28 травня 1996 року № 165 щодо застосування в Україні Тимчасової інструкції).
Втім, після прийняття наказу Міністерства охорони здоров?я України від 08.10.1998 № 297 зміни до Тимчасової інструкції не вносилися, форма протоколу медичного огляду, згадана у п. б Тимчасової інструкції, з метою її приведення у відповідність до Міжнародної статистичної класифікації хвороб і споріднених проблем охорони здоров?я десятого перегляду(МКХ-10), не уточнювалася. Тож застосування форми протоколу медичного огляду, передбаченої Тимчасовою інструкцією не узгоджувалося б із вимогами наказу Міністерства охорони здоров?я України від 08.10.1998 № 297.
Колегія суддів відзначає, що медичний огляд ОСОБА_1 було здійснено лікарем наркологічного диспансерного відділення Чернігівського обласного психоневрологічного диспансеру. В ході огляду було здійснено відбір біологічних рідин організму для дослідження, а саме - крові та сечі Позивача.
За результатами проведеного огляду ОСОБА_1 лікарем складено виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 03.02.2021 № 139 за формою первинної облікової документації № 027/о, що затверджена наказом Міністерства охорони здоров?я України від 14.02.2012 №110.
Зазначена виписка містить інформацію про підставу проведення огляду, докладну характеристику стану Позивача на момент обстеження, результати токсикологічного дослідження і висновок із встановленим діагнозом.
Отже, результати медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп?яніння ОСОБА_1 були отримані під час медичного обстеження, поєднаного з лабораторними дослідженнями, результати, яких зафіксовані в медичній документації за формою, що передбачена наказом Міністерства охорони здоров?я України від 14.02.2012 № 110.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до результатів токсикологічного дослідження від 03.02.2021 № 72 при дослідженні біологічного матеріалу ОСОБА_1 виявлено етанол у концентрації (за методикою ГРХ) в сечі - 0,29 г/л (проміле), у крові- 0,21 г/л (проміле). Результати токсикологічного дослідження Позивачем не оспорювались. Окрім того, судова колегія зазначає, що Позивач, заперечуючи факт вживання алкоголю на робочому місці і релевантність експертних висновків, наданих суду, мав об'єктивну можливість своєчасно здіснити альтернативне медичне обстеження (дослідження) за власною ініціативою. Втім, Позивач пояснив суду, що не проходив таких обстежень і не надав суду жодного доказу на підтвердження своєї правоти.
При цьому, матеріали дисциплінарного провадження включають в себе два акти судово-медичного дослідження (обстеження), що складені лікарем судово-медичним експертом Комунального закладу «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_11 , які містять інформацію щодо впливу результатів токсикологічного дослідження біологічних рідин позивач на висновок про перебування ОСОБА_1 у нетверезому стані, а саме: акт судово-медичного дослідження (обстеження) від 08.02.2021 № 1, виконаний за зверненням Позивача та акт судово-медичного дослідження (обстеження) від 03.03.2021 № 4, виконаний зверненням дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чернігівської обласної державної адміністрації.
Колегія суддів звертає увагу, що акт судово-медичного дослідження (обстеження) від 08.02.2021 № 1 містить висновок експерта про те, що на момент забору крові громадянин ОСОБА_1 був тверезим, оскільки при виявленій концентрації «прояви дії алкоголю на організм відсутні».
Також експертом зроблено висновок, що наявність алкоголю в крові у концентрації 0,21 % (проміле), в тому числі, може бути наслідком вживання 50 крапель спиртовмісного лікарського засобу «Корвалол».
З матеріалів справи вбачається, що забір біологічних рідин Позивача було здійснено 28.01.2021 о 18 год 10 хв, в той час як ознаки перебування ОСОБА_1 на робочому місці у нетверезому стані було вперше виявлено 28.01.2021 ще о 15 год 30 хв.
При цьому, колегія суддів враховує, що за змістом акту судово-медичного дослідження (обстеження) від 08.02.2021 № 1 експертом для встановлення наявності (визначення ступеня тяжкості) простого алкогольного сп?яніння було здійснено кількісну оцінку концентрації етилового спирту саме у крові Позивача, однак не проведено кількісної оцінки концентрації етилового спирту в його сечі.
Колегія суддів відзначає, що визначальне правове значення для вирішення цього спору має стан Позивача на момент його перебування на службі, зокрема станом на 28.01.2021 о 15 год 30 хв, а не в момент забору крові, що здійснений 28.01.2021 о 18 год 10 хв.
Крім того, визначений лікарем діагноз, що внесений до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 03.02.2021 № 139, про психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, гостру інтоксикацію неускладнену (Алкогольне сп?яніння), грунтувався на результатах особистого огляду Позивача та на результатах токсикологічного дослідження зразків його крові й сечі. Тобто, діагноз лікаря-нарколога ОСОБА_6 ґрунтувався на результатах трьох етапів дослідження. В той час як висновок експерта, викладений в акті судово-медичного дослідження від 08.02.2021 №1, ґрунтується на результатах дослідження лише одного із трьох наведених показників, а саме - на результатах токсикологічного дослідження виключно крові ОСОБА_1 .
Також колегія суддів враховує, що згідно з актом судово-медичного дослідження (обстеження) від 03.03.2021 № 4 в даному випадку концентрація етанолу (етилового спирту) в крові є нижчою ніж в сечі, що може свідчити про перебування організму в фазі елімінації (виведення) алкоголю.
Враховуючи фактичні обставини цієї справи, згідно з якими ознаки перебування Позивача у нетверезому стані виявлені 28.01.2021 о 15 год 30 хв, а забір біологічного матеріалу здійснено о 18 год 10 хв, колегія суддів приймає до уваги викладені в акті судово-медичного дослідження (обстеження) від 03.03.2021 № 4 висновки про можливе перебування організму Позивача на момент забору біологічного матеріалу у стані виведення алкоголю та про важливість врахування у зв?язку з цим результатів токсикологічного дослідження не лите крові, а й сечі. До того ж, згідно з висновком експерта, що викладений в акті судово-медичного дослідження (обстеження) від 03.03.2021 № 4, наявність етанолу в сечі 0,29 проміле та в крові 0,21 проміле, в тому числі, може свідчити про вживання алкоголю.
Нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 826/1610/18 та від 22.05.2025 у справі № 260/5674/22.
Окрім того, факт перебування Позивача у нетверезому стані на робочому місці підтверджено показами свідка ОСОБА_5 .
Водночас судом першої інстанції не було надано належної оцінки доказам, що приєднані до матеріалів справи, зокрема виписці з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 03.02.2021 № 139, актам судово-медичного дослідження (обстеження), що складені лікарем судово-медичним експертом Комунального закладу «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_11 , від 08.02.2021 №1 та від 03.03.2021 № 4 у їх сукупності та взаємозв?язку.
Натомість суд першої інстанції взяв за основу акт судово-медичного дослідження (обстеження) від 08.02.2021 № 1, відхиливши виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 03.02.2021 № 139 з тих підстав, що вона по формі не відповідає вимогам Тимчасової інструкції, залишивши поза увагою пп. 1.1 п. 1 наказу Міністерства охорони здоров?я України від 08.10.1998 № 297.
Також суд першої інстанції не зазначив жодних підстав неврахування висновків, викладених в акті судово-медичного дослідження (обстеження) від 03.03.2021 № 4.
Крім того, колегія суддів відзначає, що апеляційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 201 року подано особою яка не брала участі справі під час її розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов?язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов?язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов?язки учасника справи.
Положеннями ч. 1 ст. 104 КАС України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Ухвалою суду від 12 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скорою ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної державної адміністрації, Департаменту фінансів Чрнігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. У зв?язку з цим ОСОБА_2 набула процесуальні права і обов?язки учасника справи, зокрема й право подати суду висновок експерта, складений на її замовлення.
Користуючись правом, наданим ч. 1 ст. 104 КАС України, представниця Апелянтки ОСОБА_2 - адвокат Дроботько О.В. надала суду висновок експерта (експертизи за матеріалами адміністративної справи) від 13.10.2025 № 34-11-2025, що складений судово-медичною експертною комісією Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».
На вирішення експертів заявником поставлені наступні питання:
1. Чи може концентрація алкоголю в крові - 0,21 проміле та у сечі - 0,29 проміле, зразки яких відібрані 28.01.2021 о 18:10 у ОСОБА_1 , свідчити про вживання алкоголю 28.01.2021 о 15:30?
2. Чи може концентрація алкоголю в крові - 0,21 проміле та у сечі - 0,29 проміле бути результатом вживання 50 крапель спиртовмісного лікарського засобу «Корвалол»?
3. Чи може концентрація алкоголю в крові - 0,21 проміле та у сечі - 0,29 проміле, зразки яких відібрані 28.01.2021 о 18:10, свідчити про перебування ОСОБА_1 у нетверезому стані (стані алкогольного сп?яніння) станом на 28.01.2021 о 15:30?
Згідно з висновком експерта (експертизи за матеріалами адміністративної справи) від 13.10.2025 № 34-11-2025, враховуючи середню швидкість виведення алкоголю з організму та з огляду на те, що згідно результатів токсикологічного дослідження № 72 концентрація етилового спирту в крові ОСОБА_1 становила 0,21 ‰ о 18:10 28.01.2021 (через 2 години 40 хвилин після можливого вживання препарату Корвалол), можемо стверджувати, що о 15:30 28.01.2021 концентрація алкоголю в його крові становила близько 0,48-0,75 ‰ що клінічно відповідає стану алкогольного сп?яніння легкого ступеня, обумовленого вживанням алкоголю.
Виходячи з наведених у дослідницькій частині розрахунків, за умови маси тіла ОСОБА_1 в межах 60-120 кг, визначена концентрація етилового спирту у його сечі 0,29 ‰ о 18:10 28.01.2021 та концентрація етилового спирту у його крові 0,21 ‰ о 18:10 28.01.2021 не могли бути обумовлені вживанням ним 50 крапель препарату «Корвалол».
Колегія суддів відзначає, що згідно з висновком експерта (експертизи за матеріалами адміністративної справи) від 13.10.2025 № 34-11-2025 він підготовлений для подання до суду та експерти обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що свідчить про дотримання вимог ч. 6 ст. 104 КАС України.
Позивач, посилаючись на п. 3 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи», що затверджені наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України», вказує на відсутність підстав для проведення комісійної судово-медичної експертизи.
Колегія суддів відзначає, що згідно з п. 2 зазначених Правил вони встановлюють особливості проведення експертизи за постановою особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або за ухвалою суду, в той час як висновок експерта (експертизи за матеріалами адміністративної справи) від 13.10.2025 № 34-11-2025 складено на замовлення учасника справи.
Голова судово-медичної експертної комісії, що склала висновок від 13.10.2025 № 34-11-2025, ОСОБА_7 , будучи допитаним у якості експерта в порядку ч. 4 ст. 68 КАС України, пояснив суду, що на основі даних токсикологічного дослідження крові та сечі за допомогою спеціальних знань можливо визначити ступінь сп?яніння особи не лише на момент відбору зразків, а й шляхом проведення розрахунків встановити можливу концентрацію алкоголю в інший час, що передував відбору біологічних рідин.
Також експерт роз?яснив, що препарат Корвалол не містить такої кількості алкоголю, щоб після вживання 50 крапель концентрація спирту етилового становила такі показники: в сечі 0,29 ‰ та у крові 0,21 ‰.
Як зазначалося вище, перевіряючи доводи апеляційної скарги та усуваючи неповноту з?ясування судом першої інстанції відповідних обставин цієї справи, колегія суддів допитала у якості свідка керівника апарату Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_5 , який склав доповідну записку на ім?я Апелянтки та яка стала підставою для призначення дисциплінарного провадження у відношенні Позивача, а також лікаря-нарколога ОСОБА_6 , яка проводила огляд ОСОБА_12 на стан сп?яніння і складала виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 03.02.2021 №139, що покладена в основу Подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чернігівської обласної державної адміністрації від 05.03.2021.
Зазначені особи були приведені до присяги свідка та ознайомлені зі своїми правами і обов?язками як свідка, а також попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
ОСОБА_5 повідомив суду обставини, що зумовили його виїзд 28.01.2021 до робочого місця ОСОБА_1 , описав виявлену в його робочому кабінеті обстановку та особливості поведінки Позивача, вказав на аспекти події, внаслідок яких свідок дійшов висновку про вживання ОСОБА_1 алкоголю під час перебування на службі.
Свідок ОСОБА_6 повідомила суду, що детально не пам?ятає віддалених у часі подій, у той же час, ознайомившись із копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 03.02.2021 № 139 підтвердила, що документ заповнено її почерком та містить її підпис.
Також свідок пояснила суду, що після 1998 року лікарі не використовують форм медичної документації, передбачених Тимчасовою інструкцією, у зв?язку з переходом на формування системи обліку і звітності в охороні здоров?я відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб і споріднених проблем охорони здоров?я.
Пояснення зазначених свідків узгоджуються як між собою, так з іншими вказаними вище матеріалами справи, прийнятими судом до уваги.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об?єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши зібрані у справі докази за правилами, установленими ст. 90 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», який полягає у появі державного службовця на службі в нетверезому стані, знайшов своє підтвердження.
