26 листопада 2025 року Київ № 640/13752/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів, Донецької обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів (далі - відповідач 1, КДКП) та Донецької обласної прокуратури (далі - відповідач 2, Прокуратура), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, від 20.07.2022 № 103дп-22 "Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Олександрівського відділу Краматорської окружної прокуратури Донецької області Коровіна";
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Донецької обласної прокуратури від 02.08.2022 № 632-к;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Олександрівського відділу Краматорської окружної прокуратури Донецької області з 03.08.2022;
- стягнути з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня ухвалення рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2022 відкрито провадження у адміністративній справі № 640/13752/22, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні на 29.09.2022.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2022 заяву представника позивача - Трофімчука В.В. про розгляд справи у судовому засіданні 29.09.2022 у режимі відеоконференції за допомогою сервісу EASYCON - залишено без розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2022 заяву представника позивача - Трофімчука В.В. про розгляд справи у судовому засіданні 29.09.2022 у режимі відеоконференції за допомогою сервісу EASYCON - залишено без розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2022 заяву ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні у справі № 640/13752/22 в режимі відеоконференції на 20.10.2022 задоволено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2022 Коровіна О.А. про участь в судовому засіданні у справі № 640/13752/22 в режимі відеоконференції на 10.11.2022 задоволено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.12.2022.
На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ, адміністративна справа № 640/13752/22 надіслана за належністю до Київського окружного адміністративного суду супровідним листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2022 № 03-19/7593/22.
Адміністративна справа № 640/13752/22 надійшла до Київського окружного адміністративного суду. Автоматизованою системою документообігу суду визначено Басая О.В. головуючим суддею, який буде розглядати цю адміністративну справу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/13752/22, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Трофімчука Віталія Вікторовича та представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження) про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів відповідно до вимог розділу III Порядку функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС Положення про ЄСІТС, в режимі відеоконференції.
Згідно з ухвалою від 11.06.2024 суд замінив найменування відповідача у справі з "Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження" (код ЄДРПОУ 41356563) на "Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів" (код ЄДРПОУ 41356563), а також закрив підготовче провадження у справі № 320/4953/24 та призначити справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до протокольної ухвали суду від 06.08.2024 розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що складені відносно позивача матеріли дисциплінарного провадження не містять доказів вчинення ним дисциплінарного проступку, а саме дисциплінарне провадження, розгляд складеного за його результатами висновку та ухвалення спірних актів індивідуальної дії здійснені відповідачем 1 не у спосіб, визначений законом. Отже, позивач вважає, що порушуючи право позивача на захист, відповідачами прийняті протиправні акти індивідуальної дії відносно позивача, чим порушено його конституційне право на працю, яке підлягає поновленню у заявлений ним спосіб.
Представник відповідача 1 подав письмовий відзив на позов, в якому наголосив, що оскаржуване рішення, прийняте відповідачем 1 в межах передбаченої процедури, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку зі вчиненням позивачем дисциплінарного проступку, що негативно вплинув на авторитет органів прокуратури. Наголосив, що дисциплінарне провадження проведено стосовно позивача відповідно до вимог чинного законодавства, тож прийняті за його результатами спірні рішення та наказ є правомірними та скасуванню не підлягають, оскільки доведеними є обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Представник позивача подав письмову відповідь на відзив відповідача 1, в якій зазначив про безпідставність доводів та аргументів представника відповідача 1 та їх не підтвердження належними і допустимими доказами. Водночас наголосив на тому, що відповідач 1 у даному випадку не встановив факт поведінки позивача, що б скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликала негативний громадський резонанс. Натомість факт спілкування позивача з Чистоліновим не є порушенням принципів професійної етики, оскільки дане спілкування не було умисним, публічним, резонансним, вчиненим зі злісних мотивів чи для досягнення особистих цілей, пов'язаних з будь-якими неприязними стосунками по відношенню до будь-кого, що не було враховано відповідача при прийнятті спірних актів індивідуальної дії.
Зазначив, що відзив не містить заперечень проти доводів позовної заяви щодо порушення права позивача на особисту участь у розгляді висновку про наявність дисциплінарного проступку, а також неврахування його пояснень щодо обставин події, яка стала підставою для дисциплінарного провадження та подальшого звільнення.
Представник відповідача 2 подав письмовий відзив на позов, в якому наголосив, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем 2 на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, оскільки згідно з пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону України "Про прокуратуру" керівник обласної прокуратури у встановленому порядку та на підставі рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора приймає рішення про застосування до прокурора окружної прокуратури дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування його на посаді прокурора. Вказана норма Закону є імперативною і зобов'язує керівника обласної прокуратури на виконання рішення Відповідного органу прийняти рішення про застосування до прокурора відповідного дисциплінарного стягнення. Можливості незастосування керівником обласної прокуратури до прокурора дисциплінарного стягнення на підставі рішення Відповідного органу Законом не передбачено.
Розглянувши позовну заяву, відзиви на позовну заяву, відповідь на відзив, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
Позивач працював в органах прокуратури з грудня 2011 року та на посаді прокурора Олександрівського відділу Краматорської окружної прокуратури Донецької області - з березня 2021 року і до звільнення. Присягу працівника прокуратури склав 21.12.2012, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 15.05.2017. Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.
Позивачу 11.09.2021 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.
Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.09.20201 у справі № 428/8728/21 обрано відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 календарних днів та визначено розмір застави.
Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23.09.2021 підозрюваного ОСОБА_1 відсторонено від посади.
За вказаними обставинами було ініційовано та проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок від 19.11.2021, яким підтверджено факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та рекомендовано направити дисциплінарну скаргу на Відповідний орган.
До Комісії 30.11.2021 надійшла дисциплінарна скарга керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_2 про вчинення прокурором Олександрівського відділу Краматорської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. За скаргою було відкрито дисциплінарне провадження. Копія скарги надсилалась прокурору ОСОБА_1 . Також до Комісії 18.01.2022 надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Яковлєва А.С. про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. За скаргою було відкрито дисциплінарне провадження. Вказані дисциплінарні провадження об'єднані в одне провадження та присвоєно № 07/3/2-735дс-182дп-21.
За результатом розгляду дисциплінарних скарг 17.05.2022 складено висновок № 07/3/2-735дс-182дп-21 "Про наявність дисциплінарного проступку прокурора Олександрівського відділу Краматорської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_1 " (далі - Висновок), яким зафіксовано, що слідчим відділу (з дислокацією у місті Сєверодонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Краматорську за процесуального керівництва прокурорів Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора 10.09.2021 затримано прокурора ОСОБА_1 під час отримання ним від громадянина України неправомірної вигоди в сумі 50 000 грн за не притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за фактом самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення.
За результатами проведених обшуків у службовому кабінеті та транспортному засобі прокурора ОСОБА_1 виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 50 000 грн. Прокурора ОСОБА_1 затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Слідчим суддею Сєверодонецького міського суду Луганської області стосовно ОСОБА_1 11.09.2021 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України встановлено заставу у розмірі 102 150 грн, яку внесено ОСОБА_1 та його звільнено з-під варти.
Ініціатор дисциплінарної скарги вважає, що прокурор ОСОБА_1 порушив вимоги частини третьої та четвертої статті 19 Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII) та статтю 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, а тому підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи наведене, під час дисциплінарного провадження встановлені такі обставини.
Першим заступником керівника Краматорської окружної прокуратури Донецької області 02.06.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42021052390000012 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 197-1 КК України (далі - кримінальне провадження), тобто за фактом самовільного зайняття земельної ділянки та відповідно до вимог статті 37 КПК України визначено групу прокурорів у цьому кримінальному провадженні, старшим якої визначено прокурора ОСОБА_1 .
Під час здійснення процесуального керівництва приблизно у середині серпня 2021 року прокурор Коровін О.А. висунув вимогу громадянину ОСОБА_3 , який фігурував у кримінальному провадженні, як особа, яка можливо вчинила певні незаконні дії, про надання неправомірної вигоди у сумі 50 000 грн, за закриття кримінального провадження. При цьому прокурор Коровін О.А. погрожував зазначеному громадянину притягненням до кримінальної відповідальності у разі неотримання грошових коштів. У зв'язку з цим ОСОБА_4 вимушено погодився надати неправомірну вигоду прокурору ОСОБА_5 у визначеній тим сумі.
Надалі 10.09.2021 прокурор ОСОБА_1 на парковці перед входом до будівлі Олександрівського відділу Краматорської окружної прокуратури отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.
Прокурор ОСОБА_1 пояснив, що у червні 2021 року ним спільно з прокурором ОСОБА_7 виявлено факт самовільного зайняття невстановленими особами земельної ділянки комунальної власності, за фактом чого до ЄРДР внесено кримінальне провадження. Надалі до нього прийшов ОСОБА_4 і повідомив, що земельна ділянка зайнята ним та засіяна озимою пшеницею. Під час спілкування з ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 повідомили йому про реєстрацію кримінального провадження, на що той повідомив, що тут відсутній склад кримінального правопорушення. Жодний дій, спрямованих на вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_1 не вчиняв.
Він знає ОСОБА_6 як колишнього співробітника поліції, тож він знав специфіку проведення досудового розслідування кримінальних проваджень за статтею 197-1 КК України. Він заздалегідь знав, що завдана шкода спричинена самовільним зайняття земельної ділянки занадто мала і не буде підставою для притягнення до кримінальної відповідальності.
Надалі ОСОБА_6 неодноразово приходив до прокуратури за власною ініціативою до ОСОБА_1 або прокурора ОСОБА_7 . Під час його візитів було роз'яснено, що у разі закриття кримінального провадження, стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Після цього ОСОБА_4 погодився щодо складання стосовно нього адміністративного матеріалу та надав копію паспорта, яка була спрямована інспектору Держгеокадастру у Донецькій області.
Водночас через деякий час він відмовився надавати у кримінальному провадженні та підписувати показання складені адміністративні матеріали, мотивуючи тим, що не хоче судової тяганини, а також виявив прохання посприяти у складанні інспектором Держгеокадастру адміністративних матеріалів на іншу особу, на що йому було відмовлено.
Прокурор ОСОБА_1 також зазначив, що ОСОБА_4 неодноразово приходив до прокурора ОСОБА_9 , про що вони розмовляли, йому невідомо.
Прокурор ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_3 під час візитів до прокуратури неодноразово запитував де саме перебуває прокурор ОСОБА_9 , з якою у нього були дружні відносини.
Під час отримання грошей від ОСОБА_6 у нього не виникало сумнівів щодо того, що ці гроші були саме для ОСОБА_9 та у той час він не припускав, що це саме неправомірна вигода.
Він також пояснив, що кримінальне провадження підлягало закриттю, про що ОСОБА_4 був обізнаний, а тому факт отримання грошей від нього та факт розмови про закриття кримінального провадження не є взаємопов'язаними.
Прокурор ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_3 діяв умисно, з метою штучного створення умов для притягнення його до кримінальної відповідальності за його принципову позицію, як прокурора у інших кримінальних провадженнях за фактами самовільного зайняття земельних ділянок. У органів слідства немає жодних доказів вчинення ним кримінального правопорушення. Протоколи про результати проведення негласних слідчих розшукових дій не підтверджують факт вимагання або отримання ним неправомірної вигоди, а підтверджують факт провокації, що залишилось поза увагою слідчого у провадженні де він є підозрюваним.
Прокурор ОСОБА_1 вважає дисциплінарну скаргу про вчинення ним дисциплінарного проступку необґрунтованою.
Прокурор ОСОБА_9 пояснила, що в органах прокуратури вона працює з 2000 року, а прокурора ОСОБА_1 знає з моменту його приходу на роботу в органи прокуратури, тобто приблизно з 2012 року. Взаємовідносини з ним робочі, неприязних стосунків з ним не має. ОСОБА_3 знає як працівника поліції, спочатку як дізнавача, а потім як начальника Олександрівського ВП. Після того як він звільнився з правоохоронних органів певний час був керівником ПП "Олександрівські землі". На зазначене підприємство є велика кількість скарг щодо порушень законодавства при здійсненні підприємницької діяльності, а також реєструвалися кримінальні провадження за фактом підробки договорів оренди та самозахвату земельних ділянок. Одночасно прокурор ОСОБА_9 вказав, що відповісти, чи спілкувалися ОСОБА_1 та ОСОБА_3 сказати не може, оскільки наприкінці 2020 року їй зробили складну операцію і вона перебувала на лікуванні. Влітку-восени 2021 року не бачила ОСОБА_3 в прокуратурі та не спілкувалась з ним. З телефонних розмов з ОСОБА_1 їй стало відомо, що у рамках досудового розслідування працівниками Держгеокадастру проводилась перевірка, за результатами якої складено акт, який ОСОБА_3 відмовився підписувати. Зі слів колег їй стало відомо, що 10.09.2021 ОСОБА_1 затримано при спробі отримання неправомірної вигоди.
Керівник Олександрівського відділу Краматорської окружної прокуратури на оперативній нараді 19.08.2021 заслуховував стан досудового розслідування кримінального провадження та наголошував на необхідності надання ґрунтовних вказівок з метою активізації досудового розслідування та прийняття законних процесуальних рішень у розумні строки та притягнення винних до кримінальної відповідальності. У кримінальному провадженні 10.11.2021 було прийнято рішення про його закриття. Стосовно події 10.09.2021 щодо ОСОБА_1 , керівник дізнався зі слів третіх осіб. Обставини домовленостей між прокурором та ОСОБА_3 йому невідомі.
Отже, прокурор ОСОБА_1 грубо порушив вимоги законодавства до професійної етики та поведінки прокурора. Такі дії мають наслідком зростання обурення в суспільстві діями органів влади, провокують соціальні конфлікти.
Прокурор ОСОБА_1 , достовірно знаючи про вимоги обмеження та заборони щодо поведінки прокурора, зустрічався в будівлі та на парковці Олександрівського відділу Краматорської окружної прокуратури з ОСОБА_3 , при цьому жодного процесуального документа не складав, вів з ними перемовини про закриття кримінального провадження з метою отримання неправомірної вигоди.
Такі дії прокурора ОСОБА_1 викликали у ОСОБА_3 намір звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення ОСОБА_1 корупційного злочину. Під час допиту ОСОБА_3 пояснив, що безпосередньо ОСОБА_1 викликав його та повідомив про необхідність надання грошових коштів у сумі 50 000 грн за закриття кримінального провадження.
З протоколів про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, - відеоконтролю особи від 08.09.2021 та від 10.09.2021 випливає, що ОСОБА_1 порушив вимоги частини першої статті 24 Закону України "Про запобігання корупції" в частині запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними, зокрема не відмовився від пропозиції щодо неправомірної вигоди, не залучив свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників та письмово не повідомив про пропозицію безпосереднього керівника або керівника обласної прокуратури, більш того намагався у своїх поясненнях перекласти вину в отриманні цих грошей на колегу по роботі ОСОБА_9 та що нібито грошові кошти передано для неї. На запитання ОСОБА_3 щодо обіцянки закрити кримінальне провадження, ОСОБА_1 підтвердив свій намір його закрити.
Події, пов'язані із затриманням 10.09.2021 прокурора ОСОБА_1 та подальшим повідомленням йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, безперечно негативно вплинули на авторитет органів прокуратури.
Листом від 16.06.2022 № 0713-443ВИХ-22 відповідач 1 повідомляв позивача, що засідання по розгляду висновку про наявність в його діях дисциплінарного проступку у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-735дс-182др-21 відбудеться 29.06.2022 о 10:00 та просив повідомити про участь або про згоду на розгляд висновку за його відсутності. Також роз'яснив право позивача на подання письмових пояснень щодо висновку.
Скаржників та прокурора ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце засідання Комісії. У зв'язку з неявкою у засідання прокурора ОСОБА_1 . Комісією прийнято рішення про перенесення розгляду висновку. Надалі скаржників та прокурора Коровіна О.А. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце засідання Комісії.
Листом від 08.07.2022 № 07/3-500вих-22 відповідач 1 повідомляв позивача, що засідання по розгляду висновку про наявність в його діях дисциплінарного проступку у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-735дс-182др-21 відбудеться 20.07.2022 о 10:00 та просив повідомити про участь або про згоду на розгляд висновку за його відсутності. Також роз'яснив право позивача на подання письмових пояснень щодо висновку.
Позивач на електронну адресу trofimchuk1973@ukr.net надіслав заяву про бажання скористатися своїм правом особистої участі у засіданні Комісії та надати усні пояснення, одночасно повідомив, що він позбавлений можливості участі у засіданні через те, що фактично перебуває на території Олександрівської ОТГ Краматорського району Донецької області, де проводяться активні бойові дії через військову агресію рф, що також перешкоджають йому у реалізації права на участь у засіданні органу у режимі відеоконференції. Крім нього вказав, що з 28.02.2022 входить до складу збройного добровольного формування № 1 Олександрівської Краматорського району, створеного відповідно до рішення зборів відповідної ініціативної групи, докази на підтвердження чого ним скеровані до Комісії раніше. Через вказані обставини він обмежений у можливостях пересування. у тому числі, проїзду до міста Києва, та належній підготовці до засідання Комісії. У зв'язку з наведеним просив зупинити дисциплінарне провадження щодо нього до закінчення воєнного стану або настання обставин, що нададуть йому можливість особистої участі у засіданні Комісії або відкласти розгляд висновку на іншу дату.
Від представника позивача, адвоката надійшли письмові пояснення, в яких зазначено про порушення відповідачем 1 процедури здійснення дисциплінарного провадження, зокрема, порушено положення частини дев'ятої статті 46 Закону України "Про прокуратуру", внаслідок чого Висновок складений поза межами законодавчо передбаченого строку. Також зауважив, що викладені у Висновку обставини не відповідають не відповідають дійсним подіям, оскільки жодними належними та допустимими доказами не підтверджено позаслужбових стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Протягом досудового розслідування кримінального провадження ОСОБА_1 не ініціював зустрічі з ОСОБА_3 . Останній самостійно відвідував будівлю прокуратури, оскільки перебував у дружніх стосунках з прокурором ОСОБА_9 , яка і запропонувала скористатися фактом визнання Чистоліновим факту самовільного зайняття земельної ділянки для покращення статистичних показників роботи. ОСОБА_9 запропонувала державному інспектору Держгеокадастру розрахувати суму завданих ОСОБА_3 збитків та підготувати проект протоколу про адміністративне правопорушення і припису. Сума збитків склала близько 50 т. грн. Після спілкування з ОСОБА_3 ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_9 , що ОСОБА_3 очевидно не виконає свої обіцянки, на що ОСОБА_9 повідомила, що ОСОБА_3 передасть в якості гарантій грошові кошти у визначеній суми збитків.
Допитана по ситуацій дізнавач ОСОБА_10 підтвердила, що ОСОБА_1 ніяких вказівок, доручень в кримінальному провадженні не надавав. Усі вказівки надавалися ОСОБА_9 , у тому числі щодо тримання певний час матеріалів провадження у прокуратурі. ОСОБА_1 жодним чином не перешкоджав прийняти рішення у кримінальному провадженні.
Також у поясненнях вказано, що ОСОБА_1 під час отримання від ОСОБА_3 грошей не мав жодних сумнівів, що кошти для ОСОБА_9 та не припускав, що це неправомірна вигода, що не спростовано під час досудового розслідування та перевірки за скаргою. При цьому, саме після отримання від органу дізнання повідомлення про закриття кримінального провадження ОСОБА_3 діючи у змові з працівниками СБУ, реалізуючи умисел на підбурювання працівників прокуратури до отримання неправомірної вигоди 31.08.2021 звернувся із заявою про начебто вимагання з нього неправомірної вигоди прокурорами.
За вказаних умов у поясненнях вказано про невідповідність обставин, викладених у Висновку фактичним обставинам, а також відсутність складу дисциплінарного поступку в діях позивача.
У засіданні, яке відбулось 20.07.2022, взяли участь представники скаржників та представник прокурора адвокат (у порядку відеоконференції). Прокурор Коровін О.А. повторно не прибув на засідання Комісії, у зв'язку з чим з урахуванням вимог частини третьої статті 47 Закону України "Про прокуратуру" Комісія визнала за можливе розглянути висновок за відсутності прокурора.
