27 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 682/1389/25
Провадження № 22-ц/820/2466/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
секретар судового засідання - Кошельник В.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №682/1389/25 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2025 року, в складі судді Мотонок Т.Я., за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення недоотриманих сум пенсії,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В травні 2025 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, в якому просили зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити в рівних частинах на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 291399,73 грн недоотриманої пенсії.
В обґрунтування позовних вимог вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Славута, Хмельницької області померла мати позивачів - ОСОБА_3 , яка була пенсіонером МВС України та отримувала пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
За життя ОСОБА_3 рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/8510/22 від 07 вересня 2022 року було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у здійсненні з 01 грудня 2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_3 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці ДП «Територіальне медичне об?єднання МВС України по Хмельницькій області» від 30 червня 2022 року №3025 та зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного в довідці ДП «Територіальне медичне об?єднання МВС України по Хмельницькій області» від 30 червня 2022 року №3025, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення Хмельницького окружного адміністративного суду відповідач здійснив перерахунок пенсії та нарахував суму доплати за період з 01 грудня 2019 року по 30 листопада 2022 року в розмірі 279399,73 грн.
Крім того, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №560/5156/23 від 20 квітня 2023 року було зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату з 01 липня 2021 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Суми недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_3 підлягали виплаті, однак на день смерті для неї виплачені не були. Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як дочки та спадкоємці першої черги, які прийняли спадщину після померлої матері ОСОБА_3 , мають право на отримання нарахованих, але невиплачених сум пенсії.
Позивачі звертались до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із відповідною заявою про виплату суми нарахованої, проте не виплаченої за життя покійної матері пенсії, однак отримали відмову із посиланням на те, що нарахована доплата на виконання рішень Хмельницького окружного суду не входить до складу спадщини, а тому відсутні підстави для виплати коштів, нарахованої ОСОБА_3 на виконання рішень суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2025 року позов задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити в рівних частинах на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 291399,73 грн недоотриманої пенсії. Стягнуто із Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 1211,20 грн судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися неотриманими у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Узагальнення доводів апеляційної скарги
Апеляційна скарга мотивована тим, що сума коштів згідно з проведеним перерахунком на виконання рішень суду на користь ОСОБА_3 не була виплачена їй за життя через відсутність відповідного фінансування. 20 травня 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою щодо коштів, які підлягали виплаті ОСОБА_3 на виконання рішення суду. Однак, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мають права на отримання недоотриманої пенсії, оскільки вони не належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а також ОСОБА_1 не проживала із пенсіонером на день її смерті. Таким чином, підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити в рівних частинах на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 - 291399,73 грн недоотриманої пенсії, немає.
Процесуальні дії апеляційного суду
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 24 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та ухвалою від 28 жовтня 2025 року справу призначено до апеляційного розгляду.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Апелянт - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлене, представник апелянта в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлені, в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Мотивувальна частина
Встановлені фактичні обставини справи
Встановлено, що матір'ю позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (до шлюбу - ОСОБА_4 ) є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
З матеріалів спадкової справи №209/2023, заведеної після смерті ОСОБА_3 , встановлено, що після її смерті спадщину прийняли дочки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яким видано свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 вересня 2024 року. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , - немає.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/8510/22 від 07 вересня 2022 року було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у здійсненні з 01 грудня 2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_3 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці ДП «Територіальне медичне об?єднання МВС України по Хмельницькій області» від 30 червня 2022 року №3025, та зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного довідці ДП «Територіальне медичне об?єднання МВС України по Хмельницькій області» від 30 червня 2022 року №3025, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення Хмельницького окружного адміністративного суду №560/8510/22 від 07 вересня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснило перерахунок пенсії та нарахувало суму доплати за період з 01 грудня 2019 року по 30 листопада 2022 року в розмірі 279399,73 грн.
Крім того, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/5156/23 від 20 квітня 2023 року було зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату з 01 липня 2021 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
20 березня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про виплату їм суми недоотриманої ОСОБА_3 пенсії згідно з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07 квітня 2025 року №4728-3987/КО-04/8-2200/25 позивачам відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду, оскільки нараховані виплати не входять до складу спадщини.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно із частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов'язків, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
Частиною 1 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно із частиною 1 статті 1269, частиною 1 статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Вказані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі №243/13575/19.
Згідно із статтею 52 Закону України від «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Згідно з статтею 46 Закону України «Про пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 недоотримала пенсію у розмірі 279399,73 грн та доплати у розмірі 2000 грн.
Позивачі, як діти спадкодавця, є спадкоємцями першої черги спадкування та у встановленому законом порядку прийняли спадщину, а тому набули право на отримання невиплаченої пенсії у повному обсязі. Інших членів сім'ї спадкоємця не встановлено і такі до Пенсійного фонду з вказаного приводу не звертались.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зобов'язане виплатити на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недоотримані ОСОБА_3 за життя суми пенсії в розмірі 291399,73 грн.
Твердження апелянта, що недоотримана пенсія спадкодавцю за життя не була виплачена у зв'язку із відсутністю відповідного фінансування не впливає на законність судового рішення та на право позивачів щодо стягнення недоплаченої пенсії на їх користь як спадкоємців особи, яка за життя набула право на дану пенсію, однак так і не отримала її. Таке право позивачів передбачено цивільним законодавством і не може обмежуватись через відсутність відповідного фінансування.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» у рішенні від 08 листопада 2005 року, справі «Бакалов проти України» у рішенні від 30 листопада 2004 року та у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Оцінивши наявні у справі докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь позивачів недоотриманої пенсії в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 .
Висновки суду апеляційної інстанції
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.
Встановивши фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд першої інстанції ухвалив рішення суду з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Судові витрати
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27 листопада 2025 року.
Судді: Т.В. Спірідонова
Р.С. Гринчук
А.М. Костенко