27 листопада 2025 рокуСправа №160/26685/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу ,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить:
- скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №008179 від 03.09.2025 року, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 . Під час здійснення рейдової перевірки посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, на ділянці дороги а/д Н-31 Дніпро - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка, для здійснення перевірки документів було зупинено автомобіль марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , що належить позивачу, під керуванням водія ОСОБА_2 . Водій транспортного засобу при здійсненні перевірки пояснив, що право на управління автомобілем марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , йому передав його власник ОСОБА_1 , на підставі того що між ОСОБА_3 , та позивачем укладено договір оренди транспортного засобу №6 від 01.07.2025 року, транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 було передано ОСОБА_3 в оренду для використання в особистій діяльності його як орендаря. Не зважаючи на пояснення водія ОСОБА_2 06.08.2025 року уповноваженою особою Відповідача було складено Акт перевірки №007335 та вказано, що підставою для складання Акта перевірки №007335стало виявлення порушення статей 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». 03.09.2025 року Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №008179 від 03.09.2025 року, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 17000 грн. за допущення порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за яке передбачена абзацем 3 частини 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» саме за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону. Позивач вважає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №008179 від 03.09.2025 року, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, щодо ОСОБА_1 протиправною та такою що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що згідно акту проведення рейдової перевірки від 06.08.2025, зокрема встановлено, таке: під час перевірки виявлено порушення відсутня товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, чим порушено ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Відсутня інформація на паперовому носії режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_2 з діючого та повіреного тахографа, а саме заповнені тахокарти водія ОСОБА_2 за період з 09.07.25 по 06.08.25 п.3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 р. На виконання вимог п.26 Порядку № 1567 Укртрансбезпека надіслала 20.08.2025 позивачу повідомлення про розгляд справи від 19.08.2025 №73100/25/24-25. Відповідно до трекінгу поштових відправлень з офіційного сайту Укрпошти, даний лист з рекомендованим повідомленням № 0601183889455 знаходився у точці видачі вже 21.08.2025, але було повернуто за закінченням терміну зберігання. Позивач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та мав реальну можливість бути присутнім при такому розгляді. Водій використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом. Пунктом 6.4. Положення № 340 встановлено, що у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізником заповнюється бланк підтвердження діяльності, який зберігається водієм протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення, та зберігається перевізником протягом 12 місяців. Уся інформація щодо режиму праці та відпочинку водія має бути наявна у водія вантажного транспортного засобу у вигляді роздруківки чи картки водія (якщо на ТЗ встановлено цифровий тахограф), тахокарт (якщо на ТЗ встановлено аналоговий тахограф), бланку підтвердження діяльності (якщо водій не працював, виконував іншу роботу) має бути у водія на час проведення рейдової перевірки і бути в належній і доступній для перевірці формі. Факт відсутності таких документів на момент проведення рейдової перевірки є правовою підставою для застосування до перевізника адміністративно-господарського штрафу. Також відповідачем зазначено, що позивач вже притягався до відповідальності за відсутність товарно-транспортної накладної під час перевезення води питної водієм ОСОБА_2 . Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року по справі № 160/30517/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Щодо тверджень позивача в позовній заяві що «Водій транспортного засобу при здійсненні перевірки пояснив, що право на управління автомобілем марки «Mercedes- Benz», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , йому передав його власник ОСОБА_1 , на підставі того що між ОСОБА_3 , та позивачем укладено договір оренди транспортного засобу №6 від 01.07.2025 року..». Відповідачем наголошено на тому, що ці твердження позивача є хибними та необґрунтованими, що підтверджується відео матеріалами перевірки. Надавши іншій особі транспортний засіб на будь-якій правовій підставі, за винятком договору купівлі-продажу, власник, як і раніше, несе відповідальність за предмет власності.
Від позивача надійшла відповідь на відзив.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , на праві власності володіє автомобілем марки Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
31.07.2025 року Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області видано Направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №000224, з 04.08.2025 року по 10.08.2025 року.
06.08.2025 року о 09 год. 40 хв. старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Слюсаренко Д.М. згідно направлення від 31.07.2025 №000224, місце перевірки 28 км + 40 м а/д Н31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, вантажні перевезення, проведено перевірку транспортного засобу марки Mercedes-Benz вантажний, номерний знак НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , посвідчення водія серії НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
За результатами проведеного заходу 06.08.2025 посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області складений акт №007335 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (далі - акт перевірки).
Під час перевірки виявлено порушення відсутня товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, чим порушено ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Відсутня інформація на паперовому носії режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_2 з діючого та повіреного тахографа, а саме заповнені тахокарти водія ОСОБА_2 за період з 09.07.25 по 06.08.25 п.3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 р. У тому числі порушення відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч. 1 абз. 3 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт.
Пояснення водія про причини порушень: водій від підпису та пояснень відмовився.
Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області 19.08.2025 року складено Повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт №73100/25/24-25, згідно якого розгляд справи призначено на 03.09.2025 року.
Зазначене повідомлення було направлено на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку 20.08.2025 року, що підтверджується Списком відправлень №повідомлення на 03.09.2025 (лист №0601183889455).
Згідно відомостей про вручення листа, лист №0601183889455 було повернуто на адресу відповідача у зв'язку із закінченням терміну зберігання (04.09.2025, вручено 10.09.2025).
ОСОБА_1 були направлені Заперечення від 27.08.2025 №37378/0/22-25 на акт №007335 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 06.08.2025.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у відношенні ОСОБА_1 , ураховуючи те, що 06.08.2025 о 09 год. 40 хв, а/д Н-31, Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, 28 км + 140 м допущено порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом №007335 від 06.08.2025, в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Золотовським К.А. 03.09.2025 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №008179 у сумі 17000,00 грн.
Згідно даної постанови, розгляд справи відбувався за відсутності ОСОБА_1 .
Також судом досліджено копію договору оренди транспортного засобу №6 від 01.07.2025 укладеного між ОСОБА_1 (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар), згідно предмета якого орендодавець передає в строкове платне користування орендареві транспортний засіб - Mercedes-Benz (1990 рік випуску), номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_4 , колір жовтий.
Позивач, не погодившись із зазначеною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III) відповідно до статті 1: 1) автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; 2) водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка; 3) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами; 4) послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; дозвіл узгодження умов та режимів перевезень - додатковий дозвіл, що видається уповноваженими органами на проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу.
Статтею 5 Закону № 2344-ІІІ визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
У відповідності до статті 6 Закону № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно п. 2-4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 за № 1567 (далі - Порядок № 1567) рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
За приписами п. 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно із пунктом 15 Порядку за № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно зі статтею 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
За текстом ч. 1 ст. 34 закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону № 2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.
До комплексу допоміжних операцій, пов'язаних із внутрішніми перевезеннями вантажів автомобільним транспортом, належать: завантаження та розвантаження автомобільних транспортних засобів; перевантаження вантажів на інший вид транспорту чи транспортний засіб; сортування, пакування, обмірювання та маркування вантажу; накопичення, формування або дроблення партій вантажу; зберігання вантажу; транспортно-експедиційні послуги.
Правила перевезень вантажів транспортними засобами затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
Правила технологічних перевезень вантажів транспортними засобами затверджуються керівництвом виробничого об'єкта.
Згідно з частинами 1-2 ст. 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У свою чергу, обов'язкова наявність товарно-транспортної накладної як єдиного для всіх учасників транспортного процесу документу, призначеного для обліку товарно матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та одного із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, прямо передбачена положеннями статті 48 Закону №2344- ІІІ.
Так, відповідно до зазначеної статті при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити:
дата і місце складання;
вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер 9 паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення;
вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/ напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
пункти завантаження і розвантаження.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону № 2344-III водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-IIІ визначено, що суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт - є автомобільний перевізник.
Положеннями Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі - Правила №363), у пункті 11.1 зазначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. При цьому, оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (пункт 11.2 Правил №363). Як вбачається із зазначеного, товарно-транспортна накладна є документом, що підтверджує облік товарно-матеріальних цінностей (вантажів) саме на шляху їх переміщення (під час здійснення перевезень).
Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Відповідно до пункту 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/ напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 07.06.2010 за № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (далі по тексту - Положення № 340).
Відповідно до пункту 1.3 Положення № 340 вимоги цього положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно з пунктом 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
За приписами п. 6.3 Положення № 340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Отже згідно з визначенням Положення № 340 тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на транспортному засобі для показу та реєстрації інформації про рух транспортного засобу. Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010 (далі за текстом - Інструкція № 385).
Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
За приписами п. 2.5 Інструкції № 385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність».
Пунктом 2.6 Інструкції № 385 визначено, що тахографи перевіряються та адаптуються до транспортного засобу пунктами сервісу тахографів періодично кожні два роки, а також в разі установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа, зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу, якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, що може вплинути на роботу тахографа.
За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (пункту 2.7 Інструкції № 385). В разі позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа пункт сервісу тахографів маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра.
Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Згідно з п. 3.5 Інструкції № 385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.
У відповідності до п. 3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Повертаючись до обставин даної справи, судом встановлено, що 06.08.2025 о 09 год. 40 хв. державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 31.07.2025 №000224, місце перевірки 28 км + 40 м а/д Н31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, вантажні перевезення, проведено перевірку транспортного засобу марки Mercedes-Benz вантажний, номерний знак НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 , водій ОСОБА_2 , посвідчення водія серії НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
За результатами проведеного заходу 06.08.2025 посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області складений акт №007335 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (далі акт перевірки).
Згідно акта перевірки, під час перевірки виявлено порушення відсутня товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, чим порушено ст. 48 ЗУ “Про автомобільний транспорт». Відсутня інформація на паперовому носії режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_2 з діючого та повіреного тахографа, а саме заповнені тахокарти водія ОСОБА_2 за період з 09.07.25 по 06.08.25 п.3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 р. У тому числі порушення відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України “Про автомобільний транспорт» ч. 1 абз. 3 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 ЗУ “Про автомобільний транспорт.
Відповідно до інформації з свідоцтва реєстрації транспортного засобу власником є ОСОБА_1 .
Вказаним транспортним засобом здійснювалися вантажні перевезення, однак товарно-транспортної накладної на товар для проведення перевірки надано не було.
Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Зважаючи на виявлене порушення, а саме відсутність ТТН чи будь-якого іншого документу на товар, було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №007335.
В акті зафіксовано порушення вимог абз.3 ч.1 ст. 60 ЗУ “Про автомобільний транспорт», а саме перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону (копія додається).
Водій ознайомився з актом перевірки, будь-яких зауважень чи заперечень не надав.
Факт здійснення господарської операції фіксується в товарно-транспортному документі і його наявність є обов'язковою, в такому випадку товарно-транспортний документ є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, (12 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №440/3783/18, адміністративне провадження №К/9901/21076/19, К/9901/22123/19 (ЄДРСРУ № 87602342).
ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення вантажу, документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської діяльності з постачання, що підтверджено у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 810/3713/16.
Щодо відсутності інформація на паперовому носії режимів праці та відпочинку водія з діючого та повіреного тахографа суд зазначає, що транспортні засоби повинні бути обладнаний тахографом, і відповідно до вимог чинного законодавства позивач зобов'язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій такого транспортного засобу повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Так, відповідачем під час проведення перевірки встановлено, що транспортний засіб позивача обладнаний тахографом, тому відповідно до чинного законодавства України позивач зобов'язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу,
Позивачем наявність встановленого тахографу у транспортному засобі не заперечується та останнім не підтверджена наявність заповнених тахокарт на водія ОСОБА_2 за період з 09.07.25 по 06.08.25.
Позивачем фактичні обставини, встановлені перевіркою не оспорюються, наголошується на тому, що позивачем було передано зазначений вище транспортний засіб в оренду згідно договору оренди транспортного засобу №06 від 01.07.2025 та те, що він не є автомобільним перевізником в розумінні закону.
З приводу цього, суд зазначає, що акт рейдової перевірки не містить посилань на те, що водій надавав інспекторам договір оренди транспортного засобу.
Крім того, ТТН на вантаж із відомостями про орендаря згідно договору оренди транспортного засобу №06 від 01.07.2025, водієм також не надавалась. Водій лише надав своє посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на позивача.
Таким чином, водієм при проведенні рейдової перевірки не було надано жодного документа, який би підтверджував, що автомобільним перевізником є ОСОБА_3 , а не позивач у справі - власник транспортного засобу.
Позивач надав суду договір оренди транспортного засобу №06 від 01.07.2025, який укладений у простій письмовій формі, хоча відповідно до ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Суд зазначає, що нормами чинного законодавства передбачена можливість для власника транспортного засобу в разі передачі транспортного засобу в тимчасове користування зробити перереєстрацію такого транспортного засобу; водій, здійснюючи перевезення вантажів, зобов'язаний надати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але й документи на підставі яких на законних підставах використовується транспортний засіб (договір оренди та/або тимчасовий реєстраційний талон). Відповідно, для транспортних засобів, що перебувають, зокрема, у користуванні у фізичних чи юридичних осіб, реєстраційним документом, наявність яких є обов'язковою згідно з вимогами статей 39, 48 Закону №2344, є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.
На необхідності оформлення тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб, який передано в тимчасове законне користування іншим особам наголошував також і Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 у справі №804/8740/16. Зокрема, як було зазначено судом "попри те, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції №379 та пункту 1 Порядку №1388 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто як вважає позивач не містять імперативної вказівки на отримання такого документа, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом України "Про автомобільний транспорт".
Отже, документи, які б вказували на допущення порушення вимог статті 48 Закону № 2344 іншою особою, а не позивачем, під час рейдової перевірки не надавалися, у зв'язку з чим є підстави стверджувати, що відповідач дійшов цілком логічного та закономірного висновку, що таке порушення допустила особа, стосовно якої йому було надано документи водієм транспортного засобу.
Так, у постанові від 19.10.2023 (справа №640/27759/21) Верховний Суд указав, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити з того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов'язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов'язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.
В цьому контексті основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 у справі №160/30517/24 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.04.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 у справі №160/30517/24 залишено без змін.
Враховуючи зафіксовані порушення законодавства, 03.09.2025 відповідачем винесено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн., відповідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт» за відсутність на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону.
Оскільки в процесі розгляду справи встановлено непред'явлення позивачем зазначених у статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт» документів під час проведення перевірки, що в свою чергу свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, то відповідно, суд першої інстанції дійшов підставного висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Таким чином, спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнята у відповідності до вимог законодавства та з урахуванням обставин, що мали значення для її прийняття.
Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова