Справа № 761/5843/23
Провадження № 2/761/1038/2025
26 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Кочур Л.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про прийняття зустрічного позову в цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дживака» про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа.
ОСОБА_1 подано зустрічний позов до ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», треті особи ОСОБА_2 , ТОВ «Дживака» про визнання права застави дійсним. Просить прийняти зустрічний позов та обёєднати його в одне провадження з первісним позовом.
Представник позивача заперечував щодо прийняття зустрічного позову, який не є зустрічним в розумінні чинного процесуального законодавства.
Вислухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, представник ТОВ «ФК Інвест-Кредо» звернувся до суду з вимогами до відповідачів визнання недійсним договору застави рухомого майна від 01.07.2016, предметом якого є 41,4660 % усіх часток у статутному капіталі ТОВ «Дживака», укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та застосування наслідків недійсності правочину - скасувати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна приватне обтяження, зареєстроване приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком Василем Васильовичем 05.07.2019.
Позов заявлено з тих підстав, що ТОВ «ФК «Інвест - Кредо» на підставі договору № 2227/К про відступлення прав вимоги від 15.04.2020, укладеного з АТ «Дельта Банк» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 788-Ф від 05.02.2007. Протягом 20212-2020 років банком здійснювалось примусове стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 , яка досі є непогашеною, виконавче провадження № НОМЕР_1 триває.
Позивачу стало відомо, що 05.07.2019 приватним нотаріусом КМНО Юрченком В.В. зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна приватне обтяження № 26774959 на підставі договору застави рухомого майна від 01.07.2016 В подальшому приватним нотаріусом КМНО Валігурою Г.В. зареєстровано зміни відомостей до зазначеного приватного обтяження. Об'єктом обтяження є 44,660% усіх часток у статутному капіталі ТОВ «Дживака».
Договір застави, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не був нотаріально посвідчений, а запис про приватне обтяження зареєстрований лише 05.07.2019, а тому Товариство вважає, що правочин був фактично укладений в 2019 році.
В свою чергу ОСОБА_1 подано зустрічний позов відповідно до якого просить суд визнати право застави дійсним за договором застави рухомого майна , предметом якого є 41,660% часток у статутному капіталі ТОВ «Дживака», укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вчиненим 01.07.2016, зареєстрованим приватним ноотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком за № 26774959 05.07.2019.
ОСОБА_1 зазначає, що договір застави забезпечував основне зобов'язання - договір позики грошових коштів у розмірі 45 000 000,00 грн., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, відповідно до вимог ст. 193 ЦПК України.
У пунктах 43, 44 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільно го розгляду.
Таким чином, при вирішенні питання про прийняття зустрічного позову суд вирішує наступні питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.
15 січня 2025 року Верховний Суд у постанові в справі № 357/8692/24 зазначив, що
ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас, подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Таким чином, зі змісту статті 193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов'язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу, як суд першої інстанції.
Також Верховним Судом зазначено, що доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо. Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Так, представник ТОВ «ФК Інвест-Кредо» просить визнати недійсним договір застави, від 01.07.2016, укладений між відповідачами.
В той же час предметом зустрічного позову є визнання такого дійсним договору застави.
Приймаючи до уваги, що вимоги за первісним та зустрічним позовами взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним та дозволить більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключить ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень, а форма і зміст зустрічної позовної заяви відповідає вимогам ст.194 ЦПК України, суд вважає за необхідне прийняти зустрічний позов, об'єднати його в одне провадження з первісним позовом.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 193, 194, 353 ЦПК України, суд-
прийняти зустрічну позовну заявуОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», треті особи ОСОБА_2 , ТОВ «Дживака» про визнання права застави дійсним до провадження.
Об'єднати вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дживака» про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.
Встановити строк відповідачам для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Позивач в строк п'ятнадцять днів з дня отримання письмового відзиву відповідача на позовну заяву має право подати відповідь на відзив, зважаючи на вимоги ст. 178 ЦПК України.
Відповідач також у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання відповіді на відзив має право подати заперечення на відповідь на відзив, зважаючи на вимоги ст. 178 ЦПК України.
Учасники справи також мають можливість подати заяви з процесуальних питань, враховуючи положення ст.ст. 182, 183 ЦПК України.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://sh.ki.court.gov.ua.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає і заперечення на неї можуть бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя