Справа № 366/742/19
Провадження № 4-с/366/6/25
21.11.2025 с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Іванківського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федірка Юрія Анатолійовича, Боржник: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 (далі - Скаржник) звернулась в суд зі скаргою на державного виконавця Іванківського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федірка Ю.А. (далі - Державний виконавець), у якій просила:
1. Визнати неправомірною бездіяльність Державного виконавця щодо не проведення належного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів відповідно до фактичних доходів ОСОБА_2 (далі - Боржник).
2. Зобов'язати Іванківський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області:
Витребувати з Пенсійного фонду України офіційні довідки за формами ОК-5 та ОК-7 на ім'я Боржника;
Витребувати від Державної податкової служби України відомості про офіційні доходи та джерела їх надходження за аналогічний період;
Витребувати від військової частини № НОМЕР_1 НГУ довідку про грошове забезпечення Боржника за період служби;
Провести повторний розрахунок заборгованості за аліментами на підставі фактичних доходів боржника відповідно до ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».
3. Направити копію ухвали суду до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для проведення службової перевірки дій Державного виконавця щодо порушень вимог законодавства та принципу неупередженості під час виконання рішення суду.
28.10.2025 скарга залишена без руху з підстав пропущення встановленого ст. 449 ЦПК України строку звернення зі скаргою та відсутністю клопотання про поновлення такого строку.
18.11.2025 Скаржник подала до суду заяву, у якій просила поновити їй строк на звернення до суду зі скаргою та прийняти її до розгляду.
В обґрунтування поновлення строку Скаржник зазначає, що вона у 2025 році неодноразово зверталась до Міністерства юстиції України та начальника Іванківського ВДВС зі скаргами на неправомірне нарахування заборгованості з аліментів, на що отримувала негативні відповіді.
На той час Скаржник перебувала у правовідносинах з адвокатом, який не повідомив її про встановлені процесуальні строки та не роз'яснила необхідності своєчасного звернення до суду зі скаргою, тобто адвокат здійснював неналежне правове консультування.
Лише у жовтні 2025, після укладення договору з іншим адвокатом Скаржник дізналась про неправомірну, на її думку, бездіяльність державного виконавця, яку вона має намір оскаржити.
Скаржник стверджує, що за практикою Верховного Суду неналежне правове консультування, переконання особи, що вона діяла у правильний спосіб та тривале очікування відповіді від органів державної влади є поважними причинами пропуску строку.
Розглянувши скаргу з доданими до неї документами, враховуючи доводи Скаржника у заяві про поновлення строку для звернення до суду зі скаргою, суддя приходить до такого висновку.
Звертаючись в суд зі скаргою, Скаржник мотивувала її тим, що на виконанні у Іванківському відділі державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 67383814, відкрите на підставі судового наказу Іванківського районного суду Київської області від 17.04.2019 у справі № 366/742/19 про стягнення з Боржника аліментів у розмірі частки всіх видів його доходу на користь дитини - ОСОБА_3 .
Попри наявність в Боржника стабільного високого доходу, Державний виконавець провів розрахунок заборгованості на підставі середньомісячної заробітної плати по регіону, а не фактичного доходу боржника.
Проігнорувавши звернення Скаржника до МЮ України та Державного виконавця, останній передчасно закрив виконавче провадження постановою від 11.02.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
За ч. 1 ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 123 ЦПК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За положеннями п. а ч. 1, ч. 2 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.
У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За ч. 8 ст. 71 цього Закону, спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Питання щодо дотримання строку для звернення в суд зі скаргою в порядку, визначеному розділом VII ЦПК України та наслідків недотримання такого строку було неодноразовим предметом розгляду Верховним Судом.
У постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 759/20392/18 зазначено, що виходячи з результату системного аналізу статей 123, 124, 126 ЦПК України із положеннями пункту «а» частини першої статті 449 ЦПК України, статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якої пов'язано його початок, тобто після фактичної обізнаності особи про порушення її прав і свобод.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 2-1441/10, від 07.07.2021 року у справі № 127/2-200/2004, від 04.11.2022 у справі № 761/38464/20 та від 12.04.2023 у справі № 209/2838/16.
Стаття 449 ЦПК України є спеціальною нормою по відношенню до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та має переважне право на застосування при обрахуванні строку для звернення сторони виконавчого провадження зі скаргою на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 367/7831/19, від 13.06.2023 у справі № 638/5995/16-ц, від 30.06.2023 у справі № 206/1451/19.
Положеннями ч. 2 ст. 449 ЦПК України імперативно визначено, що пропущений процесуальний строк для подання скарги може бути поновлено за відповідних обставин судом виключно за клопотанням особи, що подає скаргу. Протилежні дії суду порушуватимуть права інших учасників спору (зокрема виконавця, дії якого оскаржуються) та загальні засади цивільного судочинства, а саме його диспозитивності, рівності перед законом і судом та змагальності сторін.
Аналогічний висновок викладено у постанові КЦС ВС від 15.11.2023 у справі № 552/3735/20.
Предметом поданої скарги є бездіяльність Державного виконавця, яка стосується з проведеним розрахунком заборгованості зі сплати аліментів на виконання судового рішення.
В обґрунтування скарги Скаржник посилається на те, що Державний виконавець, до винесення постанови про закінчення виконавчого провадження (11.02.2025) допустив бездіяльність, яка полягає у не встановленні фактичних доходів Боржника, внаслідок чого фактично зменшив розмір заборгованості зі сплати аліментів та передчасно закінчив виконавче провадження.
Оскільки предметом скарги є спір про розмір заборгованості зі сплати аліментів, такий спір розглядається виключно судом за заявою заінтересованої сторони, що відповідає положенням ч. 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», а з огляду на те, що за змістом поданої скарги кінцевим етапом допущеної Державним виконавцем бездіяльності є закінчення виконавчого провадження, строк для подачі скарги слід обчислювати від дня, коли особа дізналась про наявність постанови про закінчення виконавчого провадження.
Як вбачається з наданої скаржником копії скарги, адресованої начальнику Іванківської ДВС у Вишгородському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ), яка направлена електронною поштою, Скаржник зазначає, що 06.03.2025 отримала копію постанови про закінчення виконавчого провадження № 67383814.
Таким чином, встановлений 10 денний строк для звернення в суд зі скаргою на бездіяльність Державного виконавця почав обчислюватись з 07.03.2025 та останнім днем строку було 17.03.2025 (останнім днем 10-денного строку було 16.03.2025, тобто вихідний день (неділя), тому відповідно до положень ч. 3 ст. 124 ЦПК України останній день строку перенесено на перший робочий день, тобто на 17.03.2025).
Скарга подана до суду через систему «Електронний суд» 24.10.2025.
З огляну на викладене, суддя приходить до висновку про те, що Скаржник пропустила строк звернення до суду зі скаргою, а викладені нею доводи про поновлення пропущеного строку не є поважними причинами пропуску строку з таких підстав.
Скаржник зазначає, що за практикою Верховного Суду неналежне правове консультування, переконання особи, що вона діяла у правильний спосіб та тривале очікування відповіді від органів державної влади є поважними причинами пропуску строку.
Разом з цим, Скаржник не зазначає номерів справ, виду судових рішень, дати їх ухвалення та виду судочинства, у якому Верховний суд прийшов до таких висновків.
Щодо неналежного правового консультування суддя зазначає, що як вбачається з листів, адресованих Скаржнику від Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області ЦМУ МЮ (м. Київ) (два листи від 10.03.2025) та Іванківського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області (від 15.04.2025), ці листи адресовані особисто Скаржнику, а не адвокату, що свідчить про самостійне звернення Скаржника до цих установ.
Доданий до заяви про поновлення строку договір про надання правничої допомоги від 28.01.2025, укладений між Скаржником та адвокатом Харитончук Є.В. містить загальні умови надання правничої допомоги та не містить конкретизації щодо надання таких послуг в частині оскарження бездіяльності органу ДВС.
При цьому, у договорі визначено, що адвокат від імені клієнта має право подавати позовні заяви, листи, пояснення, заперечення, скарги, в тому числі до суду, поліції, прокуратури тощо (п. 2.1.2 Договору).
Відтак, суддя критично ставиться до тієї обставини, що адвокат надавав Скаржнику неналежне правове консультування, оскільки незважаючи на наявність договору про надання правничої допомоги, Скаржник самостійно зверталась з листами до вище зазначених установ, з чого випливає обґрунтований сумнів у тому, що договір від 28.01.2025 укладено з метою врегулювання спору щодо бездіяльності державного виконавця.
Також суддя критично ставиться до доводів Скаржника стосовно того, що вона уклала новий договір з іншим адвокатом, оскільки до заяви такий договір не додано і Скаржник самостійно звернулась до суду зі скаргою, що не узгоджується з метою укладення договору про надання правничої допомоги.
Щодо тривалого листування з Міністерством юстиції та Іванківським відділом ДВС то суддя зазначає, що вчинення дій щодо врегулювання спору у досудовому порядку шляхом тривалого листування з дозвільними органами не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки ця обставина не є непереборною та такою, що унеможливила своєчасне звернення до суду, зважаючи на негативні відповіді щодо порушених позивачками у зверненнях питань.
Такий висновок викладено у постанові ВС від 26.02.2020 у справі № 826/14417/18.
Щодо необізнаності про встановлені законом строки звернення в суд зі скаргою то суддя зазначає, що така обставина не є поважною причиною пропуску встановленого строку для звернення в суд зі скаргою, оскільки такий строк прямо визначений в ст. 449 ЦПК України.
Разом з цим, як вбачається зі змісту копії скарги, поданої Скаржником 13.03.2025 до Іванківського ВДВС, остання в мотивувальній частині скарги оперувала положеннями Закону України «Про виконавче провадження», тобто була обізнана з його положеннями.
При цьому, ч. 5 ст. 74 цього Закону, яка кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 449 ЦПК України та визначає, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відтак, ці доводи Скаржника суддя відхиляє.
Інших поважних причин пропуску строку на звернення в суд зі скаргою Скаржником не наведено.
Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України у разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
Враховуючи те, що Скаржник звернулась в суд зі скаргою з пропуском встановленого строку для її подання і не навела поважних причин його пропуску, суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку та залишення скарги без розгляду.
Керуючись ст.ст. 447, 449, 353-355 ЦПК України, суддя
У задоволені заяви про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою, відмовити.
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Іванківського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федірка Юрія Анатолійовича, Боржник: ОСОБА_2 , залишити без розгляду.
Копію цієї ухвали направити скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення (21.11.2025).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому цієї ухвали.
Суддя Н.П. Слободян