26 листопада 2025 року
м. Харків
справа № 646/6330/20
провадження № 22-ц/818/4322/25
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря - Львової С.А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачка - ОСОБА_2 ,
третя особа - Харківська міська рада,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 , на рішення Основ'янського районного суду м. Харкова від 26 травня 2025 року в складі судді Глоби М.М.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада про поділ житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою, який у подальшому уточнив.
Позовна заява мотивована тим, що належний сторонам житловий будинок по АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 1364 кв.м., що перебуває у комунальній власності. На вказаній земельній ділянці розташовані: житловий будинок літ. «А-1» з прибудовами літ. «а3», «а4», «а5», «а6», загальною площею 69,7 кв.м., житловою - 37,1 кв.м; сарай літ. «Б»; сарай літ. «З»; льох літ. «Д»; літня кухня літ. «Е» з тамбуром літ. «е»; вбиральня літ. «Ж»; незавершене будівництво гараж літ. «И»; паркани № № 6, 8, 9, 11, 12; хвіртка № 7; ворота № 10; вигрібна яма № 13.
Вказаний житловий будинок з надвірними будівлями придбаний у рівних частках ним та ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу жилого будинку від 27.02.2002 року. Між співвласниками будинку фактично склався такий порядок користування приміщеннями будинку та надвірними будівлями, за яким він користувався приміщеннями житлового будинку літ. «А-1» № 2-1, 2-2, 2-3 та прибудовою літ. «а5», а також надвірними будівлями та спорудами - сараями літ. «Б», «З», льохом літ. «Д», парканами № 9, 11, воротами № 10. Фактичний порядок користування житловим будинком передбачав окремі входи співвласників до приміщень будинку, які знаходились у користуванні.
07.11.2018 року за договором дарування частки житлового будинку, серія та номер: 2618, право власності на 1/2 частку спірного житлового будинку, яка раніше належала ОСОБА_4 набуто ОСОБА_5 . Між новим власником житлового будинку та ним склалися неприязні відносини з приводу порядку користування житловим будинком, співвласники житлового будинку не дійшли згоди про те якими приміщеннями будинку вони користуються, через що виникали конфлікти, викликалася поліція.
11.12.2019 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу частки житлового будинку серія та номер 194.
Зазначив, що ОСОБА_2 не проживає у спірному будинку, її місце проживання та місце реєстрації йому не відомо, він випадково дізнався про зміну власника 1/2 частки житлового будинку.
Вважав, що для уникнення конфліктів між співвласниками спірного житлового будинку, що можуть виникнути між сторонами під час реалізації своїх прав власників необхідно поділити житловий будинок в натурі та визначити порядок користування земельною ділянкою.
Просив поділити житловий будинок літ. «А-1» з прибудовами та надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_1 в окремий об'єкт нерухомості з правом присвоєння окремої поштової адреси приміщення і будівлі:
по житловим будівлям та прибудовам: приміщення в літ. «А-1»: житлова кімната № 2-2 площею 17,1 кв.м., «а4» коридор № 2-1 площею 11,3 кв.м., санвузол № 2-3 площею 3,5 кв.м;
по надвірним будівлям: ганок літ. а5, сараї літ. Б, З, паркан № 9, ворота з хвірткою № 10, паркан № 11, паркан № 12.
перерозподілити частки співвласників будинку, визначивши, що ОСОБА_1 належить 43/100 часток замість 1/2 частки;
визначити наступний порядок користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 , виділивши у користування ОСОБА_1 земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 682, що припадає на частки, в тому числі: під житловим будинком літ. «А-1» - 22,3 кв.м., прибудовою літ. «а4» - 19,7 кв.м., ганком літ. «а5» - 1,0 кв.м., сараєм літ. «Б» - 15,1 кв.м., сараєм літ. «З» - 6,9 кв.м., всього під забудовою 65,0 кв.м., прибудинкова територія, вільна від забудови - 617,0 кв.м.
межа між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 проходить у такий спосіб: точка А знаходиться на перетині існуючого паркану по вулиці та особисто збудованого, поділяє по вулиці існуючий паркан на відрізки 7,9 м. та 6,8 м. відповідно; точка Б знаходиться на місці прибудови особисто побудованого паркану до будинку; відрізок АБ довжиною 2,8 м. прокласти уздовж існуючого паркану; відрізок ББ1Б2Б3 прокласти за лінією розподілу житлового будинку; відрізок ВВ1В2 прокласти уздовж існуючого паркану; відрізок ГГ1Г2 прокласти уздовж стін сараїв літ. «Б» та літ. «З», точка Д поділяє город з тильної сторони на відрізки 7, 61 м та 7, 9 м., відрізок Г2Д довжиною 58,44 м прокласти напряму;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати - судовий збір в сумі 1681,60 грн та витрати на проведення будівельно-технічної експертизи в сумі 17 161,00 грн.
Рішенням Основ'янського районного суду м. Харкова від 26 травня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено, в порядку поділу виділено в натурі частку житлового будинку з відповідними будівлями та спорудам, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , у власність ОСОБА_1 з присвоєнням окремої поштової адреси: у житловому будинку літ. «А-1»: житлова кімната № 2-2 площею 17,1 кв.м, «а4» коридор № 2-1 площею 11,3 кв.м., санвузол № 2-3 площею 3,5 кв.м.; надвірним будівлям: ганок літ. «а5», сараї літ. «Б», літ. «З», паркан № 9, ворота з хвірткою № 10, паркан № 11, паркан № 12.
У власність ОСОБА_2 виділено в натурі частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , у власність ОСОБА_2 з присвоєнням окремої поштової адреси: у житловому будинку літ. «А-1»: житлова кімната № 1-4 площею 20,0 кв.м.; «а3» коридор №1-1 площею 3,7 м2; санвузол №1-2 площею 3,2 м2; кухня № 1-3 площею 10,9 м2.Разом: 37,8 м2. По надвірним будівлям: «а6» ганок, Е - літня кухня, е - тамбур, № 6 - паркан, № 7 хвіртка, № 8 - паркан, № 12 паркан, Ж - вбиральня, № 13 - вигрібна яма.
Зобов'язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконати ремонтні роботи та привести всі приміщення житлового будинку до житлового стану; зобов'язано ОСОБА_1 влаштувати окрему вигрібну яму; зобов'язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 організувати самостійні мережі газопостачання, опалення та електропостачання; перерозподілено частки співвласників будинку, визначивши, що ОСОБА_1 належить 43/100, а ОСОБА_2 -57/100 часток, замість 1/2 частки.
Встановлено порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл. проф. М.С. Бокаріуса № 11887 від 17.07.2023 року, за яким:
виділено у користування ОСОБА_1 частину земельної ділянки, площею під забудовою 65,0 кв.м., прибудинковою територією вільною від забудови 617,0 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .
виділено у користування ОСОБА_2 частину земельної ділянки, площею під забудовою 78,8 кв.м., прибудинковою територією вільною від забудови 603,2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Визначено наступні межі між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 у такий спосіб: Точка А знаходиться на перетині існуючого паркану по вулиці та особисто збудованого, поділяє по вулиці існуючий паркан на відрізки 7,9 м. та 6,8 м. відповідно; ОСОБА_6 знаходиться на місці прибудови особисто побудованого паркану до будинку; Відрізок АБ довжиною 2,8 м. прокласти уздовж існуючого паркану; Відрізок ББ1Б2Б3 прокласти за лінією розподілу житлового будинку; Відрізок BB1B2 прокласти уздовж існуючого паркану; Відрізок ГГ1Г2 прокласти уздовж стін сараїв літ. «Б» та літ. «3»; Точка Д поділяє город з тильної сторони на відрізки 7,61 м та 7,9 м; Відрізок Г2Д довжиною 58,44 м. прокласти на пряму.
