27 листопада 2025 р.Справа №160/33769/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ципліцького Дмитра Олеговича про забезпечення позову в адміністративній справі №160/33769/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування пункту 1 наказу від 15.11.2025 року № 4761 та пункту 2 наказу від 15.11.2025 року № 4761, -
26.11.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ципліцький Дмитро Олегович звернувся через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2025 року № 4761, в частині внесення зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.10.2025 року № 6727 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за вересень 2025 року» шляхом виключення ОСОБА_1 із Додатку 2, згідно якого виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, військовослужбовців, які не обіймають (тимчасово виконують) посади, визначені штатом у складі командування і штабу військової частини (зведеного підрозділу), та включення ОСОБА_1 до Додатку 1, згідно якого виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних завдань);
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2025 року № 4761 в частині утримання з ОСОБА_1 зайво сплаченої додаткової винагороди.
Також разом із позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу шляхом постановлення ухвали, в якій:
- заборонити Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо утримання з грошового забезпечення позивача коштів, пов?язаних із нібито надмірно виплаченими сумами додаткової винагороди за вересень 2025 року, - до ухвалення судом рішення по суті адміністративної справи;
- зупинити проведення відповідачем службової перевірки для встановлення можливих порушень під час видання наказів про виплату додаткової винагороди із розрахунку 50 тис. грн. на місяць за період з червня 2023 року по серпень 2025 року, в частині виплат позивачу, - до ухвалення судом рішення по суті адміністративної справи та вирішення питання законності нарахування додаткової грошової винагороди з тих самих підстав, що були зазначені у позові;
- зупинити проведення перевірки, призначеної розпорядженням начальника штабу - заступника командира Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) від 13 листопада 2025 року №613/20/23468, у частині, що стосується виплати позивачу додаткової грошової винагороди з розрахунку 50000 грн. за період з червня 2023 по серпень 2025 роки, до ухвалення судом рішення по суті адміністративної справи та вирішення питання законності нарахування додаткової грошової винагороди з тих самих підстав, що були зазначені у позові;
- заборонити Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо утримання з грошового забезпечення позивача коштів, пов?язаних з надмірно виплаченими сумами додаткової винагороди із розрахунку 50 тис. грн. за період червня 2023 по серпень 2025 року включно, а також видавати накази, розпорядження чи інші документи, що можуть призвести до фактичного обмеження чи погіршення майнового стану позивача, - ухвалення судом рішення по суті адміністративної справи.
В обгрунтування вказаної заяви зазначено наступне. Службова перевірка за період з червня 2023 року по серпень 2025 року створює реальну загрозу масового та безпідставного утримання коштів, які були правомірно виплачені позивачу відповідно до Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260. У разі виконання таких дій командуванням, відновлення майнових прав позивача навіть у разі позитивного рішення суду буде істотно ускладнене, оскільки повернення коштів залежатиме від фінансових процедур, перерозподілу бюджетних асигнувань та внутрішніх обмежень військово-фінансової системи. Також заявник посилається на очевидні ознаки протиправності дій відповідача. Так, службові перевірки, які будуть проведені визначеними посадовими особами, та підготовлені на її основі документи спираються на листи-роз'яснення Департаменту соціального забезпечення МОУ, які не є нормативно-правовими актами та не можуть встановлювати чи змінювати правові норми, визначені Постановою №168 та Порядком №260. Також вважає, що обраний захід забезпечення позову є співмірним. Крім того, вважає, що наявний прямий причинний зв?язок між службовою перевіркою та можливими негативними наслідками. Зупинення службової перевірки в межах червня 2023 - серпня 2025 років в частині, що стосується позивача, є необхідним також тому, що предмет перевірок виходить далеко за межі одного місяця (вересня 2025 року), який є предметом спору в основній справі. Це створює ризик повторного перегляду виплат за попередні періоди, де позивач також отримував додаткову винагороду на підставі бойових розпоряджень та рапортів за аналогічними підставами. Таким чином, без втручання суду військовим командуванням може бути прийняте сукупне рішення щодо всього періоду 2023- 2025 років, що призведе до значного та протиправного погіршення майнового стану позивача, які будуть надто складні та тривалі для усунення, що в свою чергу як наслідок призведе до повторного звернення до суду для захисту інтересів позивача. Враховуючи наведене вище, просить суд задовольнити вимоги, викладені у заяві.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши зміст позовної заяви та матеріали позовної заяви, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, суддя зазначає наступне.
За приписами п. 2 ч.1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) заява про забезпечення позову може бути подана одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частина 1 статті 150 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суддя зазначає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.
Стаття 151 КАС України визначає види забезпечення позову.
Так, згідно з частиною 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В розумінні наведених норм закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суддя має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Так, позивач ОСОБА_1 з 03.07.2025 року по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді старшого водія-діловода групи секретного документального забезпечення служби охорони державної таємниці. Вказане підтверджується витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.07.2025 року № 271.
Зважаючи на те, що предметом спору в даній справі є правомірність пункту 1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2025 року № 4761, в частині внесення зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.10.2025 року № 6727 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за вересень 2025 року» шляхом виключення ОСОБА_1 із Додатку 2, згідно якого виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, військовослужбовців, які не обіймають (тимчасово виконують) посади, визначені штатом у складі командування і штабу військової частини (зведеного підрозділу), та включення ОСОБА_1 до Додатку 1, згідно якого виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних завдань), а також пункту 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2025 року № 4761 в частині утримання з ОСОБА_1 зайво сплаченої додаткової винагороди, то реалізація даних пунктів наказів шляхом безспірного утримання з грошового забезпечення позивача відповідних сум може мати наслідком фактичне виконання таких наказів до вирішення спору судом, що у подальшому суттєво ускладнить чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку задоволення позову.
При цьому суддя зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у такій спосіб має на меті збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Окрім цього, вжиття заходів забезпечення позову саме таким чином буде відповідати предмету позову, не тягне фактичного вирішення спору по суті та забезпечить збалансованість інтересів сторін, що, свою чергу, не суперечить положенням законодавства України.
Таким чином, суддя вважає, що належним способом забезпечення позову в даному випадку є заборона Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти дії будь-які дії щодо утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 коштів, пов?язаних з надмірно виплаченими сумами додаткової винагороди із розрахунку 50 тис. грн. за вересень 2025 року на підставі пункту 1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2025 року № 4761, в частині внесення зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.10.2025 року № 6727 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за вересень 2025 року» та пункту 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2025 року № 4761, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/33769/25.
Такий спосіб відповідає предмету спірних правовідносин та узгоджується з положеннями частини 1 статті 151 КАС України.
Щодо протиправності спірних пунктів наказів суддя зазначає, що оцінку таким буде надано судом при вирішені справи по суті.
Вимоги заяви в частині заборони Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо утримання з грошового забезпечення позивача коштів, пов?язаних із нібито надмірно виплаченими сумами додаткової винагороди за вересень 2025 року, - до ухвалення судом рішення по суті адміністративної справи задоволенню не підлягають, оскільки фактично є повторенням обраного судом способу забезпечення позову.
Щодо вимог заяви в частині зупинення проведення відповідачем службової перевірки для встановлення можливих порушень під час видання наказів про виплату додаткової винагороди із розрахунку 50 тис. грн. на місяць за період з червня 2023 року по серпень 2025 року, в частині виплат позивачу, - до ухвалення судом рішення по суті адміністративної справи та вирішення питання законності нарахування додаткової грошової винагороди з тих самих підстав, що були зазначені у позові та зупинення проведення перевірки, призначеної розпорядженням начальника штабу - заступника командира Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) від 13 листопада 2025 року №613/20/23468, у частині, що стосується виплати позивачу додаткової грошової винагороди з розрахунку 50000 грн. за період з червня 2023 по серпень 2025 роки, до ухвалення судом рішення по суті адміністративної справи та вирішення питання законності нарахування додаткової грошової винагороди з тих самих підстав, що були зазначені у позові, суддя зазначає наступне.
За змістом позовної заяви та заяви про забезпечення позову вбачається, що спірним періодом виплати додаткової грошової допомоги, якого стосуються спірні пункти наказів є лише вересень 2025 року, тоді як вищезазначені вимоги заяви охоплюють період з червня 2023 року по серпень 2025 року та виходять за межі предмета позову.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Відтак, вимоги заяви у вищезазначеній частині задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, заява представника позивача про забезпечення адміністративного позову у даній справі є такою, що підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ципліцького Дмитра Олеговича про забезпечення позову в адміністративній справі №160/33769/25 - задовольнити частково.
Забезпечити позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування пункту 1 наказу від 15.11.2025 року № 4761 та пункту 2 наказу від 15.11.2025 року № 4761 шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 коштів, пов?язаних з надмірно виплаченими сумами додаткової винагороди із розрахунку 50 тис. грн. за вересень 2025 року на підставі пункту 1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2025 року № 4761, в частині внесення зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.10.2025 року № 6727 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за вересень 2025 року» та пункту 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2025 року № 4761, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/33769/25.
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Боржник: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна