27 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/35556/24
Головуючий в 1 інстанції: Караван Р.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Єщенка О.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотранспортне підприємство 15107» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотранспортне підприємство 15107» до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов, -
В листопаді 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просив визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів відділу Державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № ПШ 113509 від 15.10.2024 року, № ПШ 113510 від 15.10.2024 року, № ПШ 113508 від 15.10.2024 року, № ПШ 113635 від 22.10.2024 року, № ПШ 113633 від 22.10.2024 року, № ПШ 113634 від 22.10.2024 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15107» адміністративно-господарських штрафів у розмірі 102000,00 (сто дві тисячі) грн.;
- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 3028 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням норм діючого законодавства України.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Доводами апеляційної скарги зазначено, враховуючи, що виробниками транспорту не передбачено обладнання даних автобусів тахографом. На момент перевірки позивачем були надані документи, що підтверджували здійснення обліку робочого часу та відпочинку водія транспортного засобу, а саме, індивідуальну контрольну книжку водія, твердження відповідача про допущення перевізником порушення законодавства про автомобільний транспорт не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Апелянт зазначає, що відповідно до пункту 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Згідно з пунктом 6.3 Положення № 340 (В Редакції від 27.01.2023, яка діяла до 27.01.2025 року) водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія. Апелянт вказує, що з 27.01.2025 року ця норма, втратила свою чинність, однак до її втрати, водій мав право вести індивідуальну контрольну книжку водія, якщо транспорт не обладнаний тахографом, тому, на його думку, акти про порушення були складені безпідставно.
20 червня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» від представника Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відзиву на апеляційну скаргу другим відповідачем до суду не надано.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15107» є суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії серія АД № 033981 видана 25.05.2012, має право на надання послуг з перевезення пасажирів автобусами.
10.09.2024 року був складений акт № АР059313 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Відповідно до даного акту встановлено, що транспортний засіб, що належить ТОВ «АТП 15107» під час регулярних перевезень пасажирів за маршрутом Білгород-Дністровський - Одеса відсутній схема маршруту, розклад руху маршруту, таблиця вартості проїзду, протокол перевірки та адаптації тахографа.
В графі «Пояснення водія про причини порушень» зазначено про відсутність тахографа та зазначено про наявність індивідуальної контрольної книжки водія, тимчасовий розклад руху автобусів, схема міжміського автобусного маршруту, таблиця вартості проїзду по маршруту. До позову надані копії відповідних документів.
Транспортний засіб - MERSEDES номерний знак НОМЕР_1 .
На підставі складеного акту, в.о. начальника відділу Державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 113509 від 15.10.2024 року, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
14.09.2024 року був складений акт № АР059317 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до даного акту встановлено, що транспортний засіб, що належить ТОВ «АТП 15107» під час регулярних перевезень пасажирів за маршрутом Білгород-Дністровський - Одеса обладнаний аналоговим тахографом, але не повірений та відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа.
В графі «Пояснення водія про причини порушень» зазначено, що водій від надання пояснень відмовився. До позову надана копія індивідуальної книжки водія.
Транспортний засіб - БАЗ номерний знак НОМЕР_2 .
На підставі складеного акту, в.о. начальника відділу Державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 113510 від 15.10.2024 року, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 гривень за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
14.09.2024 року був складений акт № 059448 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Відповідно до даного акту встановлено, що транспортний засіб ТОВ «АТП 15107» під час регулярних перевезень пасажирів не має на момент перевірки протокол перевірки та адаптації тахографа.
В графі «Пояснення водія про причини порушень» водій зазначив, що за відсутності тахографу ведеться журнал. До позову надана копія індивідуальної книжки водія.
Транспортний засіб - БАЗ номерний знак НОМЕР_3 .
На підставі складеного акту, в.о. начальника відділу Державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 113508 від 15.10.2024 року, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 гривень за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
13.09.2024 року був складений акт № АР 058917 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Відповідно до даного акту встановлено, що транспортний засіб ТОВ «АТП 15107» під час регулярних перевезень пасажирів не має на момент перевірки протокол перевірки та адаптації тахографа.
В графі «Пояснення водія про причини порушень» водій зазначив, що за відсутності тахографу ведеться індивідуальна книга водія. До позову надана копія індивідуальної книжки водія.
Транспортний засіб - БАЗ номерний знак НОМЕР_4 .
На підставі складеного акту, в.о. начальника відділу Державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 113635 від 22.10.2024 року, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 гривень за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
16.09.2024 року був складений акт № АР059263 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Відповідно до даного акту встановлено, що транспортний засіб ТОВ «АТП 15107» під час регулярних перевезень пасажирів за маршрутом Білгород-Дністровський - Одеса обладнаний аналоговим тахографом, але відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа.
В графі «Пояснення водія про причини порушень» водій від надання пояснень відмовився. До позову надана копія індивідуальної книжки водія.
Транспортний засіб - БАЗ номерний знак НОМЕР_5 .
На підставі складеного акту, в.о. начальника відділу Державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 113634 від 22.10.2024 року, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 гривень за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
18.09.2024 року був складений акт № АР088664 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Відповідно до даного акту встановлено, що транспортний засіб ТОВ «АТП 15107» під час регулярних перевезень пасажирів за маршрутом Білгород-Дністровський - Одеса обладнаний аналоговим тахографом, але відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа.
В графі «Пояснення водія про причини порушень» водій зазначив, що за відсутності тахографу ведеться індивідуальна книга водія. До позову надана копія індивідуальної книжки водія.
Транспортний засіб - БАЗ номерний знак НОМЕР_5 .
На підставі складеного акту, в.о. начальника відділу Державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 113633 від 22.10.2024 року, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 гривень за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що, як свідчать наявні в матеріалах справи акти № АР059263 від 16.09.2024, № АР088664 від 18.09.2024, № АР059317 від 14.09.2024 вказані в них транспортні засоби БАЗ номерний знак НОМЕР_5 та БАЗ номерний знак НОМЕР_2 були обладнані аналоговими тахографами, але на момент перевірки були відсутні протоколи перевірки та адаптації тахографа.
За вказаних умов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем було правомірно винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 113510 від 15.10.2024 року, № ПШ 113634 від 22.10.2024 року та № ПШ 113633 від 22.10.2024 року, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування вказаних постанов задоволенню не підлягають.
Окрім того, як вбачається з інших наявних в матеріалах справи актів №№ АР 058917 від 13.09.2024, АР 059313 від 10.09.2024 та АР 059448 від 14.09.2024 відповідні транспортні засоби, що використовувались ТОВ «АТП 15107» для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км не були обладнані діючими та повіреними тахографами.
Позивачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів того, що відповідні транспортні засоби не можливо було обладнати тахографами, а позивач лише обмежився твердження про те, що виробником транспорту не передбачене обладнання даних транспортних засобів тахографом. У той же час, положення нормативно-правових актів в цій сфері передбачають можливість встановлення тахографів спеціально облаштованими виробничими ділянками, які виконують функції майстерні або механіка передбачені ЄУТР.
За вказаних умов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем було правомірно винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 113509 від 15.10.2024 року, № ПШ 113508 від 15.10.2024 року, № ПШ 113635 від 22.10.2024 року, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування вказаних постанов задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III) цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (далі Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з пп. 1 п. 4 зазначеного Положення, основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.
Згідно з п. 8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) №1567 від 08.11.2006 року (далі Порядок - №1567) визначено процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до п. 14 Порядку №1567, рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Пунктом 15 Порядку №1567 встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), серед яких зазначено наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Так, відповідно до п.20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно з п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
В п.22 Порядку №1567 зазначено, що у разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.
Згідно з пунктами 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Відповідно до статті 39 Закону №2344-III, документами для регулярних пасажирських перевезень є:
- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов'язок з забезпечення, а водія - пред'явлення для перевірки відповідних документів.
Згідно частин 1 та 2 статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених ст.48 Закону №2344, віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.
Згідно з положеннями ст.49 Закону №2344 водій транспортного засобу зобов'язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув'язування вантажу для його безпечного перевезення; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі); дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст. 60 Закону №2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010 року (далі - Інструкція №385) (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних постанов) встановлено Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до п.1.4 Інструкції №385 адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам'яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР ( 994_016 ), - "калібрування"; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР ( 994_016 ).
Відповідно до п. 2.7 Інструкції № 385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.
Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210х297 мм) щільністю 100 г/кв.м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки. { Пункт 2.7 розділу II доповнено новим абзацом другим згідно з Наказом Міністерстваінфраструктури N 340 ( z0935-14 ) від 24.07.2014 } ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.
Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Згідно з положеннями п.3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР ( 994_016 ), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Згідно з п. 3.5 Інструкції № 385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Пунктом 3.6 Інструкції №385 передбачено, що Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР ( 994_016 ) здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР) ( 994_016 ); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 07.06.2010 № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.
Відповідно до пункту 1.5 розділу I Положення №340 (тут і далі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних постанов), у цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні, зокрема: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник); тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Пункти 5.1, 5.2 розділу V Положення №340 встановлюють, що тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку водія протягом будь-якого двадцятичотиригодинного періоду, рахуючи від початку робочого дня (зміни), має бути не менше 11 послідовних годин.
Якщо протягом робочої зміни ТЗ керують два водії, кожний водій повинен мати щоденний відпочинок тривалістю не менше 9 послідовних годин.
Згідно вимог пункту 6.1 розділу VI Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Отже, положеннями статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника, так і у водія інших документів, передбачених законодавством. У свою чергу, пунктом 6.1. Положення № 340 вимагається обладнання автобусів, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, перевезення небезпечних вантажів діючими та повіреними тахографами, що передбачає наявність у водія протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу згідно з приписами Інструкції № 385.
За умовами пункту 6.3 Положення № 340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
При цьому, системний аналіз приписів Положення № 340 дозволяє дійти висновку, що пункт 6.3. Положення стосується усіх транспортних засобів, оскільки контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від маси транспортного засобу, протяжності маршрутів та інших обставин. Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.
Згідно з Положенням № 340, способами контролю водіїв є тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ, а у разі відсутності тахографу - індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2020 у справі №823/1199/17.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що законодавцем передбачена обов'язковість обладнання тахографом деяких категорій транспортних засобів, зокрема, обладнання автобусів, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, перевезення небезпечних вантажів, про що свідчить пункт 6.1. Положення № 340.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у випадку, передбаченому пунктом 6.1. Положення № 340, ведення водієм індивідуальної контрольної книжки не замінює обов'язок автомобільного перевізника використовувати для цього перевезення лише автомобіль, що обладнаний тахографом, а водія мати відповідні документи, які підтверджують його використання, а, враховуючи імперативні вимоги пункту 6.1. Положення № 340, саме для обладнання транспортних засобів для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, встановлення тахографів є обов'язком, а не правом.
Так, позивачем не заперечувався факт здійснення автобусного перевезення, а тому позивач є автомобільним перевізником у розумінні статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Отже, беручи до уваги, що позивачем надаються послуги з нерегулярних пасажирських перевезень за міжміським маршрутом, що становить більше 50 км., колегія суддів приходить до висновку, що, згідно з вимогами пункту 6.1 Положення №340, такий транспортний засіб, в обов'язковому порядку повинен був бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, а для водіїв таких автомобілів, крім оформлення документів, визначених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт, обов'язковою також була наявність документів, передбачених Інструкцією № 385, зокрема, протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
З огляду на відсутність таких документів, контролюючий орган обґрунтовано встановив порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Як свідчать наявні в матеріалах справи складені акти № АР059263 від 16.09.2024, № АР088664 від 18.09.2024, № АР059317 від 14.09.2024, вказані в них транспортні засоби БАЗ номерний знак НОМЕР_5 та БАЗ номерний знак НОМЕР_2 були обладнані аналоговими тахографами, але на момент перевірки були відсутні протоколи перевірки та адаптації тахографа.
Окрім того, як вбачається з інших наявних в матеріалах справи актів №№ АР 058917 від 13.09.2024, АР 059313 від 10.09.2024 та АР 059448 від 14.09.2024 відповідні транспортні засоби, що використовувались ТОВ «АТП 15107» для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км не були обладнані діючими та повіреними тахографами.
Доводи апелянта про те, що транспортні засоби не обладнані тахографами заводом-виробником, колегія суддів не бере до уваги, оскільки Інструкцією № 385 передбачено установлення на транспортний засіб тахографу як виробником транспортних засобів, так і пунктами сервісу тахографів.
Отже, апелянтом не спростовано, а матеріалами справи підтверджено факт вчинення позивачем правопорушення - надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону, що тягне застосування відповідальності за абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у виді адміністративно-господарського штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Територіальним органом Укртрансбезпеки при проведенні перевірки та застосуванні адміністративно-господарського штрафу додержано вимоги чинного законодавства.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані постанови прийняті у відповідності до вимог законодавства та з урахуванням обставин, що мали значення для їх прийняття, а тому позов задоволенню не підлягає.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотранспортне підприємство 15107»- залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Єщенко