Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 листопада 2025 року Справа№200/7251/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м.Фастів вул. Саєнка Андрія, буд. 10 ЄДРПОУ 22933548), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить суд:
-визнати протиправним та скасування рішення №103650016663 від 08.08.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області яке полягає у відмові зарахування стажу за період роботи з 10.01.1989 по 21.11.1997, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_2 від 15.01.1986 року, ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати період роботи з 10.01.1989 по 21.11.1997, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_2 від 15.01.1986 року та призначити з 01.08.2025 року, пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову вказує, що 01 серпня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08 серпня 2025 року № 103650016663 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, оскільки загальний трудовий стаж складає 30 років 06 місяців 28 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи позивача з 10.01.1989р. по 21.11.1997р. оскільки в підставах внесення запису у трудовій книжці про прийняття наявне виправлення в даті наказу.
Вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08 серпня 2025 року № 103650016663 про відмову у призначені йому пенсії за віком неправомірними та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 24 вересня 2025р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачам строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що: 01.08.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до частини статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі-Закон № 1058).
Заява опрацьовувалася за принципом екстериторіальності відповідно до Порядку приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (зі змінами) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону № 1058:
- починаючи - з 1 січня 2025 року після досягнення віку 60 років становить - 32 роки;
- починаючи з 1 січня 2018 року після досягнення 63 років з 1 січня 2028 року становить - 25 - 35 років;
- починаючи з 1 січня 2019 року після досягнення 65 років з 1 січня 2028 року - 15 років.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За результатами розгляду наданих документів та індивідуальними відомостей:
Вік позивача - 60років.
Страховий стаж становить - 30 років 06 місяців 28 днів.
До страхового стажу згідно записам 3-4 трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 15.01.1986 не враховано період роботи в Броварському АТП № 23262 з 10.01.1989 по 21.11.1997, оскільки в трудовій книжці в підставах внесення запису про прийняття наявне виправлення в даті наказу на прийняття.
Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області прийнято рішення № 103650016663 від 08.08.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Просили відмовити у задоволенні позову.
Від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до суду надані пояснення, та зазначено, що позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України 08.07.2025р.
Пенсійний вік Позивача визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) становить 60 років.
Вік Позивача 60 років 04 дні. Пенсія Позивачу призначена рішенням від 29.09.2025 з 05.07.2025р.
Просять закрити провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 01 серпня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08 серпня 2025 року № 103650016663 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, оскільки загальний трудовий стаж складає 30 років 06 місяців 28 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи позивача з 10.01.1989р. по 21.11.1997р. оскільки в підставах внесення запису у трудовій книжці про прийняття наявне виправлення в даті наказу.
Заява опрацьовувалася за принципом екстериторіальності відповідно до Порядку приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (зі змінами) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону № 1058:
- починаючи - з 1 січня 2025 року після досягнення віку 60 років становить - 32 роки;
- починаючи з 1 січня 2018 року після досягнення 63 років з 1 січня 2028 року становить - 25 - 35 років;
- починаючи з 1 січня 2019 року після досягнення 65 років з 1 січня 2028 року - 15 років.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За результатами розгляду наданих документів та індивідуальними відомостей:
Вік позивача - 60років.
Страховий стаж становить - 30 років 06 місяців 28 днів.
До страхового стажу згідно записам 3-4 трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 15.01.1986 не враховано період роботи в Броварському АТП № 23262 з 10.01.1989 по 21.11.1997, оскільки в трудовій книжці в підставах внесення запису про прийняття наявне виправлення в даті наказу на прийняття.
Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 103650016663 від 29.09.2025р. ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 05.07.2025р. по 07.07.2025р. та з 08.07.2025р. - довічно відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Ч. 2 статті 24 передбачає, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Стаття 26. Умови призначення пенсії за віком
1. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Стаття 62 Закону України № 1058 визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08 1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637)
Пункт 1. Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
Пункт 3. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Наказом Міністерства праці України, Міністерство юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 затверджено «Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників» (далі Інструкція № 58).
Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Зміст спірного у справі рішення свідчить, що ГУ ПФУ у Донецькій області до страхового стажу позивача не зараховано періоди його роботи з 10.01.1989р. по 21.11.1997р. оскільки в підставах внесення запису у трудовій книжці про прийняття наявне виправлення в даті наказу.
Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Окрім того, Верховним Судом у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 04.07.2023 у справі № 580/4012/19 вказано, що певні недоліки у заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Враховуючи викладене, висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про незарахування до страхового стажу періодів з 10.01.1989р. по 21.11.1997р., згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 15.01.1986 року є протиправними та підлягають скасуванню судом.
Водночас, як вже зазначалось вище, судом установлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 103650016663 від 29.09.2025р. ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 05.07.2025р. по 07.07.2025р. та з 08.07.2025р. - довічно відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Дані обставини підтверджені документально шляхом надання суду зазначеного рішення про призначення пенсії.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині - зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати період роботи з 10.01.1989 по 21.11.1997, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_2 від 15.01.1986 року та призначити з 01.08.2025 року, пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.
Щодо сплаченого позивачем судового збору за подання позову, суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст.139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн.
Відтак, відповідно до положень ч.3 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів суму сплаченого судового збору розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м.Фастів вул. Саєнка Андрія, буд. 10 ЄДРПОУ 22933548), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №103650016663 від 08.08.2025 року, яке полягає у відмові зарахування ОСОБА_1 стажу за період роботи з 10.01.1989 по 21.11.1997, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_2 від 15.01.1986 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму судового збору у розмірі 605,60 гривень.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 26 листопада 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Е. Абдукадирова