Справа № 546/863/24 Номер провадження 22-ц/814/3667/25Головуючий у 1-й інстанції Ячало Ю. І. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
26 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Карпушина Г.Л.; суддів Обідіної О.І., Панченка О.О., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника Синенко Олени Михайлівни, яка діє в інтересах Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на додаткове рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 11 липня 2025 року та за апеляційними скаргами представника Телятник Галини Анатоліївни, яка діє в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, представника Бибик Володимира Анатолійовича, який діє в інтересах Приватного підприємства «Агроінвест - транзит» на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 03 липня 2025 року у справі за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства ''Ліси України', в особі представника директора філії ''Миргородське лісове господарство'' до ОСОБА_1 , приватного підприємства ''Агроінвест-транзит'', Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки та витребування майна з чужого незаконного володіння,-
У вересні 2024 року Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в особі представника директора філії "Миргородське лісова господарство» звернулось до суду із вказаним позовом в якому просило скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:006:1621 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо зазначеної земельної ділянки; витребувати на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" частину земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:006:1621, у розмірі часткового перетину з межами кварталу 64 Псільського лісництва філії "Миргородське лісове господарство" ДП "Ліси України", площею 1,4177 га, з загальної площі ділянки 2,0000 га, що належить ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64588389 від 24.08.2022, документи подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 1432, виданий 24.08.2022, видавник: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимка Ольга Миколаївна та перебуває на праві оренди у Приватного підприємства "Агроінвест-транзит" на підставі договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 01.01.2023, видавник: сторони.
В обгрунтування позову вказувало, що у постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" перебувають землі державного лісового фонду, зокрема квартал 64 Псільського лісництва філії "Миргородське лісове господарство" ДП "Ліси України".
В ході моніторингу стану використання земель державного лісового фонду було виявлено, що частина земельної ділянки лісового фонду в межах кварталу 64 Псільського лісництва філії "Миргородське лісове господарство" ДП "Ліси України" поза волею власника - держави, оскільки Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення про вилучення зазначеної земельної ділянки з постійного користування ДП "Ліси України", без згоди постійного лісокористувача, вибула у чуже незаконне володіння та зареєстрована з кадастровим номером 5320283600:00:006:1621.
15 серпня 2024 отримавши інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 391123862 від 15.08.2024 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:006:1621 встановлено, що вищезазначена земельна ділянка знаходиться у власності ОСОБА_1 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64588389 від 24.08.2022, документи подані для державної реєстрації; договір купівлі-продажу, серія та номер: 1432, виданий 24.08.2022, видавник: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимка Ольга Миколаївна, з цільовим призначенням: землі запасу та перебуває на праві оренди у Приватного підприємства "Агроінвест-транзит" на підставі договору оренди землі серія та номер: б/н, виданий 01.01.2023, видавник: сторони.
Разом з тим, ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" ВО "Укрдержліспроект" листом від 15.07.2024 № 361 підтвердила приналежність земельної ділянки 5320283600:00:006:1621 до земель державного лісового фонду зазначивши, що згідно з матеріалами лісовпорядкування 2017, земельна ділянка з кадастровим номером 5320283600:00:006:1621, частково знаходиться в межах кварталу 64 Псільське лісництво філії "Миргородське лісове господарство" ДП "Ліси України", площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:006:1621 в межах кварталу 64 Псільського лісництва філії "Миргородське лісове господарство" ДП "Ліси України" становить 1,4177 га загальної площі ділянки 2,0000 га.
Вказувало, що право постійного користування позивачем даною земельною ділянкою підтверджується відповідними планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування. Відповідно до плану лісонасаджень Псільського лісництва ДП "Миргородський лісгосп", лісовпорядкування 2007, зазначена вище земельна ділянка площею 2,0000 га частково знаходиться в межах кварталу 64 Псільського господарства ДП "Миргородський лісгосп". Згідно проекту організації та ведення лісового господарства ДП "Миргородський лісгосп" Псільське лісництво, таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків 2008, по кварталу 64 Псільського лісництва ДП "Миргородський лісгосп" на земельній ділянці обліковуються лісові культури, галявина. В 2017 було проведено актуалізацію матеріалів лісовпорядкування. Відповідно до плану лісонасаджень Псільського лісництва ДП "Миргородський лісгосп", лісовпорядкування 2017, зазначена вище земельна ділянка площею 2,0000 га частково знаходиться в межах кварталу 64 Псільського лісництва ДП "Миргородський лісгосп". Згідно проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Миргородський лісгосп" Псільське лісництво, таксаційний опис, поквартальні підсумки розподілу земель лісогосподарського призначення за категоріями, 2018, по кварталу 64 Псільського лісництва ДП "Миргородський лісгосп", на земельній ділянці обліковуються лісові культури.
Згідно з Наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 917 "Про припинення державного підприємства "Миргородське лісове господарство" від 28.10.2022 року та затвердження складу комісії з припинення вирішено припинити державне підприємство "Миргородське лісове господарство" шляхом реорганізації, а саме - приєднання до ДП "Ліси України". ДП "Ліси України" є правонаступником майна, прав та обов'язків Державного підприємств "Миргородське лісове господарство".
За таких обставин, згідно матеріалів лісовпорядкування, земельна ділянка площею 1,4177 га, що знаходиться в межах кварталу 64 Псільського лісництва філії "Миргородське лісове господарство" ДП "Ліси України" знаходиться у користуванні лісогосподарського підприємства, на сьогодні це ДП "Ліси України". Право постійного користування спірною земельною лісовою ділянкою перейшло у порядку правонаступництва до ДП "Ліси України". Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціальні підрозділи, для ведення лісового господарства.
Землі лісового фонду, які за матеріалами лісовпорядкування знаходяться в постійному користуванні ДП "Ліси України" та належить до державної власності. Разом з тим, поза волею власника та законного землекористувача вибули з його володіння та всупереч закону були зареєстровані за відповідачем на праві приватної власності зі зміною цільового призначення.
Погодження та вилучення вказаних земель лісогосподарського призначення постійним лісокористувачем не надавалось, та відповідні рішення органів державної влади про зміну цільового призначення земель лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб не приймалося.
Враховуючи те, що в порушення вимог ЗК України, відповідачу ОСОБА_1 передано у власність землі лісогосподарського призначення площею 1,4177 га (площа перетину) та в постійне користування ПП "АГРОІНВЕСТ-ТРАНЗИТ» вважає, що наявні підстави для задоволення позову.
Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 03 липня 2025 року позов Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в особі представника директора філії "Миргородське лісова господарство» до ОСОБА_1 , приватного підприємства ''Агроінвест-транзит'', Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки та витребування майна з чужого незаконного володіння, задоволено частково.
Скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:006:1621, площею 2,0000 га, яка розташована в межах території Остап'ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, дата державної реєстрації земельної ділянки 20.11.2011 року.
Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5320283600:00:006:1621, площею 2,0000 га за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване 24.08.2022 року приватним нотаріусом Шимкою Ольгою Миколаївною, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1984599853202, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 47675259, з одночасним припиненням усіх речових прав на земельну ділянку.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь філії "Миргородське лісова господарство» судові витрати в сумі 3028,00 грн.
Додатковим рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 11 липня 2025 року заяву ПП « Агроінвест Транзит» задоволено частково.
Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в особі представника директора філії "Миргородське лісова господарство» на користь ПП ''Агроінвест-транзит'', судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00грн.
Не погодившись із рішенням районного суду, його в апеляційному порядку оскаржено представником ПП «Агроінвест-транзит» адвокатом Бибиком В.А., який посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить рішення районного суду в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що в матеріалах справи відсутні докази, що позивачу належить на праві користування спірна земельна ділянка.
Також вказує, що судом першої інстанції застосовано неналежний спосіб захисту, оскільки відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушено, належним способом захисту є віндикаційний позов про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, що в свою чергу є підставою для внесення відповідного запису до держаного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зазначає, що позивач не є власником спірної земельної ділянки, а є лише користувачем, тому вважає, що виключно власник наділений правом на звернення суду із даним позовом.
Окрім того вказує, що в матерілах справи не міститься належних доказів щодо перетину спірних земельних ділянок, а саме судово- земельно-технічної експертизи.
Рішення районного суду оскаржується лише в частині задоволених вимого, а тому в частині відмови у витребуванні частини земельної ділянки рішення не переглядається.
Також із апеляційною скаргою на рішення суду звернулось Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області в якій просить рішення районного суду в частині стягнення судових витрат у розмірі 3028 грн. скасувати.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не є належним відповідачем у справі, оскільки позивачем не наведено жодної обставини, яка б свідчила про порушення права позивача з боку Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.
Зазначає, що судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а тому вважає, що судом невірно розподілено судові витрати та стягнуто з Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області 3028 грн.
Окрім того, з апеляційною скаргою на додаткове рішення звернулось до суду Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить додаткове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що рішенням суду задоволено частково позовні вимоги позивача та скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:006:1621, площею 2,0000 га, яка розташована в межах території Остап'ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, дата державної реєстрації земельної ділянки 20.11.2011 року; скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5320283600:00:006:1621, площею 2,0000 га за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване 24.08.2022 року приватним нотаріусом Шимкою Ольгою Миколаївною, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1984599853202, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 47675259, з одночасним припиненням усіх речових прав на земельну ділянку.
Таким чином, відповідач ПП «Агроінвест -транзит» втратив право оренди, тобто рішення суду винесено не на користь відповідача, а тому на їх думку, відсутні підстави для стягнення витрат на правничу допомогу.
17.09.2025 року від Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять апеляційну скаргу представника ПП «Агроінвест-транзит» адвоката Бибиком В.А., залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін.
Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи сторони були присутні представники позивача та ПП «Агроінвест-транзит», інші особи по справі будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку, що апеляційні скарги представників відповідачів задоволенню не підлягають з наступних підстав, а апеляційна скарга представника позивача підлягає задоволенню..
За змістом ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно із ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Районним судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що відповідно до п. 8 Наказу голови Державного агентства лісових ресурсів України № 917 від 28.10.2022 року визначено, що ДП "ЛІСИ УКРАЇНИ" є правонаступником майна, прав та обов'язків ДП "Миргородського лісового господарства".
Відповідно до розпорядження Голови Полтавської обласної державної адміністрації № 308 від 17.09.2008 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок": затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ДП "Миргородське лісове господарство" для ведення лісового господарства: передано (серед іншого) у постійне користування земельні ділянки загальною площею 222,8 га, із них: 15,1 га перелогів, 22,43 га сіножатей, 25,57 га пасовищ, 127,31 га лісів, 23,07 га чагарників, 9,32 га боліт із земель лісового фонду не наданих у власність та користування на території Остап'ївської сільської ради Великобагачанського району. Зобов'язано Великобагачанську районну державну адміністрацію надати ДП "Миргородське лісове господарство" державні акти на право постійного користування земельними ділянками для ведення лісового господарства. Покладено на Головне управління земельних ресурсів у Полтавській області забезпечити зберігання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у місцевому фонді документації із землеустрою (том 2 а.с. 74).
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Головного управління земельних ресурсів у Полтавській області, а тому повинна мати доступ до документації із землеустрою, яка була затверджена розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації № 308 від 17.09.2008 та здійснювати свої дії із урахуванням рішень інших державних органів в межах їх повноважень.
Районним судом також встановлено, що розпорядження видано в межах повноважень обласної адміністрації відповідно до пункту 7 статті 13, пункту 2 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статей 17, 20, 92, 96, 122, 123, 126, 149 Земельного кодексу України, чинних на час його прийняття. На час розгляду справи по суті судом, до суд не надано відомостей про зміну чи скасування зазначеного вище розпорядження, яким юридичній особі передано у постійне користування сформовану земельну ділянку із земель лісового фонду.
Відповідно до інформації щодо накладення меж земельної ділянки на землі лісового фонду, яка надана у листі ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція» за вихідним номером № 361 від 15.07.2024 року з додатком Схемою розташування земельної ділянки з кадастровим номером 320283600:00:006:1621 відносно земель лісогосподарського призначення квартал 64 Псільського лісництва філія "Миргородське лісове господарство" ДП "Ліси України» зазначено, що згідно матеріалів лісовпорядкування 2017 років земельна ділянка з кадастровим номером 320283600:00:006:1621 частково знаходиться в межах кварталу 64 Псільського лісництва філія "Миргородське лісове господарство" ДП "Ліси України", площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 320283600:00:006:1621 з межами кварталу 64 становить 1.4177 гектара з загальної площі ділянки 2,0000 гектара (том 1 а.с. 47).
В суді першої інстанції досліджувались матеріали лісовпорядкування за 2017 рік, що серед іншого місять схематичне зображення меж кварталу 64, який розміщений поблизу річник Хорол на території Остап'ївської сільської ради (том 1 а.с. 48 зворотній бік, а.с. 49 зворотній бік, том 2 а.с. 64), який має характерні контури і конфігурацію, що дає змогу суду зробити висновок про відповідність зображення контурам і конфігурації меж земельної ділянки кварталу 64 Псільського лісництва філія "Миргородське лісове господарство" ДП "Ліси України», що зображено на схемі, яка виготовлена ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція"., а також те, що земельна ділянка з кадастровим номером 320283600:00:006:1621 частково знаходиться в межах кварталу 64 Псільського лісництва філія "Миргородське лісове господарство" ДП "Ліси України".
Згідно Інформації з Державного земельного кадастру та Поземельної книги, земельна ділянка, кадастровий номер 5320283600:00:006:1621, площею 2,0000 га, має цільове призначення 16.00: землі сільськогосподарського призначення, дата державної реєстрації земельної ділянки 20.11.2019 року, право власності зареєстроване за ОСОБА_1 , право оренди зареєстрована за юридичною особою: ПП "Агроінвест-транзит", ідентифікаційний номер юридичної особи 37789134.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка, кадастровий номер 5320283600:00:006:1621, площею 2,0000 га, на праві власності належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване 24.08.2022 року приватним нотаріусом Шимкою Ольгою Миколаївною, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1984599853202, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 47675259. Інше речове право під номером 52388313, зареєстровано 01.11.2023 року, а саме: право оренди зареєстрована за юридичною особою: ПП "АГРОІНВЕСТ-ТРАНЗИТ".
Відповідно до Інформації наданої третім відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області, земельна ділянка з кадастровим номером 5320283600:00:006:1621 утворена в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:006:1611, та була сформована та зареєстрована 20.11.2019 згідно Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (виконавець робіт ПП "АЛАН-ЗЕМ"), розробленого на підставі Наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 4896-СГ від 09.07.2019 "Про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Остап'ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області.
Задовольняючи частково позовні вимоги районний суд виходив з того, що Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області було порушено процедуру при формуванні та реєстрації земельних ділянок без врахування попередніх рішень державних органів, а саме сформовано та зареєстровано земельну ділянку, яка частково відноситься до категорії земель лісогосподарського призначення, що призвело до порушення прав позивача та вибуття із власності держави земель лісогосподарського призначення.
Колегія суддів вважає такий висновок районного суду вірним з наступних підстав.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, в тому числі землі лісогосподарського призначення (пункт «е» частини 1статті 19 ЗК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЗК України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Частинами 1-3 статті 20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 21 ЗК України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Відповідно до частини 1 статті 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Згідно з частиною 1 статті 56 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств (частина 2 статті 56 ЗК України).
Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (частина 1 статті 57 ЗК України).
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до Розпорядження Голови Полтавської державної адміністрації № 308 від 17.09.2008 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок": 1. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ДП "Миргородське лісове господарство" для ведення лісового господарства: передано у постійне користування земельні ділянки загальною площею 222,8 га, із них: 15,1 га перелогів, 22,43 га сіножатей, 25,57 га пасовищ, 127,31 га лісів, 23,07 га чагарників, 9,32 га боліт із земель лісового фонду не наданих у власність та користування на території Остап'ївської сільської ради Великобагачанського району. Зобов'язано Великобагачанську районну державну адміністрацію надати ДП "Миргородське лісове господарство" державні акти на право постійного користування земельними ділянками для ведення лісового господарства. Покладено на Головне управління земельних ресурсів у Полтавській області забезпечити зберігання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у місцевому фонді документації із землеустрою (том 2 а.с. 74).
Вищевказане розпорядження видано в межах повноважень обласної адміністрації відповідно до пункту 7 статті 13, пункту 2 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статей 17, 20, 92, 96, 122, 123, 126, 149 Земельного кодексу України, чинних на час його прийняття. На час розгляду справи по суті судом, до суд не надано відомостей про зміну чи скасування зазначеного вище розпорядження, яким юридичній особі передано у постійне користування сформовану земельну ділянку із земель лісового фонду.
Відповідно до інформації щодо накладення меж земельної ділянки на землі лісового фонду, яка надана у листі ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція» за вихідним номером № 361 від 15.07.2024 року з додатком Схемою розташування земельної ділянки з кадастровим номером 320283600:00:006:1621 відносно земель лісогосподарського призначення квартал 64 Псільського лісництва філія "Миргородське лісове господарство" ДП "Ліси України" зазначено, що згідно матеріалів лісовпорядкування 2017 років земельна ділянка з кадастровим номером 320283600:00:006:1621 частково знаходиться в межах кварталу 64 Псільського лісництва філія "Миргородське лісове господарство" ДП "Ліси України", площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 320283600:00:006:1621 з межами кварталу 64 становить 1.4177 гектара з загальної площі ділянки 2,0000 гектара (том 1 а.с. 47).
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 54 Лісового кодексу України, основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування. Ведення обліку лісів забезпечується постійним підтриманням в актуалізованому стані характеристик кожної лісової ділянки, їх змін, спричинених господарською діяльністю, стихійним лихом або іншими причинами.
В матеріалах справи наявні матеріали лісовпорядкування за 2017 рік, що серед іншого місять схематичне зображення меж кварталу 64, який розміщений поблизу річник Хорол на території Остап'ївської сільської ради (том 1 а.с. 48 зворотній бік, а.с. 49 зворотній бік, том 2 а.с. 64), який має характерні контури і конфігурацію, з яких вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 320283600:00:006:1621 частково знаходиться в межах кварталу 64 Псільського лісництва філія "Миргородське лісове господарство" ДП "Ліси України", площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 320283600:00:006:1621 з межами кварталу 64 становить 1.4177 гектара з загальної площі ділянки 2,0000 гектара (том 1 а.с. 47).
Враховуючи надані докази, колегія суддів погоджується із висновками районного суду, що спірна земельна ділянка частково знаходиться в межах кварталу 64 Псільського лісництва філія "Миргородське лісове господарство" ДП "Ліси України".
Між тим, відповідно до Інформації з Державного земельного кадастру та поземельної книги земельна ділянка, кадастровий номер 5320283600:00:006:1621, площею 2,0000 га, на праві власності належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване 24.08.2022 року приватним нотаріусом Шимкою Ольгою Миколаївною, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1984599853202, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 47675259. Інше речове право під номером 52388313, зареєстровано 01.11.2023 року, а саме: право оренди зареєстрована за юридичною особою: ПП "Агроінвест -Транзит".
Відповідно до Інформації наданої Головним Управлянням Держгеокадастру у Полтавській області, земельна ділянка з кадастровим номером 5320283600:00:006:1621 утворена в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:006:1611, та була сформована та зареєстрована 20.11.2019 згідно Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (виконавець робіт ПП "АЛАН-ЗЕМ"), розробленого на підставі Наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 4896-СГ від 09.07.2019 "Про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Остап'ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (том 1 а.п. 179).
Враховуючи викладене, при формуванні та реєстрації передачі у власність фізичній особі земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:006:1621 ( шляхом поділу земельної ділянки 5320283600:00:006:1611) площею 2,000 га, має цільове призначення (землі сільськогосподарського призначення) фактично в порушення визначеного законом порядку було передано частину земель, які відносяться до лісогосподарського призначення.
Вказані обставини, не були враховано Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та безпідставно було зареєстровано земельну ділянку, частина якої входить до земель лісогосподарського призначення, що призвело до порушення права позивача.
У статті 373 ЦК України, якою встановлено права власника земельної ділянки, та у статті 415 ЦК України, якою визначені права землекористувача, вказано на можливість використання земельної ділянки виключно за цільовим призначенням.
Тобто, реєстрація у державних реєстрах земельних ділянок засвідчує перед державою їх відповідний режим для використання згідно з цільовим призначенням, а відтак, не скасування спірної державної реєстрації унеможливить використання спірної земельної ділянки як землі лісогосподарського призначення.
Відповідно до вимог ч.13ст.79-1 ЗК України, земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Частиною 10 статті 24 цього Закону передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до абзацу 5 ч. 10 ст. 24 Закону України " Про Державний земельний кадастр" ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується із висновками районного суду про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності за спірну земельну ділянку з одночасним припиненням усіх речових прав на неї.
Доводи апеляційної скарги представника ПП « Агро-транзит» - адвоката Бибика В.А. щодо невірного обрання способу захисту є слушними проте не беруться уваги колегією суддів з огляду на наступне.
За висновками Європейського суду з прав людини, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Однак засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення у справі «Афанасьєв проти України»).
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).
Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності. Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.
Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні). Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. пункти 110-113 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 910/2592/19 (провадження № 12-41гс23)). Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір, у свою чергу, не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19, провадження №12-80гс20).
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений статтею 16 ЦК України. Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №378/596/16-ц (провадження №14-545цс19).
У постанові від 22.09.2022 у справі № 910/2559/21 Верховний Суд зазначив, що суд може, а не зобов'язаний, відповідно до викладеної в позові вимоги, визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону, і це повноваження суду є суддівською дискрецією. Дискреція суду має узгоджуватися із завданнями та засадами відповідного судочинства, зокрема з принципам диспозитивності та верховенства права.
У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див: постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, провадження).
Враховуючи те, що рішення районного суду в частині відмови в задоволенні вимог щодо витребування спірної частини земельної ділянки не оскаржено, а також те, що задовольняючи частково позов про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності за спірну земельну ділянку з одночасним припиненням усіх речових прав на неї районний суд фактично захистив порушене право позивача, колегія суддів приходить до висновку, що даний спосіб захисту за таких обставин є ефективним та не суперечить закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не є власником спірної земельної ділянки, а є лише користувачем, тому не має права звертатися із даним позовом не заслуговують на увагу, оскільки власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. (Вказаний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 року у справі № 446/478/19.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків районного суду, а тому не беруться до уваги.
Доводи апеляційної скарги представника Телятник Г.А., яка діє в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області щодо невірного розподілу судових витрат не заслуговують на увагу, оскільки саме відповідними наказами Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області було змінено правовий статус спірної земельної ділянки та як наслідок набуття і реєстрації права власності за ОСОБА_1 спірної земельної ділянки з порушенням діючого законодавства, що було вірно враховано судом першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не беруться до уваги, оскільки рішення районного суду оскаржується представника Телятник Г.А., яка діє в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області лише в частині розподілу судових витрат.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, апеляційні скарги представника Телятник Г.А., яка діє в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області та представника ПП « Агро-транзит» - адвоката Бибика В.А. слід залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін.
Щодо апеляційної скарги представника Синенко О.М., яка діє в інтересах Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на додаткове рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 11 липня 2025 року слід зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За приписами ч.1, 2 ст.137ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат визначається: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.137 ЦПК України).
Питання розподілу судових витрат між сторонами регламентовано ч.ч.1,2 п.2 ст.141 ЦПК України - пропорційно розміру задоволених позовних вимог; зокрема, у разі відмови в задоволенні позову на позивача.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернуся до суду із взаємопов'язаними вимогами, які рішенням районного суду задоволені частково шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5320283600:00:006:1621, площею 2,0000 га, яка розташована в межах території Остап'ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, дата державної реєстрації земельної ділянки 20.11.2011 року; скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5320283600:00:006:1621, площею 2,0000 га за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване 24.08.2022 року приватним нотаріусом Шимкою Ольгою Миколаївною, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1984599853202, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 47675259, з одночасним припиненням усіх речових прав на земельну ділянку.
Оскільки вимоги взаємопов'язані та судом захищено право позивача, відсутні підстави компенсації відповідачу, понесених ним судових витрат у зв'язку з розглядом справи на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст.368, 375, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги представника Бибик Володимира Анатолійовича, який діє в інтересах Приватного підприємства «Агроінвест - транзит» та представника Телятник Галини Анатоліївни, яка діє в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 03 липня 2025 року в частині оскаржуваних вимог -залишити без змін.
В іншій частині рішення районного суду не переглядалось.
Апеляційну скаргу представника Синенко Олени Михайлівни, яка діє в інтересах Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на додаткове рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 11 липня 2025 року - задовольнити.
Додаткове рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 11 липня 2025 року - скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви Приватного підприємства «Агроінвест - транзит» про стягнення витрат на правничу допомогу, - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 26 листопада 2025 року.
Головуючий суддя : ______________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: _________________ О.І. Обідіна __________________ О.О. Панченко