26 листопада 2025 рокусправа № 380/17706/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28,02,2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за періоди з 01.01.2025 року по 22.02.2025 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28,02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за періоди з 01.01.2025 року по 22.02.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що починаючи з 14.06.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. 08.11.2024 позивач під час виконання бойового наказу по захисту Батьківщини отримав поранення, що підтверджується довідкою 100 від 08.11.2024 та довідкою про обставини травми №1537 від 12.11.2024.
Позивач повідомляє, що перебував на стаціонарному лікуванні у наступних лікарняних закладах: з 09 листопада 2024 року по 12 листопада 2024 року в КНП «Новояворівська ЛІМР» НМР, з 12 листопада 2024 року по 06 грудня 2024 року в КНП « 1 територіальне медичне об'єднання м. Львова», з 01 січня 2025 року по 31 січня 2025 року в ВМКЦ ЗР, з 01 лютого 2025 року по 22 лютого 2025 року у військовій частині НОМЕР_3 .
Позивач стверджує, що має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн відповідно до Постанови КМУ №168 (за час перебування на лікуванні), просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 02.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, зазначив, що військова частина НОМЕР_1 , діючи у спосіб передбачений Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», розділу XXXIV наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» нарахувала та виплатила молодшому сержанту ОСОБА_1 додаткову винагороду, пов'язану із захистом Батьківщини у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я в розмірі 100000,00 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на такому лікуванні за період з 09.11.2024 по 06.12.2025 року у сумі 92 688,17 грн. 12.04.2025 Військова частина НОМЕР_1 отримала від Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України лист від 31.03.2025 №598/6/8122 (вх. 1/3845 від 12.04.2025) із доданими до листа витягами з протоколу засідання військово лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 29 березня 2025 року №2025-0329-1241. 30.04.2025 військовою частиною НОМЕР_1 отримано рапорт про виплату додаткової винагороди за період лікування (вх. №1/4556 від 30.04.2025) молодшому сержанту ОСОБА_1 з 01.01.2025 по 22.02.2025. Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №6, наданої військово медичним клінічним центром Західного регіону, молодший сержант ОСОБА_1 знаходився на лікуванні з 01.01.2025 по 31.01.2025 з діагнозом порушення адаптації. Згідно довідки військово-лікарської комісії №67/3 від 30.01.2025 виданої військово медичним клінічним центром Західного регіону, захворювання молодшого сержанта ОСОБА_1 пов'язане із проходженням військової служби і потребує відпустки на 30 календарних днів. Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №242, наданої військовою частиною НОМЕР_3 , молодший сержант ОСОБА_1 знаходився на лікуванні з 01.02.2025 по 22.02.2025 з діагнозом -порушення адаптації. Згідно довідки військово-лікарської комісії №2020 від 24.02.2025 виданої військово медичним клінічним центром Західного регіону, захворювання молодшого сержанта ОСОБА_1 пов'язане із проходженням військової служби і потребує відпустки на 30 календарних днів і зв'язку із хворобою. Згідно чинного законодавства виплата додаткової винагороди у зв'язку з отриманням поранення пов'язаного із захистом Батьківщини здійснюється за основним діагнозом. Згідно викладеного виплата додаткової винагороди за період лікування молодшого сержанта ОСОБА_1 за період від 08.01.2025 по 16.04.2025 є неможливим, оскільки лікування відбувалося по захворюванню, а не отриманим пораненням. Таким чином, комісія вирішила відмовити молодшому сержанту ОСОБА_1 у задоволенні його вимог щодо виплати додаткової винагороди у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини та надала письмову відповідь на його адресу. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обставини справи, встановлені судом.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №4948/304/2692 від 17.12.2024, перебуваючи безпосередньо в районах бойового зіткнення поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 , молодший сержант ОСОБА_1 отримав поранення внаслідок скиду вибухового пристрою. Визнано, що отримане поранення 08.11.2024 командиром 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_1 , пов'язане із захистом Батьківщини.
Згідно довідки військово-лікарської комісії №1315 від 05.12.2024, наданої КНП «Львівське територіальне медичне об'єднання» «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» ВП «Лікарня Святого Пантелеймона», травму молодшого сержанта ОСОБА_1 за ступенем тяжкості віднесено до легких.
Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворою №6, наданої військово-медичним клінічним центром Західного регіону, молодший сержант ОСОБА_1 знаходився на лікуванні з 01.01.2025 по 31.01.2024 з діагнозом - порушення адаптації. Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №242, наданої військовою частиною НОМЕР_3 , молодший сержант ОСОБА_1 знаходився на лікуванні з 01.02.2025 по 22.02.2025 з діагнозом - порушення адаптації.
Згідно довідки військово-лікарської комісії №2025-0416-0918-5675-0 від 16.04.2025, виданої військово-медичним клінічним центром Західного регіону, захворювання молодшого сержанта ОСОБА_1 пов'язане із захистом Батьківщини. Травма відноситься до легких.
Позивач звернувся до відповідача щодо нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 за період з 01.01.2025 по 22.02.2025.
На підставі протоколу засідання комісії по обліку і розгляду документів на військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти або інтерновані у нейтральних державах, захоплені в полон або є заручниками, отримали поранення (перебувають у відпустках за станом здоров'я, які завершили лікування у лікувальних закладах) № 2387 від 11.05.2025 позивачу відмовлено у задоволенні рапорту у зв'язку з тим, що у період з 08.01.2025 по 16.04.2025 лікування проводилося не за основною отриманою травмою при захисті Батьківщини, а за захворюванням.
Позивач вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Ч.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.5 ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
У Рішенні від 06 квітня 2022 року №1-р(II)/2022 Конституційний Суд України зазначив, що частину п'яту статті 17 Конституції України викладено так, що реалізація права на соціальний захист осіб, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей потребує якісного і ефективного законодавчого регулювання та запровадження механізмів забезпечення їх державної підтримки" (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини); а також, що з урахуванням вимог частини п'ятої статті 17 Конституції України метою законодавчого регулювання в цій сфері є як усебічне соціальне забезпечення військовослужбовців, яке компенсуватиме установлені законом обмеження та умови служби, властиві цій категорії громадян, так і підвищення мотивації особового складу Збройних Сил України у виконанні ними покладених на них функцій щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності (частина друга статті 17 Основного Закону України).
Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно зі ст.1 Закон 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
За змістом ст.9 ч.1-4 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Так, п.1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Пунктом 4 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 “Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
Пунктом 6 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Відповідно до п.1 цієї Постанови №168 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №4948/304/2692 від 17.12.2024, встановлено, що перебуваючи безпосередньо в районах бойового зіткнення поблизу населеного пункту Чумацьке, Донецької області, молодший сержант ОСОБА_1 отримав поранення внаслідок скиду вибухового пристрою. Визнано, що отримане поранення 08.11.2024 командиром 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_2 , пов'язане із захистом Батьківщини.
Згідно протоколу засідання комісії №749 від 07.01.2025 молодшому сержанту ОСОБА_1 виплачено на його рахунок додаткову винагороду у зв'язку з отриманням поранення пов'язаного із захистом Батьківщини за 28 днів лікування (з 09.11.2024 по 06.12.2024) з урахуванням часу переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого).
Згідно довідки військово-лікарської комісії №1315 від 05.12.2024, наданої КНП «Львівське територіальне медичне об'єднання» «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» ВП «Лікарня Святого Пантелеймона», травму молодшого сержанта ОСОБА_1 за ступенем тяжкості віднесено до легких.
Згідно відпускного квитка №2302 від 07.12.2024 військовослужбовець ОСОБА_1 перебував у відпустці з 06.12.2024 по 04.01.2025.
Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворою №6, наданої військово-медичним клінічним центром Західного регіону, молодший сержант ОСОБА_1 знаходився на лікуванні з 01.01.2025 по 31.01.2024 з діагнозом - порушення адаптації. Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №242, наданої військовою частиною НОМЕР_3 , молодший сержант ОСОБА_1 знаходився на лікуванні з 01.02.2025 по 22.02.2025 з діагнозом - порушення адаптації.
Згідно довідки військово-лікарської комісії №2020 від 24.02.2025, виданої військово-медичним клінічним центром Західного регіону, захворювання молодшого сержанта ОСОБА_1 пов'язане із захистом Батьківщини, потребує відпустки на 30 календарних днів у зв'язку із хворобою.
Згідно довідки військово-лікарської комісії №2025-0416-0918-5675-0 від 16.04.2025, виданої військово-медичним клінічним центром Західного регіону, захворювання молодшого сержанта ОСОБА_1 пов'язане із захистом Батьківщини. Травма відноситься до легких.
Згідно чинного законодавства виплата додаткової винагороди у зв'язку з отриманням поранення пов'язаного із захистом Батьківщини здійснюється у період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З огляду на зазначене, відповідно до вимог Постанови № 168, позивачу у спірний період з 01.01.2025 по 22.02.2025 не належить виплачувати додаткову грошову винагороду у збільшеному до 100 000 гривень розмірі, оскільки військово-лікарською комісією визнано отриману травму такою, яка відноситься до легких травм згідно класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ України від 04.07.2007 №370.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач позовні вимоги спростував.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, тому у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна