27 листопада 2025 року справа №360/669/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Казначеєва Е.Г., Гаврищук Т.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги представника позивача - Мандрика Владислава Володимировича та військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі № 360/669/25 (головуючий І інстанції Свергун І.О.) за позовом адвоката Мандрика Владислава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Адвоката Мандрик В.В. в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій представник позивача просив: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні поранення пов'язаного із захистом Батьківщини з 01.11.2022 по 21.11.2022, з 24.03.2023 по 18.04.2023 та пропорційно періодам перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, рекомендованій довідкою ВЛК № 6541 від 21.11.2022 року та довідкою ВЛК № 5120 від 18.04.2023 року на 30 календарних дій; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні поранення пов'язаного із захистом Батьківщини з 01.11.2022 по 21.11.2022, з 24.03.2023 по 18.04.2023 та пропорційно періодам перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, рекомендованій довідкою ВЛК № 6541 від 21.11.2022 року та довідкою ВЛК № 5120 від 18.04.2023 року на 30 календарних дій.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 та під час проходження військової служби 01.11.2022 року отримав МВТ, вогнепальне осколкове наскрізне поранення правої кисті з вогнепальним багатоуламковим переломом та дефектом кісткової тканини середньої та проксимальної фаланги 3 пальця, пошкодженням згиначів 3 пальця. Рвана рана 2 пальця правої кисті відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 6152 від 03.06.2023 року.
В довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 6152 від 03.06.2023 року зазначено: “за обставин: встановлено з акту службового розслідування №560 від 18.02.2023 року по факту отримання травми (поранення) військовослужбовцем механіком - водієм медичного пункту 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , що 01 листопада 2022 року приблизно о 10 год. 00 хв., під час бойових дій поблизу населеного пункту Зайцеве Донецької області під час виконання військового обов'язку по захисту Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації внаслідок ворожого мінометного обстрілу було поранено механіка - водія медичного пункту І механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата ОСОБА_1 . Перебував у засобах індивідуального захисту українського виробника (бронежилет “Корсар» та шолом кевларовий). Старшого солдата ОСОБА_1 вважати таким, що отримав поранення, яке пов'язане з виконанням своїх службових обов'язків під час несення військової служби, по захисту Батьківщини та територіальної цілісності України і не порушенні державного суверенітету на території Донецької та Луганської області. В стані алкогольного та/або наркотичного сп'яніння не перебував…».
У зв'язку з отриманням бойового поранення позивач перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування тяжкого поранення.
Відповідно до Виписки № 3368 перебував на стаціонарному лікуванні з 01.11.2022 року по 21.11.2022 рік. Відповідно до Довідки ВЛК №6541 від 21.11.2022 року: Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. За Наказом МОЗ України від 04.07.2007 р. №370 - травма важкого ступеню. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Відповідно Виписки №1114 перебував на стаціонарному лікуванні з 24.03.2023 року по 18.04.2023 рік, окрім наслідків мінно-вибухової травми встановлено супутній діагноз, а саме гостра реакція на стрес. Відповідно до Довідки ВЛК №5120 від 18.04.2023 року: Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. Ступінь тяжкості не вказано. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Відповідно до Довідки № 5407 від 11.07.2023 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в Чернівецькій обласній психіатричній лікарні з 02.05.2023 року по даний час, тобто дату видачі довідки. Відповідно до Довідки № 6729 від 22.08.2023 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в Чернівецькій обласній психіатричній лікарні з 02.05.2023 року по даний час, тобто дату видачі довідки. Відповідно до Довідки №7739 від 27.09.2023 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в Чернівецькій обласній психіатричній лікарні з 02.05.2023 року по даний час, тобто дату видачі довідки. Відповідно до Довідки № 9929 від 11.12.2023 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в Чернівецькій обласній психіатричній лікарні з 02.05.2023 року по даний час, тобто дату видачі довідки. Відповідно до Довідки № 206 від 10.01.2024 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в Чернівецькій обласній психіатричній лікарні з 02.05.2023 року по даний час, тобто дату видачі довідки. Відповідно до повідомлення № 1412 від 19.02.2024 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в ОКНП “Чернівецькій обласній психіатричній лікарні» та виписаний 19.02.2024 року.
У період перебування на стаціонарному лікуванні з 01.11.2022 по 21.11.2022 та з 24.03.2023 по 18.04.2023 та у відпустці для лікування після поранення рекомендовану довідкою ВЛК № 6541 від 21.11.2022 року та довідкою ВЛК № 5120 від 18.04.2023 року не здійснювали виплату додаткової грошової винагороди у повному розмірі відповідно до постанови КМУ від 25.02.022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Відтак, у зв'язку з отриманням бойового поранення пов'язаного із захистом Батьківщини, позивач набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р., пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні.
