Справа №155/392/25
Провадження №2-др/155/10/25
27 листопада 2025 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Яремчук С.М.,
при секретарі судового засідання - Задурській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Агро», адвоката Гаврилюка Євгена Олеговича про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Овчаренко Ярослава Олександрівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Агро» про розірвання договору оренди землі, -
18 листопада 2025 року до Горохівського районного суду Волинської області через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Агро», адвоката Гаврилюка Євгена Олеговича, про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Овчаренко Ярослава Олександрівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Агро» про розірвання договору оренди землі.
Свою заяву обґрунтовує тим, що рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 12 листопада 2025 року по справі №155/392/25 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Агро» про розірвання Договору оренди земельної ділянки №143-Ж від 18 листопада 2015 року - відмовлено повністю. У відзиві на позов представник відповідача повідомив, що орієнтовна сума судових витрат на правничу допомогу адвоката, які він очікує понести в зв'язку із розглядом справи, становить 35000,00 гривень. Станом на 14 листопада 2025 року адвокат Гаврилюк Є.О. надав відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Волинь Агро» правничу (правову) допомогу на суму 35000,00 гривень. Представник відповідача зазначає, що Договором про надання правничої (правової) допомоги, укладеним між Відповідачем та адвокатом Гаврилюком Є.О., та додатковою угодою №5 до даного договору передбачено фіксований розмір гонорару адвоката: за представництво під час розгляду справи в суді першої інстанції - 35000 гривень, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також вказує, що на момент подання до суду заяви про стягнення судових витрат, відповідачем фактично було отримано, але ще не оплачено отримані правничі (правові) послуги адвоката у розмірі 35000 гривень, передбачені додатковою угодою №5 від 10 березня 2025 року, строк оплати послуг ще не закінчився.
З огляду на наведене, представник відповідача просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Агро» витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 35000 (тридцять п'ять тисяч) гривень.
Представник відповідача ТОВ «Волинь Агро» Гаврилюк Є.О. у судове засідання не з'явився, у поданій 26 листопада 2025 року заяві просив розгляд заяви про стягнення судових витрат проводити у його відсутність. Зазначив, що вимоги заяви підтримує в повному обсязі, просив її задовольнити.
Представник позивачки ОСОБА_1 , адвокатка Овчаренко Я.О. через систему «Електронний суд» подала клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідачем до заяви про розподіл судових витрат додано акт приймання-передачі наданих послуг від 14 листопада 2025 року, у якому лише загально окреслено перелік виконаних адвокатом робіт, без наведення детального опису їх змісту, обсягу та фактично витраченого часу на кожен із видів послуг. Водночас, жодних доказів, що підтверджують реальне надання правничої допомоги у розмірі 35000,00 гривень до матеріалів справи не долучено. Поданий акт є формальним документом, який не містить необхідної деталізації, а отже, не може вважатися належним та достатнім обґрунтуванням понесених витрат, з огляду на встановлені законом вимоги щодо їх співмірності та підтвердження. Також зазначає, що оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, враховуючи, що на розгляді в Горохівському районному суді Волинської області розглядаються безліч судових справ з аналогічним предметом спору - розірвання договорів, представник позивача вважає, що ця справа не потребувала затрат значного часу, її підготовка не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи. З огляду на наведене, просить призначити відповідачеві компенсації витрат на правову допомогу адвоката, в розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень, відповідно до рекомендованих тарифів ставок гонорару адвоката, затвердженого Національною асоціацією адвокатів України. Представник позивача вважає справедливим такий розмір витрат на правничу допомогу. З огляду на наведене, просить прийняти до розгляду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Визнати витрати на професійну правничу допомогу, заявлені відповідачем, такими, що не відповідають принципам реальності, необхідності та співмірності. Зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених відповідачем, до співмірного та обґрунтованого розміру, визначивши їх у сумі 5000,00 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази у матеріалах справи, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 12 листопада 2025 року в справі №155/392/25 у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Овчаренко Ярослава Олександрівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Агро» про розірвання договору оренди землі відмовлено повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України, рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Під час проголошення повного рішення суду суд може оголосити лише його вступну та резолютивну частини та негайно вручити копії такого рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
За нормами п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, 5, 6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).
Стаття 246 ЦПК України також встановлює, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Тобто, умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору) є подання сторонню відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом (пункт 18 постанови Верховного Суду від 20 січня 2025 року у справі № 907/16/23).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (стаття 126, частина перша статті 127 ЦПК України).
Отже, нормами ЦПК України визначений порядок звернення до суду із відповідною заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, який передбачає умову подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, а також відповідних доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до ст. 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №753/7130/20.
При цьому, про необхідність дотримання вказаного ч. 8 ст. 141 ЦПК України порядку подання доказів неодноразово вказував Верховний Суд.
У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі №520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге,сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
У додатковій постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі №910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної (апеляційної) інстанції - до прийняття постанови у справі. Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів (в суді апеляційної інстанції - до прийняття постанови у справі) не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (див. постанову Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі №927/26/18).
З матеріалів справи вбачається, що стороною відповідача в жодному судовому засіданні, в судових дебатах, в будь-яких інших поданих заявах та клопотаннях, не робилася заява про відшкодування витрат на правову допомогу та необхідність подання доказів на підтвердження таких витрат. Таким чином, представником відповідача не було заявлено про намір подати відповідні докази, які підтверджують витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу в суді, та оплату послуг за професійну правничу допомогу, та не подано відповідної заяви до закінчення судового розгляду у справі, як це передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України та ст. 246 ЦПК України.
Отже, відповідачем до закінчення судових дебатів у даній справі не заявлено клопотання про подання доказів щодо відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, які будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні заяви представника відповідача про стягнення судових витрат.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 82, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви представника відповідача, адвоката Гаврилюка Євгена Олеговича, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Овчаренко Ярослава Олександрівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Агро» про розірвання договору оренди землі - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Сторонами по справі є:
позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь Агро», адреса: село Перемиль, вулиця Незалежності, 1а Луцького району Волинської області, код ЄДРПОУ 34244835.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.