Справа № 526/1462/25 Номер провадження 22-ц/814/4043/25Головуючий у 1-й інстанції Киричок С. А. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
26 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Підодвірного Тараса Івановича на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 07 серпня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
13 травня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами в розмірі 73500,00 грн.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 07 серпня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості: за кредитним договором №24865-06/2024 в розмірі 49 500 грн: 15000 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 27000 грн сума заборгованості за відсотками; 7500 грн сума заборгованості за штрафними санкціями; за договором позики №33643-06/2024 в розмірі 24000 грн: 5000 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 9000 грн сума заборгованості за відсотками; 10000 грн сума заборгованості за штрафними санкціями; Всього стягнуто заборгованості за договорами у загальному розмірі 73500,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. та по витребуванню доказів в сумі 1514,00 грн.
З вказаним рішенням суду не погодився представник ОСОБА_1 - адвокат Підодвірний Т.І. та подав апеляційну скаргу на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 07 серпня 2025 року, в якій прохає скасувати рішення Гадяцького районного суду Полтавської області, у справі № 526/1462/25 від 07.08.2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ “ФК «ЄАПБ» про стягнення заборгованості.
Зокрема вказує, що зазначене рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Крім того, зазначає, що у матеріалах справи відсутні: оферта на укладення кредитного договору, акцепт оферти на укладення кредитного договору, відсутня інформація щодо того, чи проходила особа яка нібито укладала кредитний договір ідентифікацію, як це передбачено чинним законодавством, відсутні докази проведення такої ідентифікації, відсутня відповідь особи яка нібито проходила ідентифікацію про прийняття пропозиції (акцепт), відсутнє підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник, при укладанні договору.
Акцентує увагу суду, що матеріали справи не містять доказів, підтверджуючих належність електронного платіжного засобу, реквізити якого неповно зазначені у тексті договору, саме Відповідачеві, як і доказів належності відповідачу номера телефону, на який був направлений цифровий ідентифікатор. Стверджує, що якщо припустити, що відповідач уклав кредитний договір та отримав кредитні кошти, нарахування відсотків є необґрунтованими та таким, що протирічить чинному законодавству.
Відзив на адресу Полтавського апеляційного суду не надходив.
Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.
У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 18.06.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №24865-06/2024, підписанням якого акцептував Публічну пропозицію ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», яка розміщена на веб-сайті товариства та беззастережно приєднався до умов Договору підписавши його одноразовим ідентифікатором W3188.
Відповідно до п.1.1 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 15000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
21.10.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №21102024, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема і до ОСОБА_1 .
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №21102024 від 21.10.2024 Реєстр прав Вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 49500 грн., з яких : 15000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 27000 грн заборгованість за відсотками; 7500- заборгованість за штрафними санкціями.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 21.10.2024, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
25.06.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №33643-06/2024, підписанням якого акцептував Публічну пропозицію ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», яка розміщена на веб-сайті товариства та беззастережно приєднався до умов Договору підписавши його одноразовим ідентифікатором W2914.
Відповідно до п.1.1 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
19.11.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №19112024/2, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема і до ОСОБА_1 ..
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №19112024/2 від 19.11.2024 Реєстр прав Вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 24000 грн., з яких : 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9000 грн заборгованість за відсотками; 10000- заборгованість за штрафними санкціями.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що фінансова установа виконала свій обов'язок своєчасно та у повному обсязі, а ОСОБА_1 порушив умови договорів та зобов'язання по погашенню за кредитним договорами.
Проте повністю з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Аналізуючи зазначені норми права та встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що, оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також враховуючи вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання відповідачем обов'язку, визначений моментом пред'явлення вимоги, настав, позивач має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати відповідачем обов'язку з повернення, зокрема, фактично отриманої суми кредитних коштів.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З матеріалів справи вбачається, 18.06.2024 року та 25.06.20204 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №24865-06/2024 та договір про надання фінансового кредиту №33643-06/2024. Позивачем доведено факт надання відповідачу кредиту на умовах зазначених в договорах Відповідачем допущено не виконання взятих на себе зобов'язань.
21.10.2024 року та 19.11.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №21102024 і договір факторингу №19112024/2, у відповідності до умов яких ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 .
Вказані факти підтвердженні належними та достатніми доказами по справі, а висновки суду в цій частині є обґрунтованими. .
Проте колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями за кредитним договором №24865-06/2024 та №33643-06/2024, виходячи з наступного.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Подібний правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), постанові КЦС ВС від 21.01.2025 № 751/3052/23 (61-17991св23).
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що не підлягає стягненню з відповідача сума заборгованості за штрафними санкціями за кредитним договором №24865-06/2024 в розмірі 7500 грн та за договором позики №33643-06/2024 в розмірі 10000 грн, а всього 17500 грн, оскільки перехідними положеннями ЦКУ визначено, що у період воєнного стану позичальник звільняється від сплати визначеної ст.625 ЦК України від обов'язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасуванню рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 07 серпня 2025 року в частині суми заборгованості за штрафними санкціями в іншій частині залишити без змін.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст.141 ЦПК України).
Так, при подачі позову ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було сплачено 3028 грн судового збору, а відповідачем ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги повинен був сплатити 4542 грн судового збору.
Оскільки даною постановою позов задоволено частково та визначено до стягнення лише суму заборгованості, то вимоги банку задоволено на 76,20%, частка відмовлених вимог становить - 23,80%, тому судові витрати підлягають новому розподілу.
При ухваленні нового рішення про часткове задоволення позову з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 2307,33грн (3028 х 76,20%), а з позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягали б стягненню судові витрати у розмірі 1081 грн (4542 х 23,80%),
Згідно ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Шляхом проведення взаємозаліку в частині понесених сторонами спору судових витрат по справі, підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1226,33 грн судових витрат (2307,33 - 1081).
Керуючись ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд-,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Підодвірного Тараса Івановича - задовольнити частково.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 07 серпня 2025 року - скасувати, в частині вирішення вимог про стягнення заборгованості за штрафними санкціями.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями - залишити без задоволення.
В іншій частині рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 07 серпня 2025 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати в загальному розмірі 1226,33 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 26 листопада 2025 року.
Головуючий суддя : ______________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: ____________________ С.Б. Бутенко ___________________ О.І. Обідіна