Справа №345/6803/25
Провадження № 1-кс/345/982/2025
27.11.2025 року м. Калуш
Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 в режимі відеоконференції розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Калуського РВП ГУ НП України в Івано-Франківській області ОСОБА_5 погоджене з прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025091170000467 від 29.08.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 ,
старший слідчий СВ Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовує тим, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 17 від 09.10.2024 ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу вказаної військової частини, та призначено на посаду стрільця 2 відділення охорони 2 взводу охорони 4 роти охорони 2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Згідно п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей Указ затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ. Строк дії воєнного стану в Україні в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими Законами України «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні», та востаннє продовжений Указом Президента України від 14.07.2025 року № 478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.07.2025 № 4524-IX, з 05 год. 30 хв. 07 серпня 2025 року строком на 90 діб, який діє по даний час.
Проте, ОСОБА_4 , у порушення вимог вказаних нормативно-правових актів, став на шлях злочинної діяльності та вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 28.08.2025 в період часу з 18 год 00 хв по 20 год 30 хв, солдат
ОСОБА_4 , перебуваючи на другому поверсі в першому під'їзді багатоквартирного будинку № 17 по вул. Литвина в м. Калуш, побачив велосипед марки «Croso» із рамою чорно-зеленого кольору, після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме велосипеда марки «Croso» із рамою чорно-зеленого кольору, який належить потерпілій ОСОБА_6 .
Надалі, в цей час, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи на другому поверсі в першому під'їзді багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу викрав велосипед марки «Croso» моделі «KLEO 26» чорно-зеленого кольору вартістю 5066 грн., який належав потерпілій ОСОБА_6 .
Після цього, з викраденим майном ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину та розпорядився ним на власний розсуд, таким чином довівши свій злочинний умисел до кінця, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 5066 грн.
Таким чином, солдат ОСОБА_4 , 28.08.2025 в період часу з 18 год 00 хв по 20 год 30 хв, перебуваючи на другому поверсі в першому під'їзді багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед марки «Croso» моделі «KLEO 26» чорно-зеленого кольору, який належить потерпілій ОСОБА_6 , після чого з викраденим майном покинув місце вчинення злочину та розпорядився ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 5066 грн. чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185
КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.
Вказана підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 , висновком судово-товарознавчої експертизи, відповіддю із ТОВ «Ломбард «Кредит Юкрейн», відеозаписом із камер відеонагляду, що встановлена в приміщенні ломбарду, та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.
Також в ході проведення досудового розслідування встановлено, що 09.05.2025 солдат ОСОБА_4 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , та в його діях містяться ознаки складу злочину передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
З урахуванням наявного у даному кримінальному провадженні конкретного суспільного інтересу (захист публічних інтересів), який незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги свободи особистості, виникла необхідність у вирішенні питання щодо призначення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказані обставини свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, та просив його задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив обрати йому більш м'якший вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Дане клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Пункт 5 частини 2 статті 183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з частиною першою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (c) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді дійти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 , висновком судово-товарознавчої експертизи, відповідю із ТОВ «Ломбард «Кредит Юкрейн», відеозаписом із камер відеонагляду, що встановлена в приміщенні ломбарду, та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.
Водночас суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред'явленої підозри, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред'явленої підозри, а також суспільної небезпеки злочинних дій, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_4 .
Окрім цього, застосування запобіжних заходів можливо за наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у частині першій статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
У судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які існують та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: пункти перший, третій та п'ятий вказаної статті.
Так, про існування вказаних ризиків свідчать такі обставини:
- пункт 1 - може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 , усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину у вигляді позбавлення волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний може виїхати за межі Калуського району чи за межі області;
- пункт 3,5 - може незаконно впливати на потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може негативно вплинути на повне та всебічне досудове розслідування та відповідно судовий розгляд даного кримінального провадження.
До того ж, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя поряд з цим також враховує особу підозрюваного, його вік, те, що за допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався, має зареєстроване місце проживання, раніше притягався до кримінальної відповідальності, являється військовослужбовцем, який самовільно залишив розташування військової частини, останній може активно переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення.
Виходячи з наведеного вище, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що для запобігання вищевказаним ризикам, застосування більш м'якого запобіжного заходу в межах наявного кримінального провадження, є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданих ризиків, а задоволення клопотання є доцільним і співмірним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
При таких обставинах вважаю, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задоволити і до підозрюваного ОСОБА_4 застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи всі обставини кримінального правопорушення, вислухавши думку обох сторін, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КК України, яка становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2025 року становить 3028 гривні.
Визначений судом розмір застави є обґрунтованим, оскільки такий розмір застави є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи дані, які містяться в матеріалах клопотання, та обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , а також буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, та забезпечить виконання завдань кримінального провадження.
Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним для підозрюваного суд не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Також слідчий суддя вважає необхідним відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення ним застави покласти на підозрюваного відповідні обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 182-184, 194 КПК України, слідчий суддя,
клопотання старшого слідчого СВ Калуського РВП ГУ НП України в Івано-Франківській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) календарних днів до 26.01.2026 включно.
Підозрюваного ОСОБА_4 взяти під варту в залі суду.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з 12.45 год. 27.11.2025.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400,00 гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265), у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В разі внесення визначеної в ухвалі суми застави, негайно звільнити підозрюваного з-під варти та зобов'язати його прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, та покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не відлучатися за межі місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілою стороною по даному кримінальному провадженню;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Визначені обов'язки покласти на підозрюваного на строк два місяці з часу внесення застави. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№ 12).
Копію ухвали для виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12), та вручити підозрюваному і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня складення повного тексту ухвали.
Слідчий суддя: