Справа № 524/15065/24 Номер провадження 22-ц/814/3889/25Головуючий у 1-й інстанції Мельник Н. П. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
26 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гонтар Валерія Миколайовича на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29 липня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В червні 2025 року до суду першої інстанції надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 53520 грн та сплачений судовий збір - 2422,40 грн.
У обґрунтування позову зазначено, що 04.10.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 437850, згідно якого відповідач отримав 6000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, передбачених договором. Відповідно до графіка повернення кредитних коштів, кредит не повернутий, комісія і проценти відповідачем не внесені. ТОВ «Селфі Кредит» умови кредитного договору виконані в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну суму.
Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Селфі Кредит» вчинили дії, визначені ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
01.02.2024 ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» уклали договір факторингу № 01022024, згідно якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги стосовно боржників ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 437850 від 04.10.2022.
Станом на дату звернення до суду з позовом заборгованість відповідача перед позивачем становить 53520 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 6000 грн; заборгованість по відсоткам 47520 грн.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29 липня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» було задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 53520 грн 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп сплачений за подання позову до суду.
З вказаним рішенням суду не погодився представник ОСОБА_1 - адвокат Гонтар В.М. та подав апеляційну скаргу, в якій прохає рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.07.2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Зокрема вказує, що позивачем, в обґрунтування розміру заборгованості, надано розрахунок заборгованості за кредитним договором. Крім того, зазначає, що розрахунок заборгованості не може підтверджувати наявність кредитної заборгованості, оскільки не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку, відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Акцентує увагу суду, що нарахована Позивачем сума по відсоткам за користування кредитами не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Крім того, передбачення в Кредитному договорі такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є Апелянт як споживач, тим самим порушує її права споживача, тому вимога Позивача про стягнення цієї суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим чинним ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для Апелянта та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків Позивачем, а наявність в останнього як кредитора можливості стягувати з Апелянта як споживача надмірні грошові суми відсотків, спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання Апелянта як боржника виконувати основне грошове зобов'язання.
У відзиві на апеляційну скаргу, представник ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» прохає апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно п.1 ч.1 ст.374ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 04.10.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 437850, згідно якого відповідач отримав 6000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, передбачених договором. Відповідно до графіка повернення кредитних коштів, кредит не повернутий, комісія і проценти відповідачем не внесені. ТОВ «Селфі Кредит» умови кредитного договору виконані в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну суму.
Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Селфі Кредит» вчинили дії, визначені ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, передбаченому ст.12 зазначеного Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
П.9.8 укладеного кредитного договору передбачено, що споживач своїм підписом підтвердив про ознайомлення із усіма умовами Правил надання коштів у позику, розміщені на сайті кредитодавця, розуміє їх та погоджується із ними, зобов'язується їх дотримуватися. З урахуванням наведеного, відповідач проінформований з усіма умовами договору та погодився з ними шляхом його підписання.
На підтвердження виконання кредитодавцем зобов'язань щодо перерахування коштів за кредитним договором кредитодавцем надане повідомлення про перерахування коштів за договором № 437850 від 04.10.2022.
Згідно повідомлення ТОВ "Пейтек" за вих. № 20241030-118 від 30.10.2024 між ТОВ "Пейтек" та ТОВ "Селфі Кредит" укладений договір про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1 від 03.05.2022. Згідно зазначеного договору успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта від ТОВ «Селфі Кредит» 04.10.2022 о 08:46:04 на суму 6000 грн. Призначення платежу: зарахування на картку.
Так, станом на дату подання позову утворилася заборгованість у сумі 53520 грн, з яких 47520 грн борг по процентам.
Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сторони погодили суму кредиту, валюту позики, строк та умови її надання, що підтверджує наявність у відповідача волевиявлення укласти договір на визначених умовах, у тому числі шляхом підписання його електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора. Також протягом усього строку дії кредитного договору відповідач не звертався до суду із заявами про його розірвання або визнання недійсним (повністю чи окремих його положень). Відповідач був обізнаний про свій обов'язок зі сплати процентів за користування кредитом, оскільки такий обов'язок прямо передбачений умовами договору та графіком платежів.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частини перша - третя, п'ята, шоста статті 203 ЦК України).
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу. Наведене відповідає позиції Верховного Суду України, сформованій у справі №752/8842/14-ц від 05.07.2017.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.
Відсутність порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
Зокрема, встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04.10.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 437850, згідно якого відповідач отримав 6000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, передбачених договором. Відповідно до графіка повернення кредитних коштів, кредит не повернутий, комісія і проценти відповідачем не внесені. ТОВ «Селфі Кредит» умови кредитного договору виконані в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну суму.
Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Селфі Кредит» вчинили дії, визначені ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, передбаченому ст.12 зазначеного Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
П.9.8 укладеного кредитного договору передбачено, що споживач своїм підписом підтвердив про ознайомлення із усіма умовами Правил надання коштів у позику, розміщені на сайті кредитодавця, розуміє їх та погоджується із ними, зобов'язується їх дотримуватися.
З урахуванням наведеного, відповідач проінформований з усіма умовами договору та погодився з ними шляхом його підписання.
П. 2.1 кредитного договору передбачено, що кошти за кредитним договором надаються кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Згідно п п. 2.2, 2.4 договору сума кредиту перераховується кредитодавцем протягом двох календарних днів з моменту укладення договору. Кредит вважається наданим у день перерахування суми кредиту (загального розміру) за реквізитами відповідно до п. 2.1 договору.
На підтвердження виконання кредитодавцем зобов'язань щодо перерахування коштів за кредитним договором кредитодавцем надане повідомлення про перерахування коштів за договором № 437850 від 04.10.2022.
Згідно повідомлення ТОВ "Пейтек" за вих. № 20241030-118 від 30.10.2024 між ТОВ "Пейтек" та ТОВ "Селфі Кредит" укладений договір про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1 від 03.05.2022. Згідно зазначеного договору успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта від ТОВ «Селфі Кредит» 04.10.2022 о 08:46:04 на суму 6000 грн. Призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .
Так, станом на дату подання позову утворилася заборгованість у сумі 53520 грн, з яких 47520 грн борг по процентам.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, оскільки зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. Крім того, сторони погодили суму кредиту, валюту позики, строк та умови її надання, що підтверджує наявність у відповідача волевиявлення укласти договір на визначених умовах, у тому числі шляхом підписання його електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора. Право кредитодавця нараховувати проценти за користування кредитом припиняється після закінчення встановленого договором строку кредитування або у випадку пред'явлення позичальнику вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Також протягом усього строку дії кредитного договору відповідач не звертався до суду із заявами про його розірвання або визнання недійсним (повністю чи окремих його положень). Відповідач був обізнаний про свій обов'язок зі сплати процентів за користування кредитом, оскільки такий обов'язок прямо передбачений умовами договору та графіком платежів.
Колегія суддів зазначає, що доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гонтар Валерія Миколайовича - залишити без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 26 листопада 2025 року.
Головуючий суддя : _____________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: ____________________ С.Б. Бутенко ____________________ О.І. Обідіна