Справа № 554/6847/25 Номер провадження 33/814/903/25Головуючий у 1-й інстанції Горбунова Я.М. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.
26 листопада 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., із секретарем судового засідання Писаренко К.С., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Маліченка М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Маліченка М.А. - захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 05 серпня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код невідомий, інваліда І групи, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно з постановою, 04.05.2025 о 00 год. 18 хв. в м. Полтава по вул. Великотирнівська, 16, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2103, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер ALKOTEST 7510 ARLM-0332, результат огляду 0,61 проміле алкоголю у видихуваному повітрі. ОСОБА_1 з результатом не погодився, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» відмовився. Відмова від проходження огляду фіксувалася із застосуванням технічного засобу відеозапису.
Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся адвокат Маліченко М.А. - захисник в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову відносно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки при викладенні суті адміністративного правопорушення поліцейським не визначено чітко, які саме дії ОСОБА_1 становлять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак місцевий суд визнав ОСОБА_1 винним саме у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, суд першої інстанції при розгляді відносно ОСОБА_1 справи, фактично перебрав на себе функцію сторони обвинувачення і порушив принцип рівності та змагальності сторін.
Вказує на порушення поліцейським процедури проведення огляду, оскільки після висловлення незгоди із результатами проведеного на місці огляду ОСОБА_1 не направлявся у встановленому законом порядку для проведення відповідного огляду у закладі охорони здоров'я та у матеріалах справи відсутнє оформлене поліцейським направлення, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв ОСОБА_1 у заклад охорони здоров'я для проходження огляду.
Зазначає, що на пропозицію поліцейського поїхати в медичний заклад для проведення огляду, ОСОБА_1 погодився у супроводі своєї дружини, через незадовільний стан здоров'я, але поліцейський пояснив, що супровід водія дружиною при доставленні на огляд до закладу охорони здоров'я не передбачається, та зважаючи на те, що ОСОБА_1 самостійно не сів у службовий автомобіль розцінив це як відмову від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я, тобто передчасно дійшов висновку, що ОСОБА_1 відмовляється проходити огляд та свідчить про відсутність самої події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того вказує, що місцевий суд залишив поза увагою, що у поліцейських не було жодних правових підстав відмовляти ОСОБА_1 проїхати на огляд до медичного закладу у супроводі своєї дружини.
Заслухавши виступ ОСОБА_1 та його захисника Маліченка М.А. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку.
Таких висновків суд дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів: протоколу про адміністративне правопорушення від 04.05.2025 серії ЕПР1 № 319519; акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та чек-тесту приладу Drager Alcotest 7510 від 04.05.2025, згідно з якими ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння з результатом 0, 61 проміле, з яким водій не погодився; відеозапису події.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2103, державний номерний знак НОМЕР_1 , за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду обставин.
Після зупинки транспортного засобу, під час спілкування з ОСОБА_1 , у працівників поліції виникли підозри про перебування водія в стані алкогольного сп'яніння, про ознаки якого було повідомлено водія, в подальшому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального приладу, на що водій погодився та пройшов огляд за допомогою приладу Drager Alcotest 7510.
Також водію було роз'яснено порядок проходження огляду, продемонстровано запакований мундштук, який був в подальшому встановлений на прилад та здійснено тестовий забір повітря для перевірки приладу, в результаті якого прилад показав 0 проміле, що також підтверджується чек-тестом проведеного огляду.
В результаті огляду було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння з показником 0,61 проміле, з яким ОСОБА_1 не погодився, пославшись на те, що він алкогольних напоїв не вживав, але допустив такий результат через вживання ліків (спрею).
Слід звернути увагу, що встановлення ознак сп'яніння, що є підставою для направлення особи для проходження огляду на стан сп'яніння, відповідно до чинного законодавства відноситься до компетенції поліцейського, а не суду.
Згідно з п.п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не погодився із результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, йому було запропоновано пройти огляд у найближчому закладі охорони здоров'я, що відповідає ст. 266 КУпАП та п. 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Однак, на вимогу поліцейського ОСОБА_1 хоча і погодився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, проте активних дій щодо реалізації такого наміру не вчиняв. Разом із дружиною, яка була присутня на місці події, ставили поліцейським вимоги про те, що ОСОБА_1 поїде до закладу охорони здоров'я лише в супроводі дружини з огляду на стан його здоров'я, на що останньому було повідомлено, що така поведінка буде розцінена як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку та роз'яснено наслідки такої відмови.
Слід звернути увагу, що поліцейський неодноразово пропонував ОСОБА_1 попрямувати в супроводі поліції до найближчого закладу охорони здоров'я для здійснення огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки водій не погодився із результатами огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, проінформував водія, що йому буде забезпечено як доставку до медичного закладу так і до місця зупинки транспортного засобу після огляду.
При цьому, стороною захисту не наведено обгрунтованих доводів того, чому поліцейські, з огляду на стан здоров'я ОСОБА_1 , який переніс 2 інсульти, не могли самостійно забезпечити його супровід до медичного закладу, а присутність дружини при його супроводі мала беззаперечну необхідність.
Враховуючи, що висування зустрічних умов на законну вимогу поліцейського згідно з п. 2.5 ПДР пройти огляд на стан сп'яніння в установленому порядку, законодавством не передбачено, дії ОСОБА_1 правомірно були розцінені як намагання ухилитися від проходження огляду та є фактичною відмовою.
Крім того, ОСОБА_1 було роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та 268 КУпАП.
Відсутність у матеріалах справи письмового направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я, жодним чином не спростовує самого факту такого направлення і вимоги поліцейського відповідно до Інструкції та п. 2.5 ПДР, що чітко та зрозуміло зафіксовані на відеозаписі.
Отже, є надуманими доводи сторони захисту про те, що викладені у протоколі обставини не відповідають фактичним обставинам справи, позаяк відеозаписом підтверджено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Істотних порушень правил проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та порядку оформлення відмови від його проходження, які б впливали на правильність висновків суду, під час апеляційного розгляду встановлено не було.
Враховуючи наведене, вважаю доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому рішення суду першої інстанції є законним та належним чином мотивованим, у зв'язку із чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката Маліченка М.А. - захисника в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 05 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Н.М. Харлан