На запит представника позивача відповідач листом від 14.08.2024 повідомив, що матеріали знаходяться на перевірці та у разі виявлення розбіжностей позивача буде включено до наказу про виплату. Станом на теперішній час листів від в/ч НОМЕР_1 про результати перевірки та прийняте рішення про виплату не надходило.
Відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено додаткову винагороду у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р., пропорційно періодам перебування на стаціонарному лікуванні перебування на стаціонарному лікуванні з 01.11.2022 по 21.11.2022 та з 24.03.2023 по 18.04.2023 та у відпустці після поранення рекомендовану довідкою ВЛК №6541 від 21.11.2022 року та довідкою ВЛК №5120 від 18.04.2023 року.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі № 360/669/25 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, а саме за періоди стаціонарного лікування: з 01.11.2022 по 21.11.2022, з 24.03.2023 по 18.04.2023, а також за відпустку за станом здоров'я з 22.04.2023 по 21.05.2023, з урахуванням фактично виплачених сум. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, а саме за період стаціонарного лікування з 01.11.2022 по 21.11.2022, з 24.03.2023 по 18.04.2023, а також за відпустку за станом здоров'я з 22.04.2023 по 21.05.2023, з урахуванням фактично виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Представником позивача та відповідачем на зазначене рішення суду першої інстанції подано апеляційні скарги.
Представник позивача в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі : визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні поранення пов'язаного із захистом Батьківщини з 01.11.2022 по 21.11.2022, з 24.03.2023 по 18.04.2023 та пропорційно періодам перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, рекомендованій довідкою ВЛК № 6541 від 21.11.2022 року та довідкою ВЛК № 5120 від 18.04.2023 року на 30 календарних дій. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні поранення пов'язаного із захистом Батьківщини з 01.11.2022 по 21.11.2022, з 24.03.2023 по 18.04.2023 та пропорційно періодам перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, рекомендованій довідкою ВЛК № 6541 від 21.11.2022 року та довідкою ВЛК № 5120 від 18.04.2023 року на 30 календарних дій.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення судом: наявність довідки ВЛК, яка рекомендує відпустку та встановлює тяжкість поранення, факт перебування у відпустці позивача рекомендованою відповідною довідкою ВЛК, доказів від видавника документів, тобто відповідача, про вибуття та прибуття позивача із відпустки.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обґрунтовано відзив на позовну заяву.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2022 № 287 старшого солдата ОСОБА_1 зараховано на продовольче забезпечення з 10 жовтня 2022 року.
Відповідно до довідки про обставини травми від 03.06.2023 № 6152 під час проходження військової служби ОСОБА_1 01.11.2022 отримав поранення. Діагноз: мінно-вибухова травма. Вогнепальне осколкове наскрізне поранення правої кисті з вогнепальним багатоуламковим переломом та дефектом кісткової тканини середньої та проксимальної фаланги 3 пальця, пошкодженням згиначів 3 пальця. Рвана рана 2 пальця правої кисті. Перебував у засобах індивідуального захисту українського виробника (бронежилет “Корсар» та шолом кевларовий). Старшого солдата ОСОБА_1 вважати таким, що отримав поранення, яке пов'язане з виконанням своїх службових обов'язків під час несення військової служби, по захисту Батьківщини та територіальної цілісності України і не порушенні державного суверенітету на території Донецької та Луганської області. В стані алкогольного та/або наркотичного сп'яніння не перебував.
У зв'язку з отриманням поранення ОСОБА_1 проходив лікування та перебував на стаціонарному лікуванні.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.11.2022 № 310 вважати таким, що вибув до лікувального закладу, у зв'язку із пораненням, контузією, травмуванням отриманих під час ведення бойових дій з 01 листопада 2022 року до військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 старший солдат ОСОБА_1 , механік-водій медичного пункту 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно виписки із медичної карти амбулаторного хворого № 3368 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 01.11.2022 по 21.11.2022.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2022 № 331 вважати такими, що прибули і приступили до виконання службових обов'язків з лікувального закладу з 22 листопада 2022 року з військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , зокрема, старший солдат ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного хворого № 1114 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 24.03.2023 по 18.04.2023.
Відповідно до довідки ВЛК № 6541 від 21.11.2022 згідно з Наказом МОЗ України від 04.07.2007 № 370 травма важкого ступеню. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2022 №331 вважати такими, що прибули і приступили до виконання службових обов'язків з лікувального закладу з 22 листопада 2022 року з військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , зокрема, старший солдат ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 . Зараховано на продовольче забезпечення з 23 листопада 2022 року.