Пі час засідання Комісії представник прокурора адвокат підтвердив факт отримання грошей ОСОБА_1 . 10.09.2021 від ОСОБА_3 у сумі 50 000 грн з метою нібито погашення збитків, заподіяних ним.
Вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку підтверджується - постановою першого заступника керівника Краматорської окружної прокуратури Донецької області від 04.06.2021 про призначення старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_1 , матеріалами кримінального провадження від 31.08.2021, повідомленням про підозру ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 від 23.11.2021, протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 08.09.2021, протоколом затримання ОСОБА_1 від 10.09.2021, оглядом місця події від 10.09.2021, ухвалою слідчого судді Сєверодонецького міського суду Луганської області від 11 вересня 2021 року (справа № (конфіденційна інформація)), ухвалою слідчого судді Сєверодонецького міського суду Луганської області від 23 вересня 2021 року (справа № (конфіденційна інформація), ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 08 грудня 2021 року (справа № (конфіденційна інформація), висновком службового розслідування Донецької обласної прокуратури від 19 листопада 2021 року, а також поясненнями ОСОБА_1 , наданими під час проведення перевірки членом Комісії.
З огляду на зазначене, Комісія дійшла висновку, що прокурор ОСОБА_1 порушив вимоги статті 19 Закону № 1697-VII, статей 22, 23 Закону України "Про запобігання корупції", статей 10, 11, 16, 19, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, пункту 2 розділу І наказу № 111, упродовж червня-вересня 2021 року допустив протиправні позаслужбові стосунки, а саме - використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов'язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів, тобто вчинив дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачена пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII - вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та грубе порушення правил прокурорської етики і наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, яке є пропорційним вчиненому ним проступку.
За результатом розгляду Висновку, встановлених у дисциплінарному провадженні наведених обставин, пояснень прокурора ОСОБА_1 та зібраних документів (матеріалів перевірки), рішенням Відповідного органу від 20.07.2022 № 103дп-22 "Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Олександрівського відділу Краматорської окружної прокуратури Донецької області Коровіна" вирішено притягнути прокурора Олександрівського відділу Краматорської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
На підставі вищенаведених обставин та рішення Відповідного органу від 20.07.2022 № 103дп-22, наказом Донецької обласної прокуратури від 02.08.2022 № 632-к, керуючись пунктами 3, 8 частини першої статті 11 та пунктом 3 частини першої статті 49 Закону України "Про прокуратуру", звільнено прокурора Олександрівського відділу Краматорської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури за дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та грубе порушення правил прокурорської етики (пункти 5, 6 частини 1 статті 43 Закону України "Про прокуратуру").
Вважаючи вказані рішення від 20.07.2022 № 103дп-22 та наказ від 02.08.2022 № 632-к відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на наведені норми основного закону у зв'язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII).
Відповідно до пунктів 2, 10 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах, зокрема: законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності; неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
За приписами статті 4 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 (далі - Кодекс) професійна діяльність прокурорів ґрунтується на принципах, зокрема, верховенства права та законності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; професійної честі і гідності, формування довіри до прокуратури; компетентності та професіоналізму; доброчесності, зразковості поведінки та дисциплінованості; прозорості службової діяльності, конфіденційності.
Відповідно до статей 5, 7, 11, 16 Кодексу, професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності. При здійсненні повноважень він зобов'язаний діяти відповідно до закону, своєчасно вживати вичерпних заходів для їх належного виконання.
При виконанні службових обов'язків прокурор має бути незалежним від будь-якого впливу, тиску чи втручання в його професійну діяльність, у тому числі органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, зобов'язаний активно, у визначений законодавством спосіб протистояти спробам посягання на його незалежність.
У прийнятті конкретних рішень він повинен бути самостійним, керуватися вимогами закону, морально-етичними принципами професії, відмежовуватися від будь-яких корисливих та приватних інтересів, політичного впливу, тиску з боку громадськості та засобів масової інформації.
Прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.
При виконанні службових обов'язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.
Окрім того, за приписами статті 19 Кодексу, прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі:
- вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища;
- неправомірно втручатися чи здійснювати у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, вплив на службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи суддів;
Прокурор, якому стала відома інформація про порушення вимог частини першої цієї статті іншим працівником прокуратури, зобов'язаний негайно повідомити про це відповідного керівника органу прокуратури.
Прокурору треба уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс (частина друга статті 21 Кодексу).
У відносинах з громадянами поза службою працівник прокуратури має бути взірцем законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки (частина друга статті 31 Кодексу).
Таким чином, прокурор, як представник влади, має діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з обов'язковим дотриманням норм професійної етики та поведінки прокурорів, а також бути взірцем доброчесності та суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством і не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних.
Разом з тим відповідно до статей 32, 33 Кодексу оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки прокурора може проводитися під час дисциплінарного провадження та надаватися при вирішенні питань щодо підвищення по службі, присвоєння класного чину, підготовці характеристик та рекомендацій.
Окрім того, суд зазначає, що розділом IV "Особиста поведінка" Європейських інструкцій з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалених Конференцією генеральних прокурорів країн-членів Ради Європи у 2005 році, які згідно з частиною другою статті 3 Кодексу є нормативною базою правового регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, передбачено, що прокурори не повинні в приватному житті компрометувати своєю поведінкою чесність, законність та неупередженість органів прокуратури, мають завжди поважати і дотримуватись закону та поводитися таким чином, щоб збільшувалася суспільна довіра до їх професії.
За приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує, що у постанові Великої палати Верховного суду від 03.02.2021 у справі № 9901/229/19 наголошено, що поняття "правила прокурорської етики" очевидно не обмежується розміщеними в розділі IV Кодексу вимогами щодо взаємовідносин прокурора з колегами, іншими органами державної влади й посадовими особами, громадянами та засобами масової інформації, а є значно ширшим за змістом. Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального й загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, сприяти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії.
Велика палата Верховного суду констатувала, що відповідно до застосованих судом норм права, прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених законодавством, зокрема, не має права: вступати в позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища; неправомірно втручатися чи здійснювати у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, вплив на службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи суддів.
Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" прокурори зобов'язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
За приписами пунктів 5, 6 частини першої, частини другої статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав, зокрема: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
Притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статей 45-48 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, але не більш як на місяць.
Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.
Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та мають бути отримані його членами не пізніш як за п'ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.
Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.
Висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор: 1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; 2) не з'явився на засідання, не повідомивши про причини неявки; 3) не з'явився на засідання повторно.
Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу.
Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу.
Відповідно до статті 49 Закону № 1697-VII на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.
За результатами дисциплінарного провадження може бути прийнято рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора (крім Генерального прокурора) у разі, якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер грубого порушення.
Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд встановив дотримання відповідачем 1 процедури проведення дисциплінарного провадження відносно позивача, одночасно не виявивши обставин її порушення, які б могли стати підставою для визнання дисциплінарного провадження та прийнятих за його результатами актів індивідуальної дії - протиправним. Також судом встановлено, що обставини, які покладені в основу таких актів відносно позивача, що є предметом оскарження даній справі є такими, що відповідають дійсності.
Оцінивши в сукупності наявні у справі докази та наведені положення законодавства, суд погоджується з відповідачами, що позивачем як прокурором вчинено дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та грубе порушення правил прокурорської етики, відповідно, у відповідачів були наявні обґрунтовані правові підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 28.05.2018 у справі № 9901/383/18.
Крім цього, вироком Олександрівський районний суд Донецької області від 10.03.2023 у справі № 933/77/22, залишеним без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03.08.2023, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 29.02.20204 ОСОБА_1 визнано винуватим у проханні надати неправомірну вигоду для себе та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, за частиною третьою статті 368 КК України.
Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Беручи до уваги зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржувані акти індивідуальної дії є правомірними та скасуванню не підлягають.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У цій справі, відповідачі належними та допустимими доказами довели правовірність прийнятих ним спірних рішення та наказу. У свою чергу позивач не спростовував належними і допустимими доказами обставин вчинення ним дисциплінарного проступку.
Таким чином, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.