25 листопада 2025 року
м. Рівне
Справа № 559/1402/25
Провадження № 22-ц/4815/1331/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчук Н. М.,
суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С.
учасники справи:
позивач - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області
відповідач - ОСОБА_1
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Корнілова Лева Олександровича на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 07 липня 2025 року у складі судді Жуковської О.Ю., постановлене в м. Дубно Рівненської області,
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 13.04.2022 року на 394 км. а/д М-06 Київ-Чоп, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з «Mercedes-Benz 9500», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на перешкоду - металеве огородження (відбійник). Внаслідок ДТП т/з та металеве огородження протяжністю 23 м отримали механічні пошкодження. 16.05.2022 Служба автомобільних доріг звернулася до МТСБУ із повідомленням про ДТП за участю вказаного автомобіля. Згідно Звіту визначення матеріального збитку, вартість збитку, який був заподіяний власнику об'єкта нерухомості, а саме бар'єрного огородження станом на 04.10.2022 складає 28607,11 грн. з ПДВ. 06.03.2023 МТСБУ виплатило позивачу 30 802,11 грн. (28602,11 грн. - матеріального збитку + 2200 грн. вартість експертної оцінки). Разом з тим, згідно акту виконаних робіт від 20.12.2022, вартість будівельних робіт по ремонту огородження становить 49 230,97 грн. Постановою Дубенського міськрйонного суду від 03.06.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП. Оскільки внаслідок ДТП позивачу заподіяно майнову шкоду на суму 49230,97 грн., МТСБУ було виплачено регламенту виплату у розмірі 28602,11 грн., з відповідача слід стягнути різницю у розмірі 20628,86 грн., а також сплачений позивачем судовий збір.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 07 липня 2025 року позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області 20 628 гривень 86 копійок. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 гривень 00 копійок.
Рішення суду першої інстанції вмотивоване передбаченим законом обов'язком особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) та обґрунтована тим, що цивільно-страхова відповідальність відповідача, ОСОБА_1 , який визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, у якій заподіяно шкоду майну позивача, була застрахована, і в межах страхової виплати позивачу було сплачено страховою компанією відшкодування в розмірі 28 602,11 грн., а тому о різницю завданих збитків у розмірі 20 628,86 грн. зобов'язаний відшкодувати відповідач.
Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, представник ОСОБА_1 - адвокат Корнілов Лев Олександрович оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що згідно Звіту від 26.10.2022 року вартість відновлювального ремонту складає 36101,00 грн. з ПДВ, вартість матеріального збитку складає 28607,11 грн. Наголошує, що у заяві про виплату страхового відшкодування позивач сам підтверджує, що реальні збитки внаслідок ДТП складали 36 101,00 грн.. Зазначає, що МТСБУ виплатило позивачу суму у розмірі 28 607,11 грн. + 2200 грн. витрат на проведення звіту, а в подальшому - звернулося до відповідача з приводу відшкодування даної шкоди. Доводить, що оскільки різниця між вартістю відновлювального ремонту та виплатою МТСБУ матеріального збитку складає 7 493,89 грн., то максимально можлива сума, яка може бути стягнута з відповідача у випадку задоволення позовних вимог може складати 7 493,89 грн. Вважає неналежним доказом у справі наданий позивачем Акт від 20.12.2022 та стверджує, що згідно Повідомлення про ДТП, місцем ДТП є а/д М-06 Київ-Чоп, км 394+150, при цьому, у Акті зазначено, що виконані роботи проведені на ділянці «02-001-001-а/д М-06 Київ-Чоп 394+072», тобто Акт підтверджує виконання робіт на ділянці, що не є предметом розгляду в даному спорі. Додає, що ДТП мало місце 13.04.2022, а ремонтні роботи проводили тільки у грудні 2022 року, включаючи в цю суму витрати, які окремо підлягають сплаті при зимовому утриманні. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У поданому на апеляційну скаргу відзиві Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області вважає її доводи такими, що не відповідають обставинам справи та вимогам законодавства, а тому просить відмовити у її задоволенні, залишивши рішення суду першої інстанції без зміни.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 13.04.2022 на 394 км. а/д М-06 Київ-Чоп, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з «Mercedes-Benz 9500», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на перешкоду - металеве огородження (відбійник). Внаслідок ДТП транспортний засіб та металеве огородження протяжністю 23 м отримали механічні пошкодження.
Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 03.06.2022, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 19.08.2022, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду в справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Позивач у справі - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області -зазнала майнової шкоди внаслідок вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно п. 1.1. Положення про Службу автомобільних доріг у Рівненській області, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 29.07.2019 р. № 253 (діючого станом на дату ДТП), Служба автомобільних доріг у Рівненській області (далі - Служба), заснована на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, яке відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 р. № 456/2011 «Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України» є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.
Відповідно до наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31.03.2023 № Н-131 Службу автомобільних доріг у Рівненській області перейменовано на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області.
16.05.2022 Служба автомобільних доріг у Рівненській області звернулась до МТСБУ із повідомленням про ДТП за участі автомобіля Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 .
