Справа № 709/2135/25
3/709/1163/25
27 листопада 2025 року с-ще Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Чубай В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1
ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05 листопада 2025 року серії ЕПР1 № 504167 ОСОБА_1 05 листопада 2025 року о 12:00 на трасі Н-08 Бориспіль-Дніпро керував транспортним засобом марки «Nissan Note»
(д.н.з. НОМЕР_2 ) з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року
№ 1306 (далі ПДР). Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час судового засідання ОСОБА_1 пояснив, що того дня підвозив військового, який хотів з ним за це якось розрахуватися, однак він не хотів брати з нього будь-яку плату. Тоді військовий запропонував йому вжити трохи якогось алкоголю з пластикової пляшки. Він погодився і планував за кермо вже не сідати. Після того як вони трохи випили, він швидко сп'янів і йому стало зле. Куди подівся військвий він не знає. У стані алкогольного сп'яніння він транспортним засобом не керував і залишався на місці зупинки.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Солод В.М. наполягав на тому, що жодних належних і допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння поліцейськими суду не надано, а тому у останнього не виникло обов'язку проходити відповідний огляд. Зокрема, як вбачається з відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, свідок ОСОБА_2 вказувала, що не знає чи перебував ОСОБА_1 за кермом, а лише бачила як він лежав біля автомобіля, а потім через якийсь час сів на пасажирське сидіння і почав вживати пиво. При цьому поліцейські, розуміючи, що доказів перебування ОСОБА_1 за кермом у стані алкогольного сп'яніння немає, фактично провокували останнього надати пояснення проти себе, що також зафіксовано на відеозаписах з нагрудних камер. При цьому те, що говорив ОСОБА_1 під час оформлення адміністративних матеріалів, не може слугувати підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності і розцінено судом як зізнавальні покази, оскільки останній перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння і надавав нелогічні та непослідовні пояснення, зокрема, називаючи різні населенні пункти звідки нібито він рухався. Крім того, зі сталої судової практики вбачається, що зізнавальні покази не можуть слугувати єдиним доказом винуватості особи.
Дослідивши адміністративні матеріали, заслухавши пояснення ОСОБА_3 і адвоката Солода В.М., переглянувши відеозаписи, суд встановив таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У п. 2.5. ПДР закріплено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 3 цієї ж статті Кодексу передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Аналогічна процедура передбачена у п.п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735.
У рішенні ЄСПЛ від 29 червня 2007 року у справі «О'Галоран та Френсіс проти Сполученого Королівства» зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, вина ОСОБА_1 в інкримінованому адміністративному правопорушенні підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 05 листопада 2025 року серії ЕПР1 № 504167, де зафіксовано обставини порушення ОСОБА_1 п. 2.5. ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 05 листопада 2025 року, згідно з якими 05 листопада 2025 року близько 12:30 вона їхала на власному автомобілі по автомобільній дорозі Бориспіль - Дніпро, траса Н-08, та біля повороту до с. Васютинці побачила, що стоїть автомобіль «Nissan» (д.н.з. НОМЕР_2 ), позаду якого на землі лежав чоловік. Вона зупинилася і підійшла до вказаного чоловіка, який мав ознаки сильного алкогольного сп'яніння, після чого зателефонувала до поліції. Окрім цього чоловіка поруч більше нікого не було, однак коли вона підійшла, то автомобіль був заведений. Його заглушив якийсь інший чоловік, який зупинився поруч, а також зняв клему з акумулятора. Вона залишалася на місці до приїзду поліції. Рух автомобіля вона особисто не бачила (а.с. 4);
- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, де зафіксовано спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , який має явні ознаки алкогольного сп'яніння та під час оформлення адміністративних матеріалів повідомляє поліцейським, що вживав алкоголь, "їхав сам нормально", а також відмову останнього від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від
14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Перераховані вище докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
На переконання суду, наявні в адміністративних матеріалах докази є достатніми, належними і допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та «поза розумним сумнівом» доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
Натомість надані у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснення суд оцінює критично як такі, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності. При цьому вказані пояснення непідтверджені жодними належними і допустимими доказами, а тому є голослівними.
Так, на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських зафіксовано як ОСОБА_1 підтвердив керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння і на запитання поліцейських відповів, що "їхав сам нормально".
Разом з тим з вказаних відеозаписів також вбачається, що хоча ОСОБА_1 і мав явні ознаки сильного алкогольного сп'яніння, внаслідок чого плутав населені пункти, проте він чітко розумів в якій ситуації опинився та що з ним відбувається, зокрема просив поліцейських його відвезти додому, потім просив відпустити і "він потихому поїде". Слід також зазначити, що ОСОБА_1 під час оформлення адміністративних матеріалів не зазначав, що вживав алкоголь з військовим вже після зупинки автомобіля.
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення згідно зі ст.ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
У зв'язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"), що становить 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 копійок) гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 221, 245, 280,
283-284 КУпАП суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить
17000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 копійок) гривень.
Платіжні реквізити для сплати штрафу: отримувач - ГУК у Черк.обл./Черк. обл/21081300; код отримувача - 37930566; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA918999980313030149000023001; код платежу - 21081300.
Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106.
У разі несплати штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк звернення постанови суду до виконання становить три місяці з дня її винесення.
Суддя В.В. Чубай