26 листопада 2025 рокуСправа №160/27155/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/27155/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, буд. 7, код ЄДРПОУ: 13559341) до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
22 вересня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341) №047250025430 від 22.05.2025 року, яким відмовлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії від 15.05.2025 року з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341) зарахувати до стажу періоди роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в Російській Федерації з 01.01.1992 по 24.05.1995 рік;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341) зарахувати до стажу періоди роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 28.03.1985 по 24.05.1995 в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців, як стаж роботи у місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком з дати подачі заяви про призначення пенсії, тобто з 15.05.2025, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з відповідним перерахунком.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача-1 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком. Позивач зазначає, що відповідач безпідставно не зарахував окремі періоди роботи позивача, а також неналежним чином обчислив інші періоди роботи позивача.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/27155/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/27155/25. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
23 жовтня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив на позовну заяву, який надійшов від відповідача-1 в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач-1 проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що правомірно відмовив в призначенні позивачу пенсії, повторює виклад спірного рішення.
24 жовтня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач повторює доводи позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області строк для подання відзиву у справі до дати його фактичного подання, прийнято відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у справі №160/27155/25.
Відповідач-2 правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримали завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Згідно довідки від 01.07.2025 року б/н, виданої адміністрацією Красноармійського муніципального району Приморського Края російської федерації позивач дійсно працювала в польовій тайожній геологорозвідувальній експедиції, що знаходилась на території с. Рощіно, яке прирівняно до районів Крайньої Півночі.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.05.2025 року №047250025430 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. Вказано, що до страхового стажу не враховано періоди роботи з 01.01.1992 по 24.05.1995 роки, оскільки робота в російській федерації. Страховий стаж становить 27 років 00 місяців 02 дні. До страхового стажу зараховано всі періоди роботи (служби) на території РСФСР по 31.12.1991 рік.
Позивачем подано скаргу на таке рішення.
Рішенням від 28.07.2025 року №0600-0305-8/64994 відповідач-1 відмовив в задоволенні скарги.
Не погодившись з рішенням відповідача-1 від 22.05.2025 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо періоду роботи в російській федерації.
В трудовій книжці позивача від 21.11.1984 року НОМЕР_2 наявні наступні записи:
3) 28.03.1985 року - після закінчення Київського геолого-розвідувального технікуму зарахована техніком-геологом;
4) 24.05.1995 року - звільнена за п. 1 ст. 33 Кодексу законів про працю ррфср.
Єдиною підставою для незарахування спірного періоду відповідач-1 вказав «оскільки робота в російській федерації».
Згідно п. 2 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року (далі - Угода) для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Статтею 13 Угоди встановлено, що кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.
Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 року №1328 здійснено вихід України з Угоди.
Водночас, такий вихід не створює правових наслідків для прав, набутих в період дії угоди. Оскільки позивач працював на території російської федерації в період дії Угоди, яка передбачала взаємне визнання стажу, такий стаж позивача визнається на території України для цілей призначення позивачу пенсії.
В свою чергу норми Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах мають процедурний характер відносно Угоди, в якій містяться норми матеріально-правового характеру.
Отже, спірне рішення відповідача-1 є протиправним, оскільки прийняте за відсутності належної реалізації відповідачем-1 своїх повноважень, а також виходячи з невірної оцінки підстав для зарахування або незарахування стажу роботи в іншій державі. Припинення дії міжнародної угоди не припиняє прав, набутих в період дії такої міжнародної угоди. Як наслідок, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Однак, позовні вимоги про зобов'язання зарахувати спірний період роботи до стажу позивача є передчасними, оскільки відповідачем-1 відмовлено у зарахуванні цих періодів не з огляду на їх змістовну оцінку, а за формальним критерієм - місцем роботи і статусом міжнародно-правових відносин. Як наслідок, відповідач-1 не реалізував повною мірою наявні у нього повноваження зі спірного питання, а тому наразі не може бути зобов'язаний прийняти рішення конкретного змісту.
Водночас, суд зауважує, що відповідач-1 не має права при новому розгляді заяви посилатися на обставини, які стали підставою для прийняття рішення, яке скасовано судом за результатом судового розгляду цієї справи.
Щодо кратного обчислення періоду роботи в районі Крайньої Півночі.
Позивач заявив таку вимогу щодо усього періоду роботи: з 28.03.1985 року по 24.05.1995 року. В спірному рішенні відповідача-1 відсутні висновки з цього питання.
При цьому заявлений позивачем період частково виходить за межі попереднього спірного періоду, а тому підлягає оцінці у відповідній частині.
Згідно форми РС-право кратність до позивача не застосовувалася.
Відповідно до п.5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.06.2018 року у справі №173/637/17, від 17.10.2022 року у справі №592/5589/17.
За змістом викладених правових норм достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців ) є сукупність таких обставин:
1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях;
2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10.02.1960 та від 29.09.1967 та Постановою № 148.
Отже, законодавець чітко визначив наявність двох обов'язкових складників для застосування пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість), відсутність хоча б однієї із підстав призведе до неврахування пільгового стажу при призначенні пенсії.
Судом встановлено, що відповідач-1 взагалі не досліджував відповідне питання при розгляді заяви позивача про призначення пенсії, тобто - свої повноваження не реалізовував. За відсутності прояву застосування власних повноважень суб'єктом владних повноважень накладення на нього зобов'язання, в якому фактично було б втілено результат застосування таких власних повноважень, було б втручанням в його дискреційні повноваження без надання органу влади реалізувати наявну компетенцію.
Отже, наразі передчасним є зобов'язання обчислити відповідні періоди у кратному обчисленні, натомість наразі ефективним способом захисту є зобов'язання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.
Оскільки первісний розгляд заяви позивача здійснював відповідач-1, повторний перегляд такої заяви також має здійснювати саме відповідач-1.
Адже зобов'язання на вчинення дій належить покладати на того суб'єкта, поведінка або рішення якого визнається протиправною.
Аналогічне правозастосування здійснене у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.04.2024 року у справі №460/38580/22, від 19.05.2024 року у справі №240/505/24.
Тотожне правозастосування здійснене і Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 27.11.2024 року у справі №340/3630/24, від 11.03.2025 року у справі №160/30856/24.
Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.05.2025 року №047250025430, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню. Належним способом захисту є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15.05.2025 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства. В задоволенні іншої частини позовних вимог до відповідача-1 слід відмовити.
Щодо позовних вимог до відповідача-2 суд зауважує, що враховуючи вищевказане наразі відсутні правові підстави для призначення позивачу пенсії в цілому, оскільки необхідні повноваження органів Пенсійного фонду України не реалізовані належним чином. Відповідно, наразі відсутні і підстави для задоволення таких позовних вимог. Більш того, судом вже констатовано, що повторний розгляд заяви має здійснювати саме відповідач-1.
З цих підстав суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до відповідача-2.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 968,96 грн, що підтверджується платіжним документом від 20.09.2025 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 як суб'єкта владних повноважень, яким прийнято рішення, що є предметом оскарження.
Судовий збір належить стягнути у повному розмірі, оскільки основна позовна вимога задоволена повністю.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі №640/9717/19.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, буд. 7, код ЄДРПОУ: 13559341) до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.05.2025 року №047250025430, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15.05.2025 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, буд. 7, код ЄДРПОУ: 13559341) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 гривень (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко