Справа № 367/6358/18
Провадження по справі № 1-кп/367/62/2025
26 листопада 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретарів судових засідань - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
прокурорів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
обвинуваченого - ОСОБА_15 ,
захисників - ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 жовтня 2016 року за № 12016110040003480 по обвинуваченню
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гостомель, Київської області, громадянина України, освіта вища, одруженого, працює фізичною особою-підприємцем, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
встановив:
17 жовтня 2016 року близько 20 години 00 хвилин (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_15 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Nissan X-trail», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Лісова, що в м. Буча, Київської області, в смузі руху в напрямку Бучанського міського парку, в порушення вимог п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - ПДР України), відповідно до якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», проявив злочинну недбалість, не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, та порушуючи вимоги п.12.1 ПДР України, згідно з яким «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним» не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, внаслідок чого не впорався з керуванням автомобіля на правосторонньому заокругленні дороги здійснив виїзд керованого ним автомобіля «Nissan X-trail», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на узбіччя дороги, внаслідок чого відбулося перекидання автомобіля через лівий бік, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, від ударів об виступаючі частини салону автомобіля, пасажирка ОСОБА_18 , яка знаходилася на задньому-правому пасажирському сидінні автомобіля, отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Грубе порушення водієм ОСОБА_15 вимог пунктів 2.3 б) та 12.1 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_18 .
Таким чином, ОСОБА_15 своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_18 тяжкі тілесні ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_15 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю, підтвердив обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, та в своїх показаннях зазначив, що 17 жовтня 2016 року близько 20 години 00 хвилин він, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 їхали в ОСОБА_20 парк на автомобілі під його керуванням, ОСОБА_18 була не пристебнута. На під'їзді до нижнього паркувального майданчику Бучанського парку є затягнутий поворот, він рухався на автомобілі зі швидкістю 50-60 км/год, на повороті був розсипаний пісок, він повертав кермо автомобіля, але колеса не поверталися, він додав газу і машину почало носити по дорозі, на третій маневр, коли колеса були повернуті вправо, він колесами врізався у бордюр, з лівої сторони дороги був спуск вниз, автомобіль почало крутити і він з'їхав з дороги та перевернувся на дах. Після цього, ОСОБА_19 сказала, що з нею все добре, він та ОСОБА_21 вилізли з автомобіля, та побачили, що ОСОБА_22 придавило автомобілем, далі автомобіль підняли, та ОСОБА_19 дістала ОСОБА_22 з-під автомобіля. Обвинувачений зазначив, що люк розбився в момент приземлення автомобіля і потерпіла, оскільки була не пристебнута, вилетіла в люк та потрапила під автомобіль. Зазначив, що щиро кається та жалкує про вчинене, заподіяну шкоду потерпілій відшкодувала його родина.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним обставин вчиненого, добровільності та істинності його позиції.
Крім показань обвинуваченого, вина ОСОБА_15 підтверджується також показаннями потерпілої ОСОБА_18 , протокол допиту якої під час досудового розслідування від 23.02.2017 долучено судом до матеріалів справи, відповідно до яких 17 жовтня 2016 року близько 20 години 00 хвилин, вона їхала в якості пасажира в автомобілі марки «Ніссан Ікстрейл», та сиділа на задньому сидінні з правої сторони. За кермом даного автомобіля знаходився ОСОБА_23 , а на передньому правому сидінні знаходилася ОСОБА_19 . Вони їхали по асфальтованій дорозі, яка розташована з тильної сторони Бучанського міського парку та розпочинається з вул. Вокзальна м. Бучі біля ресторану «Кампа». Коли вони рухалися по даній дорозі, то автомобіль різко з'їхав з проїзної частини дороги ліворуч, і як їй здалося, автомобіль почав перекидатися, після цього через деякий час автомобіль зупинився і вона втратила свідомість. Перед тим, як вона втратила свідомість і автомобіль зупинився, вона якимось чином вилетіла з даного автомобіля і опинилася під ним, це все відбулося дуже швидко, що вона не зрозуміла як це сталося. Коли вона прийшла до тями, то лежала на землі приблизно за 1 метр від цього автомобіля, після цього, приїхала швидка медична допомога, яка забрала її до лікарні. Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди вона отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому тіл 4-5, поєднану травму, закриту хребетно-спинномозкову травму. Також, потерпіла додала, що в той момент, коли вони з'їхали з дороги в кювет, інших автомобілів на дорозі не було, з якою швидкістю рухався автомобіль їй не відомо, однак вони їхали в середньому темпі, на момент ДТП була темна пора доби, без опадів, яка причина з'їзду автомобіля в кювет, їй не відомо.
У судовому засіданні 09 квітня 2025 року прокурором було долучено до матеріалів справи заяву потерпілої ОСОБА_18 від 25.03.2025, в якій вона зазначила, що не має змоги вільно пересуватися, оскільки має інвалідність першої групи, на підтвердження чого долучила довідку до акта МСЕК, у зв'язку з чим не може прибути у судове засідання, також зазначила про неможливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції через додатковий емоційний стрес, що може негативно вплинути на її самопочуття, та вказала, що надані на досудовому слідстві показання підтримує і просила оголосити їх у судовому засіданні, щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_15 поклалася на розсуд суду.
Також, у судовому засіданні 09 квітня 2025 року оголошено прокурором та долучено до матеріалів кримінального провадження протокол допиту потерпілої ОСОБА_18 від 23.02.2017.
Надаючи оцінку показанням потерпілої ОСОБА_18 , суд враховує, що під час допиту потерпілу було попереджено слідчим про кримінальну відповідальність, передбачену ст.384 КК України. Під час дорожньо-транспортної пригоди потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження, має інвалідність першої групи та не має змоги вільно пересуватися, у своїй заяві від 25.03.2025 вказала про те, що показання, надані на досудовому слідстві, підтримує в повному обсязі та просила оголосити в судовому засіданні.
Суд приймає показання потерпілої ОСОБА_18 , оскільки існує вагома причина для неявки особи, показання потерпілої не є єдиним або визначальним доказом обвинувачення, існують достатні врівноважуючі фактори для компенсації невигідного становища сторони захисту. Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_15 визнав винуватість у пред'явленому обвинуваченні та підтвердив обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. При цьому, вказані показання потерпілої узгоджуються із показаннями обвинуваченого, наданими ним в судовому засіданні.
Так, аналізуючи зміст показань потерпілої ОСОБА_18 , суд визнає їх належними, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також не вбачає підстав для визнання їх недостовірними та недопустимими.
Свідок ОСОБА_24 будучи допитаною у судовому засіданні 27.10.2020 під головуванням судді ОСОБА_25 , надала показання про те, що чотири роки тому (у 2016 році) восени ввечері вона, ОСОБА_18 та ОСОБА_23 зібралися поїхати в Бучанський міський парк. В той день вони були вперше з ОСОБА_26 , коли той був за кермом. Свідок зазначила, що вона сиділа на пасажирському місці біля водія, ОСОБА_18 сиділа позаду неї. Свідок та ОСОБА_27 були пристебнуті, ОСОБА_28 не була пристебнута. Автомобіль рухався зі спокійною швидкістю, не швидко, коли вони під'їжджали до Бучанського парку, то на дорозі був пісок, оскільки з однієї сторони було поле, а з іншої сторони була розрита земля. Ліхтарів обабіч дороги не було, також на дорозі були відсутні інші автомобілі. Свідок зазначила, що під час поїздки вони з ОСОБА_29 розмовляли, а потім він повернув і машина виїхала в кювет та перевернулася, якою саме частиною автомобіль лежав на землі, свідок не пам'ятає, але пам'ятає, що автомобіль був не на колесах. Свідок вважає, що автомобіль занесло на дорозі, оскільки коли вони почали повертати, то вона побачила, що вони повертають занадто сильно, і перед автомобілем було поле, а не дорога. Автомобіль перевернувся десь 2-3 рази. Коли автомобіль зупинився, ОСОБА_27 запитав, чи все в порядку, та вони не почули голос ОСОБА_30 . Далі, вони вийшли з автомобіля, свідок зазначила, що з автомобіля вийшла через двері, але як саме не пам'ятає, ОСОБА_27 та інші чоловіки припідняли автомобіль та свідок дістала з-під автомобіля ОСОБА_22 . Якою частиною автомобіля притиснуло потерпілу, свідок не пам'ятає. Невідома жінка викликала швидку, швидка приїхала приблизно через 10-15 хвилин до виклику швидкої ОСОБА_18 прийшла до свідомості. На той момент свідок вважала, що ОСОБА_18 вилетіла через люк під час того, як автомобіль перевертався, та опинилася під автомобілем. Також, свідок зазначила, що в той день була нормальна погода, на момент ДТП на вулиці було темно, фари у автомобіля були ввімкнені, жодних попереджувальних знаків на дорозі не було. Крім того, свідок зазначила, що спиртних напоїв вони в той вечір не вживали. Під час руху водія ніхто не відволікав, вони просто розмовляли з ОСОБА_29 , жодних перешкод у керуванні автомобілем ніхто йому не створював.
07 вересня 2021 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_25 , та визначено суддю ОСОБА_1 для розгляду цієї справи.
18 липня 2022 року суддею ОСОБА_1 на підставі ст. 319 КПК України розпочато судовий розгляд кримінального провадження з початку.
Під час розгляду справи встановити місцезнаходження свідка ОСОБА_24 не видалось можливим, а тому судом за клопотанням прокурора було заслухано звукозапис допиту вказаного свідка попереднім складом суду. Судом встановлено, що свідок ОСОБА_24 попереднім складом суду була допитана у відповідності до вимог ст.352 КПК України, було забезпечено право сторони захисту на перехресний допит вказаного свідка, у зв'язку з чим суд визнає допустимими показання свідка ОСОБА_24 , які вона надавала у даній справі під час судового розгляду попереднім складом суду.
Так, аналізуючи зміст показань свідка ОСОБА_24 , суд визнає їх належними, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також не вбачає підстав для визнання їх недостовірними та недопустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку встановленому КПК України.
Також, винуватість ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується наступними письмовими доказами:
-відомостями, які містяться у Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 18 жовтня 2016 року слідчим ГУНП в Київській області внесено відомості за №12016110040003480 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме порушення ОСОБА_15 17.10.2016 близько 20.00 год. по вул. Лісова в м. Буча п.п.2.3 б), 12.1 ПДР України, внаслідок чого пасажирка ОСОБА_18 отримала тяжкі тілесні ушкодження;
-фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17 жовтня 2016 року, схемі та ілюстративній таблиці до нього, проведеного слідчим 17 жовтня 2016 року з 23 години 19 хвилин по 23 годину 57 хвилин, за участю понятих та спеціаліста, в присутності ОСОБА_15 , відповідно до якого проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Лісна, біля озера Бучанського міського парку, та встановлено, що дорожнє покриття є сухим, з нашаруванням грунту, нанесена повздовжня розмітка для розділення зустрічних потоків транспорту, праворуч проїжджої частини є бордюрний камінь та колесовідбійник, далі озеро, ліворуч узбіччя та кювет, на момент огляду дорога не освітлена, автомобіль Ніссан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , розташований за межами проїзної частини, з лівої сторони за узбіччям, за напрямком руху від вул. Вокзальної, від задньої правої частини автомобіля до початку проїзної частини - 10 метрів, від передньої правої частини автомобіля до початку проїзної частини - 9 метрів, з місця пригоди вилучені свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , посвідчення водія на ОСОБА_15 , автомобіль Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
-фактичними даними, які містяться у акті огляду та затримання транспортного засобу від 18.10.2016, відповідно до якого слідчим о 00:30 год. 18.10.2016 проведено огляд транспортного засобу Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_31 , та встановлено, що у автомобіля деформовано передні та задні праві і ліві двері, дах автомобіля, передні та задні крила, капот, розбито передні фари, лобове скло, скло дверей, передній бампер;
-відомостями, які містіться у розписці ОСОБА_32 , відповідно до якої останній отримав від слідчого свій автомобіль марки Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зобов'язався зберігати за адресою: Київська обл., смт. Гостомель, вул. Ярова, 27, без будь-якого ремонту та переміщення до прийняття рішення по кримінальному провадженню;
-відомостями, які містяться у полісі №АЕ/9117019 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Київський страховий дім», страхова сума за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 200 000 гривень, за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000 гривень;
-відомостями, які містяться у виписці з історії хвороби ОСОБА_18 , виданої КМКЛ №17 від 16.11.2016, згідно якої встановлено діагноз: поєднана травма, закрита хребетно-спинномозкова травма, компресійний, уламковий перелом тіл Th 4-5, споділолістез Th 4-5, багатоуламковий перелом дужок Th 4-5, забій, стистення спинного мозку (Frankel-«A»), ЗТГ, забій та розрив обох легень, двобічний пневмоторакс, перелом тіла грудини, нижня параплегія, порушення функції тазових органів по центральному типу;
-висновком експерта №68 від 24.04.2017, складеним за наслідками проведення судово-медичної експертизи за медичною документацією на ім'я ОСОБА_18 , 1996 р.н., відповідно до якого згідно наданої медичної документації та результату консультації рентгенолога у гр. ОСОБА_18 , 1996 р.н., мало місце таке тілесне ушкодження - хребетно-спинномозкова травма: переломи тіл і дужок 4-го та 5-го грудних хребців з ушкодженням спинного мозку з нижньою параплегією, порушенням функції тазових органів. Вказане тілесне ушкодження утворилося від дії тупого (их) предмету (ів), можливо в строк та за обставин, вказаних у постанові, а саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (травма пасажира в салоні автомобіля) та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння;
-висновком експерта №19/8-02/1567 від 09.12.2016, складеного за наслідками проведення інженерно-технічної експертизи, відповідно до якого рульове керування автомобіля «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 , на момент огляду знаходиться в працездатному стані; несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено; система робочого гальма автомобіля «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 , на момент огляду, знаходиться в працездатному стані; несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед подією, не виявлено; елементи підвіски автомобіля «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 , на момент огляду, знаходиться в працездатному стані; несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено;
-висновком експерта №12-1/1268 від 24.07.2018, складеного за наслідками проведення інженерно-технічної експертизи, відповідно до якого: відповідно до показів водія ОСОБА_15 , а також потерпілої ОСОБА_18 та свідка ОСОБА_24 водій автомобіля «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 , на заокругленні дороги в праву сторону, відносно його напрямку руху, не впорався із керуванням та допустив з'їзд в кювет та подальше перекидання керованого ним автомобіля; за таких обставин, з технічної точки зору, водій автомобіля «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.1. та п. 12.2.Правил дорожнього руху України; відповідно до слідчого експерименту, проведеного із водієм ОСОБА_15 , останній при слідчому експерименті повідомив, що під час руху його руку, яка перебувала на кермі, підбила пасажир ОСОБА_19 , тому автомобіль втратив курсову стійкість; за таких обставин, з технічної точки зору, водій автомобіля «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.2. та 12.3. Правил дорожнього руху України; відповідно до показів водія ОСОБА_15 , а також потерпілої ОСОБА_18 та свідка ОСОБА_24 водій автомобіля «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 , на заокругленні дороги в праву сторону, відносно його напрямку руху, не впорався із керуванням та допустив з'їзд в кювет та подальше перекидання керованого ним автомобіля; за даних дорожніх обставин, технічна можливість запобігти з'їзду з дороги та подальшого перекидання автомобіля водієм автомобіля «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 , полягала у виконанні ним вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху України, тобто, при виконанні вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху України, водій автомобіля «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 , мав технічну можливість попередити з'їзду з дороги та подальше перекидання автомобіля, нащо у нього не було перешкод технічного характеру; відповідно до слідчого експерименту, проведеного із водієм ОСОБА_15 , останній при слідчому експерименті повідомив, що під час руху його руку, яка перебувала на кермі, підбила пасажир ОСОБА_19 , тому автомобіль втратив курсову стійкість; встановити «Чи мав технічну можливість водій автомобіля «Nissan X-Trail», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_15 запобігти з'їзду з дороги та подальшого перекидання автомобіля?» не надається можливим, по причині, вказаній у дослідницькій частині (стор. 5 даного висновку); відповідно до показів водія ОСОБА_15 , а також потерпілої ОСОБА_18 та свідка ОСОБА_24 , водій автомобіля «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 , на заокругленні дороги в праву сторону, відносно його напрямку руху, не впорався із керуванням та допустив з'їзд в кювет та подальше перекидання керованого ним автомобіля; в заданій дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 , вбачаються невідповідності у виконанні вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху України, невідповідностей в діях водія автомобіля «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 , вимогам п. 12.2. ПДР України, з технічної точки зору, не вбачається; відповідно до слідчого експерименту, проведеного із водієм ОСОБА_15 , останній при слідчому експерименті повідомив, що під час руху його руку, яка перебувала на кермі, підбила пасажир ОСОБА_19 , тому автомобіль втратив курсову стійкість; в заданій дорожньо-транспортній ситуації, невідповідностей в діях водія автомобіля «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 , вимогам п. 12.2. ПДР України, з технічної точки зору, не вбачається. Встановити чи маються невідповідності в діях водія автомобіля «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 , вимогам п. 12.3. ПДР України, з технічної точки зору, не надається можливим, по причині вказаній у дослідницькій частині (стор. 6, 7 даного висновку);
-відомостями, які містяться у відповіді Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 13.07.2018 №17-06/1441 на запит слідчого, згідно якої повідомлено, що 17.10.2016 за період з 18 години по 21 годину за даними об'єднаної гідрометеорологічної станції Київ, що знаходиться найближче до місця події, атмосферних явищ та опадів не було, температура повітря від 6 до 4.8 градусів Цельсія;
-відомостями, що містяться у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №293, складеного лікарем Ірпінської міської лікарні о 22 годині 00 хвилин 17.10.2016, відповідно до якого у ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ознак сп'яніння не виявлено;
-відомостями, що містяться у заяві ОСОБА_18 від 23.02.2017 про залучення до провадження як потерпілої;
-фактичними даними, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 29.05.2018, за участю ОСОБА_15 , відповідно до якого слідчим за участю понятих та ОСОБА_15 29.05.2018 в період часу з 21 год. 20 хв. по 23 год. 00 хв. на місці ДТП, яка сталася 17.10.2016 близько 20.00 год., а саме в м. Буча по вул. Лісова, біля озера, що розташоване біля Бучанського міського парку, ОСОБА_15 було запропоновано відтворити на місці обставини події, на що він погодився та зазначив, що 17.10.2016 близько 20 год. 00 хв., він, керуючи автомобілем «Ніссан Ікстрейл», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю близько 50-60 км/год по вул. Лісова в м. Буча, по асфальтованій дорозі, таким чином, що озеро та Бучанський міський парк розташовувалися з правої сторони відносно його напрямку руху, потім в якийсь момент його відволік пасажир, а саме своєю лівою рукою вона підбила його праву руку, в результаті чого він відволікся та коли вже подивився на дорогу, то автомобіль його вже знаходився на узбіччі, оскільки було заокруглення дороги в праву сторону. Також, ОСОБА_15 показав, де саме відбувся з'їзд на узбіччя з лівої сторони відносно його напрямку руху. Після цього експериментальним шляхом встановлено видимість елементів дороги з робочого місця водія автомобіля «Ніссан Ікстрейл», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яка під час замірів склала при увімкненому ближньому світлі фар 35, 5 м.;
-відповідно до заяви ОСОБА_18 від 29 жовтня 2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_33 , зареєстрованої в реєстрі за №618, нею отримано від ОСОБА_15 компенсацію за нанесену їй шкоду та завдані збитки, у зв'язку з чим підтверджує, що не має до ОСОБА_15 претензій майнового, морального характеру;
-згідно із довідкою до акта МСЕК серії АВ №1057004, ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має першу групу інвалідності - довічно.
Статтею 84 КПК України встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до положень ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Досліджені письмові докази зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України, є належними та допустимими доказами, а тому приймаються судом.
Оцінивши зазначені вище докази у своїй сукупності, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_15 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом в контексті рішень Європейського суду з прав людини означає, що сукупність обставин справи встановлена під час судового розгляду, виключає будь яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
З урахуванням наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення дійшов до впевненого висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, викладеного у вироку суду доведена і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_18 тяжкі тілесні ушкодження.
Відповідно до ч.1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, наслідки вчиненого злочину для потерпілої ОСОБА_18 , яка має інвалідність першої групи та втратила можливість самостійно пересуватися, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює, характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, відшкодував заподіяну шкоду, відповідно до наданих до суду заяв, потерпіла претензій до обвинуваченого ОСОБА_15 не має, щодо міри покарання поклалася на розсуд суду.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_15 , суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Тому, на підставі викладеного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, наслідки злочину, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_15 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України.
Відповідно до досудової доповіді, складеної 21.10.2025 Бучанським районним відділом №2 Філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області стосовно ОСОБА_15 , дослідження інформації, що характеризує особу за місцем його проживання/навчання/роботи, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.
Враховуючи встановлені судом обставини, а саме повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, відшкодування завданого збитку потерпілій, а також враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується позитивно, працює, має на утриманні малолітню дитину, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_15 можливе без ізоляції від суспільства, на підставі ст. 75 КК України, у зв'язку з чим звільняє останнього від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком та покладає обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Призначене ОСОБА_15 основне покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75, 76 КК України є необхідним й достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень в майбутньому.
Також, враховуючи наслідки кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_15 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в межах санкції ч.2 ст.286 КК України.
Під час судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_15 було заявлене клопотання про звільнення його від відбування покарання на підставі пунктів в), е) ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році». Обґрунтовуючи клопотання, ОСОБА_15 зазначив, що він має посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, а також має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення зазначеного клопотання, посилаючись на відсутність підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання згідно Закону України «Про амністію у 2016 році».
Обвинувачений та захисник підтримали заявлене клопотання.
Вирішуючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_15 щодо звільнення його від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
Згідно із пунктами «в», «е» ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», постановлено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: - не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами; - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи - осіб, які підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та аналогічних законів інших держав - колишніх республік СРСР.
Закон України «Про амністію у 2016 році» набрав чинності 07 вересня 2017 року.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Голосіївським районним у місті Києві відділом ДРАЦС ЦМУ МЮ (м. Київ), ОСОБА_35 , батьком якої є ОСОБА_15 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Таким чином, щодо обвинуваченого ОСОБА_15 не підлягає застосуванню п. в ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки станом на день набрання чинності цим Законом - 07 вересня 2017 року обвинувачений ОСОБА_15 не мав неповнолітніх дітей.
Згідно із наданою обвинуваченим копією посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_3 , вказане посвідчення видане 19.09.2000 Київською облдержадміністрацією ОСОБА_15 , пред'явник посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції від 19 грудня 1991 року із змінами і доповненями від 01 липня 1992 року) для дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи. Також, у посвідченні зазначено про те, що вказане посвідчення діє до повноліття дитини на всій території України.
ОСОБА_15 досяг повноліття 21 липня 2015 року, після чого вказане посвідчення припинило свою дію.
Таким чином, на момент вчинення кримінального правопорушення - 17.10.2016 ОСОБА_15 вже не мав статусу дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про те, що до обвинуваченого ОСОБА_15 також не підлягає застосуванню п. е ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Враховуючи викладене, клопотання обвинуваченого ОСОБА_15 щодо звільнення його від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році» - задоволенню не підлягає.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
З обвинуваченого, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні за проведення експертних досліджень №19/8-02/1567 від 09.12.2016 та №12-1/1268 від 24.07.2018 в загальному розмірі 2309 грн. 60 коп.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_15 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки.
Покласти на ОСОБА_15 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Запобіжний захід ОСОБА_15 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Речовий доказ по кримінальному провадженню: автомобіль марки «Nissan X-trail», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_31 та переданий останньому на відповідальне зберігання - повернути законному володільцю ОСОБА_31 .
Стягнути із ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертиз в розмірі 2309 (дві тисячі триста дев'ять) грн. 60 коп.
Клопотання ОСОБА_15 щодо звільнення його від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році» - залишити без задоволення.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1