Припинено спільну часткову власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з відповідними будівлями та спорудам, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1681,60 грн. та витрати на проведення будівельно-технічної експертизи в сумі 17161,00 грн, всього у сумі 18842,60 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати повністю, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовільнити частково, поділити житловий будинок літ. «А-1» з прибудовами та надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_1 в окремий об'єкт нерухомості з правом присвоєння окремої поштової адреси приміщення і будівлі по житловим будівлям та прибудовам: приміщення в літ. «А-1»: житлова кімната № 1-4 площею 20,0 м2; «а3» коридор №1-1 площею 3,7 м2; санвузол № НОМЕР_2 площею 3,2 м2; кухня № 1-3 площею 10,9 м2, разом: 37,8 м2. По надвірним будівлям: «а6» ганок, Е - літня кухня, е - тамбур, № 6 - паркан, № 7 хвіртка, № 8 - паркан, № 12 паркан, Ж - вбиральня, № 13 - вигрібна яма. Виділити ОСОБА_2 в окремий об'єкт нерухомості з правом присвоєння окремої поштової адреси приміщення і будівлі по житловим будівлям та прибудовам: приміщення в літ. «А-1»: житлова кімната № 2-2 площею 17,1 м2; - «а4» коридор № 2-1 площею 11,3 м2; - санвузол № НОМЕР_3 площею 3,5 м2, разом: 31,9 м2. По надвірним будівлям: «а5» ганок, Б - сарай, З - сарай, № 9 паркан, № 10 - ворота з хвірткою, № 11 - паркан, № 12 - паркан. Перерозподілити частки співвласників будинку, визначивши, що ОСОБА_1 належить 57/100 часток замість 1/2 частки, а ОСОБА_2 - 43/100. Визначити наступні межі між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 у такий спосіб: Точка А знаходиться на перетині існуючого паркану по вулиці та особисто збудованого, поділяє по вулиці існуючий паркан на відрізки 7,9 м. та 6,8 м. відповідно; Точка Б знаходиться на місці прибудови особисто побудованого паркану до будинку; Відрізок АБ довжиною 2,8 м. прокласти уздовж існуючого паркану; Відрізок ББ1Б2Б3 прокласти за лінією розподілу житлового будинку; Відрізок BB1B2 прокласти уздовж існуючого паркану; Відрізок ГГ1Г2 прокласти уздовж стін сараїв літ. «Б» та літ. «3»; Точка Д поділяє город з тильної сторони на відрізки 7, 61 м та 7, 9 м; Відрізок Г2Д довжиною 58,44 м прокласти напряму. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у фактичне її користування перейшла частина будинку АДРЕСА_4 . Вона з сім'єю після набуття права власності почала проживати у частині будинку, яка облаштована власним входом та яка перейшла їй у дарунок. Проживання, на момент її в'їзду відбувалося фактично в тій частині будинку, яку позивач у позовній заяві та уточненій позовній заяві просить суд поділити та виділити йому в окремий об'єкт нерухомості з правом присвоєння окремої поштової адреси приміщення і будівлі, вказавши, що він фактично користується цією часткою будинку та земельної ділянки. Їй перейшло у дарунок 1/2 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 вже з наявними комунікаціями: проведено водопостачання (технічні умови приєднання були долучені до матеріалів справи) та водопровід, опалення, каналізація (довідки були надані), встановлені ванна та душ, проведено електропостачання (копія договору про користування електричною енергією міститься в матеріалах справи). Проте, позивачем також без попередження та узгодження використовувалися зазначені вище комунальні послуги, за які він оплату не здійснював.
Вказала, що судом не взято до уваги, що в іншій частині будинку, яку позивач вважає такою, що належить відповідачу такі комунальні послуги відсутні, а також відсутні будь-які ознаки ремонтних робіт. Після завдання шкоди майну, нею було зроблено ремонтні та відновлювальні роботи для подальшого проживання у своїй частині будинку. Проте, після здійснення ремонтних робіт у частині будинку, яку фактично займали спочатку ОСОБА_5 , а потім і вона, позивачем здійснювалися спроби знову здійснити всі дії для того, щоб у неї не було можливості надалі проживати у власній частині будинку. За наслідком її виїзду у позивача з'явилася можливість користуватися всіма приміщеннями будинку. Таким чином позивач перемістився зі своєї частини будинку, в якій фактично мешкав, до частини фактичного її проживання, де умови проживання були набагато краще та обладнані всіма необхідними засобами існування та комунікацій.
Зазначила, що фактично приміщення № 2 та земельна ділянка за АДРЕСА_3 використовувалися спочатку ОСОБА_5 , а в подальшому саме нею, а не позивачем, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями свідка ФО-П ОСОБА_7 , яким були здійснені ремонтні роботи для неї в її частині будинку.
Посилалася на те, що житлове приміщення № 1 за схемою є не придатним для проживання. Проте, це приміщення є таким у зв'язку з навмисними діями позивача, який в свою чергу тепер хоче, щоб непридатне приміщення перейшло у її володіння, а відремонтована та забезпечена всім необхідним для проживання - позивачу. Такий варіант поділу спільного майна є неприйнятним, необґрунтованим та неспівмірним для неї.
Вказала, що вона не заперечує щодо поділу житлового будинку з прибудинковими та надвірними будівлями по АДРЕСА_1 за запропонованою експертом схемою, проте, враховуючи дійсні обставини справи, наявні докази та фактичне користування сторонами по справі частин спільного майна, вважає, що поділ майна повинен бути проведений шляхом зміни частин поділу навпаки. Тобто, запропонована позивачем частина житлового будинку з прибудовами та надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , виділивши не позивачу, а їй в окремий об'єкт нерухомості з правом присвоєння окремої поштової адреси приміщення і будівлі по житловим будівлям та прибудовам.
25 листопада 2025 року за допомогою системи «Електронний суд» ОСОБА_1 через свого представника подав до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що заперечення відповідача проти рішення першої інстанції ґрунтуються на впевненості у тому, що відповідачу у дарунок перейшла конкретна частина житлового будинку з надвірними будівлями. Але, жодних доказів переходу саме цієї частки будинку відповідачем не надано, договір дарування не містить застережень з яких приміщень будинку та надвірних споруд складається відчужувана ОСОБА_5 частка житлового будинку.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно залишити без задоволення, рішення суду - залишити без змін.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що
позивачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Н.Ю. 27.02.2002 року, реєстрований номер 2032, належить частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8 том 1).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 222408224 від 02.09.2020 вбачається, що відповідачу ОСОБА_2 , на підставі договору дарування, серія та номер: 194, виданого 11.12.2019 року, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопотовою Л.Ю., на праві приватної власності, належить 1/2 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9 том 1).
Матеріали справи містять технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 22 вересня 2020 року та копію інвентаризаційної справи № 119000004430 на житловий будинок (а.с.10-13,54-194 том 1).
Згідно висновку експерта № 11887 за результатами проведення судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, складеної 17.07.2023 Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», виходячи з розташування і розмірів приміщень житлового будинку та прибудов, їх конструктивних елементів, розташування надвірних будівель, розмірів і конфігурації земельної ділянки, ідеальних часток співвласників, надати варіант розподілу житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами відповідно до ідеальних часток співвласників не виявляється можливим. На розгляд суду надано один варіант розподілу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами відповідно до фактичного користування з відступом від ідеальних часток та розрахунком компенсації.
З огляду на конфігурацію земельної ділянки, її розміри, місцерозташування житлового будинку, надвірних будівель, розміру часток співвласників, встановленого порядку користування земельною ділянкою на розгляд суду пропонується один варіант порядку користування земельною ділянкою з повною ізоляцією: за фактичним користуванням земельною (з переобладнанням).
Відповідно до наданого варіанту розподілу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами співвласникам виділяється в користування: а саме:
- ОСОБА_1 будівель і споруд на суму 188994 грн. 00 коп., що на 33274 грн. 50 коп. менше ніж покладено на 1\2 частки, приміщень, площею 31,90 м2, що на 3,0 м2 (34,5 - 31,90) менше чим покладено на 1\2 частки: приміщення і будівлі по житловим будівлям та прибудовам: приміщення в літ. «А-1»: житлова кімната № 2-2 площею 17,1 кв.м, «а4» коридор № 2-1 площею 11,3 кв.м., санвузол № 2-3 площею 3,5 кв.м.; надвірним будівлям: ганок літ. «а5», сараї літ. «Б», літ. «З», паркан № 9, ворота з хвірткою № 10, паркан № 11, паркан № 12;
- ОСОБА_2 будівель і споруд на суму 255543 грн. 00 коп., що на 33274 грн. 50 коп. більше ніж покладено на 1\2 частки, приміщень площею 37,8 м2, що на 3,0 м2 (37,8 - 34,8) більше чим покладено на 1\2 частки: приміщення і будівлі по житловим будівлям та прибудовам: «А-1»: житлова кімната № 1-4 площею 20,0 кв.м; «а3» коридор № 1-1 площею 3,7 кв.м.; санвузол № 1-2 площею 3,2 кв.м.; кухня № 1-3 площею 10,9 кв.м., надвірним будівлям: ганок літ. «а6», літня кухня літ. «Е», тамбур літ «е», паркан №6, хвіртка № 7, паркан № 8, паркан № 12, вбиральня літ. «Ж», вигрібна яма № 13.
Відповідно до наданого варіанту розподілу житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами ідеальні частки співвласників у праві власності пропорційно перерозподілились та складають: ОСОБА_1 43\100 частки, замість 1\2 частки; ОСОБА_2 57\100 частки, замість 1\2 частки.
Для здійснення запропонованого варіанту розподілу житлового будинку необхідно: виконати ремонтні роботи та привезти всі приміщення житлового будинку до житлового стану; співвласнику ОСОБА_1 необхідно влаштувати окрему вигрібну яму; співвласникам організувати самостійні мережі газопостачання, опалення та електропостачання.
Для улаштування самостійних мереж електропостачання, газопостачання та опалення для кожної з квартир (відокремлення комунікацій), співвласникам слід звернутись до відповідних спеціалізованих установ.
Поділ горища житлового будинку літ. «А-1» проводити по лінії розподілу житлового будинку.
Відповідно до зроблених розрахунків, грошову компенсацію в інвентаризаційних цінах необхідно виплатити: ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в розмірі 33274,05 грн.
Відповідно до варіанту порядку користування земельною ділянкою (за фактичним користуванням) І співвласнику ОСОБА_1 виділяється земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 682 м2, що припадає на 1\2 частки, в тому числі: під житловим будинком літ. «А-1» - 22,3 м2, прибудовою літ. «а4» - 19,7 м2, ганок літ. «а5» - 1,0 м2, сарай літ. «Б» - 15,1 м2, сарай літ. «З» - 6,9 м2. Всього під забудовою - 65,0 м2, прибудинкова територія - 617,0 м2, вільна від забудови.
ІІ співвласнику ОСОБА_2 виділяється земельна ділянка № НОМЕР_4 площею 682 м2, що припадає на 1\2 частки, в тому числі: під житловим будинком літ. «А-1» - 25,0 м2, прибудовою літ. «а3» - 24,5 м2, ганок літ. «а6» - 6,6 м2, тамбур літ. «е» - 3,5 м2, літня кухня літ. «Е» - 18,2 м2, вбиральня літ. «Ж» - 1,0 м2. Всього під забудовою - 78,8 м2. Прибудинкова територія - 603,2 м2, вільна від забудови.
Межа між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 проходить у такий спосіб:
точка А знаходиться на перетині існуючого паркану по вулиці та особисто збудованого, поділяє по вулиці існуючий паркан на відрізки 7,9 м. та 6,8 м. відповідно;
точка Б знаходиться на місці прибудови особисто побудованого паркану до будинку;
відрізок АБ довжиною 2,8 м. прокласти уздовж існуючого паркану;
відрізок ББ1Б2Б3 прокласти за лінією розподілу житлового будинку;
відрізок BB1B2 прокласти уздовж існуючого паркану;
відрізок ГГ1Г2 прокласти уздовж стін сараїв літ. «Б» та літ. «3»;
точка Д поділяє город з тильної сторони на відрізки 7, 61 м та 7, 9 м;
відрізок Г2Д довжиною 58,44 м прокласти напряму.
Для влаштування наступного порядку користування земельною ділянкою необхідно врахувати, що ОСОБА_2 повинна забезпечити доступ ОСОБА_1 до сараю «Б» у разі необхідності його ремонту. Враховуючи місце розташування, встановити розмір сервітуту для забезпечення обслуговування - 1,0 м від найбільш виступаючою конструкції стіни (а.с.203-232 том 1).
До суду першої інстанції ОСОБА_2 надала:
копію договору № 3007/20 про надання послуг та виконання робіт від 30.07.2020 укладеного між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_7 , відповідно до умов якого виконавець бере на себе обовязки по дорученню замовника на умовах даного договору надання послуг загально-будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.71 том 2);
копію акту приймання-передачі виконаних робіт від 02.09.2020 складеного ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_7 (а.с.76 том 2);
копію договору про користування електричною енергією від 21.12.2008, укладеним між ОСОБА_8 та АТ «Харківобленерго» щодо житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.70,73,75 том 2);
копію технічних умов від 01.02.2019 на приєднання житлового будинку по АДРЕСА_1 до централізованих системи водопостачання виробничого підрозділу «Харківське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд АТ «Укрзалізниця» у м. Харків (а.с.68,77 том 2).
В суді першої інстанції були допитані свідки.
Допитані під час судового розгляду свідки зі сторони позивача ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зазначили, що вони проживають по сусідству з домоволодінням АДРЕСА_1 . Житловий будинок фактично розділений між двома власниками. В одній половині двору, на якій розташоване приміщення, яке використовується як гараж, проживає ОСОБА_1 , а з іншої частини - ОСОБА_4 (на теперішній час новий власник ОСОБА_2 ).