Згідно Звіту, виконаного Рівненською торгово-промисловою палатою на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, який був заподіяний власнику об'єкту нерухомого майна - бар'єрне огородження, внаслідок ДТП на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп на ділянці дороги км 394+150 м, визначена станом на 04.10.2022, складає 28607,11 грн. з ПДВ
Як вбачається із платіжної інструкції №823853 від 06.03.2023, МТСБУ виплатило Службі автомобільних доріг у Рівненській області 30 802,11 грн., куди включено 28 602,11 грн. матеріального збитку та 2 200,00 грн. вартості експертної оцінки.
Судом також встановлено, що 13.03.2022 між Службою автомобільних доріг у Рівненській області та ТОВ «Спец Комплект Постач» було укладено Договір №7 про надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в межах Рівненської області протяжністю 755,4 км.
Згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт №183/1 від 20.12.2022, роботи по відновленню бар'єрного огородження здійснювалися ТОВ «Спец Комплект Постач». Реальна (фактична) вартості відновлювального ремонту бар'єрного огородження становить 49 230,97 грн., які були сплачені Службою автомобільних доріг у Рівненській області для ТОВ «Спец Комплект Постач», що підтверджується платіжним дорученням №461 від 21.12.2022.
Листом №12/885 від 16.05.2023 ОСОБА_1 було надіслано претензію щодо добровільного відшкодування майнової шкоди в розмірі 49 230,97 грн..
Звертаючись до суду з цим позовом, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області вказувала про те, що вимога відповідачем не була виконана в добровільному порядку.
Відповідач ОСОБА_1 , звертаючись із апеляційною скаргою, натомість вказував про безпідставність таких вимог, покликаючись на те, що вартість відновлювального ремонту складає 36 101,00 грн., і таку суму позивач сам підтвердив у заяві про виплату страхового відшкодування, та МТСБУ виплатило позивачу суму у розмірі 28 607,11 грн. + 2200 грн. витрат на проведення звіту, а тому його позовні вимоги необґрунтовані.
За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Оскільки вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то з відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.
Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі №754/1114/15-ц, від 13 червня 2019 року в справі №587/1080/16-ц, від 17 жовтня 2019 року в справі №370/2787/18, від 30 жовтня 2019 року в справі №753/4696/16-ц, від 21 лютого 2020 року в справі №755/5374/18, від 22 квітня 2020 року в справі №756/2632/17 та від 15 жовтня 2020 року в справі №755/7666/19.
Аналіз наведених норм закону та судової практики в сукупності з обставинами цієї справи дають підстави для висновку про обґрунтованість позовних вимог Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області та про відшкодування матеріальної шкоди та правомірне стягнення місцевим судом з відповідача як винної особи на користь позивача різниці між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням, і доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Посилання апелянта на те, що згідно Звіту вартість відновлювального ремонту станом на 04.10.2022 складає 36 101, грн., а вартість матеріального збитку 28607,11 грн., і що за таких обставин максимально можлива сума, яка може бути стягнута з відповідача у випадку задоволення позовних вимог може складати 7 493,89 грн., апеляційним судом відхиляються.
Як встановлено судом, н підтвердження факту проведення ремонту транспортного засобу позивач надав акт виконаних робіт, складений ТОВ «Спец Комплект Постач», в якому клієнтом та платником зазначено Службу автомобільних доріг у Рівненській області, вказано перелік робіт та запасних частин, деталей, матеріалів, які були використані у процесі виконання ремонтних робіт металевого бар'єрного огородження.
Згідно з цим Актом, вартість ремонтних робіт становить 49 230,97 грн, і саме він є первинним документом, який відображає факт виконання робіт/надання послуг та конкретні види робіт/послуг, та підтверджує вартість ремонту пошкодженого огородження.
Так само безпідставними є посилання в апеляційній скарзі про включення в Акт приймання виконаних будівельних робіт витрат, які окремо підлягають сплаті при зимовому утриманні, оскільки вони не підтверджені жодними доказами.
Твердження апеляційної скарги про розбіжність кілометрової прив'язки автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп, апеляційним судом відхиляються як такі, що суперечать матеріалам справи. Так, при зверненні до МТСБУ Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області посилалась на документи, складені працівниками поліції, щодо дати, часу, місця вчинення ДТП, особи водія, транспортного засосу та обставин ДТП. Разом з тим, при здійсненні робіт по відновленню бар'єрного огородження працівниками ТОВ «Спец Комплект Постач» встановлено дійсне (фактичне) пікетажне положення, на якому знаходиться пошкоджене внаслідок ДТП майно, а саме - а/д М-06 Київ-Чоп, км 394+072 м, що підтверджується відповідними записами загальному журналі робіт ТОВ «Спец Комплект Постач».
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, частково задовольнивши позовні вимоги, та постановив рішення з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Корнілова Лева Олександровича залишити без задоволення.
Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 07 липня 2025 року залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28 листопада 2025 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Хилевич С. В.
Шимків С. С.