Справа № 357/19158/25
3/357/7370/25
26.11.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №1 Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, особа з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РКНОПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 24.11.2025 надійшли адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 розглядаються протягом трьох діб.
Громадянин ОСОБА_1 з'явився до суду. В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка та роз'яснено права та обов'язки.
Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя встановила наступне.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», передбачено, що діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 21.10.2025 року об 11 год 00 хв в АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_1 вчинив сварку та бійку зі своїм братом ОСОБА_2 під час чого потерпілий отримав тілесні ушкодження, тим самим ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру (протокол серії ВАД №857803 від 29.10.2025).
Відповідно до пояснень від 21.10.2025 громадянина ОСОБА_1 , зазначено, що він сидів в своєму автомобілі, в той час як до нього підійшов брат ОСОБА_2 , який вдарив його в обличчя. ОСОБА_1 від'їхав, та брат тримав його за шию. Згодом ОСОБА_2 впав та отримав тілесні ушкодження. Далі останній кілька разів кидався на машину та вдарив її.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він не вчиняв домашнього насильства стосовно брата, оскільки вони зустрілися 21.10.2025 випадково та він не знає навіть де проживає його брат, оскільки між ними склалися неприязні стосунки. Додав, що він не зрозумів суті конфлікту, оскільки брат ОСОБА_3 накинувся на нього з кулаками та нецензурною лайкою, тому він змушений був рушити. ОСОБА_2 вхопився за шию та не відпускав, поки не впав. Пояснив, що не мав умислу завдавати шкоди братові.
Об'єктивна сторона домашнього насильства як правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного тягнуть настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Водночас важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Дії громадянина ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, як домашнє насильство фізичного характеру вчинене відносно брата.
Насильство в сім'ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З матеріалів долучених до протоколу неможливо встановити, в чому саме полягало домашнє насильство стосовно ОСОБА_2 , вчинене 21.10.2025, оскільки конфлікт стався на ґрунті особистої непрязні та з боку ОСОБА_1 не було активних прямих дій спрямованих на умисне завдання шкоди брату ОСОБА_2 . До того ж, сам ОСОБА_1 викликав поліцію та швидку.
Наявність сварок і непорозумінь між особами на особистому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства чи потенційного конфлікту.
Встановлені у справі обставини свідчать про те, що хоча особи є близькими родичами (рідні брати), однак вони не проживають спільно, не ведуть спільного побуту та не перебувають у взаєминах, які б створювали типовий для домашнього насильства контекст постійного чи потенційного впливу однієї особи на іншу. Сам факт родинного зв'язку без наявності спільного проживання або сімейних відносин, що передбачають систематичну взаємодію, не утворює правовідносин, у межах яких можливе вчинення домашнього насильства у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Домашнє насильство передбачає існування контролю, підпорядкування, повторюваних інцидентів, залежності або реальної можливості впливу на постраждалу особу. У даному випадку між братами відсутні як спільне проживання, так і будь-які відносини, що свідчили б про наявність у когось із них можливості системного чи побутового впливу. Їхня випадкова зустріч та конфлікт, що виник на тлі особистої неприязні, не свідчать про наявність характерних для домашнього насильства ознак.
Описані у матеріалах події є наслідком разового конфлікту, що стався поза межами сімейного побуту та без будь-якого контексту підпорядкування або психологічної чи економічної залежності. За змістом протоколу неможливо встановити умисні дії, спрямовані саме на вчинення домашнього насильства, а також відсутні дані про нанесення шкоди внаслідок дій, які б відповідали характеристикам домашнього насильства.
За таких обставин можливе нанесення тілесних ушкоджень, яке мало місце під час конфлікту, виходить за межі складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, та підлягає перевірці в порядку кримінального провадження за наявності відповідних заяв або повідомлень.
Відтак обставини, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись статтями 173-2, 221, 283-285, 294, 247 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяОксана ВОЗНЮК