25 листопада 2025 року м. Кропивницький
справа № 398/4529/24
провадження № 22-ц/4809/1941/25
Кропивницький апеляційний суд у складі судді судової палати у цивільних справах Карпенка О. Л. розглянувши матеріали апеляційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України на ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області (суддя Максимович І. В.) від 27.10.2025, у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди,
Моторне (транспортне) страхове бюро України, не погоджуючись із ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області (суддя Максимович І. В.) від 27.10.2025, оскаржило її в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подання (формування) 10.11.2025 апеляційної скарги через систему «Електронний суд».
Однак, апеляційне провадження не може бути відкрито, оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Щодо сплати судового збору
За приписами пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закону) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону судовий збір справляється:
за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;
за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;
за видачу судами документів;
у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду юридичною особою або фізичною ообою-підприємцем складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн.
Таким чином, при поданні апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, Моторне (транспортне) страхове бюро України, мало сплатити судовий збір у розмірі - 3 028,00 грн.
Щодо відстрочення сплати судового збору
У поданій Моторним (транспортним) страховим бюро України апеляційній скарзі на ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області (суддя Максимович І. В.) від 27.10.2025 ставиться питання про відстрочення скаржнику сплати судового збору.
Перевіривши докази та дослідивши обставини, на які посилається скаржник, суд вважає, що у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішення у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення (частини 1, 2 статті 136 ЦПК України).
За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов'язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ'я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім'ї та наявність утриманців тощо.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 697/2951/19 зазначено, що:
«з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Разом із тим, Верховний Суд зауважує, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичною особою є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у вказаних нормах дій є врахування ним майнового стану заявника.
Вирішення питання щодо відстрочення (розстрочення, звільнення, зменшення розміру) сплати судового збору здійснюється у відповідності до загальних принципів цивільного судочинства, зокрема, принципу змагальності, відповідно якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В пункті 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з принципом змагальності, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами у чіткій відповідності до Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягнення судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересам позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Однак, скаржником не наведено обґрунтованих доводів та не подано беззаперечних доказів на підтвердження заявленого клопотання, які могли бути підставою для відстрочення сплати судового збору. Не підтверджено з достовірністю майновий стан скаржника, що перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Крім того, безпідставне відстрочення сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення клопотання Моторного (транспортного) страхового бюро України про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, згідно якої апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд,
Відмовити в задоволенні клопотання Моторного (страспортного) страхового бюро Українипро відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області (суддя Максимович І. В.) від 27.10.2025 залишити без руху.
Запропонувати Моторному (транспортному) страховому бюро України протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали надати сплатити судовий збір в розмірі - 3 028,00 грн та надати до Кропивницького апеляційного суду оригінал платіжної інструкції про оплату судового збору.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у Кіров. обл/тг м. Кропивн/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA 878999980313151206080011567
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кропивницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 6 ст. 357 ЦПК України.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Олександр КАРПЕНКО