24 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/8451/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Шлай А.В.,
перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року в адміністративній справі №160/8451/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОМФІ ТРЕЙД до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 року адміністративний позов задоволено .
Відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.
Заявником апеляційної скарги було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому останній зазначає, що первісна апеляційна скарга подана у строки, встановлені процесуальним законодавством, проте повернута з підстав несплати судового збору. Заявник вказує, що постійно звертаючись з апеляційною скаргою він демонструє сумлінне ставлення до своїх проценсуальних обов'язків, що вказує на поважність причин пропуску строку, просить забезпечити йому доступ до суду.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025 апеляційну скаргу було залишено без руху, визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, надано заявнику строк - 10 днів для усунення недоліків скарги, а саме: надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням (інших) поважних причин пропуску строку; документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "без руху" від 03.11.2025 доставлений до електронного кабінету Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 03.11.2025 о 19:10 годині.
Отже, строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 14.11.2025.
Відповідач заявив клопотання про продовження строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору через відсутність коштів на сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обгрунтоване тим, що первинну скаргу заявником подано у строк встановлений КАС.
Що стосується клопотання про продовження строку на усунення недоліків, зазначаємо наступне.
Приписами ч. 2 ст. 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду
Натомість, десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги є строком, встановленим законом, відповідно до приписів ч. 2 ст. 169 та ч. 2 ст. 298 КАС України, а тому не може бути продовжений судом апеляційної інстанції.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі» “право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 “Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, приходжу до висновку про безпідставність та необґрунтованість останнього, з огляду на наступне.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії» Суд звертав увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі “Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини “... підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Тобто, виходячи з принципу “належного урядування», державні органи загалом, і органи податкової служби, зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Повернення первісної апеляційної скарги через несплату судового збору, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.
При цьому, слід зазначити, що частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положення частини 8 статті 169 КАС України встановлюють, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З аналізу зазначених правових норм вбачається про можливість повторного подання апеляційної скарги лише в межах строку на апеляційне оскарження судового рішення.
При цьому, на момент подачі повторної апеляційної скарги оскаржуване рішення набрало законної сили, у зв'язку з чим заявник апеляційної скарги має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).
Більше того, як станом на час первинного звернення до суду з апеляційною скаргою, так станом і на даний час відповідачем не сплачений судовий збір, вказане свідчить про те, що відповідач звертаючись повторно з апеляційною скаргою не усунув недоліки, які слугували поверненню апеляційної скарги вперше. Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.
Посилання відповідача на введення на території України воєнного стану як на підству для поновлення строку на апеляційне оскарення суд не приймає, адже заявник не наводить які саме конкретні обставини воєнного стану унеможливили вчасне подання апеляційної скарги в цій справі.
Інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження відповідачем не зазначено.
Згідно частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Отже, поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення суду без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право позивача.
Таким чином, станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув і апелянт не зазначив поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також не усунув інші недоліки апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст.299 КАС України, суд,
Відмовити Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків в задоволенні клопотання про продовження строку на уснення недоліків скарги.
Відмовити Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року в адміністративній справі №160/8451/25 .
Ухвала набирає законної сили 24.11.2025, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш
суддя А.В. Шлай