Доводи Позивача про відсутність у його діях події та складу адміністративного правопорушення за ознаками частини першої статі 179 КУпАП (перебування на робочому місці у нетверезому стані), колегія суддів вважає необґрунтованим з огляду на викладене вище. Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення згідно з постановою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради від 19.02.2021 № 6/58 не спростовують висновків колегії суддів у цій справі.
Так, зміст постанови від 19.02.2021 № 6/58 вказує на те, що обсяг доказів, наданих на розгляд Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради істотно відрізняється від обсягу доказів, зібраних в ході здійснення дисциплінарного провадження у відношенні ОСОБА_1 та додатково отриманих судом на стадії апеляційного розгляду справи.
Зокрема, у розпорядженні Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради були відсутні пояснення начальника відділу контролю за місцевими бюджетами Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області Шавлович Л.С., пояснення керівника апарату Чернігівської обласної державної адміністрації Роботи С.С., пояснення лікаря-експерта ОСОБА_11 , спеціаліста (лікаря) ОСОБА_13 , акт судово-медичного дослідження (обстеження) від 03.03.2021 № 4. Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради не проводила допит свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , не заслуховувала пояснень експерта ОСОБА_7 .
Також колегія суддів звертає увагу на те, що підстави звільнення від доказування у справах адміністративної юрисдикції визначені у ст. 78 КАС України.
Згідно з ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов?язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновків, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, ухвалена саме судом, є обов?язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, у питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Натомість постанова від 19.02.2021 № 6/58 про закриття у відношенні ОСОБА_1 справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 179 КУпАП була ухвалена Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради, а не судом, у зв?язку з чим викладені у ній висновки не є обов?язковими для адміністративного суду і можуть бути спростовані Апелянткою в ході розгляду цієї справи як особою, яка до того ж не брала участі у справі про адміністративне правопорушення, що розглядалася Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради.
Переглядаючи оскаржуване рішення суду в частині щодо погодження звільнення Позивача Міністерством фінансів України, колегія суддів зазначає наступне.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, положеннями ст. 11 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 № 586-XIV (далі - Закон № 586-XIV) передбачено, що керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністрацій за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно Типового положення про структурний підрозділ з питань фінансів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 348 від 20.05.2013 (п. 1 ч. 9) та Положення про Департамент фінансів облдержадміністрації, затвердженого розпорядженням Чернігівської облдержадміністрації від 26.06.2019 № 373 (п. 1 ч. 7), наявними в матеріалах справи, керівник структурного підрозділу з питань фінансів обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації призначається на посаду та звільняється з посади головою відповідної місцевої держадміністрації згідно із законодавством про державну службу за погодженням з Мінфіном в установленому законодавством порядку.
У якості підстави для видачі розпорядження Голови Чернігівської обласної державної адміністрації Коваленко А.М. від 19.03.2021 № 66-к зазначено лист Міністерства фінансів України від 18.03.2020 № 17030-10-6/8690, яким погоджено звільнення Позивача з посади директора Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації.
Натомість до матеріалів справи приєднано копію листа Міністерства фінансів України від 18.03.2021 № 17030-10-6/8690, тобто з іншою датою складання. Втім, допущена в розпорядженні Голови Чернігівської обласної державної адміністрації Коваленко А.М. від 19.03.2021 № 66-к очевидна описка в написанні року при зазначенні дати складання листа (18.03.2020, замість 18.03.2021) не спростовує тієї обставини, що звільнення Позивача з посади було здійснене за погодженням Міністерства фінансів України.
Вжите у листі від 18.03.2021 № 17030-10-6/8690 формулювання не викликає у колегії суддів сумнівів щодо позиції Міністерства фінансів України в питанні погодження звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, зокрема не дає підстав для висновку, що Міністерство фінансів України заперечувало проти звільнення позивача.
Повідомлення Міністерства фінансів України, викладене у листі від 18.03.2021 № 17030-10-6/8690, про відсутність заперечень щодо звільнення Позивача за умови дотримання вимог законодавства про державну службу, на переконання колегії суддів, є належним доказом виконання вимог ст. 11 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи Апелянтки про те, що звільнення ОСОБА_1 з посади Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації у зв?язку з вчиненням дисциплінарного проступку здійснене з дотриманням вимог Закону № 889-VIII та Закону № 586-XIV.
Перевіряючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд також приймає до уваги правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні від 21.01.1999 по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», відповідно до якої «...хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід...».
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді прав Конвецію та прокиду як джерело права.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з?ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що судом неповно встановлено обставини справи та надано неправильну оцінку дослідженим доказам, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому, а тому рішення суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року - скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівської обласної державної адміністрації, Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 26 листопада 2025 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев