Кропивницький апеляційний суд
Справа № 33/4809/670/25 Головуючий у суді І інстанції: Забуранний Р.А.
Категорія: ст.130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.
26.11.2025 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,
за участю:
представника особи, яка притягається до відповідальності - адвоката Любченка В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу адвоката Гахова С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 10 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який проживає у АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 10 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.
Згідно постанови суду 29.12.2024 року о 12 годині 20 хвилин по вул. Шевченка біля будинку № 61 в м. Новомиргород, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом (автомобіль) марки «Volkswagen Рassat», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів). Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат якого показав 1.04 проміле, чим порушив п. 2.9 а ПДР України.
В апеляційній скарзі адвоката Гахова С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову районного суду та постановити нову, якою закрити провадження у справі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що як вбачається з відеозапису нагрудної камери поліцейського, автомобіль працівників поліції під'їжджає до автомобіля « Фольксваген Пасат» який стоїть на місці, тобто не рухається, при цьому будь яких заходів для зупинки даного транспортного засобу не застосовується. Біля автомобіля нікого немає. Однак, через закриття нагрудної камери не видно що відбувається.
В подальшому мається відеозапис з якого вбачається, що біля автомобіля знаходяться вже двоє людей, а саме з лівої сторони автомобіля знаходиться ОСОБА_1 , а з правої сторони ОСОБА_2 . Працівник поліції підходить до автомобіля і пояснює, що водій не ввімкнув показник повороту при здійсненні повороту. На дане ОСОБА_1 відповідає, що показники повороту працюють. При цьому, будь-яких доказів даного порушення не надається. Тобто безпідставно здійснюється перевірка документів.
Згодом працівники поліції, на думку сторони захисту, безпідставно та протизаконно, без наявних на те підстав проводиться огляд автомобіля та вмісту причепа біля автомобіля. В ході даного проходить спілкування з власником автомобіля ОСОБА_1 . При цьому, нічого не говориться про наявність ознак алкогольного сп'яніння, і будь-якого направлення на проведення даного огляду не складається, а вже в матеріалах справи мається направлення.
Також, зовні ознак алкогольного сп'яніння не було виявлено працівником поліції, і відповідно безпідставно проведено огляд на стан сп'яніння.
Крім даного, як вбачається з єдиного доказу відеозапису, працівник поліції не бачив, що за кермом автомобіля перебував саме ОСОБА_1 не задав питання і відповідно не з'ясував хто керував даним транспортним засобом, а вирішив перевірити документи, і оскільки їх надав ОСОБА_1 , - зробив висновок, що саме він і керував транспортним засобом.
На питання суду, чому ОСОБА_1 не пояснив, що не керував транспортним засобом, надав суду відповідять, що його товариш ОСОБА_2 не мав при собі посвідчення водія, i тому щоб не притягували його до відповідальності за керування ТЗ без посвідчення водія, не повідомив про дане.
В подальшому даний факт і було підтверджено письмовими поясненнями самого ОСОБА_3 , однак судом даний факт було відхилено з посиланням на відеозапис, з якого не вбачаться хто саме керував транспортним засобом.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції - залишити без змін, з таких підстав.
В суді апеляційної інстанції адвокат Любченко В.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та додав в матеріалах справи відсутні докази перебування транспортного засобу в русі та докази керування його підзахисним.
Згідно п.2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
При цьому, винність ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №207928 від 29.12.2024, яким підтверджується, що 29.12.2024 року о 12 годині 20 хвилин по вул. Шевченка біля будинку № 61 в м. Новомиргород, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 ;
- результатами тестуванням на алкоголь № 10362 від 29.12.2024 року, здійсненим приладом «Drager Alcotest 6810» № ARСЕ-0227. Результат склав 1,04‰;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3751501 від 29.12.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме за відсутність страхового поліса;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме нестійка хода, млява мова. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810», результат склав 1,04‰;
- направленням до на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 не доставлявся до закладу охорони здоров'я;
- відеозаписами на DVD-R диску, на яких відображено зупинка транспортного засобу «Volkswagen Рassat» разом із причепом. Після зупинки транспортного засобу з транспортного засобу виходить водій та пасажир з переднього пасажирського місця. Водій зупиняється біля причепу. В ході спілкування з водієм, працівниками поліції встановлено особу водія ОСОБА_1 . Виявивши ознаки алкогольного сп'яніння водію запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці. Водій погодився пройти такий огляд. На відеозаписі зафіксовано, як інспектор поліції у відповідно до інструкції з використання газоаналізатору Alcotest 6810 провів огляд ОСОБА_1 , а саме розпакував новий мундштук, зробив контрольні заміри, будь які помилки в роботі приладу не зафіксовано на відеозаписі. Водій продув у спеціальний технічний прилад, результат огляду склав 1,04‰. Водій з результатом не погодився. На питання проїхати до закладу охорони здоров'я водій відмовився.
Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними і відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог п. 2.9 а) ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з п. 2 розділу 2 Інструкції №1452/735 установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
В матеріалах справи наявні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та його зупинили працівники поліції, добровільно погодився пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, інспектор поліції у відповідності до інструкції з використання газоаналізатора «Alcotest Drager 6820» провів огляд ОСОБА_1 , результат тесту показав позитивний результат - 1,04‰, та відмовився їхати до закладу охорони здоров'я.
А тому, вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляції про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються відеозаписом наявним в матеріалах справи з якого вбачається, як після зупинки транспортного засобу з водійського місця виходить особа та підходить до свого причепу, яка в подальшому встановлена як ОСОБА_1 .
Також доводи захисника про те, що транспортний засіб не перебував у русі є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються відеозаписом наявним в матеріалах справи, а саме відеозаписом 2024_1229_121554_0000000_000000_0008 (0-7 секунда) зафіксовано рух транспортного засобу, а саме його зупинка (вбачається зміна руху та стопові вогні).
Більш того вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2025 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 12.02.2025 року між прокурором Новомиргородського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури Ібрагімовим О.Ч. та обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Як вбачається з вищезазначеного вироку, відповідно до угоди про визнання винуватості, укладеної 12.02.2025 року між прокурором Новомиргородського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури Ібрагімовим О.Ч. та обвинуваченим ОСОБА_1 , останній беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України за обставин викладених в обвинувальному акті:
А саме,29.12.2024 року о 12 год. 20 хв. поліцейський сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Яриш Володимир Володимирович, інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Панфілов Артем Вікторович, відповідно до затвердженого начальником відділення поліції № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Матковським Г.М. графіку чергувань особового складу ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області на службовому автомобілі «СКС», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснювали патрулювання території Новомиргородської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Під час патрулювання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по вул. Шевченка, 61, в м. Новомиргороді, Новоукраїнського району, Кіровоградської області за порушення правил дорожнього руху, було зупинено транспортний засіб «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який при зміні напрямку руху не увімкнув відповідний світловий покажчик повороту, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху. Під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейськими у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та роз'яснено, що відносно нього буде складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час складання адміністративного протоколу, ОСОБА_1 почувши, що відносно нього будуть складені адміністративні матеріали та його буде притягнуто до адміністративної відповідальності, перебуваючи по вул. Шевченка, 61, в м. Новомиргороді, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, усвідомлюючи відповідальність за скоєні ним адміністративні правопорушення, у останнього виник злочинний умисел на надання неправомірної вигоди службовій особі у виді грошових коштів, а саме працівникам поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які відповідно до примітки ст. 364 КК України, є службовими особами.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , знаходячись на вищевказаному місці, діючи умисно, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію, обіцянку та надання неправомірної вигоди службовій особі, тобто працівнику поліції, протиправно, бажаючи уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, в особистих інтересах, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, надав працівникам поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 600 доларів США (25104 гривні за офіційним курсом НБУ станом на 29.12.2024 року), а саме поклав вказані грошові кошти на підлокітник службового автомобіля СКС, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за укриття факту виявлення адміністративного правопорушення, з використанням наданого поліцейському службового становища, на що останні відповіли категоричною відмовою.
Після чого, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що дії ОСОБА_1 свідчать про надання неправомірної вигоди службовій особі, тобто наміру та готовність надати таку неправомірну вигоду службовій особі, керуючись у своїх діях чинним законодавством України, а саме: Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вказаного діяння, викликав слідчо-оперативну групу по лінії «102» для фіксації події кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 .
Оскільки ОСОБА_1 визнано фактичні обставини справи в угоді про визначання винуватості, суд апеляційної інстанції залишає без задоволення доводи про те, що останній не керував транспортним засобом, порушення порядку огляду, відсутність ознак алкогольного сп'яніння, безпідставність зупинки транспортного засобу тощо.
В той же час відеозапис наявний в матеріалах справи є належним доказом, з огляджу на наступне.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Наявний у справі диск відеозапису є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.
Необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 та його захисник не оспорює дійсність даних зафіксовані на відеозаписі.
А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
З цих же підстав не можуть бути враховані доводи захисту про те, що в протоколі не зазначено назву. Модель, серію та інвентарний та номенклатурний номер відео реєстратора, як підстава для закриття провадження у справі, оскільки із змісту апеляційної скарги вбачається, що стороною захисту не оспоорюються фактичні обставини справи, а саме факт керування транспортним засобом, факт його зупинки, проходження огляду а також згода з результатом огляду.
Доводи про невідповідність дій працівника поліції вимогам КУпАП не можуть бути враховано, оскільки перевіркою матеріалів справи встановлено, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складені у відповідності до вимог Інструкції та КУпАП.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 , адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.
Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об'єктивно з'ясував всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях
ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
Апеляційну скаргу адвоката Гахова С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 10 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.А. Бондарчук