Справа № 694/2889/25
2-а/694/56/25
Рішення
12.11.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Смовж О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Портян С.Б.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Бабенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа: інспектор Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенант поліції Якимів Артем Володимирович про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
До Звенигородського районного суду Черкаської області 23.09.2025 звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови серії ЕНА №5730728 від 15.09.2025 про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що оскаржуваною постановою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 123 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 340, 00 грн, за порушення вимог дорожнього знаку 2.2 Проїзд без зупинки заборонено перед залізничним переїздом.
Разом з тим, позивач стверджує, що протокол за зазначеним правопорушенням не складався, йому не вручався, обставини, викладені у постанові, не відповідають дійсним, є голослівними та не підтвердженими, просить закрити справу за відсутності як події, так і складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 08 жовтня 2025 року адміністративний позов прийнято суддею у провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, одночасно витребувано від відповідача копії матеріалів про адміністративне правопорушення, на підставі яких винесена оскаржувана постанова, відеозаписи з нагрудних камер поліцейських з фіксацією правопорушення, інші наявні докази.
Витребувані матеріали надішли до суду 20 жовтня 2025 року разом із відзивом на позовну заяву та додатками.
Позивач та його уповноважений представник - адвокат Бабенко Р.В. з'явилися в судове засідання, підтримали позовні вимоги, надали свої пояснення по суті справи, підтримав позицію, викладену в позовній заяві, додатково пояснили, що ділянка дороги, щодо якої йдеться у постанові, містить два залізничних переїзди, перед першим встановлено дорожній знак 2.2, якого дотримався позивач, перед другим залізничним переїздом дорожній знак 2.2 відсутній, обов'язкової зупинки транспортного засобу не передбачається, тому позивач проїхав його повільно, переконавшись у безпечності свого маневру, жодних порушень не допускав. Зазначили також, що поліцейський, який складав постанову, допустив поза процесуальне спілкування з Лазаренком О.В., внаслідок чого запис з бодікамери з фіксацією правопорушення містить розрив у півгодини, що не відповідає вимогам чинного законодавства та порядку оформлення правопорушення. Просили справу закрити за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Представник відповідача Матульський А.С. в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, окрім того надіслав відзив на позовну заяву, а також відеозапис з нагрудних камер поліцейських.
У відзиві наведені положення чинного законодавства та зазначено, що оскаржувана постанова є законною, та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки Лазаренком О.В. порушено Правила дорожнього руху, постанову складено відповідно до положень КУпАП, порушення зафіксовано відеозаписом (нагрудними портативними засобами).
Заслухавши позивача, його уповноваженого представника, оглянувши в судовому засіданні відеозаписи з відеореєстратора та з бодікамер інспекторів з місця фіксації правопорушення, повно та всебічно дослідивши наявні у справі документи та докази, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Фактичні обставини вказують на те, що інспектором Стрийського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції у Львівській області Якимівим А.В. 15 вересня 2025 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5730728, якою водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , який керував автомобілем Renault Master CA 7799 CM (власник - ОСОБА_2 за свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 23.05.2024), притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 123 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, 15.09.2025 о 21.26 в с. Дуліпи на дорозі Чоп 617 км. водій порушив вимогу дорожнього знаку 2.2 - проїзд без зупинки заборонено перед залізничним переїздом, чим порушив пункт 20.2 ПДР - порушення правил руху через залізничний переїзд.
У постанові зазначено, що розгляд справи відбувся 15.09.2025 о 21.43 в м. Стрий, вул. Болехівська, запис правопорушення здійснено на відеокамеру поліцейського 125.
Матеріали справи вказують також на те, що в той же день та час відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №455066 за ч.1 ст. 122-2 КУпАП, який, виходячи з пояснень ОСОБА_1 знаходиться на розгляді Стрийського міськрайонного суду Львівської області, рішення не прийнято.
ОСОБА_1 керує автомобілем відповідно до тимчасового дозволу № НОМЕР_1 та технічного паспорту на автомобіль.
В судовому засіданні оглянуто надані відповідачем у справі відеозаписи з бодікамер поліцейських, які знаходилися 15.09.2025 на чергуванні та здійснювали оформлення правопорушень, з яких вбачається, що на автодорозі у протилежних напрямках на зустріч один одному рухався автомобіль ОСОБА_1 , який проїжджав перший залізничний переїзд, та автомобіль поліцейського наряду. Після того, як автомобілі порівнялися, поліцейські здійснили розворот та почали рухатися у зворотному напрямку на відстані від автомобіля позивача.
Після проїзду другого залізничного переїзду, перед яким не встановлено знаку обов'язкової зупинки, та який позивач проїхав повільно, пересвідчившись у безпечності маневру, автомобіль поліцейських пришвидшився, наздогнав ОСОБА_1 , та декілька хвилин рухався позаду нього не подаючи йому сигналів, які б вказували на необхідність зупинитися, а потім включивши проблискові маячки червоного та синього світла, зупинили позивача на узбіччі.
Відеозапис події починається о 21.18, потім містить півгодинну перерву та продовжується о 21.56 з спілкування поліцейських з ОСОБА_1 вже біля автомобіля позивача.
Які події та розмови відбувалися у проміжок часу, в який відеозапис поліцейськими не вівся, суду невідомо.
Із змісту розмови поліцейського із ОСОБА_1 вбачається, що серед іншого інспектор пояснює позивачу, що останній порушив правила проїзду залізничного переїзду, а саме - не зупинився перед обов'язковим знаком СТОП. При цьому, не пояснює щодо якого переїзду ведеться: першого чи другого, оскільки на зафіксованій ділянці дороги розташовані два переїзди.
Разом з тим, момент проїзду ОСОБА_1 першого переїзду поліцейські бачити не могли, оскільки рухалися у протилежному напрямку на значній відстані від переїзду, а перед другим переїздом відсутній дорожній знак, який би вказував на обов'язковість зупинки транспортних засобів.
Окрім відеозапису суду не надано фотосвітлин або інших суттєвих доказів наявності такого знаку перед другим залізничним переїздом.
Не містить достатніх та ґрунтовних пояснень в цій частині й наданий відповідачем відзив на позовну заяву.
Відтак, долучені відеозаписи не підтверджують у достатній та переконливій мірі факту порушення ОСОБА_1 вимог дорожнього знаку 2.2 - проїзд без зупинки заборонено перед залізничним переїздом, та пункту 20.2 ПДР - порушення правил руху через залізничний переїзд.
Оцінюючи встановлені фактичні обставини, суд виходить з наступного.
Згідно з вимогами п. 5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі, або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Згідно зі ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР).
Згідно з п. 1.1. ПДР України Правила, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За приписами ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення Правил дорожнього руху, зокрема ч. 4 ст. 126 КУпАП покладено на органи Національної поліції.
Відповідно до ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення визначено розділом ІУ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року №1376. Відповідно до вказаної інструкції, поліцейський, виносить постанову по справі.
Зміст та вимоги до постанови по справі про адміністративне правопорушення визначені ст. 283 КУпАП, відповідно якої постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи: зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, також повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення, технічний засіб, ким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно зі ст. 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Окрім цього, норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Таким чином суд вважає, що відомості, які містяться в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5730728 від 15.09.2025, не містить достатніх даних та беззаперечних підтверджень порушення позивачем вимог дорожнього знаку 2.2 - проїзд без зупинки заборонено перед залізничним переїздом, та пункту 20.2 ПДР - порушення правил руху через залізничний переїзд, відсутні належні і допустимі докази на підтвердження вказаного факту.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень вимог дорожнього знаку 2.2 - проїзд без зупинки заборонено перед залізничним переїздом, та пункту 20.2 ПДР - порушення правил руху через залізничний переїзд та, як наслідок, не вбачає події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 123 КУпАП, в його діях.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В силу вимог ч.ч. 1, 2, 4, 6 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Зі змісту ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи наведене, суд вважає, що обставини, викладені у позовній заяві, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому позовну заяву слід задовольнити, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5730728 від 15.09.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 123 КУпАП, скасувати, а справу закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в його діях.
Позивачем надано суду копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 , відповідно до якого він має інвалідність 2 групи за загальним захворюванням, тому відповідно до положень пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подачу позову до суду.
Виходячи з такого, судові витрати відповідно до положень ст. 139 КАС України підлягають стягненню на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП у Львівській області, яке є юридичною особою, посадові особи якого здійснюють діяльність у відділах і відділеннях поліції, які не мають статусу юридичної особи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 19, 77, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа: інспектор Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенант поліції Якимів Артем Володимирович про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенанта поліції Якиміва Артема Володимировича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕНА № 5730728 від 15.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.123 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.123 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Стрийського районного управління поліції шляхом безспірного списання коштів з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 );
Відповідачі:
1)Головне Управління Національної поліції у Львівській області (79007, Черкаська область, м. Львів, площа Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833).
2)Стрийський РУП Головного Управління Національної поліції у Львівській області (82400, Україна, Львівська область, місто Стрий, вулиця Коссака, 11).
Повний текст рішення складено 27.11.2025.
Суддя О.Ю. Смовж