Справа № 420/25757/25
27 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (вул.Ак.Корольова,5, м.Одеса, 65114) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях за результатом якого позивач просить:
визнати протиправною відмову регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях у оформленні документів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до ПКМУ від 21 жовтня 2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та у подальшому направлення їх до уповноваженого структурного підрозділу МВС;
зобов'язати регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях опрацювати та оформити документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до ПКМУ від 21 жовтня 2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та у подальшому направити їх до уповноваженого структурного підрозділу МВС.
Позовну заяву мотивовано тим, що 20.06.2025 року по рекомендації МВС України позивач звернувся з відповідною заявою на отримання одноразової грошової допомоги до Сектору з пенсійних питань з обслуговування Одеської області (м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях та надав всі необхідні документи передбачені відповідно до вимог п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 (далі - Порядок № 850) «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». Проте Сектором з пенсійних питань з обслуговування Одеської області (м.Одеса) РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях 22.07.2025р. розглянуто заяву позивача щодо отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до вимог ПКМУ від 21 жовтня 2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та на підставі наданих до заяви копій документів та зазначено, що підстави щодо скерування наданих матеріалів з питань виплати одноразової грошової допомоги до уповноваженого структурного підрозділу МВС у РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях об'єктивно відсутні.
Ухвалою суду від 04 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позову зазначивши, що РСЦ ГСЦ МВС, при розгляді звернень Позивача було встановлено, що згідно довідки про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності витягу з акту огляду МСЕК серії ОА-1 № 004146 від 29.10.2012 останньому було встановлено 10% втрати працездатності у зв'язку з травмою пов'язаною з виконанням службових обов'язків. тобто відбувся у 2012 році первинний огляд МСЕК позивача із установлення йому відсотку втрати працездатності. В подальшому, за наслідками повторного огляду 21.06.2016 позивачу за рішенням МСЕК встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з травмою пов'язаною з виконанням службових обов'язків.
Встановлені обставини вказують на те, що між первинним встановленням позивачу 10% втрати працездатності у зв'язку з травмою пов'язаною з виконанням службових обов'язків та установленням ІІІ групи інвалідності минуло понад два роки, у зв'язку із чим відмова РСЦ ГСЦ МВС у підготовці та скеруванні наданих матеріалів з питань виплати одноразової грошової допомоги до уповноваженого структурного підрозділу МВС для призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановлення ІІІ групи інвалідності відповідає вимогам законодавства.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що Наказом начальника ГУМВС України в Одеській області від 02.07.2012 року №303 о/с, було звільнено ОСОБА_1 з посади начальника відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ОМУ ГУ МВС України в Одеській області підполковника міліції з 03.07.2012 року у запас Збройних Сил за п. 65 «А» (відставка за віком). Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні - 27 років, у пільговому - 30 років.
У свідоцтві про хворобу № 976/2 від 27.08.2012 року Військово-лікарська комісія ГУМВС України в Одеській області встановила, що в 1991 р. при виконанні службових обов'язків, ОСОБА_1 отримав повторну ЗЧМТ, струс головного мозку. Висновок службового розслідування від 06.04.1991 р., довідка СДНОП № 41/22 від 10.08.12 рр, форма Н-5 № 241 від 18.07.12р., форма Н-1 №2 від 20.07.12р. Надалі періодично лікувався стаціонарно та амбулаторно з приводу наслідків ЧМТ у вигляді стійкого цефалгічного синдрому. В 1993р. хронічний поверхневий гастрит, холецистит, жовчокамяна хвороба. 1994р. рублена рана лівої гомілки, алергічний дерматит обличчя, кистей. 1998р. ентероколіт. В 2000р. - лапароскопічна холецистектомія, з приводу ЖКХ. В 2001р. правобічна позагоспітальна пневмонія. Лікування стаціонарне. З 2003 року гіпертонічна хвороба I-II ст., прогресуючий кризовий перебіг, ангіопатія сітківки, остеохондроз шийного відділу хребта. Перебуває на «Д» обліку, лікувався амбулаторно та стаціонарно, постійна терапія і-АПФ, тіазидовими діуретиками, антіагрегантами, підтримуючими курсами метаболічна та судинна терапія, за потребою препарати центральної дії. Профіль АТ 150/100-140/90мм рт.ст. В 2009р. отримав ЗЧМТ, СГМ при виконанні службових обовязків, висновок службового розслідування від 03.06.2009 року довідка СДНОП № 41/23 від 10.08.12рр, форма Н-5 № 70 від 31.07.12р., форма Н-1 №1 від 01.08.12р. та акт розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС надається.
Захворювання, так, Повязані з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Віддалені наслідки повторних черепно-мозкових травм, струсів головного мозку ( 1991, 2009 рр.) у вигляді післятравматичної дисциркуляторної енцефалопатії 1 ст. субкомпенсованої з ангіодистнічним та цефалгічним синдромами, мікрознаками ураження центрально-нервової системи. Травма, так, пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Також, у вказаному свідоцтві про хворобу визначено, що ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
Висновком Обласної МСЕК № 1 (довідка серії ОА-1 № 004146 від 29.10.2012 року про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого) ОСОБА_1 встановлено 10% втрати працездатності, без встановлення групи інвалідності у зв'язку з травма пов'язана з несенням службових обов'язків.
Хвороба прогресувала, і позивач 21.06.2016, знову пройшов обстеження в МСЕК №1, і за результатами огляду мені була встановлена третя група інвалідності на строк до 01.07.2017 року, причина інвалідності: травма пов'язана з несенням службових обов'язків (довідка Серія 10 ААВ № 803279).
Наступний/черговий/повторний огляд в МСЕК № 1 Позивач пройшов 16.06.2017 р. Результат огляду - встановлена друга група інвалідності на строк до 01.07.2019 року, причина інвалідності: травма пов'язана з виконанням службових обов'язків (довідка Серія 12 ААВ № 305525).
25.06.2019 за результатами чергового/повторного огляду, позивачу встановлена друга група інвалідності вже безстроково, причина інвалідності - травма пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Таким чином, на теперішній час позивач має статус особи з інвалідністю ІІ групи та 10 % втрати професійної працездатності згідно довідок від 25.06.2019 серії 12ААБ №242810 року та 29.10.2012 відповідно.
20.06.2025 року по рекомендації МВС України позивач звернувся з відповідною заявою на отримання одноразової грошової допомоги до Сектору з пенсійних питань з обслуговування Одеської області (м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях та надав всі необхідні документи передбачені відповідно до вимог п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 (далі - Порядок № 850) «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», а саме:
довідку медико-соціальної експертної комісії серії ОА-1 №004146 про результати визначення у застрахованої особи ОСОБА_1 ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);
довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією 2016, 2017, 2019 рр;
постанови відповідної військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
свідоцтво про хворобу № 976/2;
акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) ОСОБА_1 , зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
сторінок паспорта з даними про ОСОБА_1 і місце реєстрації та документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
довідка про банківські реквізити ОСОБА_1 ;
довідка про виплату або про відсутність виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги від СК «Оранта», звільненим до 2007 року;
відповідь - роз'яснення Члена ліквідаційної комісії МСЕК Дяговець Тетяни начальнику РСЦ;
відповідь Члена ліквідаційної комісії МСЕК Дяговець Тетяни Пасульку В.В.
Сектором з пенсійних питань з обслуговування Одеської області (м.Одеса) РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях 22.07.2025р. розглянуто заяву позивача щодо отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до вимог ПКМУ від 21 жовтня 2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та на підставі наданих до заяви копій документів встановлено наступне, а саме:
п.2 ПКМУ № 850 від 21 жовтня 2015 передбачено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 р. № 208-VIII “Про внесення змін до статті 23 Закону України “Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.
Звертають мою увагу, що ПКМУ від 21 жовтня 2015 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» затверджено « Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» пунктом 4 цього Порядку передбачено:
- Якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Однак, як вбачається з наданих матеріалів, встановлення третьої групи інвалідності відбулось 21.06.2016 року тобто майже через 4 роки після встановлення 27.08.2012 року ступеню втрати професійної працездатності, без встановлення групи інвалідності, у розмірі 10% тобто у зазначеному випадку вбачається порушення встановленого терміну (2 роки).
А тому, з врахуванням вищезазначеного, підстави щодо скерування наданих матеріалів з питань виплати одноразової грошової допомоги до уповноваженого структурного підрозділу МВС у РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях об'єктивно відсутні.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною позивач за захистом своїх прав звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26 квітня 2024 року № 271 “Про визначення установи МВС, уповноваженої на забезпечення призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності колишніх працівників міліції» та з врахуванням абзацу третього пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», пункту 6 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, з метою організації роботи з оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності колишніх працівників міліції вважати уповноваженою установою ГСЦ МВС з 01 травня 2024 року з оформлення документів для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності колишніх працівників міліції припинених управлінь Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській, Черкаській та Чернівецькій областях, а також інших головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про їх припинення. (в Одеській області припинено 29.07.2024 році.)
Відповідно до пункту 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII Про Національну поліцію (далі Закон № 580-VIII) визнано таким, що повністю втратив чинність Закон України Про міліцію від 20.12.1990 № 565-XII (далі Закон № 565-XII).
Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.
До набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто до 07.11.2015, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону №565-ХІІ.
Відповідно до частини шостої статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На реалізацію вимог статті 23 Закону № 565-XII Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 21.10.2015 № 850 Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, якою затвердив Порядок № 850 (далі Порядок № 850), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, визначений у пункті 7 вказаного Порядку.
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (пункт 8 Порядку № 850).
Згідно із пунктом 9 Порядку № 850 МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
При цьому, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції щодо процедури, умов, розмірів, а також строків, визначає Порядок № 850.
Разом з цим, відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Суд зазначає, що положеннями статті 23 Закону № 565-XII, які втратили чинність із набранням чинності Законом № 580-VII, не було передбачено права працівника органів внутрішніх справ на виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв'язку із підвищенням групи чи визначенням іншої причини інвалідності або збільшенням відсотку втрати працездатності під час повторного огляду МСЕК.
Такий механізм визначений лише Порядком № 850, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.
Отже, на думку суду, оскільки положення Закону № 565-XII втратили чинність, а за колишніми працівниками міліції збереглося лише право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, зокрема у зв'язку із встановленням інвалідності за певних обставин, яке може бути реалізовано через механізм, визначений Порядком № 850, то до відносин, які виникли у цій справі слід застосувати строк, обмежений положеннями пункту 4 вказаного Порядку двома роками, який обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.
При цьому, вказані положення пункту 4 Порядку № 850 встановлюють обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.
Суд зазначає, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 22.10.2020 у справі №711/1837/18 відступив від висновку, викладеного у постанові від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16 та інших постановах, у яких містився висновок про те, що пункт 4 Порядку № 850 не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності та сформував такі правові висновки:
(1) із втратою чинності з 07.11.2015 Законом № 565-XII право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції збереглось відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VII і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком № 850;
(2) Закон № 565-XII, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VII, так само як і Закон № 580-VII не містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми;
(3) положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв'язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку № 850;
(4) передбачені пунктом 4 Порядку № 850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31.10.2015 - з дня набрання чинності вказаним Порядком;
(5) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31.10.2015 чи після.
Також вказані висновки застосовані в постановах Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №696/575/17, від 22.10.2020 у справі №711/1837/18, від 11.09.2024 у справі № 440/5984/20.
Як вбачається з матеріалів справи, РСЦ ГСЦ МВС, при розгляді звернень Позивача було встановлено, що згідно довідки про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності витягу з акту огляду МСЕК серії ОА-1 № 004146 від 29.10.2012 останньому було встановлено 10% втрати працездатності у зв'язку з травмою пов'язаною з виконанням службових обов'язків, тобто відбувся у 2012 році первинний огляд МСЕК позивача із установлення йому відсотку втрати працездатності.
В подальшому, за наслідками повторного огляду 21.06.2016 позивачу за рішенням МСЕК встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з травмою пов'язаною з виконанням службових обов'язків.
Встановлені обставини вказують на те, що між первинним встановленням втрати працездатності 10%) внаслідок травми, пов'язаною з виконанням службових обов'язків, та установленням ІІI групи інвалідності минуло понад два роки.
а вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у прийнятті (направлені до МВС) висновку про нарахування та призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановлення йому ІIІ групи інвалідності згідно Порядку № 850, діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений діючим законодавством.
Схожі правові висновки вказані Верховним Судом у постанові від 11.09.2024 по справі № 440/5984/20 (пункт 44).
Також аналогічна правова позиція викладена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2025 у справі № 240/5420/22.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких належить відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат у відповідності ст.139 КАС відсутні.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (вул.Ак.Корольова,5, м.Одеса, 65114) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко
.