Допитаний в якості свідка зі сторони відповідача ОСОБА_7 зазначив, що у частині домоволодіння, яке перебувало у користуванні ОСОБА_2 , він виконував ремонтні роботи. Позивач ОСОБА_1 користувався іншою частиною будинку. Зазначив, що вказані ремонтні роботи були здійснені ним у частині житлового будинку, який складається із трьох кімнат, коридору та ванної кімнати. Здійснював роботи, окрім іншого, із шпаклювання стін, скосів та стель, загальним об'ємом 177 м2.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи в дробовому вираженні.
Згідно з частиною третьою статті 358 ЦК України кожен зі співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
У постанові Верховного Суду від 26 липня 2023 року у справі № 201/1346/18 (провадження № 61-7308св22) зазначено, що «системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 367, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку, що у спорах про поділ (виділ частки) будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною розмірів ідеальних часток і стягненням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася».
Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2012 року у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15-ц, від 11 жовтня 2021 року у справі 607/14338/19-ц, від 01 грудня 2021 року у справі № 688/4007/19, від 09 листопада 2022 року у справі № 592/15122/19 та від 10 липня 2024 року у справі № 752/22726/20.
У постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 545/3753/16-ц зазначено, що визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають право власності на зазначене майно пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен виділити його співвласнику таку частину житлового будинку та нежитлових будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. У тих випадках, коли в результаті виділу співвласнику передається частина житлового будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 357/3145/20 вказала, що у результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України, а щодо житлових приміщень - також з врахуванням вимог частини першої статті 379 ЦК України, частини першої статті 50 ЖК України.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
У тих випадках, коли в результаті поділу співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13.
При цьому, вирішуючи питання поділу спільного майна або виділення частки з нього, суди повинні пам'ятати, що визначальним для цього є не усталений співвласниками порядок користування будинком, а розмір їх часток та технічна можливість поділу будинку відповідно до цих часток.
Згідно із частиною першою статті 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Відповідно до пункту «в» частини другої статті 89 ЗК України в спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку.
Частиною першою статті 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Відповідно до статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об'єкта до набувача такого об'єкта.
Згідно зі статтею 381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ці норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового врегулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, дослідивши та надавши оцінку експертному висновку, за яким надано один єдиний можливий варіант поділу будинку та земельної ділянки, та іншим доказам у їх сукупності, дійшов правильного висновку про те, що за наслідками розгляду цієї справи можливо здійснити поділ майна, виділивши позивачу в натурі 1/2 частини житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до запропонованого варіанту.
При цьому суд врахував, що варіант поділу є прийнятним з точки зору доцільності та оптимальним для обох сторін.
Також суд першої інстанції правильно зазначив, що надані ОСОБА_2 технічні умови на приєднання житлового будинку до централізованих системи водопостачання, договір про надання послуг та виконання робіт, акт приймання-передачі виконаних робіт та договір про користування електричною енергією не доводить того, що відповідачка користується наступними приміщеннями: житлова кімната № 2-2 площею 17,1 кв.м, «а4» коридор № 2-1 площею 11,3 кв.м., санвузол № 2-3 площею 3,5 кв.м.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_2 , отримавши в дар частину спірного будинку, фактично не користувалась ним через перешкоди, які чинив позивач, проживала в будинку декілька днів, з початком повномасштабної військової агресії рф 24 лютого 2022 року виїхала в інший населений пункт.
Проаналізувавши зміст схеми розташування житлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 та дані акту приймання-передачі виконаних робіт, складених ОСОБА_7 , суд дійшов правильного висновку, що останній робив ремонтні роботи на замовлення ОСОБА_2 в частині, яка перебувала у її користуванні, де розташовані наступні приміщення: житлова кімната № 1-4 площею 20,0 кв.м; «а3» коридор № 1-1 площею 3,7 кв.м.; санвузол № 1-2 площею 3,2 кв.м.; кухня № 1-3 площею 10,9 кв.м.
Виходячи з наведеного відсутні підстави для проведення поділу майна шляхом зміни частин поділу навпаки, а саме запропоновану позивачем частину житлового будинку з прибудовами та надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , виділивши не позивачу, а ОСОБА_2 в окремий об'єкт нерухомості з правом присвоєння окремої поштової адреси приміщення і будівлі по житловим будівлям та прибудовам.
Аналізуючи обсяг дослідження доводів заявника та їх відображення в рішенні суду першої інстанції, питання обґрунтованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду, зводяться до незгоди з ним та необхідності здійснення переоцінки встановлених фактичних обставин.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 , - залишити без задоволення.
Рішення Основ'янського районного суду м. Харкова від 26 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова