Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 листопада 2025 року Справа №200/7175/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
06.11.2025 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про зміну способу виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду 25.03.2024 по справі №200/7175/23 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії позивачу, починаючи з 01.04.2019, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь Позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 119 941,46 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок одна грн 46 коп.).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 200/7175/23 передано для розгляду судді Зеленову А.С.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.2024, яке набрало законної сили 23.05.2024 по справі 200/7175/23, задоволено позов ОСОБА_1 . На виконання рішення суду від 25.03.2024, відповідач нарахував позивачу доплату пенсії у розмірі, що становить 119941,46 грн. Проте сума вказаної доплати залишається невиплаченою у зв'язку з відсутністю у відповідача необхідних грошових коштів, а примусове виконання державним виконавцем рішення суду у справі №200/7175/23 в цій частині результатів не дає. Оскільки заборгованість з виплати пенсії у сумі 119 941,46 грн. залишається невиплаченою упродовж тривалого часу, а рішення суду, яке набрало законної сили є невиконаним, наявні підстави для застосування статті 378 КАС України та зміни способу і порядку виконання рішення у спосіб стягнення з відповідача суми доплати до пенсії у розмірі 119 941,46 грн.
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №200/7175/23 призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.11.2025, розгляд відкладено до 26.11.2025.
18.11.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на відповідну заяву, в якому відповідач не погоджується та вказує, що протягом 2025 року відповідно до Порядку № 821 Головним управлінням проведено позивачу виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень у жовтні 2025 року у розмірі 187,35 грн. Залишок пенсійних виплат нарахованих згідно рішення суду за минулий період станом на 17.11.2025 складає 119 754,11 грн.
Таким чином, виплата доплати пенсії позивачу за рішенням суду за період з 01.04.2019 по 30.06.2024 у загальній сумі 119754,11 грн буде здійснено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат відповідно до Порядку №821.
Крім того, відповідач зазначив, що Головне управлінням у межах наданої чинним законодавством компетенції вжито усіх можливих заходів для виконання рішення суду. А неотримання позивачем усієї суми заборгованості з виплати пенсії відбулося з незалежних від пенсійного органу обставин. Єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат на погашення заборгованості з пенсійних виплат, а отже, Головне управління вважає безпідставними аргументи позивача, наведені в його заяві, про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі.
Частиною другою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути заяву у письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши заяву про зміну порядку виконання рішення суду, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 11.09.2023 №1508 виданої ГУ ДСНС України у Донецькій області. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої ГУ ДСНС України у Донецькій області довідки від 11.09.2023 №1508 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Судове рішення набрало законної сили 23.05.2024.
Листом від 30.09.2025 №40153-40294/Ч-02/8-0500/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило заявника про те, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.2024 по справі №200/7175/23, яке набрало законної сили 23.05.2024, у червні 2024 проведено індивідуальний перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі виданої Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області довідки від 11.09.2023 №1508 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону 32262 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Доплата до пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2024 у загальній сумі складає 119941,46 грн.
Позивача повідомлено, що виплату йому доплати пенсії за рішенням суду від 25.03.2024 по справі №200/7175/23 у загальній сумі 119941,46 грн буде здійснено у межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
Проте у відзиві відповідач зазначив, що відповідно до Порядку № 821 ним було В підтвердження відповідної виплати відповідачем надано витяг з пенсійної справи позивач щодо зарахування суми у розмірі 187,35 грн. на його розрахунковий рахунок 01.11.2025.
Отже, залишок пенсійних виплат нарахованих позивачу згідно рішення суду за минулий період станом на 17.11.2025 складає 119 754,11 грн.
Заперечень від позивача щодо проведення на його користь виплати коштів на погашення заборгованості у жовтні 2025 року у розмірі 187,35 грн. не надходило.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 КАС України:
судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша);
судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина друга);
невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина третя).
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Згідно з частинами 1, 3 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З аналізу абзацу 2 частини 3 статті 378 КАС України суд дійшов висновку, що при виконанні судового рішення щодо перерахунку пенсійних виплат самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат є встановлення факту невиконання судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду ГУ ПФУ в Донецькій області виконано тільки в частині здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки ГУ ДСНС України у Донецькій області від 11.09.2023 №1508 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019.
На виконання судового рішення Пенсійним фондом нараховано 119941,46 грн заборгованості, що утворилась за період з 01.04.2019 по 30.06.2024 в результаті перерахунку пенсії позивача та підлягає виплаті за рішенням суду.
Відповідно до Порядку № 821 Головним управлінням проведено позивачу виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень у жовтні 2025 року у розмірі 187,35 грн.
Залишок пенсійних виплат нарахованих позивачу згідно рішення суду за минулий період складає 119 754,11 грн.
Отже, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі № 200/7175/23, яке набрало законної сили 23.05.2024, на даний час відповідачем не виконано та позивачу не виплачено суму перерахованої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2024 з урахуванням фактично виплачених сум у розмірі 119 754,11 грн.
Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.204 у справі № 200/7175/23 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої ГУ ДСНС України у Донецькій області довідки від 11.09.2023 року №1508 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» - на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахованої та невиплаченої суми пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2019 по 30.06.2024, у частковому розмірі - 119 754,11 грн.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 293, 378 КАС України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення задовольнити частково.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі № 200/7175/23 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої ГУ ДСНС України у Донецькій області довідки від 11.09.2023 року №1508 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» - на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахованої та невиплаченої суми пенсії за період 01.04.2019 по 30.06.2024 у розмірі 119 754,11 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят чотири грн. одинадцять коп.).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст складено і підписано 26.11.2025.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов