П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/21250/25
Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.,
повний текст судового рішення
складено 13.10.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням військова частина подала апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 року апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч.2 ст.298 КАС України, у зв'язку з несплатою судового збору, відсутністю доказів направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи та надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
25.11.2025 року до апеляційного суду надійшла заява апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яка обґрунтована тим, що командування військової частини НОМЕР_1 у визначений строк не має змоги з об'єктивних причин сплатити судовий збір по даній справі виходячи з наступного. Військова частина НОМЕР_1 є розпорядником коштів третього рівня, що утримується за рахунок кошторису Міністерства оборони України та фінансується за рахунок і в межах коштів державного бюджету. У зв'язку з відсутністю достатнього та своєчасного фінансування витрат військової частини на оплату судового збору, військова частина НОМЕР_1 вимушена кожного разу звертатись до Фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою щодо фінансування витрат з оплати судового збору або безпосереднього здійснення оплати судового збору за розгляд поданої військовою частиною позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги. Виходячи з наявної практики вирішення вищезазначеного питання, процедура виділення коштів та фактичне здійснення оплати судового збору займає велику кількість часу та фактично не може бути здійснена у короткі строки. З огляду на вищезазначене та відсутність будь-яких інших видів фінансування та отримання доходів, військова частина НОМЕР_1 фактично не має можливості у наданий строк сплатити судовий збір за розгляд апеляційної скарги по даній судовій справі через відсутність на своїх рахунках коштів призначених для здійснення оплати судового збору та відсутністю своєчасного фінансування даних витрат.
Колегія суддів вважає наведені доводи в заяві апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги неповажними, а недоліки апеляційної скарги не усуненими.
Крім цього, в зазначений термін та на момент винесення даної ухвали від апелянта до суду більш не надходило будь якого листа, заперечення або документу про сплату судового збору.
Крім того, ст.44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов'язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Одним із таких процесуальних обов'язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (ч.5 ст.296 КАС України), що також вимагалось і в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, для чого судом був встановлений строк, упродовж якого відповідачу необхідно було усунути зазначений недолік.
Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, для чого, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
При цьому, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року по справі Смірнова проти України зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain (заява №11681/85) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також колегія суддів звертає увагу, що апелянт є державною установою, а тому, посилання на відсутність надходження коштів з бюджету не є достатньою підставою для встановлення додаткового строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Отже, на момент винесення даної ухвали від апелянта до суду не надійшло документу про сплату судового збору.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України (з урахуванням положень ч.2 ст.298 КАС України) апеляційна скарга повертається апелянтові, якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, оскільки апелянт після залишення апеляційної скарги без руху не усунув недоліки, які були визначені ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 року, на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України апеляційну скаргу слід повернути апелянтові.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.298, ст.169 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року - повернути апелянтові.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту вручення судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія