Справа №155/841/25
Провадження №2/155/492/25
24.11.2025 м. Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді - Яремчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Задурської К.М.,
прокурора - Ковбасовської О.О.,
представника Горохівської міської ради - Мудрака Ю.І.,
представника відповідача - Кондратюка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горохові цивільну справу за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Горохівської міської ради до ОСОБА_1 про витребування у комунальну власність Горохівської міської територіальної громади в особі Горохівської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована у місті Горохів Луцького району Волинської області, -
Стислий виклад позовних вимог
Заступник керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Горохівської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування у комунальну власність Горохівської міської територіальної громади в особі Горохівської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована у місті Горохів Луцького району Волинської області.
Позовні вимоги прокуратури в інтересах Горохівської міської ради про витребування у ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 0720810100:01:003:0565 площею 0,12 га, розташованої у місті Горохові Луцького району Волинської області мотивовані тим, що право приватної власності на цю земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 07.06.2022 року на підставі рішення Горохівської міської ради №19-73/2002 від 28.01.2022 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 », яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва загальної площею 0,12 га. в межах населеного пункту м.Горохів, кадастровий номер 0720810100:01:003:0565, та передано безоплатно у власність ОСОБА_1 зазначену земельну ділянку. Дана земельна ділянка згідно генерального плану міста Горохів 1980 року та детального плану території в місті Горохів, затвердженого рішенням Горохівської міської ради від 14.03.2019 року №30-12/2019 «Про затвердження детального плану території», розташована в межах території зелених насаджень громадського призначення та в зоні розташування спірної земельної ділянки детальним планом передбачено територію твердого мощення/ озеленення. Крім цього, прокурор зазначає, що рішенням Горохівської міської ради від 25.11.2024 №41-20/2024 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку детального плану території з метою зміни цільового призначення земельних ділянок із земель для індивідуального садівництва (з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565) та для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (з кадастровим номером 0720810100:01:003:0545), які перебувають у власності ОСОБА_1 , на землі для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.Таким чином, детальний план території щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, які на праві власності належать ОСОБА_1 , не відповідає генеральному плану м. Горохів 1980 року, згідно з яким в місці розміщення запланованих гаражів, магазину, стоянки для легкових авто, площадки для сміттєзбірників - територія зелених насаджень громадського призначення.Ураховуючи наведене, земельна ділянка з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 площею 0,12 га підлягає витребуванню із незаконного володіння відповідача на користь Горохівської міської територіальної громади в особі Горохівської міської ради на підставі ч. 2 ст. 391, ст. 387 Цивільного кодексу України.
Стислий виклад заперечень відповідача
10 липня 2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача, у якій останній просить у задоволенні позову відмовити. Заперечуючи проти позову повністю, представник відповідача зазначає, що спірна земельна ділянка до передачі її у власність ОСОБА_1 належала Горохівській міській раді та перебувала в землях запасу цієї міської ради. Відповідно, Горохівська міська рада, як власник землі, сама передала її у власність ОСОБА_1 , і спірна земельна ділянка не може вважатись такою, що вибула із володіння Горохівської міської ради поза її волею. Разом з тим, ОСОБА_1 не знала і не могла знати про те, що Горохівська міська рада, приймаючи рішення про передачу їй у власність спірної земельної ділянки для садівництва, не мала повноважень приймати таке рішення. Отже, ОСОБА_1 є добросовісним набувачем цієї земельної ділянки.Оскільки спірна земельна ділянка до передачі її у власність ОСОБА_1 належала Горохівській міській раді і належала до земель запасу, про що було внесено відповідні записи до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, то вона добросовісно покликалась на такі обставини, відповідно ця земельна ділянка не може бути в неї витребувана. Також є неспроможними покликання прокурора на генеральний план міста Горохів 1980 року та детальний план території в місті Горохів, затверджений рішенням Горохівської міської ради від 14.03.2019 року №30-12/2019 «Про затвердження детального плану території», оскільки дані документи Земельним кодексом України не віднесено до таких, що визначають цільове призначення земельної ділянки.Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру. Оскільки при внесенні відповідно запису до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер 0720810100:01:003:0565 площею 0,12 га було визначено її цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, а код цільового призначення - для індивідуального садівництва, тому ні генеральний план міста Горохів 1980 року, ні детальний план території не можуть змінювати запис в Державному земельному кадастрі щодо такого цільового призначення цієї земельної ділянки. Отже, покликання в позовній заяві на невідповідність рішення Горохівської міської ради №19-73/2002 від 28.01.2022 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 » генеральному плану міста Горохів 1980 року і детальному плану території в місті Горохів, затвердженому рішенням Горохівської міської ради від 14.03.2019 року №30-12/2019, не може бути взяте до уваги при вирішенні спору та не свідчить про незаконність рішення Горохівської міської ради №19-73/2002 від 28.01.2022 року, яким передано спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_2 для індивідуального садівництва.
Відповідь на відзив прокурора
14 липня 2025 року заступник керівника Луцької окружної прокуратури подав суду відповідь на відзив. Луцька окружна прокуратура заперечила проти тверджень, наведених представником відповідача у відзиві, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, які повинні бути відхилені судом з огляду на наступне.
Щодо того, що спірна земельна ділянка не може бути витребувана із володіння ОСОБА_1 , оскільки земельна ділянка передана їй у власність на підставі рішення уповноваженого органу - Горохівської міської ради, яка вправі була розпоряджатися цією земельною ділянкою. Відтак, земельна ділянка не може вважатися такою, що вибула із володіння Горохівської міської ради поза її волею.
Так, 09.04.2025 набрав чинності Закон України №4292-IX від 12.03.2025, яким ст. 391 ЦК України доповнено частиною другою такого змісту: якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу.Отже, у ч. 2 ст. 391 ЦК України законодавцем закріплено пряму вказівку щодо належного способу захисту у спорах у випадку набуття приватною особою майна на підставі дій органу місцевого самоврядування.Так, відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 площею 0,1200 га, яка знаходиться на території міста Горохів, в силу п. «а» ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України до набуття її у власність ОСОБА_1 належала до земель комунальної власності та права власника від імені територіальної громади на цю земельну ділянку належать Горохівській міській раді.Разом з тим, зі змісту ч. 2 ст. 391 ЦК України вбачається, що відповідні спори вирішуються на підставі ст. ст. 387, 388 ЦК України незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження на вчинення дій, які призвели до набуття приватною особою права власності на майно.Як визначено ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону, від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Оскільки рішення Горохівської міської ради від 10.08.2021 №11-248/2021, від 28.01.2022 №19-73/2022 не відповідають вимогам земельного та містобудівного законодавства, а також суперечать інтересам територіальної громади міста Горохів, передача у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки відбулася без волевиявлення територіальної громади як законного власника цієї землі, що, у свою чергу, свідчить про відсутність належної правової підстави для такого набуття. Отже, територіальна громада в особі Горохівської міської ради вправі витребувати від ОСОБА_1 своє нерухоме майно, яким відповідач заволоділа без відповідної правової підстави. Відтак, цей позов заявлено прокурором в інтересах власника землі - Горохівської міської територіальної громади в особі Горохівської міської ради.
Щодо твердження представника Відповідача про добросовісність ОСОБА_1 при набутті у власність земельної ділянки слід зазначити наступне. ОСОБА_1 при набутті у власність земельної ділянки знала або повинна була знати про неправомірність надання для сільськогосподарських цілей спірної земельної ділянки. ОСОБА_1 , яка є місцевою жителькою, звертаючись до міської ради із заявою про надання земельної ділянки для садівництва, фактично, у центрі міста Горохів, у зоні розташування громадських будівель, торгових павільйонів та магазинів, не могла не усвідомлювати неправомірності отримання бажаної земельної ділянки у приватну власність для сільськогосподарських цілей. ОСОБА_1 не могла не знати, що на території, яку вона позначила у викопіюванні як бажане місце розташування земельної ділянки для ведення садівництва, ростуть багаторічні неплодові зелені насадження, які, хоч і не оформлені як парк чи сквер, проте, є територією загального користування місцевих мешканців. ОСОБА_1 , проявивши розумну обачність, могла і повинна була знати про те, що ділянка, розміщена у центрі міста, поміж громадських будівель та споруд, магазинів та закладів обслуговування населення не призначена для індивідуального садівництва, що ставить добросовісність відповідача під час набуття земельної ділянки у власність під обґрунтований сумнів. ОСОБА_1 могла і повинна була розуміти, що ця ділянка не належить до земель сільськогосподарського призначення і її отримання у власність для ведення садівництва є неможливим в силу імперативних вимог законодавства України.ОСОБА_3 уже розроблено та подано на затвердження до Горохівської міської ради детальний план території з метою зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 для ведення індивідуального садівництва та іншої суміжної належної їй земельної ділянки з кадастровим номером 0720810100:01:003:0545 для будівництва і обслуговування житлового будинку на землі для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Наведене може свідчити про завідомо незаконне отримання ОСОБА_4 у власність безоплатно земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення садівництва з метою подальшої зміни її цільового призначення в обхід конкурентної процедури отримання земельної ділянки.
Щодо дотримання справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
У даному випадку дотримано усі три критерії, що свідчить про співмірність втручання держави у право особи на мирне володіння майном:критерій законності,наявність «суспільного», «публічного» інтересу такого втручання,пропорційність втручання (справедливий баланс).Таким чином, витребування спірної земельної ділянки не є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а є відновленням справедливості, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Щодо покликання представника Відповідача на те, що при набутті у власність земельної ділянки ОСОБА_1 керувалася відомостями з ДЗК та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які не містили інформації про будь-які обтяження речових прав на майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, то у даному випадку слід зазначити, що саме ОСОБА_1 за даними ДЗК та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є першим власником новосформованої земельної ділянки. При цьому, відомості до ДЗК, а в подальшому і до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внесено на підставі заяв ОСОБА_1 про відведення їй земельної ділянки для садівництва у бажаному місці та відповідних рішень Горохівської міської ради, які прийняті з порушеннями норм земельного законодавства України та законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Разом з тим, прокурор зазначає, що при прийнятті рішень від 10.08.2021 №11-248/2021, від 28.01.2022 №19 73/2022 порушено приписи ст. 20 Земельного кодексу України, згідно з якою категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.
Рух справи в суді
Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 26 травня 2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, з повідомленням сторін.
Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 30.07.2025 р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 06.10.2025 р.
Протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 29.10.2025 р., 24.11.2025 р.
Позиція учасників судового розгляду
Прокурор Ковбасовська О.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд позов задоволити повністю з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник Горохівської міської ради Луцького району Волинської області Мудрак Ю.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача Кондратюк В.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позов. Вважає, що відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем майна, а дії прокурора є неправомірним втручанням у нове право.
Щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором.
Згідно з пунктом 3 частини першої та частиною другою статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
На прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України (стаття 2 Закону України "Про прокуратуру"; далі Закон № 1697-VII). Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 1 Розділу ХІІІ Закону № 1697-VII).
Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі України «Про прокуратуру» № 1697-VII, частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до частини четвертої статті 23 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)).
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).
При цьому, склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб'єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 звертає увагу про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред'явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме, подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).
Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду.
У позовній заяві прокурор вказав, що на даний час Горохівська міська рада є розпорядником земель, які знаходяться в межах м. Горохів, в тому числі і щодо їх передачі у приватну власність. З урахуванням зазначеного, дану позовну заяву подано в інтересах Горохівської міської ради як уповноваженого органу на розпорядження спірною земельною ділянкою.
Разом з тим, Горохівська міська рада проти подання прокурором позову в її інтересах не заперечувала та не висловлювала ініціативи щодо звернення до суду, про наміри самостійно звернутися з позовом чи ініціювати проведення перевірки щодо виявлених прокуратурою фактів не заявила, водночас не спростувала й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства (листи міської ради від 06.03.2025 №750/03-38/2-25, від 19.03.2025 №868/11-09/2-25, від 12.05.2025 №1418/03 38/2-25). Більше того, прокурором надано час та можливість позивачу самостійно звернутися до суду за захистом інтересів держави. Прокурором неодноразово інформовано позивача про наявні порушення вимог законодавства листами від 03.03.2025 №53/1 144 вих-25, від 14.03.2025 №53/1-176 вих-25, від 07.05.2025 №53/1-292 вих25).
07 травня 2025 року Луцька окружна прокуратура звернулась до Горохівської міської ради з листом за № 53/1-292 вих25, яким відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» просила надати інформацію, зокрема, чи вживались заходи Горохівською міською радою до витребування у судовому порядку земельної ділянки площею 0.12 га для ведення садівництва, з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565, яка знаходиться у м. Горохів та перебуває у власності ОСОБА_1 , а у разі невжиття таких заходів повідомити позицію міської ради з приводу застосування прокурором заходів представницького характеру в інтересах держави в особі міської ради.
У відповідь на вищевказаний лист (№ 1418/03-38/2-25 від 12.05.2025 р.), Горохівська міська рада повідомила, що у зв'язку з обмеженим фінансуванням міською радою не будуть вживатись заходи щодо витребування у судовому порядку земельної ділянки площею 0.12 га для ведення садівництва, з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565, яка знаходиться у м. Горохів та перебуває у власності ОСОБА_1 .
На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Луцька окружна прокуратура листом від 20.05.2025 №53/1-318 вих-25 повідомила Горохівську міську раду про звернення до суду із позовом в інтересах держави до ОСОБА_1 та можливість оскарження підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Горохівська міська рада заперечень проти представництва прокурором інтересів держави в особі Горохівською міською радою суду не висловлювала. Окрім цього, у поданому суду клопотанні від 01.07.2025 р. зазначила, що просить прийняти рішення, що відповідатиме вимогам чинного законодавства.
У вказаній справі інтереси держави потребували невідкладного захисту, зважаючи на значимість їх порушення та можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу.
Беручи до уваги викладене, надаючи оцінку наявності підстав представництва прокурором інтересів держави, суд констатує, що заступник керівника Луцької окружної прокуратури, звертаючись із позовом, у встановленому законом порядку обґрунтував порушення інтересів держави та вказав про зволікання подання позову органом, в інтересах якого звертається до суду, та у чому полягає його бездіяльність щодо захисту законних інтересів держави.
Суд дійшов висновку про дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що рішенням Горохівської міської ради від 10.08.2021 №11-248/2021 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 » надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,12 га в м. Горохів Луцького району з метою подальшої передачі земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Горохівської міської ради, не переданих у власність і не наданих в користування.
Відомості про вказану земельну ділянку до Державного земельного кадастру внесено 31.10.2021 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого ФОП ОСОБА_5 на замовлення ОСОБА_1 . Загальні відомості про земельну ділянку: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення земельної ділянки: 01.05. Для індивідуального садівництва.
Рішенням міської ради №19-73/2022 від 28.01.2022 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 » затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва загальною площею 0,1200 га в межах населеного пункту м. Горохів, кадастровий номер 0720810100:01:003:0565, та передано безоплатно у власність ОСОБА_1 зазначену земельну ділянку за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів Горохівської міської ради, не переданих у власність та не наданих в користування.
Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.06.2022 р.
Так, згідно викопіювання з генерального плану міста Горохів 1980 року, наданого на запит прокурора Горохівською міською радою з листом №750/03-38/2-25 від 06.03.2025, земельна ділянка належить до територій зелених насаджень громадського призначення.
Згідно генерального плану міста Горохів 1980 року, детального плану території в районі вулиць Шевченка, Торгової та Луцької (район АЗС WOG, Горохівської музичної школи та Горохівської центральної районної бібліотеки) в місті Горохів Волинської області, затвердженого рішенням Горохівської міської ради від 14.03.2019 №30-12/2019 «Про затвердження детального плану території», встановлено, що формування вказаної земельної ділянки здійснено у межах території зелених насаджень громадського призначення.
Крім цього, з генерального плану м. Горохів вбачається, що у безпосередній близькості до земельної ділянки з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 знаходяться адміністративні установи, заклади культури та комунально-побутового обслуговування, а саме: міська рада (№2 по плану), музична школа (№13 по плану), комбінат побутового обслуговування (№35 по плану).
За інформацією Горохівської міської ради від 06.03.2025 №750/03-38/2-25, детальний план території, затверджений рішенням Горохівської міської ради від 14.03.2019 №30 12/2019, відповідає генеральному плану та за період з 2019 року по даний час зміни в містобудівну документацію не вносились. Також, вказаним листом Горохівська міська рада повідомила, що відповідно до містобудівної документації в зоні розміщення земельної 0720810100:01:003:0565 не передбачена дачна, садибна забудова.
На запит прокурора №53/1-176 вих-25 від 14.03.2025 щодо наявності передбачених генеральним планом та іншою містобудівною документацією земель сільськогосподарського призначення або ділянок для ведення садівництва в зоні розташування земельної ділянки з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565, Горохівська міська рада листом №868/11-09/2-25 від 19.03.2025 повідомила, що згідно з детальним планом території, затвердженим рішенням від 14.03.2019 №30 12/2019, у зоні розташування земельної ділянки з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 передбачено територію твердого мощення/озеленення. Із вищезгаданого детального плану території вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 є озелененою територією. Поруч знаходяться такі громадські будівлі і споруди, як АЗС WOG (№ по ГП 1), Музична школа (№ по ГП 2), Центральна районна бібліотека (№ по ГП 3), багатоквартирні будинки (№ по ГП4), торговий комплекс (№по ГП 14), торгово-комерційний заклад (№ по ГП 15), а також магазини (№ по ГП 12) та запроектовано декілька кіосків (МАФів) (№ по ГП6). Разом з тим, зазначена територія, фактично, є центром міста Горохів, де сконцентровано громадські будівлі і споруди, призначені для обслуговування населення.
Таким чином, згідно діючої містобудівної документації територія, на якій сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва (код КВЦПЗ 01.05), за функціональним призначенням належить до територій зелених насаджень громадського призначення.
Крім цього, рішенням Горохівської міської ради від 25.11.2024 №41-20/2024 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку детального плану території з метою зміни цільового призначення земельних ділянок із земель для індивідуального садівництва (з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565) та для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (з кадастровим номером 0720810100:01:003:0545), які перебувають у власності ОСОБА_1 , на землі для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. На підставі зазначеного рішення, на замовлення ОСОБА_1 розроблено детальний план території зміни виду цільового призначення земельних ділянок, який подано на затвердження до Горохівської міської ради, однак, проєкт рішення щодо його затвердження сесією міської ради 20.02.2025 підтримано не було.
Із вищевказаного детального плану території вбачається, що в місці розташування земельної ділянки з кадастровим номером 0720810100:01:003:0545, яка перебуває у власності ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, планується розміщення багатоквартирного житлового будинку (№4 на плані), стоянки для легкових авто, дитячого майданчика та на сусідній земельній ділянці з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565, яка безкоштовно набута у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, - розміщення гаражів (№5 на плані), магазину (№6 на плані), стоянки для легкових авто, площадки для сміттєзбірників.
З листа Управління містобудування та архітектури Волинської обласної державної адміністрації від 09.04.2025 №324/01-05/2-25 вбачається, що відповідно до проєктних рішень генплану м. Горохів земельні ділянки з кадастровими номерами 0720810100:01:003:0545 та 0720810100:01:003:0565 розташовані на території зелених насаджень громадського призначення, відтак, детальний план території зміни виду цільового призначення земельних ділянок не може бути затверджений, оскільки розроблений з порушенням вимог ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
З листа Головного Управління Держгеокадастру у Волинській області № 10-3-0-2-2574/2-25 від 26.06.2025 р. у відповідь на запит Луцької окружної прокуратури також вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 сформована за рахунок земель міста Горохів, не наданих у власність та користування, на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробленого ОСОБА_5 . Проектом відведення встановлено цільове призначення земельної ділянки на момент відведення - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність чи користування громадянам або юридичним особам), код цільового призначення 16:00. Проектом землеустрою на момент відведення не встановлено категорію земельної ділянки, а зазначений код цільового призначення 16:00 не відповідає Класифікатору видів цільового призначення земельних ділянок - додаток № 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, який затверджений Постановою КМУ від 17.10.2012 р. № 1051 (із змінами). Проектом змінено цільове призначення земельної ділянки, зокрема, змінено вид цільового призначення на 01.05 для індивідуального садівництва. Порядок встановлення та зміни цільового призначення визначений статтею 20 Земельного кодексу України з урахуванням п. 23 Розділу Х зазначеного кодексу.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (ч.ч. 1, 2 ст. 18, ст. 19 ЗК України).
Землі сільськогосподарського призначення, житлової та громадськоїзабудови, рекреаційного призначення за видом цільового призначення є окремими категоріями земель (п.п. а, б ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України).
Згідно ч. 3 ст. 19 Земельного кодексу України земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
Так, відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя.
Згідно ч. З ст. 35 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.
Згідно ст. 51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать, зокрема, земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 118 Земельного кодекс України в редакції від 27.07.2021, чинній на момент прийняття рішення Горохівською міською радою від 10.08.2021 №11-248/2021, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 6 ч. 3, ч. 8 ст. ст. 186 Земельного кодексу України (в редакції від 01.01.2022) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Згідно ч.1, 3 ст. 20 Земельного кодексу України, при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.
Згідно ч. ч. 1, 3, 9 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території, населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території.
Відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 р. № 104, функціональна зона - частина території населеного пункту з явно вираженою переважною функцією її містобудівного використання: житлова, громадська, виробнича та рекреаційна, що відображається у містобудівній документації.
Згідно п. 8.2. ДБН Б.2.2-12:2019 у населених пунктах слід визначати озеленені території, що належать до земель рекреаційного призначення і входять до складу єдиної мережі ландшафтних та рекреаційних територій.
У п. п. 6.1.43, 6.1.44, 6.1.45 зазначених ДБН Б.2.2-12:2019 встановлено пряму заборону на розміщення територій нової дачної та садової забудови в межах населеного пункту та рекомендується розміщувати такі за його межами на земельних ділянках для дачного будівництва та індивідуального садівництва.
Відповідно до ч.5 ст.20 Земельного кодексу України класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.
Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 № 821 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» введений в дію Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, у зв'язку з чим припинена чинність Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548. Вказаною постановою внесені зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (надалі - Порядок), доповнено Порядок Додатком №58 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними», №59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок», №60 «Класифікатор видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок».
Відтак, на час прийняття Горохівською міською радою рішення від 10.08.2021 №11 248/2021 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 » діяла Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, а на час прийняття рішення міської ради №19-73/2022 від 28.01.2022 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 » та на дату реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим набрав чинності «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок» (Додаток 59 до Порядку).
Згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказомДержавного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, землі для індивідуального садівництва з кодом 01.05 входять до секції «А» «Землі сільськогосподарського призначення». Земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст входять до секції «Е» - «Землі рекреаційного призначення» з кодом 07.
Згідно Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правил їх застосування, який є додатком №58 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, набрав чинності 11.08.2021, класифікатор призначений, зокрема, для встановлення відповідності виду цільового призначення земельних ділянок та виду функціонального призначення території.
Згідно п. 2 Розділу 1 Класифікатора, під час встановлення цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення в межах відповідних функціональних зон територій.
Види функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок визначені згідно з додатком №60 до Порядку. Згідно Класифікатора видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок (Додаток №60 до Порядку ведення Державного земельного кадастру), функціональне призначення території «зелені насадження загального користування» або «озеленені території» не передбачає використання в їхніх межах земельних ділянок з кодом 01.05 «для індивідуального садівництва».
Отже, при встановленні категорії та цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 Горохівська міська рада повинна була врахувати функціональне призначення території, визначене діючою містобудівною документацією - генеральним планом міста та детальним планом території, а відтак, прийняти рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва (категорія земель сільськогосподарського призначення) в зоні зелених насаджень громадського призначення.
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 29 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов'язково містить пояснювальну записку, в якій, зокрема, зазначається використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації.
Водночас, всупереч вказаних вимог Закону, у пояснювальній записці до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 відсутня інформація про використану розробником затверджену містобудівну документацію, до проекту не долучено викопіювання з неї.
Враховуючи вищезазначене, відповідач набула власність земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва з порушеннями вищенаведених законодавчих норм, всупереч функціональному призначенню землі, визначеному у містобудівній документації м. Горохів, а саме: із земель зелених насаджень громадського призначення, які є землями загального користування
Таким чином, при наданні у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565, площею 0,12 га, для ведення садівництва порушено вимоги ст. ст. 20, 118, 122, 186 Земельного кодексу України, ст. ст. 17, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Враховуючи наведене, існують підстави для витребування земельної ділянки із володіння ОСОБА_1 у судовому порядку.
Про витребування земельної ділянки
За змістом ст.15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Перелік способів захисту, визначених у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
За змістом ч.1 ст. 2 ЦПК України, метою цивільного судочинства є саме ефективний захист прав та інтересів позивача.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України). Наведені способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння)
Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи.Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70).
Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.
Так, згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
На підставі рішення Горохівської міської ради Волинської області від 28.01.2022 р. земельна ділянка була неправомірно віднесена до земель сільськогосподарського призначення та передана у приватну власність ОСОБА_1 , що призвело до безпідставного вибуття землі із комунальної власності.
Таким чином, у даному випадку належним способом захисту права є витребування земельної ділянки із незаконного володіння ОСОБА_1 , яка набула право власності на спірну земельну ділянку на підставі незаконного рішення Горохівської міської ради.
У своїх правових висновках Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19, пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред'явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - «суд знає закони» (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 50), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункт 84), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення.
ОСОБА_1 , з огляду на зазначені обставини, набула земельну ділянку без відповідної правової підстави, а отже, вказана земельна ділянка підлягає витребуванню у ОСОБА_1 з наступних підстав.
За змістом ч. ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Так, згідно інформації, наявної у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дата державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 - 07.06.2022 р. Згідно Витягу з ДЗК цільове призначення земельної ділянки, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення: для індивідуального садівництва.
Матеріалами справи підтверджується, що на час пред'явлення та розгляду даного позову, згідно із даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, спірна земельна ділянка площею 0,1200 га, з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565, зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 .
Встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 0720810100:01:003:05650, площею 0,1200 га, яка знаходиться на території міста Горохів, в силу п. «а» ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України до набуття її у власність ОСОБА_1 належала до земель комунальної власності та права власника від імені територіальної громади на цю земельну ділянку належать Горохівській міській раді.
Рішення Горохівської міської ради від 28.01.2022 №19-73/2022 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 » суперечить положеннями земельного законодавства та законодавства у сфері містобудівної діяльності, відтак - порушує інтереси територіальної громади та є незаконним.
Воля територіальної громади, як власника земель комунальної власності, може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам цієї територіальної громади. Оскільки рішення Горохівської міської ради від 28.01.2022 №19-73/2022 не відповідає вимогам земельного та містобудівного законодавства, а також суперечить інтересам територіальної громади міста Горохів, передача у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки відбулася без волевиявлення територіальної громади як законного власника цієї землі, що, у свою чергу, свідчить про відсутність належної правової підстави для такого набуття.
Отже, територіальна громада в особі Горохівської міської ради вправі витребувати від ОСОБА_1 своє нерухоме майно, яким відповідач заволоділа без відповідної правової підстави.
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений, як фактично, тобто повернення його у фактичне володіння, так і у власність цієї особи. При цьому, у випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні або поновленні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).
Відповідні правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові 28 листопада 2018 року у справа № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 201/12925/17 (провадження № 61-2178св19).
Щодо тверджень представника відповідача щодо «непропорційного втручання у нове право та настання негативних наслідків», суд зазначає наступне.
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).
Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.
Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.
Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.
Втручання держави у право власності є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою розсуду».
Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.
Право держави витребувати земельну ділянку з огляду на доведену незаконність і безпідставність її набуття у власність фізичної особи передбачене у чинному законодавстві України. Відповідні приписи стосовно регламентування підстав для витребування майна з чужого незаконного володіння є доступними, чіткими та передбачуваними.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
«Суспільним», «публічним» інтересом звернення Луцької окружної прокуратури до суду з даним позовом є задоволення насамперед суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - набуття у приватну власність спірної земельної ділянки із земель комунальної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу - національного багатства України.
Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
З огляду на характер спірних правовідносин, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованій у сталій практиці Європейського суду з прав людини.
Повернення у комунальну власність земельної ділянки, незаконно наданій фізичній особі органом місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбулось за цільовим призначенням.
У матеріалах справи відсутні відомості, які свідчать про те, що втручання у право власності набувача становитиме для неї надмірний тягар. Окрім цього, суспільний інтерес, який полягає у поверненні земельної ділянки у комунальну власність, явно переважає приватний інтерес у неправомірному набутті ОСОБА_1 спірної земельної ділянки.
Суд встановив, що ОСОБА_1 є недобросовісним набувачем.
Звертаючись із заявою про надання земельної ділянки для садівництва у центрі міста Горохів, у зоні розташування громадських будівель, торгових павільйонів та магазинів, ОСОБА_1 , яка є місцевою жителькою, не могла не усвідомлювати неправомірності отримання бажаної земельної ділянки у приватну власність для сільськогосподарських цілей.
Крім того, ОСОБА_1 не могла не знати, що на території, яку вона позначила у викопіюванні як бажане місце розташування земельної ділянки для ведення садівництва, ростуть багаторічні неплодові зелені насадження, які, хоч і не оформлені як парк чи сквер, проте, є територією загального користування місцевих мешканців. Також, очевидно, що в силу зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки, ОСОБА_1 , проявивши розумну обачність, могла і повинна була знати про те, що ділянка, розміщена у центрі міста, поміж громадських будівель та споруд, магазинів та закладів обслуговування населення не призначена для індивідуального садівництва, що ставить добросовісність відповідача під час набуття земельної ділянки у власність під обґрунтований сумнів. Відтак, ОСОБА_1 могла і повинна була розуміти, що ця ділянка не належить до земель сільськогосподарського призначення і її отримання у власність для ведення садівництва є неможливим в силу імперативних вимог законодавства України.
Крім того, слід врахувати, що ОСОБА_1 розроблено та подано на затвердження до Горохівської міської ради детальний план території з метою зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 для ведення індивідуального садівництва та іншої суміжної належної їй земельної ділянки з кадастровим номером 0720810100:01:003:0545 для будівництва і обслуговування житлового будинку на землі для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Наведене може свідчити про завідомо незаконне отримання ОСОБА_4 у власність безоплатно земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення садівництва з метою подальшої зміни її цільового призначення.
Враховуючи вищевикладене, вимога про витребування земельної ділянки у ОСОБА_1 у комунальну власність є обгрунтованою і підлягає задоволенню.
При цьому, суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду належних доказів, не спростував обставин, на які посилається прокурор як підставу своїх позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи норми діючого законодавства, суд приходить до висновку, що спірна земельна ділянка вибула із комунальної власності незаконно, без відповідної правової підстави, що відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України є підставою для її витребування у відповідача у комунальну власність Горохівської міської територіальної громади в особі Горохівської міської ради.
Судові витрати у справі
Враховуючи те, що позов задоволено повністю, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь прокуратури слід стягнути понесені витрати по сплаті судового збору.
Оскільки судом задоволено заяву прокурора про забезпечення позову і поданий прокурором позов, з відповідача на користь Волинської обласної прокуратури слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 коп. за подання позовної заяви та судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. за подання заяви про забезпечення позову.
Поряд з цим, згідно з ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 12-13, 76-81, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Витребувати у комунальну власність Горохівської міської територіальної громади в особі Горохівської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565, площею 0,12 га, розташовану в м. Горохів Луцького району Волинської області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Волинської обласної прокуратури (Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, 43025, р/р UА 138201720343140001000004945, МФО 820172, ДКСУ м. Київ, код 02909915) сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 коп. за подання позовної заяви та судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. за подання заяви про забезпечення позову.
Захід забезпечення позову, обраний на підставі ухвали Горохівського районного суду Волинської області від 26 травня 2025 року у виді накладення арешту на земельну ділянку загальною площею 0,12 га. в межах населеного пункту м.Горохів, кадастровий номер 0720810100:01:003:0565, продовжує діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Заступник керівника Луцької окружної прокуратури (адреса місцезнаходження: Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 13, 43025);
Позивач: Горохівська міська рада Луцького району Волинської області (адреса місцезнаходження: Волинська область, м. Горохів, вул. Шевченка, 17, код ЄДРПОУ 04051276);
Відповідач:ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повне судове рішення складено 27 листопада 2025 року.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.