Справа № 287/1395/25
провадження 2-а/287/42/25
27 листопада 2025 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі :
головуючого судді Нижника Г.П.
за участю секретаря Корнєйчук О.В.
позивача ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Житомирській області, третя особа: Олевський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
До Олевського районного суду Житомирської області надійшли матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції України в Житомирській області, третя особа: Олевський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови серії ЕНА №4934059 від 09.06.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 09.06.2025 поліцейським відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області сержантом поліції Швецем А.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4934059, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп. Як зазначає позивач, за версією поліцейського, 09.06.2025 о 23 год. в м. Олевськ по вул. Промислова, 72, він керував автомобілем марки Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_1 та не увімкнув світловий показник повороту ліворуч при виїзді з прилеглої території, чим порушив п.9.2.б ПДР. Копію постанови отримав на місці складання постанови про накладення адміністративного стягнення. Позивач не згідний із вказаним адміністративним стягненням, оскільки на його переконання, висновок поліцейського про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджується будь-якими належними та допустимими доказами.
12.11.2025 від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Житомирській області Яремчука О.В. (далі - відповідач) надійшов відзив на позовну заяву у якому просить відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування постанови серії ЕНА №4934059 від 09.06.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що відповідно до п. 9.2б Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом. У зв'язку з порушенням вказаних норм поліцейським відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області сержантом поліції Швецем А.В. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп. Приймаючи до уваги, що дотримання ПДР України є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших будь-яких учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, доказів неправомірного притягнення позивача до адміністративної відповідальності не надано. На підтвердження своєї позиції представником відповідача додано до матеріалів справи диск з відеозаписом події та вказано про те, що на відеозаписі зафіксовано, що працівники поліції повідомляли ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу під його керуванням та суть вчиненого адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 ознайомлено зі змістом ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також роз'яснено порядок сплати штрафу та оскарження постанови. Крім того, представник відповідача вказує про те, що на його переконання хоч КАС України і покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на відповідача, проте це не може розумітися таким чином, що позивач взагалі звільнений від обов'язку доказування своїх вимог. Просить розгляд справи №287/1395/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення здійснювати без участі представника відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано для розгляду судді Русину М.Г.
Суддею Русиним М.Г. провадження по справі не відкривалося та адміністративний позов до розгляду призначено не було.
На підставі розпорядження керівника апарату Олевського районного суду Житомирської області, у зв'язку із звільненням ОСОБА_2 з посади судді, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи та вказаний адміністративний позов передано судді Нижнику Г.П. для розгляду.
Ухвалою суду Олевського районного суду Житомирської області від 31.10.2025 року прийнято адміністративний позов до розгляду та призначено спрощене провадження в адміністративній справі на 13.11.2025.
У судовому засіданні 13.11.2025 позивач свою позицію підтримав та повідомив, що при вчиненні маневру він увімкнув покажчик повороту, що, на його думку, також відображено у дослідженому в судовому засіданні відеозаписі. Також, повідомив, що поліцейський не роз'яснив йому право користуватися юридичною допомогою адвоката при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
На стадії дослідження доказів у судовому засіданні 13.11.2025 оголошувалась перерва до 26.11.2025 у зв'язку з наступним розглядом кримінальної справи.
У судовому засіданні 26.11.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, оскільки у прохальній частині відзиву на адміністративний позов просив проводити розгляд справи без його участі.
У відповідності до частини 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4934059 від 09.06.2025, винесеної поліцейським відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області сержантом поліції Швецем А.В. зафіксовано, що 09.06.2025 о 23 год. 03 хв., в м. Олевську, по вул. Промисловій, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_1 , не увімкнув світловий показник повороту ліворуч при виїзді з прилеглої території, чим порушив п. 9.2.б ПДР - порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп. (а.с. 8).
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Предметом оскарження у даній справі є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно пункту 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
У відповідності до п. 9.1 «а» Правил дорожнього руху попереджувальним сигналом є сигнали, що подаються світловим покажчиками повороту або рукою.
Згідно пункту 9.2 «б» Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Відтак, нормами Правил дорожнього руху передбачена обов'язкова вимога щодо увімкнення покажчика повороту для більш точного визначення моменту початку і кінця подачі попереджувального сигналу в населених пунктах і за їхніми межами. Водій зобов'язаний в процесі руху інформувати інших учасників дорожнього руху про свої маневри за допомогою попереджувальних сигналів.
Маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом (пункт 1.10 Правил дорожнього руху).
Частиною другої статті 122 КУпАП визначено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення ПДР, зокрема правопорушення передбачені ч. 2 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Згідно з ст. 31 Закону "Про Національну поліцію" № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Із наданого до матеріалів справи диску з відеозаписом події вбачається, що інспектор поліції повідомив ОСОБА_1 підставу для зупинки транспортного засобу, яким він керував, а саме - неподачу водієм сигналу світлового покажчика повороту відповідного напрямку перед здійсненням маневру. Крім того, інспектором було роз'яснено ОСОБА_1 його процесуальні права та обов'язки.
Суд критично оцінює доводи позивача щодо того, що характерний звук, зафіксований на відеозаписі, є звуком роботи покажчика повороту, що нібито підтверджує його увімкнення під час руху. На ці обставини позивач звертав увагу суду під час дослідження відеоматеріалів.
Водночас, з аналізу відеофайлу «Волощук 1» (1 хв. 31 сек.) убачається, що ОСОБА_1 увімкнув саме сигнал аварійної зупинки, який за своїм звуковим супроводом є подібним до звуку роботи покажчика повороту. Отже, наведені позивачем пояснення про увімкнення саме покажчика повороту спростовуються дослідженим відеозаписом.
Достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач дійсно керував автомобілем, і не увімкнув покажчик повороту, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Також наданим відеозаписом спростовуються і доводи позивача про порушення інспектором поліції норм законодавства та прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення і притягнення її до адміністративної відповідальності, в тому числі й права позивача на захист.
Таким чином, в ході судового розгляду справи, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку, що обставини, викладені в позовній заяві ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження.
Отже, на переконання суду, постанова серії ЕНА №4934059 від 09.06.2025 про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, є законною, правомірною, винесеною у відповідності до норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню.
Водночас, постановою Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 9 КАС України).
Крім того, статтею 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, ч. 4 ст. 161 КАС України зобов'язано позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Передбачено, що суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень прав позивача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (ч. 4, 5 ст. 77 КАС України).
З наведеного слідує, що сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності. Користуючись наданими правами щодо оскарження дій правоохоронних органів, позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності. Звертаючись до суду із даним позовом позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог а ініціюючи судовий процес позивач намагається перекласти відповідальність на відповідача.
Щодо судових витрат то суд зауважує, що кожна сторона у справі несе витрати, пов'язані з розглядом справи, а оскільки позов не підлягає до задоволення тому питання витрат не вирішувалося.
Керуючись статтями 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Житомирській області, третя особа: Олевський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 18.04.2017 Олевським РС УДМС України в Житомирській області, РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, місце знаходження: 10008, м. Житомир, Старий Бульвар, 5/37, Житомирської області, ЄДРПОУ 40108625.
Суддя: Г. П. Нижник