Відповідно до довідки ВЛК №5120 від 18.04.2023 захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.04.2023 № 112 вважати такими, що вибули у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою з 22 квітня 2023 року, зокрема, старший солдат ОСОБА_1 , стрілець-помічник гранатометника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 до АДРЕСА_2 терміном на 30 діб з 22 квітня по 21 травня 2023 року. Підстава: рапорт солдата ОСОБА_2 вх. № 25846 від 20 квітня 2023 року, відпускний квиток № 2385 від 22 квітня 2023 року, довідка військово-лікарської комісії № 5120 від 18 квітня 2023 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.03.2024 № 92 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 37-РС від 25.02.2024 у відставку за підпунктом “б» (за станом здоров'я) і вважати, що справи та посаду здав та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 30 березня 2024 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. З продовольчого забезпечення виключений з 23 квітня 2023 року.
Адвокатом Мандриком В.В. в інтересах позивача було направлено заяву від 24.07.2024 на адресу відповідача з вимогами, зокрема, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у збільшеному до 100 тис. грн. розмірі згідно Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р. пропорційно періодам перебування на стаціонарному лікуванні з 01.11.2022 по 21.11.2022, з 24.03.2023 по 18.04.2023, з 02.05.2023 по 19.02.2024; у відпустці для лікування після поранення рекомендовану довідкою ВЛК № 6541 від 21.11.2022 та довідкою ВЛК № 5120 від 18.04.2023.
Листом від 14.08.2024 № 11751 відповідач повідомив, що документи, додані до заяви, солдатом ОСОБА_1 не надавались, також солдат ОСОБА_1 не звертався до своїх безпосередніх командирів. Командуванням військової частини проводиться перевірка, в разі виявлення розбіжностей, на підставі рапорту командира підрозділу, позивача буде включено до наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн або 100 000,00 грн.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення виплати додаткової винагороди в повному обсязі у спірний період, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін, суд враховує таке.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991№ 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята Постанова "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану №168" (далі - Постанова № 168).
Пунктом 1 постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.
01 квітня 2022 року до постанови № 168 постановою Кабінету Міністрів України № 400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Як встановлено судом згідно з матеріалами справи, у період з 01.11.2022 по 21.11.2022 та з 24.03.2023 по 18.04.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками з медичних карт стаціонарного хворого; у період з 22.04.2023 по 21.05.2023 позивач був у відпустці за станом здоров'я, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.04.2023 №112.
Суд враховує ту обставину, що за спірний період нарахування сум додаткової грошової винагороди відбуваються наступного місяця шляхом видачі відповідного наказу про виплату до 10 числа.
Згідно наданих відповідачем документів, позивачу в грудні 2022 року була здійснена виплата додаткової винагороди в загальному розмірі 92688,17 грн, з яких 19354,84 грн нараховано в жовтні 2022 року (за вересень 2022 року) та 73333,33 грн нараховано в листопаді 2022 року (за жовтень 2022 року).
Доказів виплати збільшеної додаткової винагороди у період з 01.11.2022 по 21.11.2022, з 24.03.2023 по 18.04.2023 та з 22.04.2023 по 21.05.2023 матеріали справи не містять.
Відтак, позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні у періоди з 01.11.2022 по 21.11.2022, з 24.03.2023 по 18.04.2023 та за період перебування у відпустці з 22.04.2023 по 21.05.2023, а тому бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, слід визнати протиправною.
При цьому, стосовно виплати додаткової винагороди, передбаченої ПКМУ № 168, у розмірі, збільшеному до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно періодам перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, рекомендованій довідкою ВЛК № 6541 від 21.11.2022 на 30 календарних дій, судом першої інстанції зазначено наступне.
Відповідно до довідки ВЛК №6541 від 21.11.2022 згідно з Наказом МОЗ України від 04.07.2007 №370 травма важкого ступеню. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Означена довідка містить рекомендацію/твердження медичних працівників про потребу позивача у відпустці для лікування після травми на 30 календарних днів.
Проте доказів перебування позивача у відпустці за станом здоров'я на підставі довідки ВЛК № 6541 від 21.11.2022 матеріали справи не містять.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Також, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року було задоволено клопотання представника позивача про витребування у відповідача доказів. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 інформацію про вибуття (прибуття із) відпустки, рекомендованої довідкою ВЛК № 6541 від 21.11.2022 строком 30 календарних днів, передбаченої законодавством в період дії воєнного стану ОСОБА_1 .
Станом на дату розгляду справи, інформація від військової частини НОМЕР_1 про вибуття (прибуття із) відпустки, рекомендованої довідкою ВЛК № 6541 від 21.11.2022 строком 30 календарних днів, передбаченої законодавством в період дії воєнного стану ОСОБА_1 не надходила.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч.2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, де указано, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги представника позивача - Мандрика Владислава Володимировича та військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі № 360/669/25 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі № 360/669/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 27 листопада 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
Е.Г. Казначеєв