Справа № 756/16647/25
Провадження № 3/756/5436/25
25 листопада 2025 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
30.09.2025 о 01 год. 40 хв. у м. Києві рухаючись по просп.С.Бандери у сторону мосту Північний, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу «Alcotest Drager», результат позитивний 1,83 ‰.
ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП визнав, просив звільнити його від відповідальності через його необачність.
Вивчивши та дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, заслухавши учасника судового процесу, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 1.9 Правил встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зокрема, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом із тим, відповідно до вимог ст. 245 цього Кодексу завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, серед іншого, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності,...а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 цього Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини (далі -ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах «Гурепка проти України (N2)» від 08.04.2010, «Лучанінов проти України» від 09.06.2011 про необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
У рішенні Європейського суду з прав людини у складі його Великої палати по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Тобто, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно норм, встановлених законами держави Україна.
Разом із тим, процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок №1103).
Зокрема, пунктом 3 Порядку №1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
Так, згідно з п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 3 розділу І Інструкції).
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Як убачається з матеріалів, 30.09.2025 о 01 год. 40 хв. у м. Києві рухаючись по просп.С.Бандери у сторону мосту Північний, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу «Alcotest Drager», результат позитивний 1,83 ‰. Після ознайомлення з результатами алкотестеру, ОСОБА_1 не висловив незгоди з результатами огляду, огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікаря-нарколога, не проходив, чим не спростував результати тестування на приладі «Alcotest Drager».
Між тим, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується даними, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №828498 від 30.09.2025; -у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови, проведено огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння із застосуванням приладу «Alcotest Drager», результат огляду 1,83 ‰; - у роздруківці результатів тестування на алкоголь від 30.09.2025, згідно якої при застосуванні приладу «Alcotest Drager» у ОСОБА_1 результат огляду становить 1,83‰; на відеозаписі із нагрудних відеокамер працівників поліції, що здійснювали 30.09.2025 оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 зафіксовано, що працівниками поліції було проведено огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, результат позитивний 1,83‰. ОСОБА_1 не висловив своєї незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими, після чого працівниками поліції було оформлено матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_1 має посвідчення водія та проходив підготовку в автошколі за для його отримання, де одним з основних напрямків підготовки, як і під час здачі іспитів на водія, є знання Правил дорожнього руху, відтак, має правовий статус спеціального суб'єкта водія.
Відповідно до п. 1.3.ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов'язку їх виконання.
Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ст. 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
З дослідженого відеозапису із нагрудних відеокамер працівників поліції, що здійснювали 30.09.2025 оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 убачається, що поведінка ОСОБА_1 на відеозаписі вказує, що він розуміючи, що керував транспортним засобом, повністю усвідомлював вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, здійснював активні, свідомі та вольові дії, щодо визначення стану сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу.
Даючи оцінку вказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.9а ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою, та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Згідно з диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною, передбачає один вид стягнення - накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
При цьому, у даному випадку, загальні засади призначення адміністративного стягнення, визначені ч. 1 ст. 33 КУпАП, не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки передбачено накладення стягнення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від Закону України про кримінальну відповідальність не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м'якого, ніж передбачено законом.
При цьому, дана категорія правопорушень вчиняється водіями тільки навмисно, вчинене відноситься до грубого порушення, а водій не може не розуміти загрози для оточуючих внаслідок власної поведінки.
Отже, суд не вправі, при визнанні особи винуватою за ч. 1 ст. 130 КУпАП, призначити інше покарання, ніж передбачене санкцією, або накласти адміністративне стягнення більш м'яке, ніж передбачено законом, оскільки вказане не передбачено законодавством про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ст. 33 КУпАП).
Ураховуючи особистість, майновий стан та ступень винуватості ОСОБА_1 , характер та суспільну небезпеку вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, тобто в межах санкції ч. 1 ст. 130 КпАП України, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 256, 268, 276, 277, 283, 284, 285, 289 КУпАП, суд
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя М.М.Ткач