Справа № 367/13652/25
Провадження №2-з/367/174/2025
Іменем України
26 листопада 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Шестопалова Я.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову,-
встановив:
До Ірпінського міського суду Київської області звернулась ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна із незаконного володіння та поділ спільного майна подружжя.
26 листопада 2025 року судді Шестопаловій Я.В. було передано заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подану 17 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд», в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на наступне нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_4 : житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка (кадастровий номер 3210945600:01:072:0004), розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Заяву обґрунтовано тим, що позивачеою заявлено вимогу про визнання недійсним договору купівліпродажу та витребування 100% майна з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь спільної сумісної власності подружжя та поділу майна до ОСОБА_3 .
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
За змістом пункту 1 та 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до пункту 2 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 2 грудня 2006 року вказано, що вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст.152 ЦПК України перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 2 грудня 2006 року, міститься роз'яснення, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як зазначено в п. 4 Рішення Конституційного Суду від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011, інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Разом з тим у Кодексі встановлено систему захисту прав особою, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Складовими такої системи є: співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; можливість суду вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою; відшкодування особі збитків, завданих забезпеченням позову; право на апеляційне оскарження ухвали суду щодо забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.
Як вбачається із змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, між сторонами виник спір щодо визнання недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3210945600:01:072:0004 та житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , від 24.12.2021, зареєстрований в реєстрі № 10029, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; витребування у ОСОБА_4 житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 3210945600:01:072:0004, в цілому (100%) та повернути зазначене майно у спільну сумісну власність; здійснення поділу спільного майна подружжя, шляхом відступу від рівності часток та визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 (три четвертих) частки житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945600:01:072:0004; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 (одну четверту) частку житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частини земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945600:01:072:0004; Припинити право спільної часткової власності позивачки на автомобіль та стягнути грошову компенсацію за автомобіль ОРЕL модель VЕСТRА, 2003 року випуску, об'єм двигуна 1800 куб3, у розмірі 1/2 від його ринкової вартості.
Як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 407283723 від 09.12.2024 року, власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 3210945600:01:072:0004 є ОСОБА_4 .
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Разом з тим, ухвалою суду від 25.11.2025 року у цивільній справі № 367/13652/25 було відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3210945600:01:072:0004.
Зважаючи на наведене, предметом розгляду у цивільній справі № 367/13652/25 не є земельна ділянка з кадастровим номером 3210945600:01:072:0004, а отже захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 3210945600:01:072:0004, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , не є співмірним позовним вимогам.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, враховуючи наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_4 .
Підстав, які б визначали необхідність обов'язково застосування зустрічного забезпечення позову в порядку ст.154 ЦПК України, судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 149, 151-153, ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В іншій частині заяви - відмовити.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Боржник: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Я.В. Шестопалова